Рішення № 101600045, 03.12.2021, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа№380/3310/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 грудня 2021 року

Львівський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Брильовського Р.М. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області до відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) про скасування постанови,-

Встановив:

На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області до відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) про скасування постанови від 09.04.2020 № 61778228 про відкриття виконавчого провадження про стягнення штрафу.

Ухвалою від 5.05.2020 позовну заяву залишено без руху для усунення її недоліків шляхом подання до канцелярії суду чи надіслання на адресу суду оригіналу документа про сплату судового збору у сумі 2102,00 грн.

Згідно з пунктом 3 частини 3 статті 246 КАС України суд зазначає, що ухвалою судді від 1.06.2020 було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 16.06.2020 зупинено провадження у справі №380/3310/20 до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 380/1159/20 за позовом Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області про скасування постанови про накладення штрафу.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 15.11.2021 поновлено провадження у справі №380/3310/20.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що постанова про закінчення виконавчого провадження, на яку посилається державний виконавець, а саме АСВП № 56689952 від 03.02.2020 на адресу Головного управління не надходила. Окрім того, постанова про накладення на Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області штрафу ВП 56689952 від 22.01.2020 оскаржена Головним управлінням до Львівського окружного адміністративного суду. Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 02.03.2020 у справі № 380/1159/20 позовну заяву Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області повернуто позивачеві. Головним управлінням оскаржено вищезазначену ухвалу до Восьмого апеляційного адміністративного суду. державний виконавець не наділений повноваженнями щодо стягнення коштів з державного органу, а саме з Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області. Вважає, що при винесені постанови від 09.04.2020 про відкриття виконавчого провадження про стягнення з боржника штрафу при примусовому виконанні постанови ВП 56689952, виданої 03.02.2020 державним виконавцем не було враховано всіх обставин, що мають значення для прийняття такого рішення. Стверджує, що державним виконавцем безпідставно винесено постанову від 09.04.2020 ВП 61778228 про відкриття виконавчого провадження про стягнення штрафу на користь держави з Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області в розмірі 10200,00 грн. Просив позов задовольнити.

Позиція відповідача викладена у письмовому відзиві на позов. Відповідач зазначає, що постанову про накладення штрафу в сумі 10200,00 грн. від 22.01.2020 виділено у окреме виконавче провадження №61778228. 09.04.2020 винесено оскаржувану постанову про відкриття виконавчого провадження. Державний виконавець зобов`язаний відкрити виконавче провадження за постановою про накладення штрафу не пізніше наступного робочого дня з дня її реєстрації в автоматизованій системі виконавчого провадження. Тобто законодавство визначає обов`язок державного виконавця відкрите виконавче провадження з виконання постанови про накладення штрафу у випадку закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 11 частини 1 статті 39 Закону». Вказує, що постанова про накладення штрафу від 22.01.2020 не скасована та є чинною. Вважає, що державним виконавцем винесено оскаржувану постанову про відкриття виконавчого провадження відповідно до законодавчих норм, що регулюють примусове виконання судових рішень. Просив суд у задоволенні позову відмовити.

Відповідно до частини 5 статті 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Враховуючи наведене, суд розглядає справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, даючи правову оцінку спірним правовідносинам, виходив з наступного.

На виконанні у відділі примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області перебувало виконавче провадження ВП 56689952 з виконання виконавчого листа № 466/7833/17 виданого 23.05.2018 Шевченківським районним судом м. Львова про зобов`язання Управління пенсійного забезпечення військовослужбовців та деяких категорій громадян ГУ ПФУ у Львівській області провести обчислення, нарахування і призначення ОСОБА_1 пенсії за вислугу років з 26.03.2015 на підставі грошового атестату №089 від 30.11.2007 року, яким визначена сума щомісячного грошового забезпечення в розмірі 6040,20 грн та довідки про доходи грошового забезпечення за 15 місяців 2006-2007 р.р. (загальна сума доходу - 94988,54 грн.) від 01.02.2017 №58/24, складених і нарахований СБУ під час проходження ним військової служби в органах безпеки до моменту звільнення 01.10.2008 року з військової служби в запас.

Державним виконавцем 04.07.2018 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження.

26.12.2019 державним виконавцем винесено постанову про накладення штрафу на боржника у розмірі 5100,00 грн та встановлено новий строк виконання.

22.01.2020 у зв`язку із невиконанням вимог виконавчого документа державним виконавцем винесено постанову про накладення штрафу на боржника у розмірі 10200,00 грн.

03.02.2020 відповідачем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження.

Постанову про накладення штрафу в сумі 10200,00 грн від 22.01.2020 виділено у окреме виконавче провадження №61778228.

09.04.2020 відповідачем винесено оскаржувану постанову про відкриття виконавчого провадження.

Не погоджуючись із вказаною постановою позивач звернувся з вказаним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначає Закону України «Про виконавче провадження» №1404-VІІІ від 02.06.2016, який набрав чинності 05.10.2016 (далі - Закон №1404-VІІІ).

Статтею 1 Закону № 1404 встановлено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до пункту 5 статті 3 Закону № 1404 підлягають примусовому виконанню рішення на підставі постанов державних виконавців про стягнення виконавчого збору, постанов державних виконавців чи приватних виконавців про стягнення витрат виконавчого провадження, про накладення штрафу, постанов приватних виконавців про стягнення основної винагороди.

Частиною першою статті 4 Закону № 1404-VIII передбачено, що у виконавчому документі зазначаються: 1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище, ім`я, по батькові та посада посадової особи, яка його видала; 2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ; 3) повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім`я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи; 4) ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стягувача та боржника (для юридичних осіб - за наявності); реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) боржника (для фізичних осіб - платників податків); 5) резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень; 6) дата набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню); 7) строк пред`явлення рішення до виконання.

Частиною 1 статті 5 Закону № 1404-VIII встановлено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

Суд зазначає, що постанову про накладення штрафу в сумі 10200,00 грн від 22.01.2020 виділено у окреме виконавче провадження № 61778228.

Крім того, суд наголошує, що станом на час розгляду вказаної справи постанова державного виконавця про накладення штрафу від 22.01.2020 не скасована та є чинною.

Згідно з частиною першою статті 26 Закону №1404 виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону.

Відповідно до пункту 13 розділу IX Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції від 02.04.2012 № 512/5, при виконанні рішення немайнового характеру у разі, якщо боржник самостійно не сплачує виконавчий збір, витрати виконавчого провадження та накладені на нього штрафи, у передбачених Законом випадках виконавець примусово стягує виконавчий збір, витрати виконавчого провадження та накладені на боржника штрафи одночасно із виконанням такого рішення. У разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1, 4 частини першої статті 37 Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 9 (крім випадку, передбаченого частиною дев`ятою статті 27 Закону), 11 частини першої статті 39 Закону, якщо штрафи, накладені на боржника, не стягнуто, постанова про накладення штрафу не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) реєструється в автоматизованій системі виконавчого провадження як виконавчий документ та підлягає виконанню в порядку, передбаченому Законом та цією Інструкцією.

Державний виконавець зобов`язаний відкрити виконавче провадження за постановою про накладення штрафу не пізніше наступного робочого дня з дня її реєстрації в автоматизованій системі виконавчого провадження.

03.02.2020 державним виконавцем на підставі пункту 11 частини 1 статті 39 Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову про закінчення виконавчого провадження.

Отже, законодавство визначає обов`язок державного виконавця відкрити виконавче провадження з виконання постанови про накладення штрафу у випадку закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 11 частини 1 статті 39 Закону №1404.

Суд зазначає, що оскільки постанова державного виконавця про накладення штрафу від 22.01.2020 не скасована та є чинною, державний виконавець зобов`язаний був відкрити виконавче провадження з виконання постанови про накладення штрафу.

Під час судового розгляду справи судом не встановлено порушення відповідачем порядку прийняття постанови від 09.04.2020 ВП 61778228 про відкриття виконавчого провадження про стягнення штрафу.

Згідно з ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Статтею 90 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Суд, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов висновку, що оскаржувана постанова державного виконавця прийнята відповідно до Закону України “Про виконавче провадження”, а позовні вимоги позивача не підлягають до задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст.139 КАС України судовий збір з сторін не стягується.

Керуючись ст.ст. 19-21, 72-77, 242-246, 255, 268, 269, 271, 272, 287, 293, 295, підп.15.5 п.15 Перехідних положень КАС України, суд, –

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі їх апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Р.М. Брильовський