Рішення № 101599883, 30.11.2021, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 листопада 2021 року

справа №813/1058/16

провадження № П/380/11641/21

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого – судді Кухар Н.А.

секретаря судового засідання Малісевич М.В.

за участю:

представника позивача - Томаса Пауля Вюнше

представника відповідача – Рибак Н.Я.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Верболіз» до Львівської митниці про зобов`язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Верболіз» (далі – ТзОВ «Верболіз» позивач) звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Львівської митниці, в якому з урахуванням уточнених позовних вимог просить суд:

- зобов`язати Львівську митницю виконати всі дії для проведення розмитнення грузового автомобіля MAN, модель 50.464 VFVK, серійний №WMAE77ZZZ2L028661, 2001 року випуску на основі митної декларації від 19.02.2016 року, яка була подана як додаток до заяви від 19.02.2016 року і приналежних додатків до неї із збереженням статусу на базі умов згідно дати декларації, без стягнення акцизного збору.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, підставою для звернення до суду з вищезазначеним позовом став факт невиконання Львівською митницею проведення розмитнення на основі митної декларації від 19.02.2016 року, яка була надана як додаток до заяви від 19.02.2016 року і приналежних додатків до неї із збереженням статусу на базі умов згідно дати декларації, та пояснення Львівської митниці про те, що акцизний податок повинен бути нарахований,з якими позивач не погоджується, оскільки це суперечить діючому українському законодавству та міжнародним договорам.

Представник відповідача заперечував проти позову у повному обсязі та просив у його задоволенні відмовити, посилаючись на доводи та обґрунтування, викладені в письмовому запереченні на позов та додаткових поясненнях на адміністративний позов.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 05 вересня 2016 року у задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Верболіз» відмовлено повністю.

Позивач оскаржив дану постанову з підстав неповного з`ясування обставин, що мають значення для справи, з недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, з неправильним застосуванням норм матеріального та порушенням процесуального права.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 07 грудня 2016 року апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Верболіз" задоволено - постанову Львівського окружного адміністративного суду від 05.09.2016р. скасовано та прийнято нову, якою позов задоволено: зобов`язано Львівську митницю ДФС провести розмитнення автомобіля MAN, модель 50.464 VFVK, серійний №WMAE77ZZZ2L028661, 2001 року випуску, відповідно до додатку документів до заяви ТзОВ «Верболіз» від 19.02.2016р., щодо розмитнення транспортного засобу, з врахуванням пільги щодо звільнення від сплати акцизного збору.

Не погоджуючись з прийнятим апеляційним судом рішенням, Митниця звернулась до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неврахування судом доводів митного органу по суті спірних правовідносин та безпідставне застосування до них положень законодавства, що регулює питання оподаткування та розмитнення товарів, переданих як внесок до статутного капіталу підприємств з іноземними інвестиціями, просила його скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 17 червня 2021 року касаційну скаргу Львівської митниці ДФС задоволено частково - постанову Львівського окружного адміністративного суду від 05 вересня 2016 року та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 07 грудня 2016 року скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

14 липня 2021 року справу одержано Львівським окружним адміністративним судом.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14 липня 2021 року для розгляду справи визначено суддю Кухар Н.А.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду справу №813/1058/16 прийнято до розгляду.

Протокольною ухвалою суду від 26 серпня 2021 року замінено відповідача на належного – Львівську митницю; закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав з підстав, наведених у ньому, представник відповідача в задоволенні позову просила відмовити.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, з`ясувавши обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, встановив наступне.

На адресу Митниці від директора Товариства гр. ОСОБА_1 надійшла заява від 19 лютого 2016 року з проханням провести митне оформлення автомобіля MAN, модель 50.464 VFVK, серійний №WMAE77ZZZ2L028661, 2001 року випуску в режимі імпорту відповідно до поданої митної декларації та у відповідності до угоди про асоціацію з Євросоюзом без сплати ввізного мита та акцизного податку.

Листом від 21 березня 2016 року №198/13-70-68/34 Митниця надала відповідь та повідомила про необхідність подання документів, необхідних для митного оформлення декларації зі звільненням від сплати ввізного мита (не стосується акцизного податку).

Вважаючи, що у зв`язку із непроведенням митним органом розмитнення вказаного автомобіля (без сплати акцизного податку) на підставі поданих документів порушено його права, Товариство звернулось до суду з позовом у даній справі.

При вирішенні спору суд виходить з наступного.

В частині 2 статті 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до пункту 1.2 статті 1 Податкового кодексу України правила оподаткування товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначаються цим Кодексом, крім оподаткування ввізним (імпортним) митом або вивізним (експортним) митом, які встановлюються Митним кодексом України та іншими законами з питань митної справи.

Пунктом 3.1 статті 3 Податкового кодексу України встановлено, що податкове законодавство України складається з Конституції України, цього Кодексу, Митного кодексу України та інших законів з питань митної справи у частині регулювання правовідносин, що виникають у зв`язку з оподаткуванням ввізним або вивізним митом операцій з переміщення товарів через митний кордон України, чинних міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України і якими регулюються питання оподаткування, нормативно-правових актів, прийнятих на підставі та на виконання цього Кодексу та законів з питань митної справи.

Відповідно до пункту 3.2 статті 3 Податкового кодексу України, якщо міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені цим Кодексом, застосовуються правила міжнародного договору.

Відносини, пов`язані із справлянням митних платежів, регулюються Митним та Податковим кодексами України, іншими законами України з питань оподаткування.

Згідно зі статтею 270 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI (із змінами та доповненнями) правила оподаткування товарів, що переміщуються через митний кордон України, іншими (крім мита) митними платежами встановлюються Податковим кодексом України з урахуванням особливостей, що визначаються цим Кодексом.

Відповідно з пп. 14.1.113 статті 14 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI, до митних платежів належать податки, що відповідно до Податкового кодексу України або митного законодавства справляються під час переміщення або у зв`язку з переміщенням товарів через митний кордон України та контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи.

При цьому до митних платежів, відповідно до п. 27 частини 1 статті 4 Митного кодексу, належать мито, акцизний податок із ввезених на митну територію України підакцизних товарів (продукції), та ПДВ із ввезених на митну територію України товарів (продукції)).

Угода про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони, вчинена 21 березня 2014 року та 27 червня 2014 року в м. Брюсселі (ратифікована Законом України N 1678-VII від 16 вересня 2014 року із заявою), тимчасово застосовуватиметься з 1 січня 2016 року.

Враховуючи статтю 486 Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, на тимчасовій основі застосовуватимуться такі положення цієї Угоди:

- Розділ IV (за винятком статті 158 у тій мірі, в якій вона стосується забезпечення дотримання прав інтелектуальної власності під час кримінальних проваджень, а також за винятком статей 285 і 286 у тій мірі, в якій ці статті застосовуються до адміністративних проваджень та перегляду й оскаржень на рівні держав-членів);

- Розділ VII (за винятком статті 479(1)) у тій мірі, в якій положення цього Розділу обмежуються метою забезпечення тимчасового застосування Угоди;

- Додатки I - XXV, а також Протоколи I та II.

Відповідно до вимог пункту 1 статті 29 глави 1 розділу IV Угоди про асоціацію між Україною та ЄС (далі - Угода) кожна Сторона зменшує або скасовує ввізне мито на товари, що походять з іншої Сторони відповідно до Графіків, встановлених у Додатку I-A до цієї Угоди. Для цілей цієї Глави "мито" включає будь-яке мито або інший платіж, пов`язаний з імпортом або експортом товару, зокрема будь-який додатковий податок або додатковий платіж, пов`язаний з імпортом або експортом товару.

"Мито" не включає:

(a) платежі, еквівалентні внутрішньому податку, що стягуються згідно зі статтею 32 цієї Угоди;

(b) мита, що стягуються згідно з Главою 2 "(Засоби захисту торгівлі") Розділу IV цієї Угоди;

(c) збори та інші платежі, що стягуються згідно зі статтею 33 цієї Угоди.

Статтею 26 Угоди встановлено, що положення цієї Глави застосовуються до торгівлі товарами, що походять з територій Сторін.

Відповідно до статті 84 Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським Співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони, поступове наближення до митного законодавства ЄС, як це визначено в стандартах ЄС та міжнародних стандартах, здійснюється згідно з Додатком XV до цієї Угоди.

Додатком XV «Наближення митного законодавства» до цієї Угоди не передбачено зниження ставок акцизного податку на транспортні засоби та/або зміни механізму обчислення цього податку, в тому числі на товари - вантажні автомобілі під час їх ввезення на митну територію України.

Слід також зазначити, що у відповідності до статті 353 Угоди поступове наближення до структури оподаткування, визначеної у acquis ЄС, здійснюється відповідно до Додатка XXVIII до цієї Угоди.

Положення Додатку XXVIII до глави 4 "Оподаткування" розділу V "Економічне і галузеве співробітництво" зазначеної Угоди передбачають поступове впровадження окремих Директив Ради ЄС, якими також не передбачено зниження ставок акцизного податку на транспортні засоби та/або зміни механізму обчислення цього податку, в тому числі на товари - вантажні автомобілі під час їх ввезення на митну територію України.

Згідно із пунктами 23 та 24 частини 1 статті 4 МК України митне оформлення - виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення; митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.

Частиною 1 статті 246 МК України передбачено, що метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

За змістом частини 1 статті 248 МК України митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Митне оформлення вважається завершеним після виконання всіх митних формальностей, визначених цим Кодексом відповідно до заявленого митного режиму, що засвідчується органом доходів і зборів шляхом проставлення відповідних митних забезпечень (у тому числі за допомогою інформаційних технологій), інших відміток на митній декларації або документі, який відповідно до законодавства її замінює, а також на товаросупровідних та товарно-транспортних документах у разі їх подання на паперовому носії (частина 5 статті 255 МК України).

Відповідно до частин 1 та 2 статті 264 МК України митна декларація реєструється та приймається органом доходів і зборів у порядку, що визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Митна декларація та інші документи подаються органу доходів і зборів в електронному вигляді з дотриманням вимог цього Кодексу або на паперових носіях. Митна декларація на паперовому носії супроводжується її електронною копією. Разом з митною декларацією органу доходів і зборів подаються рахунок або інший документ, що визначає вартість товару, та, у випадках, встановлених цим Кодексом, - декларація митної вартості. Відомості про документи, визначені частиною третьою статті 335 цього Кодексу, зазначаються декларантом або уповноваженою ним особою у встановленому порядку в митній декларації. На вимогу органу доходів і зборів декларант або уповноважена ним особа зобов`язані надати органу доходів і зборів оригінали таких документів або засвідчені в установленому порядку їх копії, якщо законодавством не передбачено подання оригіналів.

В той же час перелік документів та відомостей, подання яких необхідне для митного контролю, встановлено в статті 335 МК України.

У разі ввезення товарів на митну територію України суми митних платежів, нараховані органом доходів і зборів, підлягають сплаті до Державного бюджету України платником податків до або на день подання органу доходів і зборів митної декларації для митного оформлення, крім випадків, якщо відповідно до цього Кодексу товари ввозяться на митну територію України із звільненням від оподаткування митними платежами (частина 1 статті 297 МК України).

Разом з тим, підпунктом 14.1.113 пункту 14.1 статті 14 ПК України передбачено, що митні платежі - податки, що відповідно до цього Кодексу або митного законодавства справляються під час переміщення або у зв`язку з переміщенням товарів через митний кордон України та контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи.

За змістом пункту 27 частини 1 статті 4 МК України митні платежі: а) мито; б) акцизний податок із ввезених на митну територію України підакцизних товарів (продукції); в) податок на додану вартість із ввезених на митну територію України товарів (продукції).

Акцизний податок є непрямим податком на споживання окремих видів товарів (продукції), визначених цим Кодексом як підакцизні, що включається до ціни таких товарів (продукції) (підпункт 14.1.4 пункту 14.1 статті 14 ПК України); він також належить до загальнодержавних податків, тобто є обов`язковим до сплати на усій території України, крім випадків, передбачених цим Кодексом (підпункт 8.1 статті 8 та підпункт 9.1.4 пункту 9.1 статті 9 ПК України).

Акцизний податок нараховується та сплачується відповідно до норм ПК України за ставками, визначеними у статті 215 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 1 статті 289 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI, зі змінами та доповненнями, обов`язок із сплати митних платежів виникає, зокрема: у разі ввезення товарів на митну територію України - з моменту фактичного ввезення цих товарів на митну територію України;

Відповідно до статті 278 Митного кодексу України, пункту 187.8 статті 187 та пункту 216.4 статті 216 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов`язань із сплати митних платежів (в тому числі із сплати акцизного податку) у разі ввезення товарів на митну територію України є дата подання органу доходів і зборів митної декларації для митного оформлення.

При цьому частиною першою статті 3 1 Митного кодексу України визначено, що для цілей здійснення митних формальностей щодо товарів і транспортних засобів комерційного призначення застосовується офіційний курс валюти України до іноземної валюти, встановлений Національним банком України, що діє на 0 годин дня подання митної декларації, або дня здійснення митних формальностей, якщо вони здійснюються без подання митної декларації.

Відповідно до ч. 1 ст. 297 Митного кодексу, у разі ввезення товарів на митну територію України суми митних платежів, нараховані органом доходів і зборів, підлягають сплаті до Державного бюджету України платником податків до або на день подання органу доходів і зборів митної декларації для митного оформлення, крім випадків, якщо відповідно до Митного кодексу товари ввозяться на митну територію України із звільненням від оподаткування митними платежами.

Відповідно до підпункту 39) статті 4 Митного Кодексу платник податків - це особа, на яку відповідно до цього Кодексу, Податкового кодексу України та інших законів України покладено обов`язок зі сплати митних платежів.

У відповідності до ч. 1 статті 71 Митного кодексу декларант має право обрати митний режим, у який він бажає помістити товари, з дотриманням умов такого режиму та у порядку, що визначені цим Кодексом.

При цьому згідно зі статтею 74 Митного кодексу імпорт (випуск для вільного обігу) - це митний режим, відповідно до якого іноземні товари після сплати всіх митних платежів, встановлених законами України на імпорт цих товарів, та виконання усіх необхідних митних формальностей випускаються для вільного обігу на митній території України.

Відповідно до ч. 3 статті 75 МК України для поміщення товарів у митний режим імпорту особа, на яку покладається дотримання вимог митного режиму, повинна:

1) подати органу доходів і зборів, що здійснює випуск товарів, документи на такі товари;

2) сплатити митні платежі, якими відповідно до законів України обкладаються товари під час ввезення на митну територію України в режимі імпорту;

3) виконати встановлені відповідно до закону вимоги щодо заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.

Частиною 1 статті 293 Митного кодексу встановлено, що особою, на яку покладається обов`язок із сплати митних платежів, є декларант. Якщо декларування товарів здійснюється особою, уповноваженою на це декларантом, на таку особу покладається обов`язок із сплати митних платежів солідарно з декларантом.

Як встановлено судом в ході судового розгляду, на адресу Львівської митниці ДФС надійшла заява від 19.02.2016 року керівника Товариства з обмеженою відповідальністю «Верболіз» Томасом Паулем Вюнше з проханням провести митне оформлення автомобіля в режимі імпорт відповідно до поданої митної декларації та у відповідності до Угоди про асоціацію з Євросоюзом без сплати ввізного мита та акцизного податку.

У відповідь на вказану заяву відповідач, листом від 21.03.2016 №198/13-70-68/34, повідомив про необхідність подання документів необхідних для митного оформлення декларації зі звільненням від сплати ввізного мита.

Оскільки, під час реєстрації позивачем електронної митної декларації така не пройшла форматологічний контроль через наявність помилок, такій не було присвоєно порядкового номера та не було передано до АСМО для здійснення митних формальностей, відтак оформлення картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску транспортного засобу було неможливо.

Так як, митна декларація не була зареєстрована, то позовна вимога щодо вчинення дій для проведення розмитнення автомобіля є передчасною.

Суд зазначає, що заяву від 19.02.2016 відповідачем розглянуто та надано відповідь листом від 21.03.2016 року, у якому зазначено про необхідність подачі документів, а саме: статут підприємства, інвойс, накладну, CMR, рішення органу сертифікації, копію ВМД іноземної держави, документи, які підтверджують віднесення товару до іноземної інвестиції тощо.

Як встановлено в судовому засіданні та не заперечив представник позивача, після отримання листа від 21.03.2016 жодних документів у митний орган для проведення розмитнення автомобіля не подавалось.

Отже, як встановлено судом, відповідач не порушив прав позивача, так як не відмовляв у проведенні митного оформленні автомобіля, отже, підстави для задоволення позову відсутні.

Керуючись ст. ст. 19-21, 72-77, 242-246, 255, 293, 295 КАС України, суд, –

в и р і ш и в:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Верболіз» ( с.Володимирівці, вул..Шкільна 1а, Львівської області) до Львівської митниці ( м.Львів вул..Костюшка,1) про зобов`язання вчинити дії – відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Кухар Н.А.