Ухвала суду № 101599482, 02.12.2021, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД У Х В А Л А

про повернення позовної заяви

02 грудня 2021 року Київ № 320/15353/21

Суддя Київського окружного адміністративного суду Брагіна О.Є., розглянувши позовну заяву Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області до Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання протиправною та скасування постанови,

в с т а н о в и в:

до суду звернулось ГУ ПФУ у Київській області з позовом до ЦМУ Мін`юсту (м. Київ) про визнання протиправною та скасування постанови відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у м. Києві ЦМУ Міністерства юстиції (м. Київ) про накладення штрафу у ВП №65678281.

Дослідивши позову заяву та додані до неї документи в порядку ч.1 ст.171 КАСУ, суд приходить до висновку про необхідність її повернення, ураховуючи таке:

положеннями ч. 1 ст. 55 КАС України передбачено, що сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Відповідно до вимог ч. 3 вказаної норми юридична особа незалежно від порядку її створення, суб`єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, беруть участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи, суб`єкта владних повноважень), або через представника.

Згідно із ч.1 ст. 57 КАСУ, представником у суді може бути адвокат або законний представник.

Також, приписами ст. 131-2 Конституції України встановлено, що представництво іншої особи в суді здійснює виключно адвокат. Законом можуть бути визначені винятки щодо представництва в суді у трудових спорах, спорах щодо захисту соціальних прав, щодо виборів та референдумів, у малозначних спорах, а також стосовно представництва малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.

Аналогічна правова норма закріплена також у пп. 11 п. 16-1 розділу XV "Перехідні положення" Конституції України якою визначено, що представництво органів державної влади та органів місцевого самоврядування в судах здійснюється виключно адвокатами з 1 січня 2020 року.

При цьому, суд зазначає, що приписами підпункту 19 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення КАС України" передбачено, що положення цього Кодексу застосовуються з урахуванням пп.11 п.16-1 розділу XV "Перехідні положення Конституції України", а відповідно до вимог ч. 3 ст. 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Отже, з аналізу наведених норм законодавства слідує, що з 01 січня 2020 року суб`єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, бере участь у справі (за виключенням справ щодо захисту соціальних прав, щодо виборів, референдумів та малозначних спорів) через свого керівника, члена виконавчого органу або іншу особу, уповноважену діяти від його імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво суб`єкта владних повноважень), або через представника, яким є адвокат або прокурор.

Суд звертає увагу на те, що пп.11 п.16-1 розділу XV "Перехідні положення" Конституції України врегульовані лише питання представництва.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.59 КАСУ, повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені: довіреністю фізичної або юридичної особи.

Довіреність від імені юридичної особи видається за підписом посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами.

Повноваження на ведення справи в суді дає представникові право на вчинення від імені особи, яку він представляє, усіх процесуальних дій, які може вчинити ця особа. Повноваження представника чинні протягом часу провадження у справі, якщо інший строк не зазначено у довіреності.

Частиною 4 ст. 59 КАС України визначено, що повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданими відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

Отже, наведеними положеннями КАСУ унормовано порядок звернення до суду із позовною заявою представника юридичної особи. Таке повноваження повинно бути оформлено довіреністю за підписом особи, уповноваженої на це законом чи установчими документами та/або ордером адвоката.

У свою чергу, порядок і умови надання правової допомоги, права й обов`язки адвокатів та інших фахівців у галузі права, які беруть участь в адміністративному процесі і надають правову допомогу, визначаються КАС України та Законом України від 05.07.2012 № 5076-VI "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 20 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" від 05 липня 2012 року № 5076-VI під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги.

Згідно з частиною першою статті 26 Закону №5076 адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Відповідно до частини другої статті 26 Закону №5076 ордером є письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об`єднанням та повинен містити підпис адвоката. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера.

Типова форма ордера на надання правової допомоги, встановлена у Додатку №1 до вказаного Положення, а також у Додатку №1 до Положення про ордер на надання правової допомоги та порядок ведення реєстру ордерів, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 17.12.2012 №36.

Як вбачається з позовної заяви, поданої від імені ГУ ПФУ у Київській області, яке є органом державної влади, вона підписана представником ГУ ПФУ у Київській області - головним спеціалістом-юрисконсультом відділу представництва інтересів в судах та інших органах №1 юридичного управління ГУ ПФУ у Київській області Сокирою Р., на підтвердження повноважень якого надана довіреність від 15.06.2021, копії Положення про юридичне управління ГУ ПФУ у Київській області та наказу без номера та дати про переведення Сокири Р. на посаду головного спеціаліста.

При цьому, згідно відомостей, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, керівником ГУ ПФУ у Київській області (код ЄДРПОУ - 22933548) є Фатхутдінов В.Г. Відомості про особу, що підписала позовну заяву в реєстрі відсутні.

У Єдиному реєстрі адвокатів України також відсутні відомості про те, що Сокира Р.М. має статус адвоката і такого документа до позовної заяви не додано.

Вирішуючи питання щодо повернення позовної заяви, судом використовується правовий висновок Верховного Суду, викладений в ухвалі у справі №160/6823/19, де зазначено таке: "... внесеними до КАС Законом№309-IX розширено перелік випадків самопредставництва юридичної особи, суб`єкта владних повноважень і визначено, що “юридична особа незалежно від порядку її створення, суб`єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, беруть участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її (його) імені” та визначено перелік документів, що можуть підтвердити відповідні повноваження: закон, статут, положення, трудовий договір (контракт). Отже, для визнання особи такою, що діє в порядку самопредставництва, необхідно, щоб у відповідному законі, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначене її право діяти від імені такої юридичної особи (суб`єкта владних повноважень) без додаткового уповноваження.

"З аналізу цієї норми закону вбачається",- зазначив Верховний Суд, "...що допуск особи до участі у справі та визнання належно вчиненими будь-яких інших з переліку передбачених статтею 44 КАС України процесуальних прав, можливий за умови сукупної наявності обох цих умов".

Таким чином, у даному випадку, відсутні дві обов`язкові умови для участі у справі особи представника суб`єкта владних повноважень в порядку самопредставництва Сокири Р., а саме: він не є керівником юридичної особи суб`єкта владних повноважень та, йому не надано право законом, статутом, положенням діяти без додаткового уповноваження при здійсненні представницьких функцій.

Правові висновки Верховного Суду щодо застосування до спірних правовідносин ураховуються судом, - ч.5 ст.242 КАСУ.

Щодо копії Положення про юридичне управління ГУ ПФУ у Київській області, затвердженого наказом ГУ ПФУ у Київській області № 188 від 18.03.2019 як доказу наявності повноважень у представника Сокири Р.М., то як слідує із змісту Положення, жоден працівник юридичного управління ГУ ПФУ у Київській області не уповноважений представляти інтереси ГУ ПФУ у Київській області в судових інстанціях та з третіми особами.

Оскільки, Сокира Р.М. не наділений локальним нормативно-правовим актом певним обсягом прав та обов`язків, в порядку самопредставництва, він не може здійснювати реалізацію адміністративної правосуб`єктності юридичної особи - ГУ ПФУ у Київській області, простіше кажучи бути суб`єктом адміністративних правовідносин, з огляду на таке:

адміністративно-процесуальна правосуб`єктність виступає самостійною правовою категорією та свідчить про правову здатність суб`єкта мати права і обов`язки, бути їх носієм на будь-якій стадії їх прояву, а також відповідати за неправомірну реалізацію та виконання.

Спосіб реалізації адміністративної правосуб`єктності близький до поняття форма участі в адміністративних правовідносинах та визначається, через який суб`єктний склад юридичні особи публічного чи приватного права, що створені публічно-правовими утвореннями, реалізовують свою адміністративну дієздатність. Формою реалізації адміністративної правосуб`єктності юридичної особи є правова підстава, завдяки якій юридична особа вступає в адміністративні правовідносини, набуваючи прав та обов`язків, в межах визначеного обсягу правосуб`єктності. У такому розрізі форма реалізації юридичною особою правосуб`єктності є схожою із юридичним фактом як підставою виникнення, зміни та припинення відповідних правовідносин. Для юридичних осіб видами форм реалізації адміністративної правосуб`єктності виступають, в тому числі, статутні документи, рішення органів управління юридичної особи (загальних зборів, виконавчих органів тощо), адже функція локальних корпоративних актів полягає у забезпеченні належного рівня нормативно-правового регулювання делегованих представникам юридичної особи повноважень, заповнення прогалин, задля забезпечення дієвості чинних норм законодавства шляхом встановлення механізмів їх реалізації. За відсутності у представника юридичної особи-суб`єкта владних повноважень відповідного акту, закону, положення, договору чи рішення, який надає їй право вчиняти юридично значимі дії від імені позивача, вона не має права на реалізацію правосуб`єктності юридичної особи.

Суд також не приймає у якості доказу повноважень Сокири Р.М. довіреність, видану начальником ГУ ПФУ у Київській області, оскільки вона сама по собі не може бути єдиним доказом на підтвердження здійснення повноважень від імені ГУ ПФУ у Київській області.

Таким чином, всі представлені Сокирою Р. документи не дають йому права на підписання позовної заяви від імені ГУ ПФУ у Київській області.

Відповідно до п. 3 ч.4 ст. 169 КАСУ, позовна заява повертається позивачеві якщо її підписано особою, яка не має права її підписувати.

На підставі викладеного та, керуючись статтями 2, 9, 55, 169, 171, 243, 248, суд

у х в а л и в:

1. Позовну заяву Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області до Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) про визнання протиправною та скасування постанови, - повернути позивачеві.

2. Роз`яснити, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

3. Копію ухвали разом з матеріалами позовної заяви надіслати позивачеві.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення (підписання) ухвали.

Суддя Брагіна О.Є.