Рішення № 101599347, 24.11.2021, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" листопада 2021 р. справа № 300/3796/21

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

судді Могили А.Б.,

за участі:

секретаря судового засідання Фолизюк Р.В.,

представника Головного управління ДПС в Івано-Франківській області -

Муратової Н.І.,

представника ОСОБА_1 - Тепак Л.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС в Івано-Франківській області до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості з податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування в сумі 15626,26 грн. та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 17.10.2019 №0114475533,-

ВСТАНОВИВ:

Головне управління ДПС в Івано-Франківській області звернулося в суд із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості з податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування в сумі 15626,26 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що на підставі акту перевірки ОСОБА_2 нараховано грошове зобов`язання по податку на доходи фізичних осіб в сумі 97834,11 грн. Дану заборгованість платником погашено 02.03.2017 в межах виконавчого провадження. На підставі ст.126 Податкового кодексу України за затримку 919 календарних днів платнику нараховано штрафну санкцію в розмірі 20% в сумі 15626,26 грн. згідно податкового повідомлення-рішення від 17.10.2019 №0114475533. Дана заборгованість є узгодженою та підлягає стягненню з ОСОБА_2 .

Згідно ухвали Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 04.08.2021 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.

ОСОБА_2 скористався правом подання відзиву на позовну заяву, який надійшов до суду 25.08.2021. У відзиві вказав, що у справі №809/858/15 судом зазначено, що правомірність нарахування ОСОБА_1 податку на доходи фізичних осіб в сумі 78131,29 грн. та накладення штрафу в розмірі 19702,82 грн. підтверджується рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду в справі №809/1419/15 від 18.06.2015, яке набрало законної сили 04.11.2015. Отже борг в сумі 78131,29 грн. виник 04.11.2015. Таким чином станом на 17.10.2019 минуло не 919 днів, а 1444 дні. Зазначене свідчить, що контролюючий орган пропустив строк, визначений ст.102 Податкового кодексу України, а тому не мав правової підстави для проведення камеральної перевірки та відповідно застосування штрафу 20%, що складає в сумі 15626,26 грн. (а.с.32-35).

Окрім цього, ОСОБА_2 25.08.2021 подав до суду зустрічну позовну заяву до Головного управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області про визнання протиправними дій старшого державного ревізова-інспектора відділу адміністрування податків і зборів з фізичних осіб Івано-Франківського управління Головного управління ДПС в Івано-Франківській області Тичковського Ю.П. щодо проведення камеральної перевірки, за результатами якої складено акт №759/09-19-55-33-17-2269321192 від 17.10.2019; визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 17.10.2019 №0114475533, якими визначено суму заборгованості в розмірі 15626,26 грн.

В зустрічній позовній заяві ОСОБА_2 зазначає, що акт перевірки та податкове повідомлення-рішення №0114475533 були прийняті в один день, тобто без розгляду у встановлений строк заперечень на акт та з порушенням права брати участь у розгляді заперечення. Ані акту перевірки, ані спірного податкового повідомлення-рішення ОСОБА_2 не отримував, а тому таке податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню (а.с.40-43).

Головне управління ДПС в Івано-Франківській області скористалося правом подання відповіді на відзив, який надійшов 31.08.2021. Зазначає, що податкове повідомлення-рішення №0114475533 від 17.10.2019 направлялося ОСОБА_2 за адресою АДРЕСА_1 , однак поштове відправлення повернуто «за терміном зберігання». Попередньо направлена податкова вимога №8363-25 від 31.10.2014 направлялася платнику за цією ж адресу та була вручена ОСОБА_2 . Окрім цього, податковий борг в сумі 78131,29 грн. виник 26.08.2014. На користь ДПС 02.03.2017 стягнуто 97834,11 грн. в межах виконавчого провадження, а 06.12.2019 виникли податкові зобов`язання в сумі 15626,26 грн. З 02.03.2017 до 06.12.2019 минув термін в 1009 днів. Оскільки камеральна перевірка може бути проведена протягом 1095 днів, твердження ОСОБА_2 про пропуск строку для проведення такої є безпідставним (а.с.55-56).

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 17.09.2021 зустрічну позовну заяву залишено без руху. Згідно ухвали суду від 27.09.2021 зустрічну позовну заяву ОСОБА_2 у частині позовних вимог про визнання протиправними дій посадових осіб контролюючого органу щодо проведення камеральної перевірки, за результатами якої складено акт №759/09-19-55-33-17-2269321192 від 17.10.2019 - повернуто позивачу.

Ухвалою суду від 27.09.2021 прийнято зустрічний позов ОСОБА_2 до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 17.10.2019 №0114475533 до спільного розгляду з первісним позовом Головного управління ДПС в Івано-Франківській області до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості з податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування в сумі 15626,26 грн. Суд перейшов із спрощеного позовного провадження до розгляду справи за правилами загального позовного провадження та призначив підготовче засідання з розгляду даної справи.

Головним управлінням Державної податкової служби в Івано-Франківській області 07.10.2021 подано відзив на зустрічну позовну заяву, а 25.10.2021 додаткові письмові пояснення в яких контролюючий орган заперечив вимоги зустрічного позову з підстави викладених у відповіді на відзив від 31.08.2021 (а.с.93-95, 114).

У додаткових письмових поясненнях представник ОСОБА_2 окрім раніше зазначеного, вказала на безпідставне посилання контролюючого органу на податкову вимогу "Ф" за №8363-25 від 31.10.2014 на суму 97834,11 грн., оскільки така не була надіслана за відповідною адресою ОСОБА_2 , а саме АДРЕСА_2 , а отже не може вважатися врученою належним чином. Заборгованість у вказаній сумі сплачена в повному обсязі, отже податкова вимога вважається відкликаною (а.с.125-126).

Ухвалою суду від 27.10.2021 закрито підготовче провадження, розгляд справи розпочато по суті.

Представник Головного управління Державної податкової служби України в Івано-Франківській області в судовому засіданні позовні вимоги первісного позову підтримала з підстав, викладених у позовній заяві. Просила позов задовольнити. Щодо зустрічного позову - заперечила.

Представник ОСОБА_2 в судовому засіданні щодо задоволення первісного позову заперечила, просила суд відмовити в його задоволенні. Вимоги зустрічного позову підтримала в повному обсязі.

Суд, заслухавши пояснення представника Головного управління Державної податкової служби України в Івано-Франківській області, представника Грицюка П.О., дослідивши письмові докази, письмові пояснення викладені у заявах по суті справи, зазначає наступне.

Як слідує з матеріалів справи, 02.03.2017 з ОСОБА_2 на користь ДПС в межах виконавчого провадження з виконання виконавчого листа від 01.02.2016 в справі №809/858/15 стягнуто податковий борг в сумі 97834,11 грн. (а.с.121-123).

Головним управлінням ДПС в Івано-Франківській області 17.10.2019 проведено камеральну перевірку своєчасності сплати податку з доходів з фізичних осіб за період з 17.10.2016 по 17.10.2019 фізичною особою-платником податків ОСОБА_1 , за результати якої складено акт №759/09-19-55-33-17-2269321192 від 17.10.2019 (а.с.9-10).

За висновками акту при проведенні розрахунків з бюджетом по податку з доходів фізичних осіб допущено факт несплати (неперерахування) платником податків - фізичною особою ОСОБА_1 сум податку з доходів фізичних осіб у строки визначені п.57.3 ст.57 Податкового кодексу України.

В результаті виявлення порушень податкового законодавства, на підставі вказаного акту, контролюючим органом винесено податкове повідомлення-рішення №0114475533 від 17.10.2019, яким за затримку 919 календарних днів сплати грошового зобов`язання в сумі 78131,3 грн. зобов`язано сплатити штраф у розмірі 20% у сумі 15626,26 грн. (а.с.8).

Представник Головного управління ДПС в Івано-Франківській області вказав, що примірники акту перевірки та вказаного податкового повідомлення-рішення надсилалися ОСОБА_2 поштовим зв`язком, за адресою АДРЕСА_1 , однак поштове відправлення не вручене адресату та повернуто із відміткою Укрпошти «за закінчення терміну зберігання» (а.с.11).

Раніше, контролюючим органом надіслано ОСОБА_2 податкову вимогу форми "Ф" за №8363-25 на суму 97834,11 грн., яка вручена адресату 18.11.2014 особисто (а.с.7).

Згідно довідки про борг Головного управління ДПС в Івано-Франківській області від 18.06.2021 загальна сума заборгованості за штрафними санкціями становить 15626,26 грн. Вказана заборгованість також підтверджується витягом з інтегрованих карток платника податку (а.с.6, 15-18).

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить із наступного.

Пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Відповідно до пункту 86.2 статті 86 Податкового кодексу України за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Одним із прав платника податків відповідно до підпункту 17.1.6 пункту 17.1 статті 17 Податкового кодексу України є право бути присутнім під час проведення перевірок та надавати пояснення з питань, що виникають під час таких перевірок, ознайомлюватися та отримувати акти (довідки) перевірок, проведених контролюючими органами, перед підписанням актів (довідок) про проведення перевірки, у разі наявності зауважень щодо змісту (тексту) складених актів (довідок) підписувати їх із застереженням та подавати контролюючому органу письмові заперечення в порядку, встановленому цим Кодексом.

Право платника податків на подання письмових заперечень на акт перевірки та/або додаткових документів у порядку, встановленому нормами Податкового кодексу України, та право брати участь у розгляді заперечень (додаткових документів) передбачено також пунктом 86.7 статті 86 Податкового кодексу України. Нормами абзацу першого цього пункту встановлено, що у разі незгоди платника податків або його представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати свої заперечення та/або додаткові документи в порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, до контролюючого органу, який проводив перевірку платника податків, протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта (довідки). Такі заперечення та/або додаткові документи розглядаються контролюючим органом протягом семи робочих днів, що настають за днем їх отримання (днем завершення перевірки, проведеної у зв`язку з необхідністю з`ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у зауваженнях), та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. Платник податків (його уповноважена особа та/або представник) має право брати участь у розгляді заперечень та/або додаткових документів, про що такий платник податків зазначає у запереченнях та/або листі про надання додаткових документів в порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 86.8 статті 86 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень, а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки та/або додаткових документів, поданих у порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень та/або додаткових документів і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

Податкове повідомлення-рішення №0114475533 від 17.10.2019, з приводу правомірності якого виник спір, було прийнято без розгляду у встановлений законом строк заперечень ОСОБА_2 на акт перевірки та з порушенням його права брати участь у розгляді заперечень, тобто без дотримання Головним управлінням ДПС норм пунктів 86.7, 86.8 статті 86 Податкового кодексу України.

Отже, оскаржуваний ОСОБА_2 акт індивідуальної дії прийнято без дотримання вимог пунктів 86.7, 86.8 статті 86 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), а саме: ОСОБА_2 був позбавлений можливості подати заперечення проти висновків акту перевірки, а спірне рішення прийняте до спливу строку подачі платником заперечень проти висновків за результатами контрольних заходів, а отже останнє є таким, що прийняте з порушенням закону, тому є протиправним та підлягає скасуванню.

Верховний Суд вже зробив висновок щодо такого застосування норм пунктів 86.7 та 86.8 статті 86 Податкового кодексу України у подібних правовідносинах у постанові від 28.09.2020 у справі №520/2305/19.

Суд також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у цьому провадженні), сформовану у рішенні ЄСПЛ від 21.01.1999 р. по справі "Гарсія Руїз проти Іспанії". Суд зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожний довід.

Так, у пункті 78 постанови Великої Палати Верховного Суду від 1 липня 2020 року у справі №260/81/19 зроблено висновок про те, що за правилами ЄСПЛ, яка сформувалася з питань імперативності правил про прийняття рішення на користь платника податків, у разі існування неоднозначності у тлумаченні прав та/чи обов`язків платника податків слід віддавати перевагу найбільш сприятливому тлумаченню національного законодавства та приймати рішення на користь платника податків (справа "Сєрков проти України". Заява " 39766/05, пункт 43).

Отже, у разі виникнення спору між платником податків та державою суд не може відмовити в захисті лише через сумніви в правомірності його дій. Особливість розподілу тягаря доказування в адміністративних справах не дозволяє трактувати "сумніви" інакше, як неспроможність фіскального органу переконливо довести обґрунтованість та правомірність власних дій у спірних відносинах, тобто невиконання ним свого процесуального обов`язку.

У справі, що розглядається, орган державної податкової служби, який заперечує проти зустрічного позову, не довів правомірності прийняття ним податкового повідомлення-рішення, отже позовні вимоги щодо скасування такого є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Враховуючи вищевикладене, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Головного управління ДПС в Івано-Франківській області є необґрунтованими, а позов таким що задоволенню не підлягає. Позовні вимоги ОСОБА_2 за зустрічним позовом слід задовольнити.

Враховуючи приписи ч.1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, суд присуджує за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС України в Івано-Франківській області на користь ОСОБА_2 908 грн. сплачених судових витрат.

Що стосується витрат на професійну правничу допомогу, то суд зазначає таке.

Відповідно до частини 4 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частина 5 статті 134 Кодексу).

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись (частина дев`ята статті 139 Кодексу).

При визначенні суми відшкодування суд також враховує критерії реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерій розумності, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Аналогічні критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

На підтвердження факту залучення адвоката і понесення ОСОБА_2 витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 5000 грн., надано суду копії договору №027МТА/ІФ-21 від 15.10.2021, укладеного між адвокатським об`єднанням «МТА Партнери» в особі заступника голови об`єднання Тепак Л.П. та ОСОБА_2, ордер серії ІФ №101990, копії свідоцтва на право на зайняття адвокатською діяльністю серії ІФ№001178 від 31.05.2017, замовлення №1 на надання юридичних послуг та правничої допомоги від 15.10.2021, акту №027МТА/ІФ-21 про надання правничої допомоги від 22.11.2021 та квитанції №ПН5012 від 18.11.2021 на 2000 грн. (а.с.101-106, 142-144).

Контролюючий орган надав заперечення про стягнення витрат на правничу допомогу, у якому вважав витрати на правову допомогу необґрунтованими, неспівмірними зі складністю справи.

Вирішуючи питання обґрунтованості розміру заявлених позивачем витрат на професійну правничу допомогу та пропорційності їх складності правовому супроводу цієї справи у суді, суд враховує наступне.

Згідно акту про надання правничої допомоги вбачається, що адвокатом вчинено наступні дії: проведення консультацій з клієнтом з метою з`ясування обставин справи, правовий аналіз наданих клієнтом документів, підготовка правової позиції, стратегії та тактики захисту, аналіз судової практики з аналогічних спорів, ознайомлення з матеріалами справи вартістю 2000 грн. та участь у судових засіданнях 1,5 год. вартістю 3000 грн. (а.с. 143).

Суд зазначає, що визначений вид правової допомоги адвоката відносяться до виду адвокатської діяльності з надання правової допомоги щодо складення заяв, процесуальних та інших документів правового характеру та безпосередньо пов`язаний із розглядом справи № 300/3796/21. Витрати в розмірі 5000 грн. сумнів у суду не викликають, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

При цьому, суд враховує, що доводи представника контролюючого органу наведені в запереченні не містять обґрунтувань щодо не співмірності заявленої до відшкодування суми понесених витрат, а зміст відповідних документів, спростовує відповідні доводи контролюючого органу.

З огляду на доведеність ОСОБА_2 фактичного розміру понесених витрат на правничу допомогу та недоведеність контролюючим органом обставин понесення розміру витрат у меншому розмірі та/або неспівмірності таких витрат, враховуючи фактичний об`єм виконаної роботи, суд вважає розумно обґрунтованими заявлені витрати на професійну правничу допомогу, які підлягають компенсації ОСОБА_2 за рахунок ДПС в Івано-Франківській області в розмірі 5000 грн. за всіма визначеними у договорі складовими професійних правничих послуг. Вказаний розмір витрат обумовлений об`єктивною тривалістю часу, яку мав витратити адвокат під час супроводу справи №300/3796/21 у суді, якістю та об`ємом підготовлених матеріалів, а також складністю питань, які були предметом розгляду.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні первісного позову Головного управління ДПС в Івано-Франківській області до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості з податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування в сумі 15626,26 грн. відмовити.

Зустрічний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Івано-Франківській області від 17.10.2019 №0114475533, яким застосовано штраф у сумі 15626 (п"ятнадцять тисяч шістсот двадцять шість)грн.26 коп.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС України в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 43968084, вул.Незалежності, 20, м.Івано-Франківськ) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ) сплачений судовий збір у розмірі 908 (дев`ятсот вісім) грн. та понесені судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5000 (п"ять тисяч) грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складання повного рішення суду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя /підпис/ Могила А.Б.

Рішення складене в повному обсязі 03 грудня 2021 р.