Рішення № 101599225, 02.12.2021, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

02 грудня 2021 року Справа № 280/10713/21 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Чернової Ж.М., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Мелітопольського відділу державної виконавчої служби у Мелітопольському районі Запорізької області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) про визнання протиправною та скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

09 листопада 2021 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі – позивач) до Мелітопольського відділу державної виконавчої служби у Мелітопольському районі Запорізької області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) в особі головного державного виконавця Пономаренко Віолети Юріївни (далі – відповідач), у якій позивач просить суд визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця Мелітопольського відділу державної виконавчої служби у Мелітопольському районі Запорізької області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Пономаренко В.Ю. від 11 жовтня 2021 року ВП №66846609 про стягнення виконавчого збору з позивача.

Ухвалою суду від 10.11.2021 позовну заяву залишено без руху.

09 листопада 2021 року від представника позивача адвоката Скворцової Олени Володимирівни до суду надійшла заява про забезпечення позову, в якій заявник просить суд вжити заходів забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі постанови головного державного виконавця Мелітопольського відділу державної виконавчої служби у Мелітопольському районі Запорізької області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Пономаренко В.Ю. про стягнення виконавчого збору від 11 жовтня 2021 року у рамках ВП №67314071, до набрання судовим рішенням законної сили у справі.

Ухвалою суду від 10.11.2021 заяву про забезпечення позову повернуто без розгляду.

11 листопада 2021 року від представника позивача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи доказу сплати судового збору, яким частково усунуто недоліки позовної заяви.

15 листопада 2021 року представником позивача подано заяву про забезпечення позову, в якій позивач просить суд вжити заходів забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі постанови головного державного виконавця Мелітопольського відділу державної виконавчої служби у Мелітопольському районі Запорізької області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Пономаренко В.Ю. про стягнення виконавчого збору від 11 жовтня 2021 року у рамках ВП №67314071, до набрання судовим рішенням законної сили у даній справі.

Ухвалою суду від 16.11.2021 у задоволенні заяви про забезпечення адміністративного позову відмовлено.

Ухвалою суду від 16.11.2021 продовжено процесуальний строк для усунення недоліків позовної заяви. У встановлений строк позивачем усунуто недоліки позовної заяви.

22 листопада 2021 року від представника позивача адвоката Скворцової Олени Володимирівни до суду надійшла заява про забезпечення позову, в якій заявник просить суд вжити заходів забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі постанови головного державного виконавця Мелітопольського відділу державної виконавчої служби у Мелітопольському районі Запорізької області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Пономаренко В.Ю. про стягнення виконавчого збору з позивача від 11 жовтня 2021 року ВП №66846609 до набрання судовим рішенням законної сили у справі.

22 листопада 2021 року від представника позивача адвоката Скворцової Олени Володимирівни до суду надійшов уточнений адміністративний позов ОСОБА_1 (далі – позивач) до Мелітопольського відділу державної виконавчої служби у Мелітопольському районі Запорізької області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), в якому позивач просить суд визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця Мелітопольського відділу державної виконавчої служби у Мелітопольському районі Запорізької області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Пономаренко В.Ю. від 11 жовтня 2021 року ВП №66846609 про стягнення виконавчого збору з позивача.

Ухвалою суду від 24.11.2021 заяву про забезпечення позову задоволено, зупинено стягнення з повивача у межах виконавчого провадження №67314071 на підставі постанови головного державного виконавця Мелітопольського відділу державної виконавчої служби у Мелітопольському районі Запорізької області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Пономаренко В.Ю. про стягнення виконавчого збору від 11.10.2021 ВП №66846609, до набрання судовим рішенням у справі №280/10713/21 законної сили.

Ухвалою суду від 24.11.2021 відкрито спрощене провадження в адміністративній справі.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що ухвалою Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 26.07.2021 затверджено мирову угоду між позивачем – ОСОБА_2 та відповідачкою – ОСОБА_3 . Визначено порядок участі ОСОБА_2 у вихованні та спілкуванні з сином ОСОБА_4 , шляхом проведення з ним часу, визначеного в ухвалі Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 26.07.2021. Позивач зазначає, що виконавче провадження з виконання ухвали Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області відкрито державним виконавцем 21.09.2021, проте до зазначеної дати позивачем у добровільному порядку виконано вимоги ухвали суду. Позивач зазначає, що нею вживались заходи щодо виконання ухвали суду, та рішення суду було виконано боржником до відкриття провадження, проте, не зважаючи на зазначені обставини, відповідачем прийнято постанову про стягнення виконавчого збору. Позивач вказувала на те, що державним виконавцем не вживалось жодних дій щодо примусового виконання рішення суду, а також не перевірялися обставини обізнаності позивача про наявність судового рішення, обставини фактичного виконання або невиконання судового рішення, що зумовлює відсутність підстав для стягнення з позивача виконавчого збору. Просить задовольнити позовні вимоги.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечив. В обґрунтування заперечень зазначено, що примусове виконання судового рішення розпочинається з моменту винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, а виконавчий збір є обов`язковим стягненням у разі примусового виконання. Вважає ствердження позивача щодо того, що державним виконавцем не було вчинено виконавчих дій та те, що примусове виконання не мало місце у виконавчому провадженні не обґрунтованими та такими, що суперечать дійсності. Вказує, що державним виконавцем неодноразово здійснювалась перевірка виконання рішення суду за адресою проживання боржника. Зазначає, що постанову про відкриття виконавчого провадження, інші виконавчі дії, вчинені при примусовому виконанні, боржником не оскаржувались. Стверджує, що постанова про стягнення виконавчого збору, винесена в ході здійснення виконавчого провадження є законною, правомірною та винесеною відповідно до вимог чинного законодавства. Просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, їх достатність і взаємний зв`язок у сукупності, встановив наступні обставини.

З матеріалів справи судом встановлено, що ухвалою Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 26.07.2021 по справі №937/7710/20 затверджено мирову угоду між позивачем – ОСОБА_2 та відповідачкою – ОСОБА_3 . Визначено порядок участі ОСОБА_2 у вихованні та спілкуванні з сином ОСОБА_4 , шляхом проведення з ним часу наступним чином: 1) один вихідний день кожного тижня щомісячно, у суботу або неділю за вибором позивача, в залежності від його графіку роботи, з 10.00 години по 18.00 годину, без присутності матері, за місцем проживання позивача або без обмеження місць побачень (за виключенням місця фактичного проживання відповідачки); 2) кожного року на день народження позивача 23 березня, з 10.00 години по 18.00 годину, без присутності матері, за місцем проживання позивача або без обмеження місць побачень (за виключенням місця фактичного проживання відповідачки); 3) з 11 червня по 20 липня кожного року для проведення спільного відпочинку та оздоровлення дитини, в тому числі за межами міста Мелітополя. Інша кількість днів сумісного відпочинку може бути встановлена за домовленістю між сторонами; 4) перші три дні осінніх канікул та перші три дні весінніх канікул дитини, кожного року, для проведення спільного відпочинку та оздоровлення дитини, в тому числі за межами міста Мелітополя. Інша кількість днів сумісного відпочинку в період осінніх та весінніх канікул дитини, може бути встановлена за домовленістю між сторонами; 5) відповідачка зобов`язується не чинити перешкоди позивачу в участі у спілкуванні із дитиною та її вихованні у визначений за мировою угодою час; 6) будь яких інших вимог матеріального та морального характеру по даній цивільній справі сторони один до одного не мають; 7) позивач не претендує на отримання від відповідачки судових витрат, понесених ним у даній справі на сплату судового збору та правничу допомогу; 8) відповідачка згодна з тим, що позивач не претендує на отримання від неї судових витрат, понесених ним по даній справі на сплату судового збору та правничу допомогу; 9) позивач зобов`язується дотримуватися умов цієї мирової угоди та після закінчення зустрічей вчасно повертати неповнолітнього сина за місцем його постійного проживання; 10) відповідачка зобов`язується дотримуватися умов цієї мирової угоди та зобов`язується своєчасно передавати позивачу сина для зустрічей.

З матеріалів справи судом встановлено, що 21.09.2021 головним державним виконавцем Мелітопольського відділу державної виконавчої служби у Мелітопольському районі Запорізької області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Пономаренко В.Ю. відкрито виконавче провадження з примусового виконання ухвали Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 26.07.2021 по справі №937/7710/20, а саме ВП №66846609. 11.10.2021 головним державним виконавцем Мелітопольського відділу державної виконавчої служби у Мелітопольському районі Запорізької області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Пономаренко В.Ю. закінчено виконавче провадження з примусового виконання ухвали Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 26.07.2021, встановлено: рішення суду виконане в повному обсязі.

Крім того, 11.10.2021 головним державним виконавцем Мелітопольського відділу державної виконавчої служби у Мелітопольському районі Запорізької області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Пономаренко В.Ю. у виконавчому провадженні №66846609 винесено постанову про стягнення з боржника виконавчого збору, стягнуто виконавчий збір в розмірі 12000,00 грн.

Позивач, не погодившись з правомірністю прийняття постанови про стягнення виконавчого збору від 11.10.2021 у виконавчому провадженні №66846609, звернулась з даним позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з приписів ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) відповідно до яких завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» (далі – Закон №1404) визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове - виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно ч.1 ст.18 Закон №1404, виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до ч.5 ст.26 Закону №1404, виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

Згідно ч.1 ст.27 Закону №1404, виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.

Частиною 3 статті 27 Закону №1404 передбачено, що за примусове виконання рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - фізичної особи і в розмірі чотирьох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи.

Згідно ч.4 ст.27 Закону №1404, державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору (крім виконавчих документів про стягнення аліментів). Так, відповідачем виконавче провадження відкрито 21.09.2021, а рішення про стягнення виконавчого збору прийнято 11.10.2021, однак зазначені обставини не можуть слугувати підставою для скасування таких рішень, з огляду на наступне.

Стягнутий виконавчий збір перераховується до Державного бюджету України протягом трьох робочих днів з дня надходження на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби.

Суд звертає увагу на те, що законодавець у частині 5 статті 13 Закону України «Про виконавче провадження» встановив імперативний припис, відповідно до якого порушення строків прийняття рішень та вчинення виконавчих дій виконавцями не є підставою для скасування такого рішення чи виконавчої дії, крім випадків, коли вони були прийняті або вчинені з порушенням процедури, передбаченої цим Законом.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 31.03.2020 по справі №732/393/19 (адміністративне провадження №К/9901/21408/19).

Суд зазначає, що з аналізу вказаних норм Закону №1404-VІІІ в редакції Закону №2475-VIII слідує, що стягнення виконавчого збору є безумовною дією, яку здійснює державний виконавець у межах виконавчого провадження незалежно від здійснених дій, і є встановленою державою складовою процедури виконавчого провадження, що гарантує ефективне здійснення виконання рішення суду боржником за допомогою стимулювання боржника до намагання виконати виконавчий документ самостійно до відкриття виконавчого провадження у зв`язку із ймовірністю стягнення відповідної суми у випадку примусового виконання.

Відповідно до частини п`ятої статті 27 №1404, в редакції Закону №2475-VIII, виконавчий збір не стягується:

1) за виконавчими документами про конфіскацію майна, стягнення періодичних платежів (крім виконавчих документів про стягнення аліментів, за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за дванадцять місяців), накладення арешту на майно для забезпечення позовних вимог, за виконавчими документами, що підлягають негайному виконанню;

2) у разі виконання рішень Європейського суду з прав людини;

3) якщо виконання рішення здійснюється за рахунок коштів, передбачених бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду в порядку, встановленому Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень»;

4) за виконавчими документами про стягнення виконавчого збору, стягнення витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених виконавцем відповідно до вимог цього Закону;

5) у разі виконання рішення приватним виконавцем;

6) за виконавчими документами про стягнення заборгованості, що підлягає врегулюванню відповідно до Закону України «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії», а також згідно з постановами державних виконавців, винесеними до набрання чинності цим Законом.

Відповідно до частини дев`ятої статті 27 вказаного Закону виконавчий збір не стягується у разі закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 9 частини першої статті 39 цього Закону, якщо рішення було виконано до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.

З вказаного слідує, що стягнення виконавчого збору (крім визначених законом випадків, коли виконавчий збір не стягується) пов`язується з початком примусового виконання. Примусове виконання рішення розпочинається з моменту прийняття державним виконавцем постанови про відкриття виконавчого провадження, тому одночасно з відкриттям виконавчого провадження повинен вирішити питання про стягнення виконавчого збору. При цьому, стягнення з боржника виконавчого збору є обов`язком державного виконавця.

Аналогічна правова позиція була викладена в постанові Верховного Суду від 28.04.2020 по справі №480/3452/19 (адміністративне провадження №К/9901/32373/19), яка враховується під час прийняття рішення у даній справі.

Щодо посилань позивача на те, що нею рішення суду було виконано у повному обсязі до відкриття провадження у справі, суд відхиляє, оскільки відповідних доказів матеріали виконавчого провадження №66846609 не місять. Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Більш того, в матеріалах виконавчого провадження №66846609 містяться: заява про примусове виконання рішення суду, що є підставою для примусового виконання рішення суду від 16.09.2021 вх.№ 71554/1828-57, а також заяви від стягувача за виконавчим документом, де зазначено про необхідність проведення виконавчих дій у примусовому порядку 03.10.2021 та 09.10.2021, Акт державного виконавця від 01.10.2021, Акт державного виконавця від 03.10.2021, Акт державного виконавця від 09.10.2021, з яких встановлено, що виконання рішення суду здійснювалось саме в ході примусового виконання рішення (за участю державного виконавця) та відповідно після відкриття виконавчого провадження.

Відповідно до ч.2 ст.6 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Глоба проти України» №15729/07, від 05.07.2012 Європейський суд з прав людини повторює, що пункт 1 статті 6 Конвенції, inter alia, захищає виконання остаточних судових рішень, які у державах, що визнали верховенство права, не можуть залишатися невиконаними на шкоду одній зі сторін. Відповідно виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати. Держава зобов`язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці. Також ЄСПЛ зазначає, що саме на державу покладається обов`язок вжиття у межах її компетенції усіх необхідних кроків для того, щоб виконати остаточне рішення суду та, діючи таким чином, забезпечити ефективне залучення усього її апарату. Не зробивши цього, вона не виконає вимоги, що містяться у пункті 1 статті 6 Конвенції.

За результатами розгляду адміністративної справи суд дійшов висновку, що державний виконавець під час прийняття спірної постанови про стягнення виконавчого збору діяв обґрунтовано, у межах наданих повноважень та з метою вжиття у межах компетенції усіх необхідних кроків для того, щоб виконати остаточне рішення суду.

Відповідно до ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .

Керуючись ст.ст. 2, 5, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) до Мелітопольського відділу державної виконавчої служби у Мелітопольському районі Запорізької області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) (72311, Запорізька область, м.Мелітополь, вул.Вакуленчука, 99, код ЄДРПОУ 34976173) про визнання протиправною та скасування постанови – відмовити у повному обсязі.

У стягненні на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень судових витрат - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі в 10-денний строк з дня його підписання.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення у повному обсязі складено та підписано 02.12.2021.

Суддя Ж.М. Чернова