Ухвала суду № 101598809, 03.12.2021, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

03 грудня 2021 року м. Житомир справа № 240/24953/21

категорія 112030500

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді Попової О. Г.,

розглянувши розглянувши заяву про забезпечення позову в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Житомирського обласний центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Житомирського обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, в якому просить:

- Визнати протиправною бездіяльність Департаменту соцполітики Житомирської ОДА щодо непроведения перерахунку разової грошової допомоги до 5 травня 2021 рок і виплати недоплаченої суми за минулий час.

- 3обов`язати Житомирський обласний центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Департаменту соціальної політики Житомирської обласної державної адміністрації здійснити перерахунок розміру виплаченої разової грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік та провести виплату недоплаченої разової грошової допомоги за 2021 рік у розмірі 15294 (п`ятнадцять тисяч двісті дев`яносто чотири) гривень.

- Вказану суму у розмірі 15294 (п`ятнадцять тисяч двісті дев`яносто чотири) гривні недоплаченої разової допомоги за 2021 рік стягнути з бюджетних асигнувань Відповідача, з розрахункового рахунку, що належить Відповідачеві, і знаходиться у нього на балансі, за № UА 198201720343180003000004903, (код ЄДРПОУ 20405992) Житомирського обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Департаменту праці та соціального захисту населення Житомирської облдержадміністрації, оскільки така виплата не була здійснена.

- Встановити судовий контроль за виконанням судового рішення шляхом зобов`язання Житомирського обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Департаменту соціальної політики Житомирської обласної державної адміністрації подати у десятиденний строк з моменту набрання рішенням законної сили звіт про виконання рішення суду.

Ухвалою судді Липи В.А. повернуто ОСОБА_1 без розгляду клопотання про забезпечення позову.

Ухвалою судді Липи В.А. від 27.09.2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Головуючому у справі позивачем заявлений відвід.

Ухвалою суду від 01.12.2021 заяву ОСОБА_1 про відвід судді Липи В.А. задоволено. Відведено суддю Липу В.А. від розгляду справи №240/24953/21 за позовом ОСОБА_1 до Житомирського обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії. Передано адміністративну справу №240/24953/21 для визначення головуючого судді в порядку, встановленому Кодексом адміністративного судочинства України.

02.12.2021 вказані матеріали справи № 240/24953 за результатами повторного автоматизованого розподілу справу передано на розгляд судді передано судді Поповій О.Г.

Ухвалою судді Попової О.Г. прийнято до свого провадження адміністративну справу № 240/24953/21. У задоволенні заяви позивача про розгляд справи за загальними правилами КАС України - відмовлено. Справа призначена до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

30.11.2021 ОСОБА_1 до суду подано клопотання про вжиття заходів забезпечення позову, в якому просить: постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, тому що існують такі обставини, як існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам та інтересам позивача в адміністративній справі та захист прав та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, і для відновлення цих прав позивачу необхідно буде докласти значні зусилля та витрати, та тому що невжиття заходів забезпечення може утруднити та зробити неможливим виконання рішення суду, а також тому що є очевидними ознаки протиправності рішення, дії та бездіяльності суб"єкта владних повноважень.

Частинами першою та другою статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) передбачено, що суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо :

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Згідно з положеннями частини першої статті 151 КАС України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється в безспірному порядку.

Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб (частина друга статті 151 КАС України).

В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову та підстави його обрання (частина шоста статті 154 КАС України).

Тобто, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, у тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

При цьому заходи забезпечення мають вживатись лише в межах позовних вимог, бути співмірними з ними, а необхідність їх застосування повинна обґрунтовуватись поважними підставами й підтверджуватись належними доказами.

Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Таким чином, суд, розглядаючи заяву про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, з огляду на докази, надані заявником для підтвердження своїх вимог, має пересвідчитись, зокрема, у тому, що існує дійсна і реальна загроза невиконання рішення суду чи суттєва перешкода у такому виконанні, а також у очевидності ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При цьому, вирішуючи питання про вжиття заходів забезпечення позову, суд в ухвалі про забезпечення позову повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Також суд має вказати, у чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача, оцінити складність вчинення цих дій, встановити, що витрати, пов`язані з відновленням прав, будуть значними.

Так само суд повинен вказати підстави, з яких він дійшов висновку про існування очевидних ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, цим рішенням, дією або бездіяльністю до ухвалення рішення у справі.

Слід зазначити, що під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті та не можуть вирішуватись ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову.

Щодо наявності очевидних ознак протиправності оспорюваного рішення та порушення таким рішенням прав, свобод або інтересів осіб, які звернулися до суду, то вони повинні, насамперед, існувати поза обґрунтованим сумнівом. Тобто, суд, який застосовує заходи забезпечення позову з цих підстав повинен бути переконаний у тому, що відповідне рішення явно суперечить вимогам закону за критеріями, визначеними частиною другою статті 2 КАС України, порушує права, свободи або інтереси позивачів і вжиття заходів забезпечення позову є дієвим способом запобігання істотним та реальним негативним наслідкам таких порушень. Твердження про «очевидність» порушення до розгляду справи по суті, яке фактично ґрунтується на тих самих аргументах, які покладені в підстави позову, є висновком, який свідчить про правову позицію суду наперед. Тому застосування заходів забезпечення позову з цієї підстави допускається у виключних випадках.

З огляду на викладене, посилання позивача на невмотивованість та необґрунтованість оскарженого рішення відповідача як на очевидні ознаки протиправності останнього підлягають відхиленню.

Доводи того, що невжиття заходів щодо зупинення дії оскаржуваного позивачем рішення зумовить настання негативних та незворотних наслідків для позивача не підтверджені наданими доказами. Так само позивачем не зазначено, на підставі яких саме доказів підтверджено доводи позивача, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити ефективність захисту і унеможливити поновлення порушених прав позивача.

Водночас суд звертає увагу заявника, що ним не вказано в заяві, які саме заходи передбачені ст. 151 КАС Україги необхідно вжити. В даному випадку заходи забезпечення позову не відповідають суті спору, в площині захисту в адміністративних правовідносинах.

З приводу негативних наслідків для позивача, суд зазначає, що безумовно, рішення чи дії суб`єктів владних повноважень справляють певний вплив на суб`єктів господарювання. Такі рішення можуть завдавати шкоди і мати наслідки, які позивач оцінює негативно. Проте, відповідно до статті 150 КАС України зазначені обставини, навіть у разі їх доведення, не є безумовними підставами для застосування заходів забезпечення позову в адміністративній справі.

Отже, позивачем не доведено необхідність вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням положень частини другої статті 150 КАС України.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні клопотання про вжиття заходів забезпечення позову.

Керуючись статтями 248, 250, 256 Кодексу адміністративного судочинства України,

ухвалив:

Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні клопотання про вжиття заходів забезпечення позову.

Ухвала суду набирає законної сили негайно після її підписання суддею.

Ухвала суду може бути оскаржена до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Повнийт текст ухвали складено 03.12.2021

Суддя О.Г. Попова