Ухвала суду № 101598804, 03.12.2021, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

(про прийняття справи до провадження)

03 грудня 2021 року м. Житомир справа № 240/24953/21

категорія 112030500

Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Попова О. Г., розглянувши матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Житомирський обласний центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Житомирського обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії.

Ухвалою суду від 27.09.2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Головуючому у справі позивачем заявлений відвід.

Ухвалою судувід 01.12.2021 заяву ОСОБА_1 про відвід судді Липи В.А. задоволено. Відведено суддю Липу В.А. від розгляду справи №240/24953/21 за позовом ОСОБА_1 до Житомирського обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії. Передано адміністративну справу №240/24953/21 для визначення головуючого судді в порядку, встановленому Кодексом адміністративного судочинства України.

02.12.2021 вказані матеріали справи № 240/24953 за результатами повторного автоматизованого розподілу справу передано на розгляд судді передано судді Поповій О.Г.

Відповідно до абзацу 2 частини 4 статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України окремим документом можуть викладатися також ухвали з інших питань, які вирішуються під час судового розгляду.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне прийняти адміністративну справу №640/20721/19 до свого провадження.

Суд, з урахуванням положень статей 12, 257 Кодексу адміністративного судочинства України, вважає за необхідне розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.

Окрім того, суд зазначає, що відповідно до приписів частини другої статті 35 КАС України у разі зміни складу суду розгляд справи починається спочатку.

Позивач у позовній заяві просить суд звільнити його від сплати судового збору відповідно до ст. 5 Закону України "Про судовий збір", який визначає, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються, зокрема, особи з інвалідністю 1-2 групи.

Отже, позивач звільнений від сплати судового збору за даною позовною заявою.

Також, позивачем до суду подано заяву про розгляд справи за загальними правилами КАС України.

Перевіривши вказане клопотання, суд приходить до наступного.

Приписами частини першої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).

Згідно частини 4 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах:

1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;

2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;

4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років";

6) щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1 цього Кодексу.

Відповідно до положень частини другої статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України, за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Згідно з частиною 3 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України, при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: значення справи для сторін; обраний позивачем спосіб захисту; категорію та складність справи; обсяг та характер доказів у справі; кількість сторін та інших учасників справи; чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідно до вимог частини 4 статті 260 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо відповідач в установлений судом строк подасть заяву із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, суд залежно від обґрунтованості заперечень відповідача протягом двох днів із дня її надходження до суду постановляє ухвалу про, зокрема, залишення заяви відповідача без задоволення.

За приписами пункту другого частини 6 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін, зокрема, якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Аналіз вищевикладених норм показує, що Кодексу адміністративного судочинства України визначає право адміністративного суду на призначення справи до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням сторін за їх клопотанням або загального позовного провадження, з урахуванням встановлених Кодексу адміністративного судочинства України обмежень.

При цьому суд враховує, що практика Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 8 грудня 1983 року у справі «Axen v. Germany», заява № 8273/78, рішення від 25 квітня 2002 року «Varela Assalino contre le Portugal», заява № 64336/01). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання.

Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи. До того ж, бажання сторони у справі викласти під час публічних слухань свої аргументи, які можуть бути висловлені нею в письмових та додаткових поясненнях, не зумовлюють необхідність призначення до розгляду справи з викликом її учасників.

Тож предмет спору між сторонами, характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників у цій адміністративній справі не вимагають проведення підготовчого провадження та судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.

До того ж, як заначено Верховним судом в ухвалі суду від 15.10.2019 року у справі 826/2060/16, за правилами частини шостої статті 262 КАС України суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, а також якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи. Отже, питання щодо виклику учасників справи для надання пояснень у справі вирішується судом, якщо є необхідність заслухати такі пояснення.

Крім того, суд вважає за необхідне звернути увагу позивача, що виходячи із змісту статті 159 КАС України, учасники справи викладають письмово свої пояснення у заявах по суті справи, якими для відповідача є відзив та заперечення.

Відтак, відповідач встановленим порядком розгляду даної справи не обмежений у своїх процесуальних правах, у свободі наданні суду доказів та заперечень щодо наведених позивачем обставин, у доведенні перед судом їх переконливості.

Відтак, суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні заяви позивача про розгляд справи за загальними правилами КАС України.

Керуючись статтями 30, 35, 240, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ухвалив:

Прийняти до свого провадження адміністративну справу № 240/24953/21 за позовом ОСОБА_1 до Житомирського обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії.

У задоволенні заяви позивача про розгляд справи за загальними правилами КАС України - відмовити.

Справа буде розглядатися за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Встановити відповідачу строк для подання відзиву на позов протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення відповідачу ухвали про відкриття провадження у справі.

Копія відзиву та доданих до нього документів повинна бути надіслана іншим учасникам справи одночасно з надісланням відзиву до суду.

У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Встановити позивачу строк для подання відповіді на відзив протягом семи днів з дня отримання відзиву.

Встановити відповідачу строк подання заперечення протягом семи днів з дня отримання відповіді на відзив.

Учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається, в мережі Інтернет за адресою: http://court.gov.ua/fair/sud0670/

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена до апеляційного суду.

Суддя О.Г. Попова