Ухвала суду № 101598781, 02.12.2021, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

02 грудня 2021 року м. Житомир справа № 806/1217/18

категорія 6765

Житомирський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Черняхович І.Е., розглянувши клопотання про накладення штрафу за невиконання рішення суду в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання здійснити перерахунок та виплату пенсії,

встановив:

В провадженні Житомирського окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа №806/1217/18 за позовом ОСОБА_2 до Житомирського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання здійснити перерахунок та виплату пенсії.

Рішенням суду від 31 травня 2018 року позов ОСОБА_2 до Житомирського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області було задоволено: визнано протиправною бездіяльність Житомирського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, яка виразилась в ухиленні від перерахунку в належному розмірі та виплати заборгованих коштів по щомісячному довічному грошовому утриманні ОСОБА_2 за лютий - червень 2007 року, а також зобов`язано Житомирське об`єднане управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити перерахунок щомісячного довічного грошового ОСОБА_2 за період з лютого по червень 2007 року без застосування обмеження максимального розміру, на підставі довідки Апеляційного суду Житомирської області від 01.07.2008 року № 3-149 та виплатити ОСОБА_2 заборговані кошти по щомісячному довічному грошовому утриманню за лютий-червень 2007 року. Зазначене рішення набрало законної сили 03 вересня 2018 року.

27 вересня 2018 року Житомирським окружним адміністративним судом видано ОСОБА_2 виконавчий лист №2935 2018р. по справі №806/1217/18.

11 травня 2019 року старшим державним виконавцем Богунського відділу державної виконавчої служби міста Житомира Головного територіального управління юстиції у Житомирській області Федорець А.Є. було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №59052312 з примусового виконання виконавчого листа від 27.09.2018 №2935 2018р. по справі №806/1217/18.

Ухвалою від 03 жовтня 2019 року замінено боржника у виконавчому провадженні Житомирське об`єднане управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на його правонаступника – Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області .

Ухвалою від 02 березня 2020 року замінено стягувача у виконавчому провадженні ОСОБА_2 на його правонаступника - ОСОБА_1 .

08 лютого 2021 року до суду надійшла заява ОСОБА_1 в порядку статтей 282 та 283 КАС України (вх.№6105/21), в якій він просив:

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області надати звіт про виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 31 травня 2018 року у справі №806/1217/18, яким зобов`язано Житомирське об`єднане управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити перерахунок щомісячного довічного грошового утримання ОСОБА_2 за період з лютого по червень 2007 року без застосування обмеження максимального розміру, на підставі довідки Апеляційного суду Житомирської області від 01.07.2008 року № 3-149 та виплатити ОСОБА_2 заборговані кошти по щомісячному довічному грошовому утриманню за лютий-червень 2007 року;

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, яка виразилась в ухиленні від нарахування та виплати заборгованості в загальній сумі 21729,33 гривень по щомісячному довічному грошовому утриманню судді у відставці ОСОБА_2 за період з лютого по червень 2007 року згідно рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 31 травня 2018 року у справі №806/1217/18.

Крім того, до поданої заяви ОСОБА_1 долучив клопотання про накладення на начальника Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області ОСОБА_3 штрафу в розмірі від 20 до 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб за невиконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 31 травня 2018 року у справі №806/1217/18.

В обґрунтування поданої заяви ОСОБА_1 зазначив, що Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області ухиляється від виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 31 травня 2018 року у справі №806/1217/18. Зокрема зазначив, що після ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження ВП №59052312 йому стало відомо, що нарахована Головним управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на виконання рішення суду заборгованість по щомісячному довічному грошовому утримання судді у відставці за лютий-червень 2007 року в розмірі 16432,60 гривень досі залишається невиплаченою. При цьому, обґрунтовуючи правомірність своїх дій щодо невиплати заборгованості по судовому рішенню відповідач посилається на Порядок погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням суду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 №649 та зазначає що така виплата буде здійснена після виділення коштів за окремою бюджетною програмою в порядку черговості. Однак, рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.11.2019 у справі №640/5248/19, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.07.2020, визнано протиправними та нечинними пункти 1 та 2 постанови Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 №649, якими затверджено Порядок погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням суду. Також ОСОБА_1 зазначив, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Житомирській області невірно було визначено суму заборгованості по щомісячному довічному грошовому утриманні судді у відставці за лютий-червень 2007 року, яка підлягає виплаті на виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 31 травня 2018 року у справі №806/1217/18, оскільки, з урахуванням виплачених ОСОБА_2 у вказаний період сум щомісячного довічного грошового утримання, розмір такої заборгованості має становити 21729,33 гривень, а не 16432,60 гривень. Вказує, що при розрахунку суми заборгованості по щомісячному довічному грошовому утриманні за лютий-червень 2007 року, яка підлягає виплаті на виконання рішення суду, Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області врахувало, що розмір виплаченого ОСОБА_2 в лютому 2007 року щомісячного довічного грошового утримання становив 10000,00 гривень, однак фактично ОСОБА_2 за вказаний місяць було виплачено утримання в розмірі 4703,27 гривень. На переконання ОСОБА_1 вказані обставини свідчать про явне, невиконання відповідачем рішення суду, а тому він звернувся з даною заявою до суду.

Ухвалою від 15 липня 2021 року заяву ОСОБА_1 від 08 лютого 2021 року (вх.№6105/21) було задоволено: встановлено судовий контроль за виконанням рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 31.05.2018 у справі №806/1217/18 та зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України протягом 30 календарних днів з дня отримання повного тексту зазначеної ухвали подати до суду звіт про виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 31.05.2018 у справі №806/1217/18.

На виконання вищезазначеної ухвали, 23 серпня 2021 року до суду надійшов звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області від 17.08.2021 №0060-0306-7/61176 про виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 31.05.2018 у справі №806/1217/18.

У поданому звіті Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області зазначило, що розмір щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_2 в період з 01.02.2007 по 17.06.2007, який був визначений за наслідками перерахунку на підставі заяви ОСОБА_2 від 25.07.2008 та довідки про заробітну плату для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці від 01.07.2008 року №3-149, становив 10000,00 гривень, а в період з 18.06.2007 року по 30.06.2007 рік - 13598,38 гривень. На виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 31.05.2018 у справі №806/1217/18 ОСОБА_2 було проведено перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці без обмеження максимальним розміром відповідно до довідки Апеляційного суду Житомирської області від 01.07.2008 року №3-149. Внаслідок проведеного перерахунку розмір щомісячного довічного грошового утриманням ОСОБА_2 з 01.02.2007 склав 13598,38 гривень (15109,31 грн. x 90 %). Доплата донарахованого щомісячного довічного грошового утримання на виконання рішення суду з урахуванням раніше виплачених сум, становить 16432,60 гривень. Відповідно Порядку погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням суду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 №649 "Питання погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням суду", рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 31.05.2018 у справі №806/1217/18 та сума нарахованих на його виконання, але невиплачених ОСОБА_2 коштів (потреби) в розмірі 16432,60 гривень були включені до реєстру судових рішень, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України підсистеми "Реєстр судових рішень" Інтегрованої комплексної інформаційної системи Пенсійного фонду України (ІКІС ПФУ), з відображенням дати надходження рішення до боржника 07.06.2018 (вх. № 4954/06 від 07.06.2018). Погашення заборгованостей за судовими рішеннями з датою надходження до боржника 07.06.2018 проводилось згідно виділених бюджетних асигнувань в червні 2020 року. Однак, у зв`язку з тим, що ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 помер, виплата коштів на виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 31.05.2018 у справі №806/1217/18 не проведена не була.

В подальшому, ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 02.03.2020 у справі №806/1217/18 позивача по справі - ОСОБА_2 було замінено на його правонаступника - ОСОБА_1 . Вказана ухвала надійшла до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області 12.03.2020 (вх.1904/7 від 12.03.2020). Відтак, ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 02.03.2020 по справі №806/1217/18 та інформацію про суму нарахованих, але невиплачених на виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 31.05.2018 у справі №806/1217/18 коштів в розмірі 16432,60 гривень було надано Пенсійному фонду України, шляхом включення до реєстру судових рішень, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України підсистеми "Реєстр судових рішень" ІКІС ПФУ, обов`язковість продовження ведення та заповнення якої (повнота та коректність) доручено начальникам Головних управлінь Пенсійного фонду України в областях та місті Києві згідно, зокрема, окремого доручення Голови правління від 20.04.2021 №6-ОД. Сума коштів на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду визначена у бюджеті Пенсійного фонду України на 2021 рік, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 17 лютого 2021 №126, становила 360,0 млн. грн. Станом на червень 2021 року на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, що надійшли до боржника у порядку черговості, Пенсійним фондом України профінансовано 360,0 млн. грн., або 100% обсягу видатків, передбачених у бюджеті Пенсійного фонду України на 2021 рік на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду за рахунок Державного бюджету України. Розмір бюджетних асигнувань, виділених Головному управлінню Пенсійного фонду України в Житомирській області на виконання судових рішень в 2021 році становив 9679,55 тис. грн. та був використаний управлінням повністю, проведено виплату нарахованих коштів на виконання рішень судів, які надійшли по 11 листопада 2019 року.

З огляду на зазначене, Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області в звіті повідомило, що в межах наданих повноважень ним проведено весь комплекс заходів для повного та неухильного виконання судового рішення у справі №806/1217/18.

Розглянувши звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 31.05.2018 у справі №806/1217/18, а також клопотання ОСОБА_1 про накладення на начальника Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області Зайчковського Івана Адамовича штрафу в розмірі від 20 до 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб за невиконання вказаного рішення, суд встановив наступне.

Під час судового засідання з розгляду звіту про виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 31.05.2018 у справі №806/1217/18 представник позивача повідомила, що твердження про те, що в лютому 2007 року ОСОБА_2 не було виплачено щомісячне довічного грошового утримання розмірі 4703,27 гривень є помилковим, оскільки за вказаний період ОСОБА_2 дійсно було виплачено щомісячне довічного грошового утримання розмірі 4703,27 гривень. Відтак, позивач погоджується з визначеною Головним управлінням Пенсійного фонду України в Житомирській області на виконання рішення суду від 31.05.2018 у справі №806/1217/18 сумою заборгованості по щомісячному довічному грошовому утриманні в розмірі 16432,60 гривень.

Відтак, обставинами, які на переконання ОСОБА_1 , свідчать про невиконання Головним управління Пенсійного фонду України в Житомирській області рішення суду від 31.05.2018 у справі №806/1217/18 є те, що заборгованість по щомісячному довічному грошовому утримання судді у відставці за лютий-червень 2007 року в розмірі 16432,60 гривень, яка була нарахована на виконання вказаного рішення, досі залишається невиплаченою.

Надаючи оцінку вказаним доводам позивача. суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно з частиною 2 статті 14 КАС України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Відповідно до статті 370 КАС України, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Конституційний Суд України, розглядаючи справу №1-7/2013 у Рішенні від 26.06.2013 року, звернув увагу, що вже неодноразово вказував на те, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13.12.2012 року №18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25.04.2012 року №11-рп/2012).

За приписами статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод та практику Суду як джерело права.

Європейський суд з прав людини в пункті 40 рішення у справі "Горнсбі проти Греції" вказав, що право на суд було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави допускала невиконання остаточного та обов`язкового судового рішення на шкоду одній зі сторін.

Якщо адміністративний (виконавчий) орган відмовляється виконувати, не виконує чи затягує виконання судового рішення, то передбачені статтею 6 гарантії, які забезпечуються стороні на етапі судового розгляду справи, фактично втрачають свій сенс (рішення у справі "Піалопулос та інші проти Греції", пункт 68).

В рішенні у справі "Шмалько проти України" від 20.07.2004 року Європейський Суд з прав людини вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду (п. 43).

У справі "Сорінг проти Об`єднаного Королівства" від 07.07.1989 Європейський суд визначив, що на державі лежить прямий обов`язок дотримуватися громадянських прав осіб і забезпечувати належне та своєчасне виконання рішення суду, що набрало законної сили. Виконання будь-якого судового рішення є невід`ємною стадією процесу правосуддя, а отже, має відповідати вимогам ст. 6 Конвенції. Поза сумнівом, вирішення справи в суді без невиправданого і необґрунтованого зволікання є запорукою ефективного захисту особою своїх прав. Водночас судовий захист, як і діяльність суду, не може вважатися дієвим, якщо судові рішення не виконуються або виконуються неналежним чином і без контролю суду за їх виконанням, зазначено в Концепції Пункт 1 ст. 6 Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду з позовом стосовно його прав та обов`язків цивільного характеру.

У пунктах 46, 48, 51, 53, 54 рішення від 15.10.2009 у справі "Юрій Миколайович Іванов проти України" (заява № 40450/04) Європейський суд з прав людини зазначив, що від особи, яка домоглася винесення остаточного судового рішення проти держави, не можна вимагати ініціювання окремого провадження з його примусового виконання. Відповідний державний орган, який було належним чином поінформовано про таке судове рішення, повинен вжити всіх необхідних заходів для його дотримання або передати його іншому компетентному органу для виконання. Право на суд, захищене статтею 6, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін. Ефективний доступ до суду включає право на виконання судового рішення без невиправданих затримок. Відповідно необґрунтовано тривала затримка у виконанні обов`язкового для виконання судового рішення може становити порушення Конвенції. Саме на державу покладено обов`язок дбати про те, щоб остаточні рішення, винесені проти її органів, установ чи підприємств, які перебувають у державній власності або контролюються державою, виконувалися відповідно до зазначених вище вимог Конвенції. Держава несе відповідальність за виконання остаточних рішень, якщо чинники, які затримують чи перешкоджають їх повному й вчасному виконанню, перебувають у межах контролю органів влади.

Отже, обов`язковою складовою судового процесу є фактичне втілення судових присуджень у певні матеріальні блага, яких особа була протиправно позбавлена до отримання судового захисту.

Відтак, відповідач зобов`язаний виконати судове рішення, яке набрало законної сили, в межах покладених на нього цим рішенням зобов`язань.

Таким чином право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень складовою права на справедливий судовий захист.

Приписи статті 382 КАС України визначають, що суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

За наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Отже, судом можуть бути вжиті заходи судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах у формі встановлення нового строку для подачі звіту та накладення штрафу на особу, відповідальну за виконання рішення суду.

У рішенні від 30.06.2009 №16-рп/2009 Конституційний Суд України зазначив, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та наголосив, що виконання всіма суб`єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової (абз. 1 пп. 3.2 п. 3, абз. 2 п. 4 мотивувальної частини).

Отже, інститут судового контролю полягає у здійсненні судом контролюючої функції по відношенню до суб`єкта владних повноважень з дотримання ним принципу обов`язковості судового рішення.

Судовий контроль - це спеціальний вид провадження в адміністративному судочинстві, відмінний від позовного, що має спеціальну мету та полягає не у вирішенні нового публічно-правового спору, а у перевірці всіх обставин, що перешкоджають виконанню такої постанови суду та відновленню порушених прав особи - позивача.

З аналізу зазначених норм законодавства слідує, що КАС України регламентовано право суду застосовувати інститут судового контролю шляхом зобов`язання відповідача подати звіт про виконання рішення суду та, за наслідками розгляду такого звіту, накладення на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штрафу. Однак, для застосування наведених процесуальних заходів мають бути наявні відповідні правові умови.

Законодавець фактично наділив суд повноваженнями контролю за виконанням того, що він зобов`язав вчинити суб`єкта владних повноважень у своєму рішенні.

Слід зазначити, що головна мета судового контролю за виконанням рішень в адміністративних справах полягає, насамперед, у реалізації основних завдань адміністративного судочинства при здійсненні адміністративними судами правосуддя, оскільки воно не обмежується винесенням судового рішення, а також передбачає його виконання.

Кожний судовий процес повинен завершуватися реалізацією судового рішення у спірних правовідносинах між його сторонами. Тому після вирішення публічно-правового спору і набрання судовим рішенням законної сили суд продовжує відігравати активну роль у реалізації сторонами прав та законних інтересів, з приводу захисту яких він ухвалив судове рішення.

В основу ефективності правосуддя покладається здійснення судом належного контролю за виконанням судового рішення, оскільки головною метою судового рішення є ефективність у поновленні порушених прав та свобод особи.

Рішення суду, яке набуло законної сили - має бути виконане. Виконання рішення суду забезпечує довіру суспільства до суду, оскільки довіра людини до суду формується не тільки через призму справедливого судового рішення, а й зокрема через виконання цього рішення.

Як встановлено з матеріалів справи, рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 31 травня 2018 року було зобов`язано Житомирське об`єднане управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, правонаступником якого є Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, здійснити перерахунок щомісячного довічного грошового ОСОБА_2 за період з лютого по червень 2007 року без застосування обмеження максимального розміру, на підставі довідки Апеляційного суду Житомирської області від 01.07.2008 року № 3-149 та виплатити ОСОБА_2 заборговані кошти по щомісячному довічному грошовому утриманню за лютий-червень 2007 року.

Сторонами не заперечується, що Головне управління Пенсійного фонду України в провело перерахунок ОСОБА_2 щомісячного довічного грошового утримання відповідно до довідки Апеляційного суду Житомирської області від 01.07.2008 року №3-149 без обмеження максимальним розміром. Доплата донарахованого на виконання рішення суду щомісячного довічного грошового утримання становила 16432,60 гривень. Вказана сума нарахованих на виконання рішення суду коштів була включена до реєстру судових рішень, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України підсистеми "Реєстр судових рішень" ІКІС ПФУ та на даний час є невиплаченою у зв`язку з відсутність відповідних коштів для її виплати.

Згідно п. п. 4, 5 п. 4 Положення про Головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 22.12.2014 року № 28-2, Головне управління Фонду відповідно до покладених на нього завдань, зокрема, забезпечує своєчасне та в повному обсязі фінансування пенсій та виплату пенсій, щомісячного довічного утримання суддям у відставці, допомоги на поховання та інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються коштом Фонду та з інших джерел, визначених законодавством, здійснює з цією метою перерозподіл коштів між районами (містами); здійснює призначення (перерахунок) та виплату пенсій військовослужбовцям, особам рядового та начальницького складу та іншим особам (крім військовослужбовців строкової служби та членів їх сімей), які мають право на пенсію на підставі Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

Таким чином, виплати здійснює Головне управління Пенсійного фонду України винятково коштом Фонду та з інших джерел, визначених законодавством.

Положеннями частини 5 статті 142 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" передбачено, що щомісячне довічне грошове утримання суддям виплачується органами Пенсійного фонду України за рахунок коштів Державного бюджету України.

Згідно ст. ст. 23, 116 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов`язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України. Бюджетні призначення встановлюються законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет) у порядку, визначеному цим Кодексом. Взяття зобов`язань без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом чи законом про Державний бюджет України є порушенням бюджетного законодавства.

На момент набрання законної сили рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 31.05.2018 у справі №806/1217/18 - 03 вересня 2018 року, механізм погашення заборгованості, що утворилася внаслідок нарахування (перерахунку) пенсійних виплат на виконання судових рішень, за рахунок коштів, передбачених у державному бюджеті Пенсійному фонду України на цю мету, був врегульований Порядком погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 року № 649 (далі - Порядок № 649).

Пунктом 3 Порядку № 649 було передбачено, що боржник, яким є орган Пенсійного фонду України, визначений судом боржником у виконанні судового рішення, веде облік рішень у реєстрі рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою, відповідно до порядку, встановленого Пенсійним фондом України.

Згідно пунктами 4, 5 Порядку № 649 черговість виконання рішень визначається датою їх надходження до боржника.

Для підтвердження суми, що підлягає виплаті, боржник подає до Пенсійного фонду України: документ, що підтверджує дату надходження судового рішення до боржника; копію судового рішення (судових рішень) або виконавчого листа; розрахунок суми, що підлягає виплаті, засвідчений керівником боржника або уповноваженою ним особою.

Відповідно до пунктів 10, 11 Порядку № 649 виділення коштів для виплати здійснюється Пенсійним фондом України в межах наявних бюджетних призначень Пенсійному фонду України на цю мету у спосіб перерахування коштів боржнику.

Боржник у триденний строк повідомляє стягувачу про виділення коштів та не пізніше десяти робочих днів з дня надходження коштів у межах встановленого Законом України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” періоду виплати пенсії зобов`язаний здійснити виплату стягувачу суми, що підлягає виплаті, у порядку, встановленому статтею 47 зазначеного Закону.

Системний аналіз наведених правових норм дає підстави дійти до висновку про те, що виплата нарахованих (перерахованих) сум пенсій за рішенням суду здійснюється, зокрема, коштами, передбаченими за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду. Черговість виконання судових рішень визначається датою їх надходження.

Під час розгляду звіту Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області судом було безспірно встановлено та підтвердженого доданими до звіту доказами, що рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 31.05.2018 у справі №806/1217/18 та сума нарахованих на його виконання коштів в розмірі 16432,60 гривень були включені до реєстру судових рішень, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України підсистеми "Реєстр судових рішень" Інтегрованої комплексної інформаційної системи Пенсійного фонду України (ІКІС ПФУ), з відображенням дати надходження рішення до боржника 07.06.2018.

При цьому, розмір бюджетних асигнувань на виконання судових рішень, виділених Головному управлінню Пенсійного фонду України в Житомирській області на погашення заборгованості з пенсійних виплат на виконання судових рішень за рахунок коштів Державного бюджету України у 2018 році становив 3,9 млн. грн., у 2019 році -58,4 млн. грн., а у 2020 році - 29,6 млн. грн.

Так, матеріалами справи підтверджується, що за рахунок виділених бюджетних асигнувань Головне управлінням Пенсійного фонду України в Житомирській області в 2018 році провело виплату на виконання 558 судових рішень, які надійшли за період з 01 січня 2013 року по 30 червня 2013 року, в 2019 році - виплату на виконання 5286 судових рішень, які надійшли за період з 01 липня 2013 року по 31 березня 2015 року, а 2020 році - виплату на виконання 5034 судових рішень, які надійшли за період з 01 квітня 2015 року по 12 грудня 2018 року. При цьому, в І півріччі 2020 року проводилась виплата по 4685 судових рішеннях, які надійшли до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області в період з 01 квітня 2015 року по 19 червня 2018 року. Погашення заборгованостей за судовими рішеннями з датою надходження до боржника 07.06.2018 проводилось згідно виділених бюджетних асигнувань в червні 2020 року.

Однак, ОСОБА_2 , який є стягувачем по рішенню Житомирського окружного адміністративного суду від 31.05.2018 у справі №806/1217/18, помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , тобто до настання настання його черги на виплату коштів на виконання рішення суду, оскільки, як вже було зазначено вище, виплата коштів на виконання судових рішень, які надійшли до управління 07.06.2018, проводилось в червні 2020 року.

У зв`язку зі смертю стягувача, рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 31.05.2018 у справі №806/1217/18 було виключено реєстру судових рішень, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України підсистеми "Реєстр судових рішень" Інтегрованої комплексної інформаційної системи Пенсійного фонду України (ІКІС ПФУ).

Померлого ОСОБА_2 на його правонаступника - ОСОБА_1 було замінено ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 02.03.2020 у справі №806/1217/18, яка надійшла до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області 12.03.2020 (вх.1904/7 від 12.03.2020). Після цього, ОСОБА_1 та сума нарахованих, але невиплачених на виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 31.05.2018 у справі №806/1217/18 коштів в розмірі 16432,60 гривень були включені до реєстру судових рішень, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України підсистеми "Реєстр судових рішень" ІКІС ПФУ.

Наданими відповідачем документами підтверджується, що передбачена в бюджеті Пенсійного фонду України на 2021 рік, затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 17 лютого 2021 №126, сума коштів на погашення заборгованості з пенсійних виплат за судовими рішеннями становила 360,0 млн. грн. Вказані обсяги видатків, передбачених у бюджеті Пенсійного фонду України на 2021 рік на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду за рахунок Державного бюджету України, станом на червень 2021 року були профінансовані в повному обсязі.

В свою чергу, розмір бюджетних асигнувань, виділених Головному управлінню Пенсійного фонду України в Житомирській області на виконання судових рішень в 2021 році становив 9679,55 тис. грн.

За рахунок вказаних коштів Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області провело виплату коштів на виконання рішень судів, які надійшли по 11 листопада 2019 року.

Натомість, рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 31.05.2018 у справі №806/1217/18, після заміни померлого стягувача ОСОБА_2 на його правонаступника - ОСОБА_1 , було включено до реєстру судових рішень, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, 12.03.2020 (датою отримання ухвали Житомирського окружного адміністративного суду від 02.03.2020 у справі №806/1217/18 про заміну сторони на правонаступника).

Вказане свідчить на користь висновку, що причиною не виплати ОСОБА_1 нарахованих на виконання рішення суду у справі №806/1217/18 коштів є відсутність відповідних коштів для погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду за рахунок Державного бюджету України.

Суд враховує, що фактична невиплата нарахованих пенсійних виплат зумовлена тим, що виділені бюджетні кошти на виконання судових рішень, боржником в яких є Пенсійний фонд України, спрямовуються на безумовне виконання таких рішень у порядку черговості їх прийняття.

При цьому, вчиняючи дії щодо включення рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 31.05.2018 у справі №806/1217/18 до реєстру судових рішень, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України підсистеми "Реєстр судових рішень" для здійснення виплати нарахованих на виконання цього рішення коштів в порядку черговості, Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області діяло правомірно, керуючись при цьому нормами діючого, як станом на 07.06.2018 (дата отримання рішення Житомирського окружного адміністративного суду у справі №806/1217/18) так і станом на 12.03.2020 (дата отримання ухвали Житомирського окружного адміністративного суду від 02.03.2020 у справі №806/1217/18 про заміну сторони на правонаступника), Порядку № 649.

Вказаний Порядок №649 був визнаний протиправними та нечинними лише 22.07.2020 на підставі постанови Шостого апеляційного адміністративного суд від 22.07.2020 у справі №640/5248/19, вже після постановки позивача на чергу для виплати.

Відтак, суд приходить до висновку, що, враховуючи дотримання Головним управлінням Пенсійного фонду України в Житомирській області встановленого порядку виконання судового рішення, рішення щодо накладення штрафу на керівника управління є передчасним, оскільки жодним чином не захищає право особи на отримання бюджетних коштів.

Аналогічну позицію Верховний Суд України висловив, зокрема, в ухвалі від 19.05.2015 року по справі № 21-1044а15 та у постанові від 22.11.2016 року по справі № 804/5081/13-а, а також Верховний Суд, зокрема, у постановах від 24.01.2018 року по справі № 405/3663/13-а, від 16.07.2018 року по справі № 811/1469/18.

У постанові Верховного Суду від 23.04.2020 року по справі №560/523/19 підкреслено, що, переслідуючи мету забезпечення реалізації конституційного принципу обов`язковості судових рішень, адміністративні суди мають зважено підходити до вибору процесуальних засобів такого забезпечення, а саме: встановлювати дійсні причини виникнення затримки у виконанні судового рішення, аналізувати акти законодавства, враховувати здійснені відповідною посадовою особою дії, спрямовані на виконання судового рішення, та їх відповідність вимогам законодавства, встановлювати наявність та форму вини такої посадової особи, а також зазначати про співмірність розміру штрафу та доходів (фінансової спроможності) такої посадової особи. Це не повинно зумовлювати порушення основоположних засад адміністративного судочинства, зокрема, пропорційності, необхідності дотримання оптимального балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи та цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія) тощо. Такі засоби не можуть бути надмірними за визначених умов та не мають призводити до порушення прав, гарантованих Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод.

Посилення судового контролю за виконанням судових рішень та наділення суду з цією метою правом накладати штрафні санкції визнається заходом для забезпечення конституційного права громадян на судовий захист. Специфіка застосування штрафної санкції, полягає в тому, що вона накладається на керівника суб`єкта владних повноважень, яким не забезпечено виконання судового рішення та який є відповідальним за діяльність державного органу, який він очолює. Можливість накладення штрафу розглядається не самостійно, а за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або у разі неподання такого звіту. Накладення на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання постанови, штрафу є мірою покарання, а тому можливість суду накласти такий штраф може бути реалізована лише за умови встановлення судом обставин, які свідчать про умисне невиконання рішення суду, недобросовісність у діях суб`єкта владних повноважень, які свідчать про ухилення останнього від виконання рішення суду.

З урахуванням наведеного, а також зважаючи на те, що матеріалами справи підтверджується вчинення Головним управлінням Пенсійного фонду України в Житомирській області дій, спрямованих на виконання судового рішення у цій справі, невиплата перерахованих сум пенсії має місце не внаслідок ухилення від виконання судового рішення, а через відсутність у необхідному розмірі коштів, необхідних для його виконання, суд приходить до висновку, що клопотання про накладення на управління штрафу за невиконання рішення суду є безпідставним та не підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 248, 250, 256, 382 Кодексу адміністративного судочинства України,

ухвалив:

Відмовити ОСОБА_1 в задоволенні клопотання про накладення на начальника Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області штрафу за невиконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 31.05.2018 у справі №806/1217/18.

Ухвала суду набирає законної сили негайно після її підписання суддею.

Ухвала суду може бути оскаржена до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Суддя І.Е.Черняхович