Рішення № 101598560, 01.12.2021, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 грудня 2021 р. Справа№200/11750/19-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Мозгової Н.А.

при секретарі: Зурабашвілі А.О.

за участю сторін:

представника позивача: Олійникова С.І.

представника відповідача: Голуба М.І.

представники третіх осіб: не з`явились

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Донецькій області, за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - Святогірської міської ради та Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області, в особі Міськрайонного управління держгеокадастру у Слов`янському районі та м. Слов`янську, про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

У жовтні 2019 року ОСОБА_1 (далі – позивач) звернулась до суду з позовом до Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від: 22.06.2017 року №8757304-1301 (форма «Ф»), яким визначено суму податкового зобов`язання з орендної плати фізичних осіб у розмірі 100 972,18 грн.; 22.06.2017 року №8757302-1301 (форма «Ф»), яким визначено суму податкового зобов`язання з орендної плати фізичних осіб у розмірі 144 693,14 грн.; 22.06.2017 року №8757301-1301 (форма «Ф»), яким визначено суму податкового зобов`язання з орендної плати фізичних осіб у розмірі 153 374,73 грн.; 17.04.2018 року №2624018-4710-0522 (форма «Ф»), яким визначено суму податкового зобов`язання з орендної плати фізичних осіб у розмірі 153 374,73 грн.

В обґрунтування позовних вимог вказує на безпідставність визначення податкових зобов`язань по орендній платі за спірними індивідуальними актами з підстав невідповідності нормативно-грошової оцінки земельної ділянки, взятої до розрахунку спірних донарахувань, визначеній в укладеному договорі оренди землі. Оскільки у договорі оренди землі відсутні умови щодо односторонньої зміни умов договору, в тому числі зміни розміру нормативної грошової оцінки землі або розміру орендної плати, а згідно з позицією Верховного Суду у постанові від 20 червня 2018 року у справі №813/3819/17 зміна індексації нормативної грошової оцінки є підставою для перегляду встановленого розміру орендної плати шляхом внесення змін до договору оренди, вважає безпідставним збільшення податковим органом суми орендної плати.

Також вказувала на те, що на підставі норми статті 6 Закону України “Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції” від 2 вересня 2014 року №1669-VI (у редакції до внесення змін Законом України “Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції”), Позивач була звільнена у період з 14 квітня 2014 року по 8 червня 2016 року від сплати орендної плати як суб`єкт господарювання, що здійснює діяльність на території проведення антитерористичної операції.

Відповідачем позовні вимоги не визнані, в матеріалах справи наявний відзив на позов у якому зазначено, що відповідно до п. 288.1 ст. 288 Податкового Кодексу України розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі. Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки та відповідні норми Податкового кодексу України. Відповідач зазначив, що у договорі оренди вказано, що орендна плата розраховується у розмірі 5 відсотків від нормативної грошової оцінки з урахуванням індексації. У 2015 році нормативно грошова оцінка земельної ділянки складала розмір 2019443,65 грн. та орендна плата 100972,18 грн. (2019443,65 грн.х5%), у 2016 році – 2893862,75 грн., орендна плата 144693,14 грн. (2893862,75 грн.х5%), у 2017 році – 3067494,52 грн., орендна плата 153374,73 грн. (3067494,52 грн.х5%), у 2018 році – 3067494,52 грн., орендна плата 153374,73 грн. (3067494,52 грн.х5%). Представник відповідача зазначив, що розмір орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою 3 відсотків нормативної грошової оцінки (п.п. 288.5.1 п. 288.5 ст. 288 ПК України). Таким чином, законодавець визначив нижню граничну межу річної суми платежу по орендній платі за земельні ділянки незалежно від того, чи збігається її розмір із визначеним у договорі. А отже, на думку відповідача позов є необґрунтованим та таким, що задоволенню не підлягає.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 23 грудня 2019 року, залишеним без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 17 листопада 2020 року, в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Постановою Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 04.06.2021 року касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 23 грудня 2019 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 17 листопада 2020 року скасовано. Справу №200/11750/19-а передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

Скасовуючи рішення судів, Верховний суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду зазначив, що матеріали справи не містять доказів витребування у позивача доказів, зокрема, на підтвердження обставин щодо здійснення підприємницької діяльності на території проведення антитерористичної операції (у місці розміщення земельної ділянки позивача). Суди не з`ясували, зокрема, чи використовувалась відповідна земельна ділянка у м. Святогірськ позивачем у межах підприємницької діяльності, чи розміщені об`єкти нерухомості та чи використовувалися такі підприємцем, не витребували та не дослідили докази на підтвердження чи спростування таких обставин, що має значення щодо застосування положень Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» від 2 вересня 2014 року №1669-VІІ в контексті звільнення від сплати орендної плати позивача за 2015-2016 роки.

Крім того, Верховний суд зазначив, що рішенням Слов`янського міськрайонного суду від 1 липня 2019 року присуджено стягнути з ОСОБА_1 на користь Святогірської міської ради заборгованість з орендної плати за договором оренди землі №041017200171 від 08 грудня 2010 року за період з 08 червня 2016 року по 30 червня 2018 року у сумі 133362,01 грн. Однак, суди не досліджували питання правомірності нарахування податковим органом податкових зобов`язань по орендній платі згідно із спірними податковими повідомленнями-рішеннями за аналогічний період: 2016-2018 роки, та чи включають спірні податкові донарахування суми орендної плати, присудженої до стягнення з позивача на підставі судового рішення від 1 липня 2019 року у справі №243/10031/18. Також не надано юридичної оцінки щодо визначення у спірних індивідуальних актах суми податкового зобов`язання за 2015-2018 роки, та пропуск встановленого 1095-денного строку для визначення контролюючим органом суми податкового зобов`язання за 2015 рік.

06.09.2021 року представником відповідача надано доповнення до відзиву, в якому зазначає, що на підставі Податкового кодексу України у 2017 році було прийнято податкові повідомлення-рішення за 2015 рік №8757304-1301, за 2016 рік №8757302-1301, за 2017 рік №8757301-1301, які були надіслані поштою та повернуті у зв`язку з закінченням терміну зберігання Укрпоштою 14.11.2017 року до контролюючого органу. За 2018 рік №2624018-4710-0522 було надіслано поштою та повернуто у зв`язку з закінченням терміну зберігання до контролюючого органу.

Позивачем надані письмові пояснення з приводу рішення Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 01.07.2019 року по справі №243/10031/18 та просив при прийнятті рішення врахувати висновок вказаного рішення. Також зазначають, що згідно наданих документів на земельній ділянці, орендованій позивачем повинен був створений рекреаційний комплекс коттеджного типа на 100 відпочиваючих. Роботи по його спорудженню було розпочато, але на даний час зупинено вніслідок непередбачуваних обставин. Зауважимо, що вказаний коттеджний комплекс не може використовуватися для власних цілей, його головне призначення – надання послуг з відпочинку та оздоровлення.

Ухвалою суду від 25.06.2021 року прийнято до провадження адміністративну справу за правилами загального позовного провадження та призначено проведення підготовчого засідання на 21.07.2021 року.

21.07.2021 року у підготовчому засіданні оголошено перерву на 08.09.2021 року.

Ухвалою суду від 08.09.2021 року строк проведення підготовчого провадження продовжено на 30 днів, у підготовчому засіданні оголошено перерву до 16.09.2021 року.

Ухвалою суду від 16.09.2021 року замінено відповідача Головне управління ДПС у Донецькій області (код ЄДРПОУ: 43142826, місцезнаходження: Донецька область, м. Маріуполь, вулиця Італійська, 59) на його правонаступника - Головне управління ДПС у Донецькій області (ЄДРПОУ ВП: 44070187, адреса: вул. Італійська (Центральний район), будинок 59, місто Маріуполь, Донецька обл., 87515), оголошено перерву у підготовчому засіданні до 04.10.2021 року.

04.10.2021 року у підготовчому засіданні оголошено перерву до 09.11.2021 року.

09.11.2021 року підготовче засідання відкладено на 10.11.2021 року.

Ухвалою суду від 10.11.2021 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 30.11.2021 року.

30.11.2021 року у судовому засіданні оголошено перерву на 01.12.2021 року.

Представник позивача у судове засідання з`явився та наполягав на задоволення позовних вимог.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти задоволення позову.

Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступне.

Позивач – ОСОБА_1 , зареєстрована за адресою АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 . Позивач мала статус суб`єкта підприємницької діяльності з 05.06.2015 року, з 10.01.2018 року стан суб`єкта: припинено (а.с. 6-9).

08.12.2010 року між Святогірською міською радою як орендодавцем та громадянкою ОСОБА_1 як орендарем укладено договір оренди землі №041017200171, згідно з пунктом 1 якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення із земель рекреаційного призначення, яка знаходиться у АДРЕСА_2 . В оренду передається земельна ділянка загальною площею 2,5048 гектарів. На земельній ділянці знаходяться об`єкти нерухомого майна: нежитлова будівля, курзал з бібліотекою, будівля критої танцювальної площадки, сторожки, каси, туалет, замощення, паркан, ворота, пожарна водойма, що належить гр. ОСОБА_1 на праві приватної власності, Витяг № 23820022 від 10.09.2009 року. Про реєстрацію права власності на нерухомк майно виданий Комунальним підприємством “Бюро технічної інвентаризації” м. Слов`янськ, а також інші об`єкти інфраструктури інженерні мережі знаходяться в доброму технічному стані. Згідно із пунктом 5 Договору нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 1292336,53 грн. Договір укладено на 25 років (п. 8 Договору).

Як вбачається з Договору, орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі у розмірі 5% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, всього річна складає 64616,83 грн. Оплата вноситься до 15 серпня та до 15 листопада по 1/2 частині річної орендної плати. (а.с. 10-14).

Додаткові угоди (договори про внесення змін) до договору не укладались.

Згідно даним щодо оренди земель м. Святогірська Донецької області (фізичні особи) станом на 01.01.2015 року нормативно грошова оцінка земельної ділянки складала розмір 2019443,65 грн. та орендна плата 100972,18 грн. (2019443,65 грн.х5%), станом на 01.01.2016 року – 2893862,75 грн., орендна плата 144693,14 грн. (2893862,75 грн.х5%), станом на 01.01.2017 року – 3067494,52 грн., орендна плата 153374,73 грн. (3067494,52 грн.х5%), станом на 01.01.2018 року – 3067494,52 грн., орендна плата 153374,73 грн. (3067494,52 грн.х5%) (а.с.51-61).

Відповідно до пояснень Святогірської міської ради, починаючи з моменту укладання Договору (2010 рік) до моменту 08.06.2016 року (початок здійснення розрахунку заборгованості) по 30.06.2018 нормативно грошова оцінка та оренда плата по рокам становила:

2010 рік: згідно п.5 Договору – 1292336,53 грн., коефіцієнт індексації 1,000, ставка орендної плати 5%, орендна плата в рік 64616,83 грн.

2011 рік: 1292336,53 грн.х1,0=1292336,53 грн., коефіцієнт індексації 1,000, ставка орендної плати 5%, орендна плата в рік 64616,83 грн.

2012 рік: 1292336,53 грн.х1,0=1292336,53 грн., коефіцієнт індексації 1,000, ставка орендної плати 5%, орендна плата в рік 64616,83 грн.

2013 рік: 1292336,53 грн.х1,0=1292336,53 грн., коефіцієнт індексації 1,000, ставка орендної плати 5%, орендна плата в рік 64616,83 грн.

2014 рік: 1292336,53 грн.х1,0=1292336,53 грн., коефіцієнт індексації 1,249, ставка орендної плати 5%, орендна плата в рік 64616,83 грн.

2015 рік: 1292336,53 грн.х1,249=1614128,33 грн., коефіцієнт індексації 1,433, ставка орендної плати 5%, орендна плата в рік 80706,42 грн.

2016 рік: 1614128,33 грн.х1,433=2313045,90 грн., коефіцієнт індексації 1,060, ставка орендної плати 5%, орендна плата в рік 115652,3 грн.

2017 рік: 2313045,90 грн.х1,06=2451828,66 грн., коефіцієнт індексації 1,000, ставка орендної плати 5%, орендна плата в рік 122591,44 грн.

2018 рік: 2451828,66 грн.х1,0=2451828,66 грн., коефіцієнт індексації 1,000, ставка орендної плати 5%, орендна плата в рік 122591,44 грн.

2019 рік: 2451828,66 грн., ставка орендної плати 5%, орендна плата в рік 122591,44 грн.

22.06.2017 року та 17.04.2018 року відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення, якими позивачу визначені податкові зобов`язання з орендної плати за земельні ділянки:

податковим повідомленням-рішенням № 8757304-1301 від 22.06.2017 року визначено податкове зобов`язання з орендної плати за земельну ділянку в сумі 100972,18 грн. за 2015 рік (а.с. 15-16);

податковим повідомленням-рішенням № 8757302-1301 від 22.06.2017 року визначено податкове зобов`язання з орендної плати за земельну ділянку в сумі 144693,14 грн. за 2016 рік (а.с. 17-18);

податковим повідомленням-рішенням № 8757301-1301 від 22.06.2017 року визначено податкове зобов`язання з орендної плати за земельну ділянку в сумі 153374,73 грн. за 2017 рік (а.с. 19-20);

податковим повідомленням-рішенням № 2624018-4710-0522 від 17.04.2018 року визначено податкове зобов`язання з орендної плати за земельну ділянку в сумі 153374,73 грн. за 2018 рік (а.с. 21-22).

Як слідує з заявленого позову позивач вважає, що нормами ПК України не передбачено проведення індексації орендної плати, натомість індексації підлягає нормативна грошова оцінка земельних ділянок, проте відповідачем визначено зобов`язання у Спірних ППР шляхом проведення індексації орендної плати. При цьому, зміни до договору оренди земельної ділянки не вносилися, а отже відсутні підстави для зміни суми орендної плати у зв`язку із проведення індексації орендної плати.

Рішенням Слов`янського міськрайонного суду від 1 липня 2019 року у справі №243/10031/18, яке набрало законної сили, присуджено до стягнення з ОСОБА_1 заборгованість з орендної плати за договором оренди землі № 041017200171 від 08 грудня 2010 року за період з 08 червня 2016 року по 30 червня 2018 року у сумі 133 362 (сто тридцять три тисячі триста шістдесят дві) гривні 01 копійки на рахунок № 33211812005077, одержувач Слов`янське УК/м. Святогірськ/18010600, Казначейство України (ЕАП), МФО 899998, код ЄДРПОУ банку 37803368.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Підпунктом 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 ПК України (тут і надалі у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Відповідно до пункту 269.1 статті 269 цього Кодексу платниками податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі.

Землекористувачами, як визначено в підпункті 14.1.73 пункту 14.1 статті 14 ПК України, є особи, яким, зокрема, на умовах оренди надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності.

Справляння плати за землю, в тому числі й орендної плати, здійснюється відповідно до положень розділу ХII ПК України.

Відповідно до пунктів 286.1, 286.2 статті 286 ПК України підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.

Платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов`язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Пунктом 288.1 статті 288 ПК України встановлено, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

За приписами підпункту 288.4 статті 288 ПК України, розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

Відповідно до пункту 288.5 статті 288 ПК України розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу: не може бути меншою 3 відсотків нормативної грошової оцінки (підпункт 288.5.1 цього ж пункту; у редакції цієї ж норми з 1 січня 2017 року згідно з Законом №1797-VIII від 21 грудня 2016 року - не може бути меншою розміру земельного податку, встановленого для відповідної категорії земельних ділянок на відповідній території; у редакції цієї ж норми з 1 січня 2018 року згідно з Законом №2245-VIII від 7 грудня 2017 року - для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких проведено, - у розмірі не більше 3 відсотків їх нормативної грошової оцінки, для земель загального користування - не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки, для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки); не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки (підпункт 288.5.2 цього ж пункту).

Тобто, законодавцем визначено нижню та верхню граничну межу річної суми платежу по орендній платі за земельні ділянки, незалежно від того, чи збігається її розмір із визначеним у договорі.

Згідно з пунктом 289.1 статті 289 ПК України для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.

З аналізу наведених норм ПК України можна зробити висновок, що для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок, яка є базою оподаткування. Диспозиція статті 288 ПК України чітко розрізняє розмір орендної плати (яка визначається договором) та річну суму платежу (яка, в свою чергу, не може бути меншою від затвердженого законодавцем розміру). Тобто, незалежно від того, чи вносилися зміни до змісту договору оренди в частині встановлення розміру орендної плати, ПК України вимагає, щоб річна сума платежу з орендної плати за земельну ділянку була не меншою 3 відсотків нормативної грошової оцінки.

Виходячи із принципу пріоритетності норм ПК України над нормами інших актів у разі їх суперечності, який закріплений у пункті 5.2 статті 5 цього Кодексу, до моменту внесення до договору оренди відповідних змін, розмір орендної плати в будь-якому разі не може бути меншим, ніж встановлено підпунктом 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 ПК України.

Аналогічний правовий висновок щодо застосування означених вище норм матеріального права у спорах цієї категорії, міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду України від 2 грудня 2014 року (справа № 21-274а14), 7 квітня 2015 року (справа №21-117а15), 14 квітня 2015 року (справа № 21-165а15), 24 квітня 2015 року (справа № 21-131а15).

Від вказаного вище правового висновку Верховний Суд у встановленому КАС України порядку не відступав, навпаки, аналогічний підхід до розуміння норм права, зокрема, й підпункту 288.1.5 пункту 288.5 статті 288 ПК України, було підтримано Верховним Судом у постановах від 18 березня 2019 року (справа №823/219/18), від 16 квітня 2019 року (справа №2140/1586/18), від 11 червня 2019 року (справа №826/17049/16), від 10 жовтня 2019 року (справа №824/2281/15-а), від 17 вересня 2020 року (справа №160/3242/19), від 2 грудня 2020 року (справа №160/2705/19).

Матеріали справи свідчать, що згідно даним щодо оренди земель м. Святогірськ (фізичні особи), нормативно грошова оцінка земельної ділянки, орендарем якої є ОСОБА_1 , станом на 01.01.2015 року складала розмір 2019443,65 грн. та орендна плата 100972,18 грн. (2019443,65 грн.х5%), станом на 01.01.2016 року – 2893862,75 грн., орендна плата 144693,14 грн. (2893862,75 грн.х5%), станом на 01.01.2017 року – 3067494,52 грн., орендна плата 153374,73 грн. (3067494,52 грн.х5%), станом на 01.01.2018 року – 3067494,52 грн., орендна плата 153374,73 грн. (3067494,52 грн.х5%) (а.с.51-61).

Разом з тим, рішенням Слов`янського міськрайонного суду від 1 липня 2019 року у справі №243/10031/18 за позовом Святогірської міської ради Донецької області до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором оренди землі, яке набрало законної сили, позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 заборгованість з орендної плати за договором оренди землі № 041017200171 від 08 грудня 2010 року за період з 08 червня 2016 року по 30 червня 2018 року у сумі 133 362,01 грн.

При розгляді справи Слов`янський міськрайонний суд дійшов до висновку, що розмір орендної плати, який ОСОБА_1 протягом дії договору повинна сплачувати Святогірській міській раді за користування орендованою нею земельною ділянкою, чітко визначений договором оренди землі № 041017200171 від 08 грудня 2010 року та становить 64 616 грн. 83 коп. на рік та не приймає до уваги наданий Святогірською міською радою розрахунок плати за користування на умовах оренди земельною ділянкою з кадастровим номером 1414170500:01:001:0760, площею 2,5048 га, адже з нього вбачається, що розмір заборгованості відповідача перед позивачем з орендної плати Святогірською міською радою за період з 08 червня 2016 року по 30 червня 2018 року обчислений, виходячи не як того вимагає діюче законодавство - з розміру орендної плати, зазначеної в укладеному сторонами договорі оренди землі № 041017200171 від 08 грудня 2010 року, який становить 64 616 грн. 83 коп. на рік, а з урахуванням проіндексованих розмірів нормативної грошової оцінки орендованої земельної ділянки, що, в свою чергу, суперечить вимогам діючого законодавства.

Згідно з статті 370 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

У якості однієї з підстав для звільнення від доказування частина четверта статті 78 КАС України визначає, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

При цьому преюдиціальність означає юридичне правило, на підставі якого суди, що розглядають справу, зобов`язані прийняти без перевірки і доказів факти, що були встановлені раніше у судовому рішенні, що набрало законної сили у іншій справі. Обставини визнаються встановленими в іншому судовому рішенні у випадку вказівки на відповідні факти в мотивувальній чи резолютивній частинах судового рішення.

Судом встановлено, що спірними податковими повідомленнями-рішеннями включено донарахування проіндексованих розмірів нормативної грошової оцінки орендованої земельної ділянки, що суперечить рішенню Слов`янського міськрайонного суду від 1 липня 2019 року у справі №243/10031/18.

Отже, висновок податкового органу при розрахунку орендної плати з урахуванням коефіцієнту індексації, а саме у 2015 році НГО земельної ділянки складала у сумі 2 019 443,65 грн. та орендна плата – 100972,18 грн. (2019443,65*5%), у 2016 році НГО – 2 893 862,75 грн., орендна плата – 144 693,14 грн. (2 893 862,75*5%), у 2017 році НГО – 3 067 494,52 грн., орендна плата – 153 374,73 грн. (3 067 494,52*5%), у 2018 році НГО – 3 067 494,52 грн., орендна плата – 153 374,73 грн. (3 067 494,52*5%) – протиправний.

Таким чином, розмір орендної плати, що підлягає розрахунку податковим органом становить 64 616 грн. 83 коп. за рік, як це і зазначено у договорі без урахування НГО земельної ділянки.

Щодо правомірності нарахування податковим органом податкових зобов`язань по орендній платі згідно податкового повідомлення-рішення за період з 01 січня 2015 року по 07 червня 2016 року, суд зазначає наступне.

Указом Президента України від 14 квітня 2014 року №405/2014 було введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року “Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України” та розпочато проведення антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей.

З метою забезпечення підтримки суб`єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення, Верховною Радою України прийнято Закон №1669. Регуляторна дія цього Закону спрямована на запобігання погіршення соціально-економічного становища суб`єктів господарювання, які здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції та осіб, які проживають в зоні проведення тимчасової антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення, зупинити явища суцільної кризи у господарському секторі та сприятиме стабілізації загальної ситуації у регіонах проведення антитерористичної операції.

За змістом нормативно-правового регулювання положення цього Закону поширюються на суб`єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції та осіб, які проживають в зоні проведення тимчасової антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення.

Відповідно до статті 6 Закону №1669 (у редакції, чинній до 8 червня 2016 року) під час проведення антитерористичної операції суб`єктів господарювання, які здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, звільнено від сплати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності.

Отже, адресатом встановленої пільги у вигляді звільнення від сплати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності, є, зокрема, суб`єкти господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 була зареєстрована як фізична особа-підприємець з 5 червня 2015 року, а з 10 січня 2018 року стан суб`єкта: припинено.

Згідно з пп.14.1.36 п.14.1 ст. 14 Податкового кодексу України господарська діяльність – діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Мета отримання доходу як кваліфікуюча ознака господарської діяльності кореспондується з вимогою щодо наявності розумної економічної причини (ділової мети) під час здійснення такої господарської діяльності.

З огляду на пп.14.1.231 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України розумна економічна причина (ділова мета) – причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності.

Отже, господарська операція може вважатися вчиненою в межах господарської діяльності платника податків, якщо вона здійснена за наявності розумних економічних причин (ділової мети) і пов`язана з господарською діяльністю платника податків.

Матеріалами справи, а саме - документами господарської діяльності, підтверджено реконструкцію нежитлових будівель позивачем для подальшого його використання для надання послуг з відпочинку та оздоровлення.

Так, ОСОБА_1 уклала з ТОВ «Роанский стиль» договір №3 на створення науково-технічної продукції відповідно до змісту якого, виконавець зобов`язується виконати науково-технічну продукцію – розробку стадії «Робоча документація» по об`єкту «Реконструкція нежилих будівель та споруд в рекреаційному комплексі котеджного типу по АДРЕСА_3 » на підставі наданих замовником вихідних даних (т.2 а.с. 245-246).

«Реконструкцією нежилих будівель та споруд в рекреаційному комплексі котеджного типу» на стадії проекту ТОВ «Роанский стиль» передбачено, що до складу комплексу увійдуть наступні об`єкти: двоповерхові будинки для відпочиваючих з різною кількістю постояльців одночасно проживають в номері, кафе для обслуговування проживаючих, адміністративно-бітовий блок (пральня, стоянка автомобілів, офісні приміщення адміністрації), літній відкритий басейн, дитячий ігровий майданчик, спортмайданчик, лазня, автостоянка для клієнтів комплексу (т.2 а.с. 220-232).

Відділом з питань наглядово-профілактичної діяльності управління МНС в м. Слов`янську погоджує ескізний проєкт, що розроблений ПП «Фасад Стиль Плюс» «Реконструкція нежилих будівель та споруд в рекреаційному комплексі котеджного типу по вул. 60 років Жовтня в м.Святогірськ, Донецької області».

Також ОСОБА_1 уклала з ТОВ «Альянс-сервіс» договір підряду №01-04/2011 від 01 квітня 2011 року відповідно до змісту якого, підрядник зобов`язується виконати відповідно до умов цього договору ремонтні роботи приміщень за адресою: м.Святогірськ, вул. 60 років Жовтня, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити роботи.

Крім того, ОСОБА_1 уклала з ТОВ «Альянс-сервіс» договір №14-04/2011 на надання послуг з вивезення твердих побутових відходів відповідно до змісту якого, виконавець зобов`язується за завдання замовника надати останньому послуги з вивозу твердих побутових відходів 4 класу небезпеки з території замовника.

На підтвердження здійснення позивачем підприємницької діяльності на території Святогорської ради позивачем також надано технічні умови водопостачання погоджені санаторієм «Святі гори» та товарні чеки на придбання будівельних матеріалів.

Таким чином, суд приходить до висновку, що діяльність ОСОБА_1 була спрямована на створення рекреаційного комплексу коттеджного типу для відпочиваючих для отримання доходу з надання послуг з відпочинку та оздоровлення, а тому наявні підстави для застосування статті 6 Закону №1669 та звільнення від сплати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності за період з 01 січня 2015 року по 07 червня 2016 року.

За таких обставин суд приходить до висновку про скасування податкового повідомлення-рішення від 22.06.2017 року №8757304-1301 (форма «Ф»), яким визначено суму податкового зобов`язання з орендної плати фізичних осіб у розмірі 100 972,18 грн. за 2015 рік

Так, розмір орендної плати за податковим повідомленням-рішенням від 22.06.2017 року №8757302-1301 (форма «Ф»), яким визначено суми податкового зобов`язання з орендної плати фізичних осіб у розмірі 144 693,14 грн. за рік за період з 08 червня 2016 року по 31 грудня 2016 року розмір орендної плати має становити 36 436 грн. 74 коп. та складається з:

- 4 128 грн. 30 коп. - заборгованість за червень 2016 року: 5 384 грн. 74 коп. - середньомісячна орендна плата / 30 днів червня 2016 року * 23 дні червня 2016 року, починаючи з 08 червня 2016 року;

- 5 384 грн. 74 коп. - заборгованість за липень 2016 року;

- 5 384 грн. 74 коп. - заборгованість за серпень 2016 року;

- 5 384 грн. 74 коп. - заборгованість за вересень 2016 року;

- 5 384 грн. 74 коп. - заборгованість за жовтень 2016 року;

- 5 384 грн. 74 коп. - заборгованість за листопад 2016 року;

- 5 384 грн. 74 коп. - заборгованість за грудень 2016 року.

Таким чином, податкове повідомлення-рішення від 22.06.2017 року №8757302-1301 (форма «Ф»), яким визначено податкове зобов`язання з орендної плати фізичних осіб у розмірі 108 256,40 грн. підлягає скасуванню в частині визнання податкового зобов`язання в розмірі 108 256,40 грн.

Як вже зазначалось раніше розмір орендної плати, що підлягає розрахунку податковим органом становить 64 616 грн. 83 коп. за рік, а отже підлягають скасуванню податкові повідомлення-рішення від 22.06.2017 року №8757301-1301 (форма «Ф») в частині визначення суми податкового зобов`язання з орендної плати фізичних осіб в розмірі 88 757,90 грн.; від 17.04.2018 року №2624018-4710-0522 (форма «Ф») в частині визначення суми податкового зобов`язання з орендної плати фізичних осіб в розмірі 88 757,90 грн.

Судом не приймаються доводи позивача щодо пропуску встановленого 1095-денного строку для визначення контролюючим органом суми податкового зобов`язання за 2015 рік, з огляду на наступне.

У відповідності до підпункту 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 ПК України, грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Пунктом 58.1 статті 58 ПК України передбачено, що у разі коли сума грошового зобов`язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Згідно із пунктом 58.2 статті 58 ПК України, податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) за кожним окремим податком, збором та/або разом із штрафними санкціями, передбаченими цим Кодексом, а також за кожною штрафною (фінансовою) санкцією за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, та/або пенею за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до пункту 58.3 статті 58 ПК України, податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) платнику податків, якщо його передано посадовій особі такого платника податків під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення.

Судом встановлено, податковим органом у 2017 році було прийнято податкові повідомлення-рішення за 2015 рік №8757304-1301, за 2016 рік №8757302-1301, за 2017 рік №8757301-1301, які були надіслані поштою та повернуті у зв`язку з закінченням терміну зберігання Укрпоштою 14.11.2017 року до контролюючого органу (т.2 а.с. 207-208).

За 2018 рік №2624018-4710-0522 було надіслано поштою та повернуто у зв`язку з закінченням терміну зберігання до контролюючого органу (т.2 а.с.210-211).

Дотримання податковим органом встановленої законодавством процедури, підтверджується копією конверта з довідкою форми «Ф20» з відміткою «за закінченням встановленого строку зберігання»

Суд бере до уваги, що відповідачем була дотримана процедура формування та направлення податкового повідомлення – рішення від 26.07.2017 року №8757304-1301 за 2015 рік, а тому 1095-деннний строк для визначення контролюючим органом суми податкового зобов`язання за 2015 рік не порушений.

Відповідно до ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

На підставі викладеного, зважаючи на всі наведені обставини в їх сукупності та з урахуванням того, що позивачем доведено, правомірність пред`явленого позову в частині, а відповідачем доводи позовної заяви не були спростовані, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.

За приписами ч.2 ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Суд звертає увагу на те, що позивачем при поданні позову помилково вказані номера спірних податкових повідомлень-рішень №8757304-130, №8757302-130, №8757301-130, замість вірних податкових повідомлень-рішень №8757304-1301, №8757302-1301, №8757301-1301.

З метою повного захисту порушеного права позивача за наслідком задоволення позовних вимог в частині, суд дійшов висновку про необхідність визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень від 22.06.2017 року №8757304-1301 (форма «Ф»), яким визначено податкове зобов`язання з орендної плати фізичних осіб в розмірі 100 972,18 грн., від 22.06.2017 року №8757302-1301 (форма «Ф») в частині визначення суми податкового зобов`язання з орендної плати фізичних осіб в розмірі 108 256,40 грн., від 22.06.2017 року №8757301-1301 (форма «Ф») в частині визначення суми податкового зобов`язання з орендної плати фізичних осіб в розмірі 88 757,90 грн., від 17.04.2018 року №2624018-4710-0522 (форма «Ф») в частині визначення суми податкового зобов`язання з орендної плати фізичних осіб в розмірі 88 757,90 грн.

Позивачем при зверненні до суду судовий збір сплачено у розмірі 5324,15 грн. (квитанція 0.0.1480428098.1 від 30.09.2019р.).

Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Загальна сума позову складає 552414,78 грн. Судом визнано протиправними та скасовано рішень відповідача на загальну суму 386744,38 грн., що складає 70 % від суми позову. Отже, судові витрати зі сплати судового збору підлягають стягненню з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача в сумі 3866,90 грн. (70% від 5524,15 грн.).

Керуючись статтями 2, 5-10, 20, 22, 25, 72-77, 90, 132, 139, 143, 241-246, 250, 251, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_4 ) до Головного управління ДПС у Донецькій області(код ЄДРПОУ ВП: 44070187, адреса: вул. Італійська (Центральний район), будинок 59, місто Маріуполь, Донецька обл., 87515), за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - Святогірської міської ради (код ЄДРПОУ 04053001, місцезнаходження: 84130, Донецька область, м.Святогірськ, вул. Володимира Сосюра, 8), Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області, в особі Міськрайонного управління держгеокадастру у Слов`янському районі та м. Слов`янську (код ЄДРПОУ 39767332, місцезнаходження: 84122, Донецька область, м. Слов`янськ, вул. Банківська, буд. 70) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від: 22.06.2017 року №8757304-1301 (форма «Ф»), яким визначено суму податкового зобов`язання з орендної плати фізичних осіб у розмірі 100 972,18 грн.; 22.06.2017 року №8757302-1301 (форма «Ф»), яким визначено суму податкового зобов`язання з орендної плати фізичних осіб у розмірі 144 693,14 грн.; 22.06.2017 року №8757301-1301 (форма «Ф»), яким визначено суму податкового зобов`язання з орендної плати фізичних осіб у розмірі 153 374,73 грн.; 17.04.2018 року №2624018-4710-0522 (форма «Ф»), яким визначено суму податкового зобов`язання з орендної плати фізичних осіб у розмірі 153 374,73 грн. – задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Донецькій області від 22.06.2017 року №8757304-1301 (форма «Ф»), яким визначено податкове зобов`язання з орендної плати фізичних осіб в розмірі 100 972,18 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Донецькій області від 22.06.2017 року №8757302-1301 (форма «Ф»), в частині визначення суми податкового зобов`язання з орендної плати фізичних осіб в розмірі 108 256,40 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Донецькій області від 22.06.2017 року №8757301-1301 (форма «Ф»), в частині визначення суми податкового зобов`язання з орендної плати фізичних осіб в розмірі 88 757,90 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Донецькій області від 17.04.2018 року №2624018-4710-0522 (форма «Ф») в частині визначення суми податкового зобов`язання з орендної плати фізичних осіб в розмірі 88 757,90 грн.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з Головного управління ДПС у Донецькій області (код ЄДРПОУ ВП: 44070187, адреса: вул. Італійська (Центральний район), будинок 59, місто Маріуполь, Донецька обл., 87515) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_4 ) судовий збір у розмірі 3866,90 гривні.

Вступна та резолютивна частини рішення прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 01 грудня 2021 року.

Повний текст рішення складено та підписано 03 грудня 2021 року.

Рішення суду першої інстанції може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, або спрощеного позовного провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Першого апеляційного адміністративного суду.

Суддя Н.А. Мозговая