Рішення № 101598551, 03.12.2021, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 грудня 2021 р. Справа№200/12256/21

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кошкош О.О., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (ідентифікаційний код 13486010, 84121, Донецька область, м.Слов`янськ, вул.Генерала Батюка, 8) про визнання протиправними та скасування рішення про відмову в призначенні пенсії від 17.05.2021 №0573-04-8/7876, рішення про відмову в призначенні пенсії від 22.07.2021 №252, рішення про відмову в призначенні пенсії від 10.09.2021 №057350004222 та зобов`язання потворно розглянути заяву від 07.05.2021, від 14.07.2021, від 03.09.2021 з урахування пільгового стажу за Списком №1.

На підтвердження сплати судового збору у розмірі 2724 грн. надані квитанції від 13.09.2021 та від 30 вересня 2021.

04 жовтня 2021 року ухвалою суду відкрито провадження у справі, призначено розгляд справи в порядку спрощеного провадження.

08 листопада 2021 року до суду надійшов відзив Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, в якому зазначено, що на підставі заяв від 07.05.2021, 14.07.2021, 03.09.2021 позивачу було відмовлено у призначені пенсії у зв`язку із відсутністю необхідного пільгового стажу. Просив відмовити у задоволені позовних вимог.

Згідно відповіді на відзив, яка надійшла до суду 10 листопада 2021 року, позивач не погоджується з доводами відповідача, викладеними у відзиві, та просить задовольнити позовну заяву.

Розглянувши заяви по суті суд встановив наступне.

07 травня 2021 року ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернувся до Добропільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області із заявою про призначення пенсії згідно ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

17 травня 2021 року Добропільським об`єднаним управлінням Пенсійного фонду України Донецької області прийнято рішення про відмову в призначенні пенсії у зв`язку із недостатнім пільговим стажем. За наданими документами загальний стаж роботи склав 20 років 07 місяць 15 днів. Стаж роботи в підземних умовах ст. 14-25 – 1 рік 5 місяців 29 днів, ст. 14-20 складає 18 років 6 місяців 17 днів, в загальній кількості стаж роботи на підземних умовах складає 24 роки 6 місяців 16 днів. До пільгового стажу не зараховані безоплатні відпустки в 2012 році – 1 день, в 2015 році – 1 день, в 2017 році – 1 день, в 2019 році – 2 дні, в 2021 році – 2 дні, в 2012 році – 2 дні, оскільки ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» передбачає безпосередню зайнятість протягом повного робочого часу під землею та відсутні відомості, що відпустка без збереження заробітної плати була надана у зв`язку з виробничою необхідністю. Оскільки заявником не надано необхідні документи, які засвідчують простій підприємства пов`язаний з виробничою необхідністю документи, які засвідчують простій підприємства пов`язаний з виробничою необхідністю, зарахувати період роботи з 01.04.2020 по 12.07.2020 до пільгового стажу підстав немає.

14 липня 2021 року ОСОБА_2 вдруге звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області з заявою про призначення пенсії згідно ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

22 липня 2021 року Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області прийнято рішення № 252 про відмову в призначенні пенсії у зв`язку із недостатнім страховим стажем. Не було враховано пільговий стаж за 2002-2013 роки, передбачений частиною 3 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», оскільки згідно індивідуальних відомостей про застраховану особу у заявника наявні виплати по сумісній роботі.

03 вересня 2021 року ОСОБА_2 втретє звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області з заявою про призначення пенсії згідно ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

10 вересня 2021 року Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області прийнято рішення № о/р 057350004222 про відмову в призначенні пенсії у зв`язку із недостатнім пільговим стажем. До пільгового стажу за Списком №1 не зараховано роботу позивача згідно довідки № 225 від 01.04.2021, оскільки після її перевірки не надано оновлену довідку, що відображено в акті № 0500-001001-16/3883 від 04.08.2021 «Про перевірку достовірності документів про стаж роботи, наданих для призначення пенсії згідно Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Спірним питанням у справі є правомірність дій відповідача щодо не зарахування періодів роботи до пільгового стажу за Списом №1, та, як наслідок, відмови у призначенні пенсії.

Відповідно до статті 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Питання призначення пенсій на пільгових умовах згідно зі списками № 1 та № 2 деталізоване у Порядку застосування списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженому наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року № 383 (далі - Порядок № 383).

Пунктом 10 Порядку № 383 визначено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок № 637).

Судом встановлено, що в трудовій книжці позивача серії НОМЕР_2 наявні записи: №1 – 05.08.2000 – прийнятий учнем гірника підземного з повним робочим днем в шахті, №2 – з 07.08.2000 по 20.09.2000 – навчання з відривом від виробництва за спеціальністю гірник підземний 2 розряду, №3 – присвоєна кваліфікація гірника підземного 2 розряду з повним робочим днем в шахті, №4-8 – з 19.12.2000 по 19.01.2003 - робота гірником підземним з повним робочим днем в шахті, №9 – 20.01.2003 – переведений прохідником підземним з повним робочим днем в шахті, №10-11 – з 15.07.2003 по 12.11.2009 - робота гірником підземним з повним робочим днем в шахті, №12-14 – з 07.12.2009 по 0.06.2010 - робота гірником підземним з повним робочим днем в шахті, №15-17 – з 13.09.2010 по 05.08.2012 - робота гірником підземним з повним робочим днем в шахті, №18 – 08.08.2012 – прийнято за переведенням робота гірником підземним з повним робочим днем в шахті, №19 – 18.06.2013 – переведено машиністом гірничих виїмкових машин підземним з повним робочим днем в шахті, №20 – 01.04.2014 – звільнено за переведенням, №21 – 02.04.2014 – прийнято по переводу машиністом гірничих виїмкових машин підземним з повним робочим днем в шахті.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян на соціальну захищеність пенсіонерів шляхом встановлення пенсій на рівні, орієнтованому на прожитковий мінімум, а також регулярного перегляду їх розмірів у зв`язку із збільшенням розміру мінімального споживчого бюджету і підвищенням ефективності економіки республіки, визначені у Законі України "Про пенсійне забезпечення".

Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» визначаються періоди, з яких складається страховий стаж. Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше (ч.4 ст.24 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»). До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення».

Відповідно до п.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років.

Щодо не зарахування до пільгового стажу періодів перебування у безоплатних відпустках в 2012 році – 3 дні, в 2015 році – 1 день, в 2017 році – 1 день, в 2019 році – 2 дні, в 2021 році – 2 дні, та періоду простою з 01.04.2020 по 12.07.2020, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 34 Кодексу законів про працю України, простій - це призупинення роботи, викликане відсутністю організаційних або технічних умов, необхідних для виконання роботи, невідворотною силою або іншими обставинами. У разі простою працівники можуть бути переведені за їх згодою з урахуванням спеціальності і кваліфікації на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації на весь час простою або на інше підприємство, в установу, організацію, але в тій самій місцевості на строк до одного місяця.

Згідно зі ст. 26 Закону України «Про відпустки» за сімейними обставинами та з інших причин працівнику може надаватися відпустка без збереження заробітної плати на термін, обумовлений угодою між працівником та власником або уповноваженим ним органом, але не більше 15 календарних днів на рік.

Як свідчить роз`яснення Міністерства соціальної політики України, наведене у листі від 08 лютого 2016 року № 713/039/161-16, періоди відпусток без збереження заробітної плати, якщо вони були пов`язані з виробничою необхідністю, працівникам, які працюють в шкідливих і важких умовах праці, можуть бути зараховані до пільгового стажу, але не більше 1 місяця в календарному році.

Це відповідає висновку Верховного Суду, викладеному в постанові від 19 березня 2019 року у справі № 295/8979/19-а.

Отже, працівник має право на зарахування до пільгового стажу, що дає право на пенсію відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону №1058, днів відпустки без збереження заробітної плати та днів простою, за умови що 1) вони пов`язані з виробничою необхідністю та 2) не більше 1 місяця в календарному році.

Згідно довідки від 14.07.2021 № 187, з 01.04.2020 по 12.07.2020 знаходився в простої по виробничій необхідності.

За підрахунками суду спірні періоди перебування позивача у відпусках без збереження заробітної плати, складають в 2012 році – 3 дні, в 2015 році – 1 день, в 2017 році – 1 день, в 2019 році – 2 дні, в 2021 році – 2 дні, в простої - 3 місяці 11 днів в 2020 році, отже відповідач повинен був зарахувати до пільгового стажу позивача період перебування ним у безкоштовних відпустках, а також період простою не більше 1 місяця в 2020 році.

З приводу відмови у зарахуванні до пільгового стажу роботи періодів період з пільговий стаж за 2002-2013 роки з підстав наявності виплат за сумісними роботами, суд зазначає наступне.

Статтею 62 Закону України від 05.11.1991 №1788-XII «Про пенсійне забезпечення» визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Зазначеній нормі відповідає пункт 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок № 637).

За відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи (п.3 Порядку).

Пунктом 20 Порядку 637 передбачено, що у тих випадках, коли у трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Постановою Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846, затверджений Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Порядок № 22-1).

Підпунктом 2 пункту 2.1 розділу II «Документи, необхідні для призначення, перерахунку пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший» Порядку № 22-1 визначено, що до заяви про призначення пенсії за віком додаються такі документи, зокрема:

про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок підтвердження наявного трудового стажу). За період роботи, починаючи з 01 січня 2004 року, структурний підрозділ, відповідальний за ведення персоніфікованого обліку (далі - відділ персоніфікованого обліку), надає структурному підрозділу, відповідальному за призначення пенсії, довідку з бази даних реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - реєстр застрахованих осіб) за формою згідно з додатком 4 до Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 18 червня 2014 року № 10-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 08 липня 2014 року за № 785/25562 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 27 березня 2018 року № 8-1) (далі - Положення), а у разі необхідності - за формою згідно з додатком 3 до Положення (абзац 1 підпункту 2);

для підтвердження заробітної плати відділом персоніфікованого обліку надаються індивідуальні відомості про застраховану особу за період з 01 липня 2000 року (додатки 3, 4 до Положення).

За бажанням пенсіонера ним може подаватись довідка про заробітну плату (дохід) по 30 червня 2000 року (додаток 1) із зазначенням у ній назв первинних документів, на підставі яких її видано, їх місцезнаходження та адреси, за якою можливо провести перевірку відповідності змісту довідки первинним документам (абзаци 1 та 2 підпункту 3).

Згідно з абзацами першим, третім пункту 4.1 розділу ІV «Приймання, оформлення і розгляд документів» Порядку № 22-1 орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою (додаток 2). Заяви осіб про призначення, перерахунок, поновлення, переведення з одного виду пенсії на інший реєструються в журналі реєстрації рішень органу, що призначає пенсію. Особі або посадовій особі органом, що призначає пенсію, видається розписка із зазначенням дати прийняття заяви, а також переліку одержаних і відсутніх документів, які необхідно подати у тримісячний строк з дня прийняття заяви. Копія розписки зберігається в пенсійній справі.

Пунктом 4.2 розділу ІV «Приймання, оформлення і розгляд документів» Порядку№ 22-1 встановлено, що при прийманні документів орган, що призначає пенсію:

1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж;

2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів;

3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності). Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі;

4) видає пам`ятку пенсіонеру (додаток 3), копія якої зберігається у пенсійній справі.

Не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України (абзац перший пункту 4.3 розділу ІV «Приймання, оформлення і розгляд документів» Порядку № 22-1).

Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року № 383 затверджено Порядок застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах (далі - Порядок № 383).

Зазначений Порядок № 383 регулює застосування Списків під час обчислення стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.

Відповідно до пункту 3 Порядку № 383 при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.

Зазначена постанова набула чинності з 21.08.1992. Це означає, що при призначенні пенсії за віком на пільгових умовах для зарахування до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, певного 5-річного періоду роботи зі шкідливими і важкими умовами праці після 21.08.92, відповідне право впродовж цього періоду повинне бути підтверджене за результатами атестації (пункт 4.1 Порядку № 383).

Пунктом 10 Порядку №383 встановлено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 № 637.

З аналізу вищезазначених правових норм суд дійшов висновку, що страховий стаж особи за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку (до 01.01.2004) обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду України на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності Законом № 1058-IV, - за даними трудової книжки; після впровадження системи персоніфікованого обліку (після 01.01.2004) - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.

Після 21 серпня 1992 року основними документами, які підтверджують пільговий стаж - період роботи на відповідних посадах або за професіями, які включені до Списків, є трудова книжка та документи, що підтверджують проведення атестації робочих місць за умовами праці, які підтверджують результати атестації робочого місця за умовами праці, якими можуть бути: карта умов праці, наказ по підприємству про затвердження переліку робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників; трудова книжка із записом про витяг із зазначеного наказу або з додатком такого витягу.

Проте, якщо трудова книжка відсутня або у ній не зазначені відомості про умови праці та характер виконуваної роботи, то для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Дослідженням трудової книжки позивача встановлено, що у період з 01.01.2002 по 12.11.2009, з 07.12.2009 по 30.06.2010, з 13.09.2010 по 31.12.2013 працював на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах.

Крім трудової книжки, позивачем надано архівні довідки від 17.03.2021 №184, від 17.03.2021 № 185, від 17.03.2021 № 186, видані ТДВ «Шахта «Білозерська», від 01.04.2021 № 225, видана ВП «Шахтоуправління «Новодонецьке» ДП «Добропіллявугілля-видобуток».

Не відповідність довідки № 225 від 01.04.2021 первинним документам не спростовує відомостей, наявних в трудовій книжці позивача.

Суд зауважує, що працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист.

Суд звертає увагу, що підставою для призначення пенсії є наявність необхідного розміру страхового стажу, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки. Пенсійний орган не врахував, що не усі недоліки записів у трудовій книжці можуть бути підставою для неврахування відповідного стажу, оскільки визначальним є підтвердження факту зайнятості особи на відповідних роботах, а не правильність записів у трудовій книжці.

Таким чином, суд враховує, що відомості вказані в наданих позивачем довідках та трудовій книжці позивача є достатніми для зарахування спірного періоду до стажу роботи позивача, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах.

Згідно з позовними вимогами, не є предметом спірних правовідносин зарахування у спеціальний стаж при призначенні пенсії періодів роботи за сумісництвом.

Вищенаведені обставини свідчать про недотримання відповідачем принципів обґрунтованості та добросовісності рішення суб`єкта владних повноважень, дотримання яких перевіряється адміністративним судом відповідно до вимог пунктів 3, 5 частини другої статті 2 КАС України, і недотримання яких є підставою для скасування такого рішення.

Що стосується обраного позивачем способу захисту порушеного права, суд зазначає таке.

Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Частиною другою статті 9 КАС України визначено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку субєктів владних повноважень.

Зважаючи на обставини справи, суд встановив, що порушення прав позивача відбулося внаслідок прийняття відповідачем протиправних рішень від 17.05.2021 №0573-04-8/7876, від 22.07.2021 №252, від 10.09.2021 №057350004222 про відмову в призначенні пенсії, тому належним способом захисту порушеного права в даному випадку є визнання протиправними та скасування зазначених рішень відповідача.

Що стосується вимоги позивача про зобов`язання відповідача зарахувати до пільгового стажу періоди роботи за Списком №1, суд зазначає наступне.

З практики Європейського суду витікає наступне: в національному праві має бути передбачено засіб правового захисту від довільних втручань органів державної влади в права, гарантовані Конвенцією. Будь-яка законна підстава для здійснення дискреційних повноважень може створити юридичну невизначеність, що є несумісною з принципом верховенства права без чіткого визначення обставин, за яких компетентні органи здійснюють такі повноваження, або, навіть, спотворити саму суть права. Отже, законом повинно з достатньою чіткістю бути визначено межі дискреції та порядок її здійснення, з урахуванням легітимної мети певного заходу, аби убезпечити особі адекватний захист від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Конкретна норма закону повинна містити досить чіткі положення про рамки і характер здійснення відповідних дискреційних повноважень, наданих органам державної влади. У разі, якщо ж закон не має достатньої чіткості, повинен спрацьовувати принцип верховенства права.

Статтею 58 № 1058-IV визначено, що Пенсійний фонд є органом, який призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати. Тобто, Пенсійний фонд має виключну компетенцію в питаннях призначення пенсії.

Відповідно до пунктів 2-4 частини другої статті 245 КАС України, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язати утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Частиною третьою статті 245 КАС України передбачено право суду у разі скасування індивідуального акту зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

З урахуванням дискреційних повноважень пенсійного органу на прийняття рішення про призначення пенсії та визначення підстав, за яких призначається пенсія або приймається рішення про відмову в її призначенні, суд дійшов до висновку про необхідність зобов`язати відповідача повторно розглянути заяви ОСОБА_1 від 07.05.2021, від 14.07.2021, від 03.09.2021 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах та прийняти рішення з урахуванням висновків суду у цій справі.

Правову позицію, що вирішення питання призначення пенсії є виключною компетенцією Пенсійного фонду, у зв`язку з чим належним способом захисту прав позивача є зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву про призначення пенсії на пільгових умовах, а не зобов`язання відповідача призначити таку пенсію позивачу, висловлено Верховним Судом у постанові від 07 березня 2018 року у справі № 233/2084/17.

З огляду на встановлені обставини справи та наведені норми законодавства, якими регулюються спірні відносини, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

Згідно вимог ч.1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З огляду на викладене, на користь позивача підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір у розмірі 2724,00 грн.

Керуючись нормами Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати рішення Добропільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 17 травня 2020 року.

Визнати протиправними та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 22 липня 2021 року №252, від 10 вересня 2021 року №057350004222 про відмову в призначенні пенсії.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (ідентифікаційний код 13486010, 84122, Донецька область, м.Слов`янськ, пл.Соборна, б.3) повторно розглянути заяви ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) про призначення пенсії від 07.05.2021, 14.07.2021, 03.09.2021, з урахуванням висновків суду у цій справі.

Стягнути на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (ідентифікаційний код 13486010, 84122, Донецька область, м.Слов`янськ, пл.Соборна, б.3) судові витрати в розмірі 2724 (дві тисячі сімсот двадцять чотири) грн. 00 коп.

Рішення може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.О. Кошкош