Рішення № 101598506, 03.12.2021, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 грудня 2021 р. Справа№200/13108/21

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді – Христофорова А. Б., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення №63 від 28.09.2021 року про утримання надміру виплачених сум пенсії,

В С Т А Н О В И В:

05 жовтня 2021 року ОСОБА_1 звернулася до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення №63 від 28.09.2021 року Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про утримання з ОСОБА_1 надміру виплачених сум пенсії у розмірі 1415,95 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні пенсійного фонду України в Донецькій області та отримує пенсію по інвалідності ІІ група (загальне захворювання) на підставі Закону України №1058. З 21.06.2007 року по 31.05.2021 року позивач працювала на різних посадах державної служби у Пенсійному фонді. 31 травня 2021 року на підставі наказу від 31.05.2021 року №54-О позивача було звільнено з посади головного спеціаліста-юрисконсульта юридичного відділу Бахмутсько - Лиманського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області у зв`язку з реорганізацією відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 40 Кодексу Законів про працю України та п. 1 ч. 1 ст. 87 Закону України «Про державну службу».

03.06.2021 року позивач звернулася через вебпортал Пенсійного Фонду України із заявою щодо повідомлення про звільнення та, як доказ цього позивачем була надана її трудова книжка із відміткою про звільнення. У п.4.3 Постанови КМУ №654 від 16.07.2008 року зазначено, що непрацюючим пенсіонерам, які мають на своєму утриманні дітей до 18 років, надбавка до пенсії за віком. по інвалідності та вислугу років за вислугу років, передбачена Законами України "Про пенсійне забезпечення" виплачується у розмірі 150 гривень на кожну дитину позивач право на встановлення даної надбавки. Тому у зв`язку з тим, що позивача було звільнено та вона була непрацюючим пенсіонером, остання 04.06.2021 року звернулась до Головного управління ПФУ в Донецькій області (сервісний центр м. Бахмут) із заявою та відповідним пакетом документів про встановлення їй надбавки на двох утриманців. Дана надбавка позивачу була встановлена.

Оскільки позивача було звільнено з займаної посади 31.05.2021 року у зв`язку з реорганізацією відповідно до п.1 ч. 1 ст. 40 Кодексу Законів про працю України та п.1 ч. 1 ст. 87 ЗУ «Про державну службу», та остання вважала своє звільнення незаконним і з метою реалізації свого конституційного права, передбаченого статтею 55 Конституції, на захист судом прав і свобод людини і громадянина позивач звернулась до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до Бахмутсько-Лиманського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області, Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді та стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу. Провадження по справі № 200/8186/21 було відкрито на підставі ухвали Донецького окружного адміністративного суду від 06.07.2021 року. Однак, в процесі розгляду даної справи відповідачем Бахмутсько-Лиманським ОУПФУ позовні вимоги в частині незаконного звільнення позивача були визнані та відповідачем з метою приведення у відповідність до діючого законодавства України було видано наказ № 60-0 від 17.09.2021 року, яким позивача було поновлено на посаді головного спеціаліста-юрисконсульта юридичного відділу. Даний наказ позивачем було отримано лише 21.09.2021 року про що свідчить відмітка про отримання на зворотному боці. Також у трудову книжку позивача цього ж дня були внесені відповідні записи.

22.09.2021 року позивач звернулась до Бахмутсько-Лиманського ОУ ПФУ із заявою щодо припинення нею державної служби за ініціативою державного службовця. Отримавши 21.09.2021 року наказ № 60-О про своє поновлення на посаді та отримавши 23.09.2021 року наказ № 61-0 про своє звільнення за ініціативою позивача, остання вчасно, не порушуючи ніяких строків звернулась до Головного управління ПФУ в Донецькій області (сервісний центр м. Бахмут) із заявою про повідомлення про своє поновлення на посаді та своє звільнення за власною ініціативою. Та надала копії відповідних документів, а саме: трудову книжку, наказ про поновлення № 60-0, наказ про звільнення № 61-0.

Однак, відповідачем було винесено рішення від 28.09.2021 року № 63 про утримання з позивача надміру виплачених сум пенсій у розмірі 1415,95 грн. у зв`язку з її неповідомленням про працевлаштування. Вважаючи такі дії відповідача протиправними позивач звернулася до суду з цим позовом.

У поданому до суду відзиві на позовну заяву відповідач заперечив проти задоволення позовних вимог у повному обсязі, аргументуючи це тим, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні та отримує пенсію по інвалідності в розмірі 3143,74 грн. Наказом голови комісії з припинення Бахмутсько-Лиманського ОУ ПФУ Донецької області від 31.05.2021 року № 54-О «Про звільнення» звільнено позивача 31 травня 2021 року з посади головного спеціаліста-юрисконсульта у зв`язку з реорганізацією Бахмутсько-Лиманського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області. Відповідно до пункту 4.3 Постанови КМУ від 16.07.2008р. № 654 «Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян» встановлено, що непрацюючим пенсіонерам, які мають на своєму утриманні дітей до 18 років, надбавка до пенсії за віком, по інвалідності та за вислугу років, передбачена Законом України «Про пенсійне забезпечення» і «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» виплачується у розмірі 150 гривень на кожну дитину. У зв`язку з вищенаведеним, позивач 04.06.2021 року звернулась до Головного управління із заявою та пакетом необхідних документів про встановлення їй надбавки на двох утриманців. За результатом розгляду даної заяви така надбавка була встановлена.

Позивач, вважаючи своє звільнення зв`язку з реорганізацією Бахмутсько-Лиманського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області незаконним, звернулась за захистом своїх прав до Донецького окружного адміністративного суду із позовною заявою до Бахмутсько-Лиманського об`єднаного управління Пенсійного фонду України донецької області та Головного управління. Було відкрито провадження по справі №200/8186/21. В процесі розгляду справи відповідачем було поновлено права позивача у добровільному порядку та видано наказ № 60-0 від 17.09.2021 року, яким позивача було поновлено на посаді головного спеціаліста-юрисконсульта юридичного відділу з 01.06.2021 року.

22.09.2021 року позивач звернулась до Бахмутсько-Лиманського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області із заявою про припинення державної служби за ініціативою державного службовця, на підставі чого було видано наказ №61-0 про звільнення.

Також, відповідачем зазначено, що обов`язковою умовою для отримання надбавки до пенсії відповідно до пункту 4.3 Постанови КМУ від 16.07.2008р. №654 є те, що пенсіонер не повинен працювати на момент отримання надбавки. Оскільки позивача поновлено на роботі з 01.06.2021 року, то відповідач вважає, що з 01.06.2021 року по 22.09.2021 року позивач була працевлаштована, у зв`язку з чим не мала права на отримання відповідної надбавки до пенсії.

На підставі вищенаведеного, Головним управлінням було винесено рішення від 28.09.2021 року №63 про утримання з позивача надміру виплачених сум пенсій у розмірі 1415,95 грн. за період з 01.06.2021 року по 30.09.2021 року у зв`язку з її неповідомленням про працевлаштування. З наведених підстав відповідач просить відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Ухвалою суду від 05 жовтня 2021 року заява ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову в адміністративній справі №200/13108/21 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення №63 від 28.09.2021 року про утримання надміру виплачених сум пенсії, задоволено. Зупинено виконання рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 28.09.2021 року №63 про утримання надміру виплачених сум пенсії. Заборонено Головному управлінню Пенсійного фонду України в Донецькій області утримувати з пенсії ОСОБА_1 переплату в розмірі 20% щомісячно починаючи з 01.10.2021 року до набрання законної сили судового рішення у даній справі.

Ухвалою суду від 05 жовтня 2021 року позовну заяву прийнято до розгляду, провадження у справі відкрито, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження, без проведення судового засідання та повідомлення (виклику) учасників справи.

За приписами частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного Відповідно до статті 258 КАС України, суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

За приписами частини 5 статті 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Враховуючи відсутність клопотань сторін щодо розгляду справи у судовому засіданні, справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення сторін.

З`ясовуючи те чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги, якими доказами вони підтверджуються, а також чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, судом встановлено наступне.

Позивач – ОСОБА_1 перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України та отримує пенсію по інвалідності 2 група загальне захворювання, термін дії: довічно, що підтверджується копією пенсійного посвідчення серія НОМЕР_1 , виданого 17.08.2021 року (а. с. 10).

З наявної у матеріалах справи копії трудової книжки ОСОБА_1 серії НОМЕР_2 вбачається, що з 01.06.2018 року позивач був призначений на посаду головного спеціаліста-юрисконсульта юридичного відділу Бахмутсько-Лиманського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області. 31.05.2021 року припинено державну службу та звільнено з займаної посади у зв`язку з реорганізацією, відповідно до п.1 ч. 1 ст. 40 Кодексу Законів про працю України та п.1 ч. 1 ст. 87 ЗУ «Про державну службу» (а. с. 13-14).

03.06.2021 року позивач звернулась до Головного управління Пенсійного Фонду України в Донецькій області із заявою щодо повідомлення про звільнення (а. с. 16).

04.06.2021 року позивач звернулась до Головного управління ПФУ в Донецькій області (сервісний центр м. Бахмут) із заявою та відповідним пакетом документів про встановлення їй надбавки на двох утриманців (а. с. 17-18).

Позивач, вважаючи своє звільнення зв`язку з реорганізацією Бахмутсько-Лиманського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області незаконним, звернулась за захистом своїх прав до Донецького окружного адміністративного суду із позовною заявою до Бахмутсько-Лиманського об`єднаного управління Пенсійного фонду України донецької області та Головного управління. Ухвалою суду від 06 липня 2021 року позовну заяву прийнято до розгляду, провадження у справі № 200/8186/21 відкрито (а. с. 19-20).

Бахмутсько-Лиманським ОУПФУ з метою приведення у відповідність до діючого законодавства України було видано наказ № 60-0 від 17.09.2021 року, яким позивача було поновлено на посаді головного спеціаліста-юрисконсульта юридичного відділу. Даний наказ позивачем було отримано 21.09.2021 року про що свідчить відповідна відмітка про отримання на зворотному боці (а. с. 21-21 з. б.).

22.09.2021 року позивач звернулась до Бахмутсько-Лиманського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області із заявою про припинення державної служби за ініціативою державного службовця, на підставі чого було видано наказ №61-0 про звільнення (а. с. 22).

23.09.2021 року позивач звернулась до Головного управління ПФУ в Донецькій області (сервісний центр м. Бахмут) із заявою про повідомлення про своє поновлення на посаді та своє звільнення за власною ініціативою. Та надала копії відповідних документів, а саме: трудову книжку, наказ про поновлення № 60-0, наказ про звільнення № 61-0 (а. с. 23-23 з. б.).

Головним управлінням винесено рішення від 28.09.2021 року №63 про утримання з ОСОБА_1 надміру виплачених сум пенсій у розмірі 1415,95 грн. за період з 01.06.2021 року по 30.09.2021 року у зв`язку з її неповідомленням про працевлаштування (а. с. 24).

На підставі зазначеного рішення, починаючи з 01.06.2021 року з пенсії позивача щомісячно утримують 20 % від пенсії, до повного погашення ним переплати.

Вважаючи вказане рішення від 28.09.2021 року №63 протиправним, ОСОБА_1 звернулась до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Поряд з цим, в статті 92 Конституції України зазначено, що виключно законами України визначаються, зокрема, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення (пункт 6 ).

Відповідно до статті 1 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05 листопада 1991 року №1788-XII громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника та в інших випадках передбачених цим Законом.

Згідно із частиною першою статті 50 Закону України від 09 липня 2003 року №1058-IV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон №1058-IV) суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що зайво сплачені суми пенсії можуть бути утримані пенсійним органом за умови зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних. Вказаний перелік підстав для утримання надміру виплачених сум пенсії є вичерпним.

Відповідно до статті 103 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05 листопада 1991 року № 1788-XII суми пенсії, надміру виплачені пенсіонерові внаслідок зловживань з його боку (в результаті подання документів з явно неправильними відомостями, неподання відомостей про зміни у складі членів сім`ї тощо), стягуються на підставі рішень органу, що призначає пенсії.

Таким чином, відповідальність за достовірність даних, що враховуються при виплаті пенсії, а також обов`язок відшкодовувати надміру виплачені суми соціальних виплат, несуть пенсіонери - у разі зловживань з їх боку, які полягають у не повідомлення органу пенсійного фонду про обставини, що спричиняють зміну розміру пенсії або припинення її виплати, а також страхувальники - у випадку несвоєчасного оформлення або подання пенсійних документів, а також за видачу недостовірних документів.

Аналогічна позиція була висловлена Верховним Судом у постанові від 20 грудня 2018 року у справі № 489/3771/16-а, а також у постанові від 20 травня 2019 року у справі №489/205/16-а.

Механізм повернення коштів, надміру виплачених за призначеними пенсіями, регулюється Порядком відшкодування коштів, надміру виплачених за призначеними пенсіями, та списання сум переплат пенсій та грошової допомоги, що є безнадійними до стягнення, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 21 березня 2003 року № 6-4.

Пунктом 3 вказаного Порядку передбачено, що суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду України чи в судовому порядку відповідно до ст. 50 Закону № 1058-IV. Рішення про стягнення приймає територіальний орган Пенсійного фонду України, в якому пенсіонер перебуває на обліку як одержувач пенсії.

Водночас, суд звертає увагу, що згідно зі статтею 1215 Цивільного кодексу України не підлягає поверненню безпідставно набуті:

1) заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача;

2) інше майно, якщо це встановлено законом. Як встановлено судом та не спростовано представником відповідача, жодних зловживань, які б призвели до виплати пенсій в більшому розмірі, з боку позивача допущено не було, а отже й підстав для прийняття рішення щодо стягнення сум надміру виплаченої пенсії з пенсіонера, у суб`єкта владних повноважень не було.

Отже, закон встановлює два виключення, коли безпідставно набута пенсія підлягає поверненню: по-перше, якщо виплата вказаних платежів є результатом рахункової помилки з боку особи, яка проводила цю виплату; по-друге, у разі недобросовісності з боку набувача.

Правильність виконаних розрахунків, за якими була проведена виплата, а також добросовісність набувача презюмуються, отже, зазначене у статті 1215 Цивільного кодексу України майно (в тому числі і пенсія) підлягає поверненню у разі наявності цих фактів.

Така правова позиція викладена Верховним Судом України в постановах від 02 липня 2014 року у справі 6-91цс14 та від 22 січня 2014 року у справі 6-151цс13, які є обов`язковими для виконання судами всіх інстанцій.

Отже, для правильного вирішення питання про утримання надміру сплачених сум пенсії орган, що уповноважений призначати пенсію, мав достеменно встановити, що переплата пенсії відбулася у зв`язку із зловживаннями з боку пенсіонера - поданням ним недостовірних відомостей, що враховуються при обчисленні пенсії або ж не повідомлення ним органу, що призначає пенсії, про обставини, які спричиняють зміну розміру пенсії або припинення її виплати.

З матеріалів справи вбачається, що підставою для висновку відповідача про наявність за період з 01.06.2021 року по 30.09.2021 року переплати пенсії ОСОБА_1 в розмірі 1415,95 гривень, та в подальшому для прийняття оскаржуваного рішення від 28.09.2021 року №63 про утримання з пенсії позивача надміру виплачених сум, стало працевлаштування позивача, а саме його перебування в період з 01.06.2021 року по 30.09.2021 на посаді головного спеціаліста-юрисконсульта юридичного відділу Бахмутсько-Лиманського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області.

З даного приводу суд зазначає, що відповідно до статті 102 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05 листопада 1991 року № 1788-XII пенсіонери зобов`язані повідомляти органу, що призначає пенсії, про обставини, що спричиняють зміну розміру пенсії або припинення її виплати.

У разі невиконання цього обов`язку і одержання у зв`язку з цим зайвих сум пенсії пенсіонери повинні відшкодувати органу, що призначає пенсії, заподіяну шкоду.

Аналогічні положення закріплені також в Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого Постанова правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846, (далі - Порядок №22-1).

Зокрема, пунктом 2.21 Порядку №22-1 у разі працевлаштування (початку діяльності, пов`язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування) після призначення пенсії особа повідомляє орган, що призначає пенсію, за місцем перебування на обліку як одержувача пенсії, про дату працевлаштування (початок діяльності, пов`язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування), вид зайнятості (укладення трудового договору, цивільно-правового договору, реєстрація як фізичної особи - підприємця, провадження незалежної професійної діяльності) шляхом подання заяви. Заява може бути подана особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально, або надсилається поштовим відправленням.

При цьому відповідно до пункту 2 частини другої статті 16 Закону особа надає на вимогу органу, що призначає пенсію, документи, що засвідчують відповідні відомості (у тому числі копію трудової книжки із записом про працевлаштування та/або копію цивільно-правового договору).

У разі звільнення (припинення діяльності, пов`язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування) особа повідомляє орган, що призначає пенсію, за місцем перебування на обліку як одержувача пенсії про дату звільнення (припинення діяльності, пов`язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування) шляхом подання заяви.

При цьому відповідно до пункту 2 частини другої статті 16 Закону особа надає на вимогу органу, що призначає пенсію, документи, що засвідчують відповідні відомості (копію трудової книжки із записом про звільнення та/або копію цивільно-правового договору).

Дослідивши під час розгляду справи записи у трудовій книжці ОСОБА_1 серії НОМЕР_2 суд встановив, що його поновлення з 01.06.2021 року на посаді головного спеціаліста-юрисконсульта було здійснене 17.09.2021 року, на підставі відповідного наказу про поновлення на посаді від 17.09.2021 року №60-О.

Звільнення ОСОБА_1 з посади головного спеціаліста-юрисконсульта у зв`язку з поданням ним заяви про звільнення за власним бажанням також було здійснено 22.09.2021 року на підставі відповідного наказу голови ліквідаційної комісії Бахмутсько-Лиманського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 22.09.2021 року №61-О.

При цьому, матеріалами справи підтверджується та не заперечується відповідачем, що 23.09.2021 року позивач звернулась до Головного управління ПФУ в Донецькій області (сервісний центр м. Бахмут) із заявою про повідомлення про своє поновлення на посаді та своє звільнення за власною ініціативою. Та надала копії відповідних документів, а саме: трудову книжку, наказ про поновлення № 60-0, наказ про звільнення № 61-0 (а. с. 23-23 з. б.).

Вказане свідчить про те, що визначений в статті 102 Закону України та в пункті 2.21 Порядку №22-1 обов`язок пенсіонера повідомити орган, що призначає пенсію, про своє працевлаштування, ОСОБА_1 був своєчасно та належним чином виконаний.

З огляду на вказане, суд приходить до висновку, що переплата позивачу пенсії за період з 01.06.2021 року по 30.09.2021 року в розмірі 1415,95 гривень не була наслідком неповідомлення ОСОБА_1 про її перебування на посаді головного спеціаліста-юрисконсульта в період з 01.06.2021 року по 30.09.2021 року, оскільки, як вже встановлено судом, позивач вчасно та належним чином повідомив Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про своє працевлаштування.

Більш того, будь-яких доказів наявності вини ОСОБА_1 чи зловживань з її боку, які б спричини переплату пенсії, відповідачем не надано та судом не встановлено.

З огляду на зазначене, суд приходить до висновку, що жодних зловживань, які б призвели до виплати пенсії у більшому розмірі, з боку ОСОБА_1 допущено не було, а отже й підстави для прийняття рішення щодо стягнення сум надміру виплаченої пенсії з позивача відсутні.

Оскільки ст. 50 Закону № 1058-IVвизначений вичерпний перелік підстав для утримання надміру виплачених сум пенсій, і таких у ході розгляду справи встановлено не було, суд приходить до висновку про протиправність рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 28.09.2021 року №63 про утримання з пенсії ОСОБА_1 надміру виплачених сум в розмірі 1415,95 гривень та наявність підстав для його скасування.

Положеннями статті 6 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23 лютого 2006 року №3477-IV, рішення Європейського суду з прав людини підлягають застосуванню судами як джерела права.

У рішенні від 31 липня 2003 року у справі "Дорани проти Ірландії" ЄСПЛ зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.

Так, у справі "Салах Шейх проти Нідерландів" ЄСПЛ вказав, що ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.

Відповідно до рішення ЄСПЛ від 17 липня 2008 року у справі "Каіч та інші проти Хорватії" для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Держава несе обов`язок перед зацікавленими особами забезпечити ефективний засіб захисту порушених прав, зокрема, через належний спосіб захисту та відновлення порушеного права. Причому обраний судом спосіб захисту порушеного права має бути ефективним та забезпечити реальне відновлення порушеного права.

Верховний Суд у постанові від 18 жовтня 2018 року у справі №815/1048/16 зазначив, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії, чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникла б необхідність повторного звернення до суду.

Враховуючи наявність порушеного права та необхідність застосування судом ефективного механізму для його відновлення, керуючись повноваженнями, наданими частиною другою та четвертою статті 245 КАС України, суд вважає за необхідне зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області повернути ОСОБА_1 кошти, утримані з її пенсії на підставі рішення від 28.09.2021 року №63.

Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Положеннями статті 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідачем в порушення частини другої статті 77 КАС України не доведено, а позивачем та наявною у матеріалах справи сукупністю належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів спростовано правомірність рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 28.09.2021 року №63 про утримання з пенсії ОСОБА_1 надміру виплачених сум в розмірі 1415,95 гривень, а тому позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, доказів понесення ним інших судових витрат матеріали справи не містять, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 2, 9, 77, 90, 139, 242-246, 250, 255, 257, 263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (місцезнаходження: Донецька область, м. Слов`янськ, пл. Соборна, 3, ЄДРПОУ 13486010) про визнання протиправним та скасування рішення №63 від 28.09.2021 року про утримання надміру виплачених сум пенсії - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 28.09.2021 року №63 про утримання з пенсії ОСОБА_1 надміру виплачених сум в розмірі 1415,95 гривень.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (місцезнаходження: Донецька область, м. Слов`янськ, пл. Соборна, 3, ЄДРПОУ 13486010) повернути ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) кошти, утримані з її пенсії на підставі рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 28.09.2021 року №63.

Повне рішення суду складено 03 грудня 2021 року.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, або спрощеного позовного провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційні скарги подаються учасниками справи безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду.

Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).

Суддя А.Б. Христофоров