Рішення № 101598422, 30.11.2021, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 листопада 2021 р. Справа№200/10611/21

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бабаш Г.П., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у порядку письмового провадження) в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (ЄДРПОУ: 13486010, Донецька область, м. Слов`янськ, пл. Соборна, 3) про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, в якій просив:

- визнати неправомірним та скасувати рішення Великоновоселківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області 3б/н від 21.04.2021 року про відмову у призначенні пенсії;

- зобов`язати відповідача повторно розглянути заяву від 14.04.2021 року про призначення пенсії, зарахувавши до стажу записи, що містяться у трудовій книжці серії НОМЕР_2 від 18.07.1980 року, а саме: періоди навчання з 01.10.1977 року по 12.01.1978 року у Красногорівському СПТУ №3, службу в рядах Радянської армії з 03.05.1978 року по 20.05.1980 року, роботу в Мар`їнському районному дорожньому ремонтно-будівельному управлінні з 16.071980 року по 09.02.1981 року на посаді водія 3-ого класу, роботу в Мар`їнському районному об`єднані «Райсільськхімія» з 02.03.1981 року по 28.04.1982 року на посаді водія 3-ого класу в авто гаражі, роботу в Курахівському будівельно-монтажному акціонерному підприємстві «Донбасатоменергомонтаж» з 14.06.1982 року по 07.10.1982 року на посаді учня машиніста підземних установок з повним робочим днем в шахті, навчання в СПТУ №3 М. Красногорівка з 01.09.1975 року по14.07.1977 року згідно довідки Державного навчального закладу «Красногорівське вище професійне училище» від 14.05.2021 №1128 та періоди роботи на посаді шофера у Колгоспі ім. Ілліча з 26.11.1982 року по 18.07.1998 року згідно записів, що містяться у вкладиші до трудової книжки колгоспника серії НОМЕР_3 від 26.11.1982 року. враховуючи рішення Мар`їнського районного суду Донецької області від 029.06.2021 року у справі №237/1805/21.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що не згоден з рішення відповідача щодо відмови йому в призначенні пенсії за віком. Враховуючи, що позивач надав всі необхідні документи, які підтверджують наявність стажу для призначення пенсії, вважає, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 25.08.2021 року позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 07.09.2021 року відкрито провадження в адміністративній справі, за правилами спрощеного судового провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

В матеріалах справи наявний відзив відповідача на позовну заяву, в якому зазначено, що період навчання з 01.05.1975 року по 16.07.1977 року не враховано до страхового стажу позивача згідно атестату оскільки в атестаті наявні виправлення, а саме наведено цифру у даті закінчення навчання, що ускладнює визначення реальності дати. Оскільки уточнюючої довідки позивачем не надано, період навчання врахувати не має можливості.

Щодо врахування до страхового стажу періодів роботи, зазначених в трудовій книжці серії НОМЕР_4 відповідач зазначив наступне.

При вивченні книжки наданої позивачем, виявлено, що печатка на титульному аркуші нечитабельна. Нечитабельна печатка на всіх записах зроблених у трудовій книжці, що унеможливлює врахування періодів роботи, зазначених в трудовій книжці. Довідок, що підтверджують відповідність зазначених періодів позивачем не надано.

Крім того, позивачем до заяви про призначення пенсії не було надано вкладиш до трудової книжки колгоспника серії НОМЕР_3 від 09.06.2021 року, тому період роботи з 26.11.1982 року по 18.07.1998 року не зараховано до страхового стажу позивача.

Період навчання в СПТУ №3 в м. Красногорівка з 01.09.1975 року по 14.07.1977 року не зараховано до страхового стажу позивача, оскільки у свідоцтві № НОМЕР_5 не зазначено кваліфікацію відповідно до вимог, передбачених законодавством про освіту. Довідки щодо кваліфікації позивачем на час звернення із заявою про призначення пенсії не надано.

Відповідно статті 258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд встановив наступне.

14.04.2021 року позивач звернувся до Великоновосілківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про призначення пенсії за віком згідно ст. 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Рішенням Великоновосілківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 21.04.2021 року позивачу відмовлено в призначенні пенсії за віком у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу.

Позивачу не зараховано до страхового стажу період здобуття освіти з 01.09.1975 року по 16.07.1977 року згідно атестату, виданому 16.07.1977 року №4600, оскільки у даті про закінчення навчання наявне виправлення. Уточнююча довідка заявником не надана.

Період навчання з 01.10.1977 року по 12.01.1978 року згідно свідоцтва №001437, виданого 12.01.1978 року, не зараховано до стажу роботи, оскільки відсутня інформація про присвоєння відповідної кваліфікації спеціалісту.

Стаж роботи згідно записів у трудовій книжці, виданої 18.07.1980 року серією НОМЕР_4 , не враховано при призначенні пенсії, оскільки титульна сторінка документа завірена нечитаною печаткою, що є порушенням п.2.12 Інструкції №58. Уточнюючі довідки відсутні.

ОСОБА_1 рекомендовано встановити приналежність трудової книжки, виданої 18.07.1980 року з серією НОМЕР_4 у судовому порядку, оскільки усі записи завірені нечитаними печатками або надати довідки про стаж роботи для підтвердження вищезазначених періодів роботи і підтвердити період навчання у Красногорівському СПТУ №3.

27.05.2021 ОСОБА_1 подав до Великоновосілківського об`єднаного управління заяву, в якій просив долучити довідку Красногорівського вищого професійного училища від 14.05.2021 № 1128 щодо підтвердження періоду навчання з 01.09.1975 по 16.07.1977.

Листом від 31.05.2021 № 446-439/К-03/8-0575/21 управління повідомило позивача, що йому відмовлено у призначені пенсії. Для долучення до наданих документів вказаної довідки та зарахування періодів навчання йому необхідно надати заяву про призначення пенсії та документи, визначені п. 2.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій.

Позивач вважає відмову відповідача протиправною та такою, що не відповідає вимогам діючого законодавства, у зв`язку з чим позивач звертається до суду з даним позовом.

Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд виходить з такого.

Закон України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-IV) визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.

Відповідно до частини першої статті 5 Закону № 1058-IV цей Закон регулює відносини, що виникають між суб`єктами системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.

Відповідно до абзаців другого, четвертого частини першої статті 26 Закону № 1058-IV починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу з 1 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року - не менше 28 років.

Страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок (абзац перший частини першої статті 24 Закону № 1058-IV).

Відповідно до абзацу першого частини другої статті 24 Закону № 1058-IV страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Згідно з частиною першою статті 44 Закону № 1058-IV заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 45 Закону № 1058-IV пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку: пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

Документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії. Пенсія призначається довічно або на період, протягом якого пенсіонер має право на виплату пенсії відповідно до цього Закону (частини друга, п`ята статті 45 Закону № 1058-IV).

Згідно з абзацом першим пункту 1.1 розділу I «Звернення за призначенням (перерахунком) пенсії» Порядку № 22-1 заява про призначення пенсії непрацюючим особам, а також членам сім`ї у зв`язку з втратою годувальника подається заявником особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально, безпосередньо до управління Пенсійного фонду України у районі, місті, районі у місті, об`єднаного управління (далі - орган, що призначає пенсію) за місцем проживання (реєстрації).

Відповідно до абзацу першого підпункту 2 пункту 2.1 розділу ІІ «Документи, необхідні для призначення, перерахунку пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший» Порядку № 22-1 до заяви про призначення пенсії за віком додаються документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок підтвердження наявного трудового стажу). За період роботи, починаючи з 01 січня 2004 року, структурний підрозділ, відповідальний за ведення персоніфікованого обліку (далі - відділ персоніфікованого обліку), надає структурному підрозділу, відповідальному за призначення пенсії, довідку з бази даних реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - реєстр застрахованих осіб) за формою згідно з додатком 4 до Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 18 червня 2014 року № 10-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 08 липня 2014 року за № 785/25562 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 27 березня 2018 року № 8-1) (далі - Положення), а у разі необхідності - за формою згідно з додатком 3 до Положення.

Відповідно до статті 62 Закону України від 05 листопада 1991 року № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон № 1788-XII) основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок № 637), передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Абзацом першим пункту 3 Порядку № 637 визначено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Суд вважає безпідставним не врахування при призначенні пенсії стажу роботи позивача згідно записів у трудовій книжці НОМЕР_4 з тих підстав, що титульна сторінка документа завірена нечитаною печаткою, оскільки відповідальність за правильність ведення трудових книжок покладена на власника підприємства, установи чи організації або уповноважений ним орган, а не на працівника.

Відповідач не врахував, що не всі недоліки записів у трудовій книжці можуть бути підставою для неврахування відповідного стажу, оскільки визначальним є підтвердження факту зайнятості особи на відповідних роботах, а не правильність оформлення записів у трудовій книжці, і право позивача на встановлені законом гарантії не може бути поставлене в залежність від якості виконання обов`язків працівником, відповідальним за порядок ведення трудової книжки (вина позивача відсутня).

Довідки та інші докази можуть надаватися в разі відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи.

Отже законодавством визначено випадки, в яких необхідно надавати додаткові докази для підтвердження особою наявного стажу. Разом з цим, в даному випадку судом таких обставин не встановлено.

Суд наголошує, що під час розгляду спорів щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень суд незалежно від підстав, наведених у позовній заяві, повинен перевіряти їх відповідність вимогам для оцінювання рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, які одночасно є принципами адміністративної процедури, що встановлені статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Одним з таких принципів є прийняття рішення розумно (розсудливо). Під нерозсудливими рішеннями, діями, бездіяльністю суб`єкта владних повноважень можна розуміти такі, яких жоден суб`єкт владних повноважень не міг би допустити, діючи відповідно до здорового глузду та обов`язків, покладених на нього законом. Нерозсудливими слід вважати також рішення, дії, бездіяльність, що є неприпустимими з погляду законів логіки та загальноприйнятих моральних стандартів.

В даному випадку пенсійний орган відмовився зарахувати позивачу стаж роботи понад 20 років лише з мотивів нечитаної печатки на титульній сторінці. При цьому не надано жодної оцінки самим записам, що є вочевидь абсурдним і покладає на особу тягар доказування наявності в нього стажу, який він набував майже все працездатне життя.

Крім того, у відзиві відповідачем зазначено про не зарахування до страхового стажу позивача періодів роботи з 26.11.1982 року по 18.07.1998 року з підстав відсутності вкладишу УКР №0479971 від 09.06.2021 року на день звернення позивача з заявою про призначення пенсії.

Судом встановлено, що рішенням Мар`їнського районного суду Донецької області від 09.06.2021 року у справі №237/1805/21 заяву позивача про встановлення факту належності правовстановлюючого документу задоволено та встановлено факт належності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , правовстановлюючого документу – вкладиша в трудову книжку колгоспника серії НОМЕР_6 від 26.11.1982 року на ім`я ОСОБА_1 до трудової книжки ОСОБА_1 серії НОМЕР_7 від 18.07.1980 року.

Щодо не зарахування до страхового стажу позивача періоду здобуття освіти з 01.09.1975 року по 16.07.1977 року, суд зазначає, що позивачем отримано довідку від 14.05.2021 року №1128 ДНЗ «Красногорівка ВПУ», якою підтверджено навчання позивача в СПТУ №3 м. Красногорівка за професією «Тракториста-машиніста широкого профілю; слюсар з правом роботи на тракторі Т-150» з 01.09.1975 року (Наказ №11-к від 01.09.1975 року) по 14.07.1977 року (Наказ №10-к від 14.07.1977 року).

Відповідно до п.1.9 «Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1, у разі якщо до заяви про призначення пенсії додані не всі необхідні документи, орган, що призначає пенсію, письмово повідомляє заявника про те, які документи необхідно подати додатково, про що в заяві про призначення пенсії робиться відповідний запис (у разі подання заяви через вебпортал таке повідомлення надсилається особі через електронний кабінет користувача вебпорталу). Якщо вони будуть подані не пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність подання додаткових документів, то днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття заяви про призначення пенсії або дата, зазначена на поштовому штемпелі місця відправлення заяви, або дата реєстрації заяви на вебпорталі.

Як вже було зазначено, листом від 31.05.2021 року Великоновосілківське об`єднане управління фактично відмовило у прийняті цього документу, посилаючись на необхідність надання заяви про призначення пенсії та документи п.2.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій, що суперечить вищевказаному пункту 1.9 Порядку. Проте суд вважає таку відмову безпідставною, пенсійний фонд мав прийняти вказану довідку без подання нової заяви про призначення пенсії, оскільки позивач, надавши довідку 27.05.2021 вклався в строк три місяці.

Також суд вважає, що пенсійним органом до страхового стажу позивача безпідставно не зараховано період навчання за період з 01.10.1977 року по 12.01.1978 року згідно свідоцтва №001437, виданого 12.01.1978, оскільки відсутня інформація про присвоєння відповідної кваліфікації спеціалісту.

Судом встановлено, що проходження навчання позивача в Красногорівському СПТУ №3 підтверджено записами трудової книжки НОМЕР_4 .

В свідоцтві № НОМЕР_5 , виданому Красногорівським ПТУ – 3, відсутня окрема графа «кваліфікація», проте в тексті свідоцтва зазначено, що ОСОБА_1 навчався з період з 01.10.1977 року по 12.01.1978 року за програмою підготовки водія транспортних засобів категорії «С». Тобто саме «водій транспортних засобів категорії «С» і є отриманою за час навчання кваліфікацією позивача.

З огляду на викладене, суд вважає неправомірним не зарахування пенсійним фондом вищенаведених періодів до стажу позивача, а отже рішення від 21.04.2021 підлягає скасуванню.

Стосовно вимоги про зарахування до стажу періоду проходження строкової служби з 03.05.1978 року по 10.05.1980 року, суд зазначає, що відповідач в цій частині права позивача не порушив. Згідно витягу з РС-право ПФУ період проходження строкової служби з 03.05.1978 року по 10.05.1980 року зарахований до страхового стажу. Відповідачем у відзиві також зазначено про зарахування періоду проходження строкової військової служби до страхового стажу позивача згідно військового квитка, виданого 03.05.1978 року за серією НОМЕР_8 .

Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У абзаці 2 частини 5 статті 245 КАС України встановлено, що у випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Таким чином, порушені права позивача підлягають поновленню шляхом визнання протиправним та скасування рішення Великоновосілківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 21.04.2021 року про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії від 14.04.2021 року з урахуванням висновків суду.

Щодо вимог позивача, заявлених в порядку статті 382 КАС України, відносно встановлення судового контролю суд зазначає, що в силу положень частини першої статті 382 КАС України, суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

З аналізу викладених норм вбачається, що зобов`язання суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення є правом суду, а не його обов`язком.

Згідно із статтею 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

При цьому, суд звертає увагу, що відповідно до приписів частини другої статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Відповідно до статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Отже, рішення суду, яке набрало законної сили є обов`язковим для учасників справи. Це забезпечується, в першу чергу, через примусове виконання судових рішень відповідно до Закону України «Про виконавче провадження». Судовий контроль у формі зобов`язання подати звіт, також є формою забезпечення виконання судових рішень.

Суд наголошує, що завершальною стадією судового провадження з примусового виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) є виконавче провадження (стаття 1 Закону України «Про виконавче провадження»).

При цьому, у разі відсутності добровільного виконання судових рішень, приписами Закону України «Про виконавче провадження» врегульований порядок дій та заходів, що спрямовані на примусове виконання таких рішень.

Судом не встановлено, що загальний порядок виконання судового рішення не дав очікуваного результату, або що відповідач створює перешкоди для його (рішення) виконання і позивачем не надано жодних доказів на спростування зазначеної обставини.

Враховуючи викладене, суд не вбачає підстав для задоволення вимоги про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення по справі та зобов`язання відповідача подати суду звіт про виконання судового рішення у встановлений судом строк у цій справі.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Ухвалою суду від 07.09.2021 року позивачу відстрочено сплату судового збору, до ухвалення судового рішення у справі.

Згідно ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволені позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрат, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Статтею 4 Закону України “Про судовий збір” передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання фізичною особою - підприємцем до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру встановлюється ставка судового збору – 0,4 розміру прожиткового мінімум для працездатних осіб.

Розмір прожиткового мінімум для працездатних осіб 2270 грн.

Таким чином, зважаючи на те, що ухвалою суду від 07.09.2021 року позивачу відстрочено сплату судового збору, суд приходить до висновку про необхідність стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (ЄДРПОУ: 13486010, Донецька область, м. Слов`янськ, пл. Соборна, 3) судового збору у розмірі 908,00 грн. на користь Державного бюджету України, як того вимагає ч.2 ст. 4 Закон України “Про судовий збір”.

Керуючись ст. ст. 139, 244-250, 255, 262, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Великоновосілківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 21.04.2021 року про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії від 14.04.2021 року з урахуванням висновків суду.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на користь Державного бюджету України суму судового збору у розмірі 908,00 грн.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі застосування судом ч. 3 ст. 243 КАС України зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Г.П. Бабаш