
Україна
Донецький окружний адміністративний суд
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
01 грудня 2021 р. Справа№200/12565/21
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бабаш Г.П., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у порядку письмового провадження) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області (ЄДРПОУ: 39406028, адреса: 87526 Донецька область, м. Маріуполь, вул. 130-ї Таганрозької дивізії, 114) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,-
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 звернулась до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області, в якій просила:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача, яка виразилась у відмові включити до вислуги років для призначення пенсії стаж роботи в Державних податкових органах України з 09.01.2001 по 23.02.2006;
- зобов`язати відповідача зарахувати до вислуги років для призначення пенсії у календарному обчисленні стаж роботи в Державних податкових органах України з 09.01.2001 по 23.02.2006 для призначення пенсії за вислугою років;
- зобов`язати відповідача здійснити перерахунок за весь час роботи в органах податкової міліції та виплатити суми недоотриманого грошового забезпечення (надбавок за вислугу років та за особливості проходження служби, допомоги для оздоровлення, грошового забезпечення за час тимчасової непрацездатності, грошового забезпечення за час перебування у відпустці тощо) з урахуванням включення до вислуги років періоду роботи в органах Державної податкової адміністрації України з 09.01.2001 по 23.02.2006;
- зобов`язати відповідача здійснити перерахунок тривалості та кількості днів невикористаної щорічної відпустки за весь час роботи в органах податкової міліції з урахуванням вислуги років періоду роботи в органах Державної податкової адміністрації України з 09.01.2001 по 23.02.2006 і виплатити при звільненні суми компенсацій за невикористані дні щорічної відпустки.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що з 24.02.2006 року позивач проходить службу в податковій міліції. До прийняття на службу вона працювала на посадах державного службовця в органах державної податкової служби в період з 09.01.2001 по 23.02.2006. Однак відповідач не врахував вказаний період до вислуги років у зв`язку з тим, що на теперішній час не розроблено переліку посад центральними органами, що забезпечують формування державної політики. Таке неврахування призвело до встановлення надбавки за вислугу років в менших розмірах ніж належало, що в свою чергу мало вплив на розрахунок грошового забезпечення та тривалості відпустки. Позивач вважає таку бездіяльність відповідача протиправною, тому звернувся до суду з даним позовом.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 28.09.2021 року відкрито провадження в адміністративній справі, за правилами спрощеного судового провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Відповідач про розгляд справи повідомлений за адресою зазначеною у позові та у відомостях з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а також засобами електронного зв`язку.
До суду повернувся конверт з відміткою «за закінченням терміну зберігання».
Відповідно до частини 8 статті 126 Кодексу адміністративного судочинства України вважається, що повістку вручено юридичній особі, якщо вона доставлена за адресою, внесеною до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, або за адресою, яка зазначена її представником, і це підтверджується підписом відповідної службової особи.
За приписами частини 11 цієї статті у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд встановив наступне.
З трудової книжки позивача НОМЕР_2 вбачається:
09.01.2001 ОСОБА_1 прийнята на посаду державного податкового інспектора відділу документальних перевірок управління документальних перевірок юридичних осіб Державної податкової інспекції у м. Краматорську на період відсутності основного працівника. Цього ж дня нею прийнята присяга державного службовця, присвоєне спеціальне звання «інспектор податкової служби ІІІ рангу»;
01.10.2001 призначена на посаду державного податкового інспектора постійно в цьому ж відділі;
19.07.2002 призначена на посаду державного податкового інспектора відділу оперативного контролю управління податкового аудиту та валютного контролю;
10.09.2003 призначена на посаду старшого державного податкового інспектора відділу оперативного контролю управління податкового аудиту та валютного контролю;
05.04.2004 переведена на посаду заступника начальника відділу оперативного контролю управління податкового аудиту та валютного контролю;
23.02.2006 звільнена згідно п. 5 ст. 36 КЗпП України в порядку переведення в органи податкової міліції.
01.06.2021 року ОСОБА_1 звернулась з запитом до т.в.о. начальнику ГУ ДФС у Донецькій області, в якому просила надати інформацію щодо зарахування до вислуги років стажу роботи на державній службі у період 09.01.2001 по 23.02.2006.
Листом від 07.06.2021 року № 4249/10/056-97-07 ГУ ДФС у Донецькій області повідомило позивача, що пункт «и» статті 17 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, да деяких інших осіб» передбачає зарахування до вислуги років для призначення пенсії часу роботи в державних органах у разі переходу на військову службу в податкову міліцію на посади офіцерського та начальницького складу згідно з переліками посад, затвердженими центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної політики у сферах державної фінансової політики. Станом на теперішній час відповідні переліки посад центральними органами не розроблені. Таким чином ГУ ДФС у Донецькій області не має законних підстав для зарахування до вислуги років стажу роботи на державній службі.
При прийнятті рішення суд виходить з наступного.
Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, осіб начальницького і рядового складу Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом визначає Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» № 2262-XII від 09.04.1992 року.
Відповідно до пункту «и» статті 17 цього Закону особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби і військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах «б» - «д» статті 12 цього Закону, які мають право на пенсію за цим Законом, до вислуги років для призначення пенсії зараховуються час роботи в державних органах у разі переходу на військову службу в органи і військові формування Служби безпеки України, Управління державної охорони України, органи внутрішніх справ, Національну поліцію, державну пожежну охорону, Державну службу спеціального зв`язку та захисту інформації України, органи і підрозділи цивільного захисту, податкову міліцію або Державну кримінально-виконавчу службу України на посади офіцерського та начальницького складу згідно з переліками посад, затверджуваними відповідно Службою безпеки України, Управлінням державної охорони України, Міністерством внутрішніх справ України, Національною поліцією, Державною службою спеціального зв`язку та захисту інформації України, центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної політики у сферах виконання кримінальних покарань, цивільного захисту, пожежної і техногенної безпеки, державної фінансової політики, а також у разі переходу на службу до Служби судової охорони на посади середнього і вищого складу згідно з переліком посад, що затверджується Головою Служби судової охорони.
Статтею 17-1 наведеного Закону передбачено, що порядок обчислення вислуги років та визначення пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Так, відповідно до вимог абзацу 12 пункту 1 Постанови Кабінету Міністрів України №393 від 17.07.1992 року «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей», для призначення пенсій за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ» особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ до вислуги років зараховуються час роботи в державних органах у разі переходу на військову службу або службу в органи Служби безпеки, Управління державної охорони, органи внутрішніх справ, Національну поліцію, державну пожежну охорону, Державну службу спеціального зв`язку та захисту інформації, органи і підрозділи цивільного захисту, податкову міліцію або Державну кримінально-виконавчу службу на посади офіцерського та начальницького складу згідно з переліками посад, що затверджуються відповідно Службою безпеки, Управлінням державної охорони, Міністерством внутрішніх справ, Державною службою спеціального зв`язку та захисту інформації, Міністерством юстиції, Міністерством фінансів, а також у разі переходу на службу до Служби судової охорони на посади середнього і вищого складу згідно з переліком посад, що затверджується Головою Служби судової охорони.
Пункт 356.1. статті 356 Податкового кодексу України визначає, що держава гарантує правовий та соціальний захист осіб начальницького і рядового складу податкової міліції та членів їхніх сімей. На них поширюються гарантії соціального і правового захисту, передбачені Законом України "Про Національну поліцію" та Законом України "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист".
За приписами пункту 357.2. цього кодексу пенсійне забезпечення осіб начальницького складу податкової міліції здійснюється у порядку, встановленому законом для осіб начальницького складу органів внутрішніх справ.
Відповідно до частини 2 статті 1 Закону України «Про державну службу» державний службовець - це громадянин України, який займає посаду державної служби в органі державної влади, іншому державному органі, його апараті (секретаріаті) (далі - державний орган), одержує заробітну плату за рахунок коштів державного бюджету та здійснює встановлені для цієї посади повноваження, безпосередньо пов`язані з виконанням завдань і функцій такого державного органу, а також дотримується принципів державної служби.
Згідно пункту 2 Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 травня 1994 р. № 283 (який діяв на час набуття позивачем відповідного стажу) встановлено, що до стажу державної служби зараховується робота (служба): на посадах державних службовців у державних органах, передбачених у статті 25 Закону України "Про державну службу", а також на посадах, віднесених Кабінетом Міністрів України до відповідної категорії посад державних службовців; на посадах керівних працівників і спеціалістів в апараті органів прокуратури, судів, нотаріату, дипломатичної служби, митного контролю, внутрішніх справ, служби безпеки, розвідувальних органів, інших органів управління військових формувань, Держспецзв`язку, Адміністрації Держспецтрансслужби, державної податкової та контрольно-ревізійної служби, Держфінінспекції, її територіальних органів.
Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 12 вересня 1997 року № 503-р до категорії посад державних службовців були включені посади працівників ДПА, які не мають спеціальних звань.
Враховуючи викладене, посадові особи податкових органів є державними службовцями і відповідно до цього мають право на призначення пенсії на умовах, передбачених статтею 37 Закону України «Про державну службу». Зазначеним законом не встановлено вичерпного переліку посад, які відносяться до посад державних службовців та яким призначається пенсія на умовах цієї статті.
Суд не бере до уваги посилання відповідача на той факт, що відсутній затверджений перелік посад в органах державної податкової служби України, що позбавляє позивача права на зарахування спірного періоду до вислуги років, оскільки Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» передбачені для військовослужбовців гарантії щодо формування вислуги років, необхідної для призначення та нарахування пенсії. Реалізація зазначеної гарантії не повинна залежати від невиконання державними органами покладених на них обов`язків, зокрема, щодо створення та затвердження списку посад.
У свою чергу принцип юридичної визначеності не дозволяє державі посилатися на відсутність певного нормативного акта, який визначає механізм реалізації прав та свобод громадян, закріплених у конституційних та інших актах. Держава не може посилатися на власне порушення зобов`язань для запобігання відповідальності.
Аналогічна позиція викладена в постановах Верховного Суду від 20.09.2019 року у справі № 813/904/15, від 04.10.2018 у справі № 819/1695/16.
Відповідно до статті 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, згідно з статтею 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що вимоги позивача щодо протиправності відмови відповідача включити до її вислуги стаж роботи в державних податкових органах України з 09.01.2001 по 23.02.2006 є обґрунтованими, відповідають дійсним обставинам та підтверджені матеріалами справи, а отже підлягають задоволенню.
Разом з цим, суд звертає увагу на те, що облік стажу роботи безпосередньо впливає на розрахунок грошового забезпечення службовця. Тобто неврахування вищенаведеного періоду служби позивача в органах податкової служби призвело до порушення її права на отримання в повному обсязі грошового забезпечення та інших виплат, які залежать від його розрахунку.
Інструкція про порядок виплати грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, затверджена Наказом МВС України від 31.12.2007 № 499, а в подальшому Порядок виплати грошового забезпечення особам рядового та начальницького складу податкової міліції, затверджений Наказом МФ України від 17.07.2018 № 616 визначили надбавку за вислугу років однією з обов`язкових складових грошового забезпечення.
Пунктами 3, 4 підрозділу 1 розділу IV вищенаведеного Порядку визначено, що особам начальницького складу податкової міліції, яким у встановленому порядку зараховано до вислуги років раніше не враховані періоди служби (роботи), доплата надбавки за вислугу років здійснюється з дня отримання органом ДФС від осіб начальницького складу податкової міліції документів, що підтверджують їх стаж для нарахування надбавки за вислугу років, у порядку, встановленому пунктом 2 цієї глави.
Якщо особі начальницького складу встановлено надбавку в менших, ніж належало, розмірах з вини посадових осіб органу ДФС, здійснюється перерахунок надбавки за весь період, протягом якого особа начальницького складу податкової міліції мала право на неї.
Крім цього вислуга років має безпосередній вплив на визначення тривалості відпустки позивача.
Так пункт 51 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ від 29 липня 1991 р. № 114 визначає, що тривалість відпустки осіб рядового і начальницького складу визначається залежно від вислуги років (у календарному обчисленні), обчисленої в порядку, передбаченому для призначення пенсій працівникам органів внутрішніх справ, і передбачається тим, які мають вислугу: менше 10 років - 30 діб щорічно; від 10 до 15 років - 35 діб щорічно; від 15 до 20 років - 40 діб щорічно; від 20 років і більше - 45 діб щорічно.
З урахуванням наведеного суд вважає, що відповідач має зарахувати ОСОБА_1 стаж роботи в органах Державної податкової служби з 09.01.2001 по 23.02.2006 та здійснити перерахунок грошового забезпечення (всіх складових, на які має вплив вислуга років) та тривалості відпустки з виплатою належних позивачу сум.
Згідно частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивач при зверненні до суду сплатив судовий збір у розмірі 908,00 грн.
Керуючись статтями 139, 241-246, 250, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області щодо не включення до стажу роботи ОСОБА_1 в органах податкової міліції стажу роботи в органах Державної податкової служби з 09.01.2001 по 23.02.2006.
Зобов`язати Головне управління Державної фіскальної служби у Донецькій області зарахувати ОСОБА_1 стаж роботи в органах Державної податкової служби з 09.01.2001 по 23.02.2006 для призначення пенсії за вислугою років.
Зобов`язати Головне управління Державної фіскальної служби у Донецькій області здійснити перерахунок грошового забезпечення (всіх складових, на які має вплив вислуга років) та тривалості відпустки з виплатою належних ОСОБА_1 сум недоотриманого грошового забезпечення та компенсації за невикористані дні щорічних відпусток.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 908,00 грн.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі застосування судом ч. 3 ст. 243 КАС України зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Г.П. Бабаш
Судове рішення № 101598420, Донецький окружний адміністративний суд було прийнято 01.12.2021. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 200/12565/21. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: