Постанова № 101596270, 24.11.2021, Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа № 346/4050/21

Провадження № 3/346/2308/21

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 листопада 2021 року м. Коломия

Коломийський міськрайонний суд

Івано-Франківської області

Суддя Коломийського міськрайонного суду Беркещук Б.Б., розглянувши матеріали, які надійшли від Коломийського районного відділу поліції ГУНП України в Івано-Франківській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , непрацюючого, українця, громадянина України,

- за ст. 130 ч.1 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння. Правопорушення вчинено при таких обставинах:

25.08.2021 о 00.30 год по автодорозі Н-10 «Стрий-Мамалига» км. 127+500 керував автомобілем з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: різкий чітко виражений запах алкоголю з рота, не чітка вимова, не стійка хода, та від проходження огляду для визначення стану сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою приладу Драгер та проходження такого огляду в Коломийській ЦРЛ відмовився чим порушив вимоги п.2.5 ПДР за що відповідальність ч.1 ст.130 КУпАП.

ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином.

Дослідивши матеріали справи суд доходить таких висновків

Відповідно до вимог п. 2.5 ПДР водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.

Пункт 1.3 ПДР зобов`язує учасників дорожнього руху знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.

У разі невиконання вимог п. 2.5 ПДР передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

При цьому, згідно диспозиції даної частини статті, для настання адміністративної відповідальності, особа, яка керує транспортним засобом може відмовитись від проходження у встановленому законом порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції тільки за наявністю обставин, які передбачені ст.17 КУпАП.

Зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що суть обвинувачення полягає в тому, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП звинувачується у відмові від проходження в установленому законом порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння та порушенні вимог ст.2.5 Правил дорожнього руху.

Так, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААБ № 032113 від 25.08.2021 згідно якого водій ОСОБА_1 25.08.2021 о 00.30 год по автодорозі Н-10 «Стрий-Мамалига» км. 127+500 керував автомобілем з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: різкий чітко виражений запах алкоголю з рота, не чітка вимова, не стійка хода. Від проходження огляду для визначення стану сп`яніння на місці зупинки приладом Драгер та від проходження такого огляду в Коломийській ЦРЛ, відмовився.

В графі протоколу пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, по суті правопорушення зазначено, що особа відмовилась надати пояснення.

Зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення та долучених до матеріалів справи відеозаписів з нагрудних камер працівників поліції вбачається, що ОСОБА_1 ознайомлений з тим, що відносно нього складено протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП (а.с.1).

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до статті 251 КУпАП відеофіксація є одним із доказів в справі про адміністративне правопорушення, тому з метою всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності, судом були досліджені відеозаписи з нагрудних відеокамер (відеореєстраторів) інспекторів патрульної поліції.

Так, відеозаписами зафіксована процесуальна поведінка водія ОСОБА_2 , який відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння за допомогою приладу Драгер та в медичному закладі.

Зі змісту матеріалів справи та відеозаписів з відеореєстраторів працівників поліції вбачається, що правовою підставою для пропозиції пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння було саме виявлення працівником поліції наявних ознак алкогольного сп`яніння у водія ОСОБА_2 .

Відповідно до Акту огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів (а.с.3) вбачається, що у ОСОБА_1 було виявлені ознаки: запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода, не чітка вимова. В акті зазначено, що водій відмовився від проходження огляду на приладі Драгер .

До матеріалів справи долучено направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, в Коломийську ЦРЛ (а.с.4), складеного о 00.42 год. 25.08.2021 року у зв`язку з виявленими поліцейським у ОСОБА_2 ознаками алкогольного сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода, порушення мови, відповідно до якого останній направлявся до медичного закладу для проведення відповідного огляду на стан сп`яніння.

Так, відповідно до вимог ст. 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами, річковими, морськими або маломірними суднами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, річковими, морськими або маломірними суднами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Суд звертає увагу на те, що відповідно до вказаного закону присутність двох свідків є обов`язковою тільки у тому разі, коли огляд на стан сп`яніння проводиться поліцейським без застосування технічних засобів відеозапису.

Суд вважає, що працівниками поліції правомірно та у відповідності до вимог КУпАП зафіксовано відмову водія ОСОБА_2 від проходження огляду на стан сп`яніння за допомогою приладу Драгер та в медичному закладі.

Суд звертає увагу, що факт відмови водія від проходження огляду на стан сп`яніння за своїм правовим змістом є правопорушенням, а не процесуальною дією, яка дозволяє виявити волевиявлення особи, яка підозрюється у керуванні транспортним засобом у стані сп`янінням щодо її бажання проходити огляд на стан алкогольного сп`янінням у встановленому законом порядку.

Таким чином, сукупність досліджених судом доказів поза розумним сумнівом свідчить про те, що ОСОБА_2 , керуючи транспортним засобом з ознаками алкогольного сп`яніння відмовився від проходження у встановленому законом порядку огляду на стан сп`яніння, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Згідно листа начальника Коломийського РВП № 207444 ОСОБА_1 посвідчення водія не отримува.

Відповідно до п. 1.10 ПДР водій це особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії.

Право на керування транспортними засобами відповідної категорії підтверджується посвідченням водія транспортного засобу з установленим терміном дії. На території України відповідно до Конвенції про дорожній рух діють національні та міжнародні посвідчення водія.

За таких обставин ОСОБА_2 неможливо визнати водієм, в контексті ПДР та Закону України «Про дорожній рух» оскільки в нього відсутнє посвідчення водія на керування транспортним засобом.

Призначаючи стягнення ОСОБА_1 у відповідності з вимогами ст. 33 КУпАП суд враховує характер та ступінь суспільної небезпечності скоєного, особу правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини справи і вважаю, що для запобігання вчиненню нових правопорушень як ним самим, так і іншими особами йому слід обрати стягнення, яке передбачене санкцієюч. 1 ст. 130 КУпАП.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст.33,130, 221,283,284,294 КпАП України,-

П О С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 визнати винуватим за ст. 130 ч. 1 КУпАП та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить сімнадцять тисяч гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 у дохід держави (Отримувач коштів : ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001 Код класифікації доходів бюджету: 22030106) судовий збір в сумі 454 грн.

Штраф підлягає сплаті не пізніше п`ятнадцяти днів з дня вручення копії постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження постанови - не пізніше п`ятнадцяти днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. У разі несплати штрафу у зазначений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання правопорушника, роботи або за місцем знаходження його майна в порядку, встановленому законом.

Строк пред`явлення постанови до примусового виконання становить три місяці із дня її винесення. При оскарженні постанови про накладення адміністративного стягнення постанова підлягає виконанню після залишення скарги без задоволення.

Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності до Івано-Франківського апеляційного суду протягомі десяти днів, з дня винесення постанови.

Суддя Беркещук Б. Б.