Рішення № 101596192, 30.11.2021, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/4738/21

Провадження № 2/344/2434/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(З А О Ч Н Е)

30 листопада 2021 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області у складі:

головуючого - судді Мелещенко Л.В.

секретаря – Дементьєвої А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Івано-Франківськ в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И В:

30 березня 2021 року позивач Акціонерне товариство «ТАСКОМБАНК» звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що 23 березня 2018 року між Акціонерним товариством «ТАСКОМБАНК» та ОСОБА_1 було укладено Заяву-Договір № 507/4534243-СК про приєднання до Публічної пропозиції Акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК» на укладення Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб. Відповідно до умов Кредитного договору № 507/4534243-СК від 23 березня 2018 року та Паспорта споживчого кредиту, позивач надає позичальнику грошові кошти на наступних умовах: сума кредитного ліміту – 54400,00 грн, тип кредиту - кредитна лінія, процентна ставка за встановленим кредитним лімітом – 39,6% з 23 березня 2018 року по 31 січня 2019 року; 43,2 % - з 01 лютого 2019 року. Цільове призначення кредиту – на споживчі потреби. Наслідки прострочення виконання та/або невиконання зобов`язань за договором про споживчий кредит – 100 грн за кожен факт. Строк користування 12 місяців з автоматичною пролонгацією. Підписавши зазначену Заяву-договір № 507/4534243-СК від 23 березня 2018 року, позичальник, відповідач підтвердив факт ознайомлення, обізнаності та розуміння публічної пропозиції Акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК» на укладення Договору про комплексне обслуговування фізичних осіб, Правил обслуговування корпоративних клієнтів та Тарифів Банку, просив відкрити поточний рахунок у гривні, операції за яким можуть здійснюватися з використанням електронних платіжних засобів та виявив бажання оформити на своє ім`я платіжну картку, надав згоду на те, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням банку, згідно внутрішніх нормативних документів Банку. Відповідач відкрив поточний рахунок у гривні № НОМЕР_1 , операції за яким можуть здійснюватися з використанням електронних платіжних засобів. Відповідно до заяви на безготівкове перерахування коштів, ОСОБА_1 просив перерахувати кредитні кошти з його рахунку № НОМЕР_1 , відкритого на підставі заяви-договору № 507/4534243-СК від 23 березня 2018 року, на вказані у Заяві реквізити в рамках програми «Рефінансування». Кредитні кошти відповідачу було надано у спосіб, зазначений у кредитному договорі, що підтверджується відповідною випискою. Відповідач умови договору не виконував, внаслідок чого станом на 11 березня 2021 року заборгованість за Заявою-Договором № 507/4534243-СК від 23 березня 2018 року (кредитна заборгованість) становить 94794, 19 грн, в тому числі: заборгованість по тілу кредиту - 53 937,99 грн, заборгованість за процентами – 40 856,20 грн. За таких обставин позивач просить стягнути з відповідача вказану заборгованість та судові витрати по справі.

Ухвалою суду від 01 квітня 2021 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі за даним позовом, розгляд справи ухвалено проводити за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, проте до суду подано клопотання, в якому просить розглядати справу за відсутності представника позивача, проти ухвалення по справі заочного рішення не заперечує.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином, зокрема, відповідач викликався через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України. Жодних заперечень проти позову, в тому числі відзиву на позовну заяву, від відповідача не надійшло.

Від відповідача не надходив відзив на позов, не надходило в установлений судом строк заяв із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, згідно частини четвертої статті 277 Цивільного процесуального кодексу України.

Оскільки відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин, відповідач не подав відзив, а представник позивача не заперечує проти заочного розгляду справи, суд вважає, що є всі правові підстави провести заочний розгляд даної справи.

Відповідно до частини другої статті 247 Цивільного процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення на них, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

23 березня 2018 року між Акціонерним товариством «ТАСКОМБАНК» та ОСОБА_1 укладено Заяву-Договір про приєднання до Публічної пропозиції Акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК» на укладення Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб № 507/4534243-СК, відповідно до умов якого сума кредитного ліміту – 54400,00 грн, тип кредиту- кредитна лінія, процентна ставка за встановленим кредитним лімітом – 39,6% з 23 березня 2018 року по 31 січня 2019 року; 43,2 % - з 01 лютого 2019 року. Цільове призначення кредиту – на споживчі потреби. Наслідки прострочення виконання та/або невиконання зобов`язань за договором про споживчий кредит – 100 грн. за кожен факт. Строк користування 12 місяців з автоматичною пролонгацією (а.с. 9-11, 13-21).

23 березня 2018 року ОСОБА_1 звернувся з заявою до Акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК» на безготівкове перерахування коштів. Дана заява була задоволена, про що свідчить виписка по особовому рахунку (а.с.12, 24-27).

Згідно з розрахунком заборгованості за кредитним договором № 507/4534243-СК від 23 березня 2018 року, станом на 11 березня 2021 року заборгованість за Заявою-Договором № 507/4534243-СК від 23 березня 2018 року (кредитна заборгованість) становить 94794,19 грн, що складається з заборгованості по тілу кредиту у розмірі 53 937,99 грн, заборгованості за процентами у розмірі 40 856,20 грн (а.с. 22-23).

28 січня 2021 року позивачем на адресу відповідача надіслано повідомлення-вимога про погашення простроченої заборгованості, що залишилася без відповіді (а.с.28-31).

Відповідно до частини першої статті 5 Цивільного процесуального кодексу України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Згідно вимог частини третьої статті 12 Цивільного процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною першою статті 13 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до частини першої-другої статті 202 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

За змістом пункту 1 частини другої статті 11 Цивільного кодексу України договори та інші правочини є однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до частини першої-другої статті 207 Цивільного кодексу України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (частина перша статті 626 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Згідно частини першої-другої статті 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 Цивільного кодексу України).

Як передбачено частиною першою статті 1048 Цивільного кодексу України (положення якої застосовуються до спірних правовідносин в силу частини другої статті 1054 Цивільного кодексу України), позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Відповідно до частини другої статті 1050 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Судом встановлено, що відповідач, підписавши 23 березня 2018 року Заяву-договір, ознайомився та погодився з усіма умовами укладеного договору.

Позивач у повному обсязі виконав зобов`язання, надавши відповідачу кредит у розмірі 54400,00 грн.

Згідно частини першої статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Загальні умови виконання зобов`язань визначено статтею 526 Цивільного кодексу України.

Так, у частині першій статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту (частина перша статті 527 Цивільного кодексу України).

Згідно з частиною першою статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Положеннями статті 610 Цивільного кодексу України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до частини першої статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення (частини перша-друга статті 612 Цивільного кодексу України).

Статтею 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як встановлено судом, відповідач неналежно виконував взяті на себе зобов`язання за Заявою-Договором № 507/4534243-СК від 23 березня 2018 року, у зв`язку з чим станом на станом на 11 березня 2021 року загальний розмір заборгованості (кредитна заборгованість) становить 94794,19 грн, що складається з заборгованості по тілу кредиту у розмірі 53 937,99 грн, заборгованості за процентами у розмірі 40 856,20 грн.

Відповідно до частини першої-другої статті 614 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Судом встановлено, що позивач звертався до відповідача з вимогою про погашення заборгованості, проте заборгованість не була сплачена.

Відповідачем у даній справі не було надано доказів на підтвердження відсутності своєї вини у неналежному виконанні умов зобов`язання, визначеного договором. Довідка-розрахунок заборгованості відповідачем не спростована.

Враховуючи вищезазначене, судом встановлено, що між сторонами існували договірні відносини, що виникли внаслідок укладання кредитного договору №507/4534243-СК від 23 березня 2018 року, через порушення умов договору з боку позичальника своєчасне погашення зобов`язання не відбулося, внаслідок чого виникла заборгованість за договором, яку відповідач у добровільному порядку не погасив, станом на 11 березня 2021 року заборгованість по тілу кредиту складає 53937,99 грн, заборгованість за процентами - 40 856,20 грн, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Виходячи із вищевикладеного, суд, оцінивши докази, надані сторонами у справі, їх належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, відповідно до статті 89 Цивільного процесуального кодексу України, дійшов висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Відповідно до частини першої статті 133 Цивільного процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Частиною першою статті 141 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Як вбачається з меморіального ордеру від 15 березня 2021 року, позивачем сплачено судовий збір за позовом у розмірі 2270,00 грн (а.с. 8).

Позовні вимоги задоволені повністю, тому з відповідача слід стягнути на користь позивача понесені ним судові витрати у вигляді судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог у розмірі 2270,00 грн.

На підставі викладеного, відповідно до статей 509, 526, 527, 530, 546, 610-612, 626, 628, 633, 364, 636, 1048, 1054, 1055 Цивільного кодексу України, керуючись статтями 4, 10-13, 76-81, 89, 141, 259, 263-265, 268, 273, 279, 280-284, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд –

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості – задовольнити у повному обсязі.

Стягнути зі ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК» заборгованість станом на 11 березня 2021 року за заявою-договором № 507/4534243-СК від 23 березня 2018 року у розмірі 94 794,99 грн (дев`яносто чотири тисячі сімсот дев`яносто чотири гривні дев`яносто дев`ять копійок), що складається з заборгованості по тілу кредиту у розмірі 53 937,99 грн (п`ятдесят три тисячі дев`ятсот тридцять сім гривень дев`яносто дев`ять копійок), заборгованості за процентами у розмірі 40 856,20 грн (сорок тисяч вісімсот п`ятдесят шість гривень двадцять копійок).

Стягнути зі ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК» судовий збір у розмірі 2270,00 грн (дві тисячі двісті сімдесят гривень нуль копійок).

Заочне рішення може бути переглянуте Івано-Франківським міським судом Івано-Франківської області за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Вступна і резолютивна частини рішення складені та підписані у нарадчій кімнаті 30 листопада 2021 року.

Повний текст рішення складений 03 грудня 2021 року.

Повне найменування учасників справи:

Позивач - Акціонерне товариство «ТАСКОМБАНК», код ЄДРПОУ 09806443, місцезнаходження: 01032 м. Київ, вул. С. Петлюри, буд. 30.

Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя Мелещенко Л.В.