Рішення № 101596156, 03.12.2021, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/1204/21

Провадження № 2/344/3177/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 листопада 2021 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого-судді Татарінової О.А.,

секретаря Кондратів Х.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит», товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» про визнання недійсним договору відступлення права вимоги від 07 лютого 2018 року №000061-b,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з вказаним позовом, мотивуючи тим, що між Публічним акціонерним товариством "Банк "Фінанси та Кредит" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" укладено договір про відступлення права вимоги від 07 лютого 2018 року №000061-b, згідно якого відповідач 1 відступає відповідачу 2 як новому кредитору належні вимоги до позичальників зазначених у Додатку № 1 до даного договору, включаючи права вимоги до правонаступників боржників, спадкоємців боржників або інших осіб до яких перейшли обов`язки боржників, за кредитними договорами (договорами про надання кредиту (овердрафту)), в тому числі несанкціонованими овердрафтами, з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них, згідно реєстру у додатку № 1 до цього Договору та розширеного електронного реєстру (п.1 даного Договору). Як вбачається з Додатку № 1 до договору про відступлення права вимоги від 07 лютого 2018 року №000061-b відповідач 1 передав відповідачу 2 право вимоги до боржника ОСОБА_1 по заборгованості згідно договору від 17.10.2006р. 1532/06-К16 в сумі 42 510,00 грн., з яких 12 252,50 грн. та 30 257,50 грн. залишок по комісіям. Позивач вважає, що спірний договір в частині відступлення відповідачу 2 права вимоги до позивача як боржника, не відповідає вимогам законодавства та є таким, що порушує його права.

Із розрахунку заборгованості по кредитному договору №1532/06-К16 від 17 жовтня 2006 року, вбачається, що сума заборгованості за вказаним договором станом на 11 серпня 2011 року становить 68 383,90 грн., з яких сума по кредиту -12-252, 50 грн., щомісячна комісія - 12 512, 50 грн., нарахована пеня - 43 618,90 грн. Отже, відповідач 1 за спірним договором передав відповідачу 2 право вимоги до позивача не у повному об`ємі, залишивши за собою право вимоги в частині стягнення пені щонайменше в розмірі 43618,90 грн.

Також, зазначає, що у позивача перед відповідачем за кредитним договором від 17 жовтня 2006 року №532/06-К16 не було заборгованості по комісії в сумі 30257,50 грн., а лише 12512,50 грн. За таких обставин, передане відповідачем за спірним договором право відступлення права вимоги залишає за ним право розпорядження вимогою щодо стягнення з позивача пені в розмірі 43618,90 грн., яка не була передана за спірним договором новому кредитору, а відповідачу 2, як новому кредитору, дає право стягувати із позивача комісію в сумі 30257,50 грн., якої в останнього перед відповідачем не було, що в даному випадку не відповідає вимогам ст.514 ЦК України та прямо впливає на права позивача. Враховуючи наведене просить суд визнати недійсним договір про відступлення права вимоги від 07 лютого 2018 року №000061-b в частині відступлення Публічним акціонерним товариством "Банк "Фінанси та Кредит" Товариству з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" права вимоги до ОСОБА_1 (іден.код НОМЕР_1 ) згідно Додатку 1 до даного договору по заборгованості за кредитним договором від 17 жовтня 2006 року №1532/06-К16 в сумі 42510,00 грн., з яких 12252,50 грн. та 30257,50 грн.

09.03.2021 року представником ТОВ ФК «Кредит-Капітал» подано до суду відзив на позовну заяву, який обґрунтовує тим, що згідно з п.1 Договору про відступлення прав вимоги №000061-b від 07.02.2018 р. «Банк відступає Новому кредитору належні Банку, а Новий кредитор набуває права вимоги Банку до позичальників зазначених у Додатку №1 до цього Договору, надалі за текстом - Боржники, включаючи права вимоги до правонаступників Боржників, спадкоємців Боржників або інших осіб, до яких перейшли обов`язки Боржників за кредитними договорами, з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них, згідно реєстру у Додатку №1 до цього Договору.» Метою укладення договору відступлення права вимоги є безпосередньо передання такого права. Зазначають, що ухвалою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 31 травня 2018 року по справі № 0907/2-7050/2011 заяву ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» задоволено та замінено стягувана з ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» на правонаступника ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал». Ухвала не оскаржувалась та набрала законної сили 18.06.2018 року. Таким чином, Позивач не заперечував та погодився із заміною правонаступника. Посилання Позивача на розрахунок заборгованості станом на 11.08.2011 року є недоречним. Оскільки відповідно до умов кредитного договору та норм чинного законодавства, зокрема, згідно з ст. 611 ЦК України та ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Відповідно до ч.1 ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 ЦК України.

На момент укладення Договору про відступлення прав вимоги №000061-b від 07.02.2018 р., сума заборгованості згідно з Реєстром договорів, права вимоги за якими відступаються, та боржників за такими договорами становила 42510,00грн. Постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 03 березня 2020 року по справі №0907/2-7050/2011 заочне рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 13 лютого 2012 року змінено в частині стягнення суми заборгованості за кредитом. Ухвалено нове рішення, яким стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит- Капітал», заборгованість по кредиту станом на 17 жовтня 2009 року у розмірі 12 252, 50 грн. та пені у розмірі 12 252, 50 грн., а всього 24 505 грн. Зазначають, що ОСОБА_1 оскаржує суму заборгованості, право вимоги якої належить ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», що є неприпустимо, оскільки розмір заборгованості, яка стягується, визначений постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 03 березня 2020 року по справі №0907/2-7050/2011. За умовами Договору про відступлення прав вимоги №000061-b від 07.02.2018р передавалась не заборгованість, а право вимоги такої заборгованості з ОСОБА_1 , тобто, відбулось відступлення права вимоги. Враховуючи наведе, просить суд відмовити у задоволенні позову.

15.03.2021 року представником відповідача АТ «Банк «Фінанси та кредит» подано до суду відзив на позовну заяву, який обґрунтовує тим, що позивачем не доведено факту порушення його прав та охоронюваних інтересів в результаті укладення Договору відступлення прав вимоги від 07.12.2018 року укладеного між ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» та ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» та обставин, з якими положення статей 203, 215 Цивільного кодексу України можливо визнання недійсними такого Договору та результатів відкритих торгів (аукціону) з продажу прав вимоги. Вважають, що відсутні підстави для визнання недійсним оспорюваного договору укладеного за результатами торгів, який відповідає встановленим обставинам справи та укладений із застосуванням норма матеріального права. Позивач був позичальником АТ «Банк «Фінанси та Кредит», не виконував належним чином зобов`язання, що передбачені кредитними договорами, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб та АТ «Банк «Фінанси та Кредит» на виконання вимог Закону «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» здійснили організацію та продаж права вимоги за договором кредиту №449-13-И від 17.04.2008 року та договором іпотеки від 17.04.2008 року з метою отримання грошових коштів від реалізації даного майна банку, яке впливає на формування ліквідаційної маси АТ «Банк «Фінанси та Кредит»» за рахунок якої задовольняються вимоги вкладників/кредиторів банку. Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 07.07.2016 року за № 1153 затверджено ліквідаційну масу АТ «Банк «Фінанси та Кредит». Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 07.02.2019 р. за № 275 «Про затвердження умов продажу активів АТ Банк «Фінанси Кредит» затверджено умови продажу кредитного портфелю, що складається з прав вимоги за 19 кредитними договорами, що забезпечені іпотекою (голландський аукціон). Порядок реалізації майна банку під час проведення ліквідаційної процедури регламентується нормативно-правовими актами Фонду. Відповідно до частин 1 та 2 Розділу VI Положення щодо організації продажу активів (майна) банків, що ліквідуються, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування від 24.03.2016 № 388 на відкритих торгах (аукціоні) можуть продаватися такі види активів (майна) банку, що ліквідується: основні засоби; майно банку у вигляді цілісного майнового комплексу; майно банку, щодо обороту якого встановлене обмеження; дебіторська заборгованість; права вимоги за кредитними договорами. Інші види активів можуть продаватися у спосіб, визначений законодавством та таким, що відповідає ЗУ «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб». Продаж активів (майна) банку, що ліквідується, на відкритих торгах (аукціоні) може проводитися в електронній формі (на електронних майданчиках). Права вимоги - права вимоги боргу за кредитними договорами та договорами забезпечення виконання зобов`язання таких вимог, (абз. 20 п. 1 розділу II Положення № 388). Враховуючи зазначені приписи, на Фонд гарантування покладено обов`язок відчужити майно, включене до ліквідаційної маси банку. Кошти, одержані в результаті ліквідації та продажу майна (активів) банку, спрямовуються Фондом на задоволення вимог кредиторів у черговості, визначеній частиною 1 статті 52 Закону.

17.01.2018 року через електронний майданчик Систему державних закупівель - PROZORRO) проведені публічні електронні тоги (аукціон) з продажу лоту F07GL1950, за наслідком яких сформовано Протокол електронних торгів № UA-ЕА-2017-12-21-000061-b, в якому визначено переможцем ТОВ «ФК «Кредит-Капітал». Враховуючи вишенаведене, передпродажна підготовка та процедура торгів проведена з чітким дотриманням ЗУ «Про систему гарантування вкладів Фізичних осіб», Положення шодо організації продажу активів (майна) банків, шо ліквідуються, затвердженим рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів Фізичних осіб від 24.03.2016 р. за № 388 та Регламенту ЕТС, а доводи щодо наявності тих чи інших порушень є надуманими та не підтверджуються жодними доказами. Позивачем не доведено наявність будь-яких обставин, які відповідно до положень статей 203,215 ЦК України є підставами для визнання електронних торгів та правочинів недійсними.

Позивач звертає увагу суду, що Банком при затвердженні умов продажу активів Банку бралася до уваги неактуальна інформація по активам Банку. Натомість предметом продажу було саме «право вимоги» за всім кредитним договором. Права вимоги за кредитним договором, у тому числі, але не виключно входить повернення наданої суми, сплата нарахованих процентів за користування кредитом, сплата неустойки (пені, штрафу, тощо), у разі допущення порушень та компенсація, гарантована ст.625 ЦК України стосовно грошового зобов`язання. А тому посилання позивача на відмінність обсягу заборгованості проданого активу, зазначеного в інформації про його продаж є безпідставні. Таким чином, Банком та Фондом виконані усі можливі, передбачені законодавством, вимоги щодо розміщення інформації, а в паспорті активу та паспорті торгів у стислому вигляді присутня уся передбачена законом інформація, у т.ч. заборгованість боржників, претензійно-позовна робота, вказаний вид застави та інше. Позивачем до матеріалів справи не долучено належних та допустимих доказів порушення його прав оспорюваними правочинами.

25.03.2021 року представником позивача подано до суду відповідь на відзив, який обґрунтовує тим, 11.03.2021 року ним отримано копію відзиву на позовну заяву від 04.03.2021 року №К2790, який мотивовано тим, що ухвалою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 31.05.2018 року по справі №0907/2-7050/2011 замінено сторону стягувана з ПАТ Банк «Фінанси та Кредит» на правонаступника ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Калітал», а тому вважає, що позивач погодився із заміною. Крім того, наголошує, що станом на момент укладення договору заборгованість позивача становила 42 510,00 грн., з яких 12 225,50 грн. та 30 257,50 грн. комісії у валюті. Позивач не погоджується з такими доводами відповідача з тих підстав, що сам факт постановления Івано-Франківським міським судом ухвали від 31.05.2018 року про заміну сторони стягувача у справі №0907/2-7050/20 не може свідчити, що позивач погодився із спірним договором, оскільки така заміна сторони відбулась виключно у вказаній справі №0907/2-7050/2011, де предметом спору була лише частина боргу по комісії, заявлена попереднім кредитором, а оцінка законності передання всієї вимоги за спірним договором не може бути предметом дослідження при вирішенні судом процесуальних питань, пов`язаних із виконанням судового рішення у цивільній справі.

Разом із тим, відповідач не заперечує той факт, що у позивача наявна частина заборгованості за кредитним договором від 17.10.2006 року №1532/16-К по комісії, передана за спірним договором про відступлення права вимоги, яка не була предметом спору у цивільній справі №0907/2-7050/2011.

Самі ж доводи відповідача викладені у відзиві на позовну заяву за своїм змістом зводяться лише до правомірності нарахування комісії прострочення виконання зобов`язання, а не до правомірності передання чи придбання права вимоги за спірним договором, що вказує на недоведеність законності його укладення між сторонами. При цьому слід врахувати, що у зв`язку із зміною кредитора в зобов`язанні саме зобов`язання зберігається цілком і повністю, змінюється лише його суб`єктивний склад у частині кредитора. Якщо існує будь-яке боргове зобов`язання, то придбавати право вимоги, що міститься у ньому, дозволено лише в тому об`ємі (обсязі) і на тих самих умовах, які існують на момент, коли відбувається заміна сторони в зобов`язанні. Доводи відповідача у відзиві на позов не спростовують незаконність придбання ним права вимоги за спірним договором про відступлення права вимоги. Безпідставними є доводи відповідача про зловживання позивачем процесуальними правами з метою уникнення обов`язку щодо виконання судового рішення у справі №0907/2-7050/2011 року, оскільки дане рішення суду виконується, у встановленому законом порядку. Зокрема, постановою Головного державного виконавця Івано-Франківського міського відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано- Франківськ) Батога В.В. від 07.12.2020 року ВП N62951905 звернуто стягнення на доходи боржника, зобов`язано роботодавця ДП ВО "Карпати" здійснювати відрахування із доходів боржника у відповідності до законодавства на користь стягувача у розмірі 20% до виплати загальної суми боргу 28039 грн. з урахуванням виконавчого збору та витратами виконавчого провадження. Просить позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Представник позивача в судовому засіданні просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача ПАТ «Банк» «Фінанси та Кредит» в судовому засіданні просив відмовити в задоволенні позову.

Представник відповідача товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» в судовому засіданні просила відмовити в задоволенні позову.

Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Згідно ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

З`ясувавши думку сторін, оцінивши надані докази докази, перевіривши матеріали справи, суд вважає, що в задоволенні позову слід відмовити, виходячи з наступного.

17.10.2006 року між Банк «Фінанси та Кредит» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №1532/06-К16, предметом якого було те, що Банк надає позичальнику в тимчасове користування на умовах забезпеченості, поворотності, строковості, платності Кредитні ресурси в сумі 13 000,00 грн. з оплатою по процентній ставці 0,0001% (п.2.1 Договору), з терміном повернення до 17.10.2009 року (п.3.2 Договору).

Окрім того сторонами в договорі погоджено порядок дострокового повернення кредитних ресурсів (Розділ 3), нарахування, сплата процентів та комісійної винагороди (Розділ 4), умови забезпечення кредиту та фінансовий стан позичальника (Розділ 5), а також відповідальність позичальника (Розділ 6).

Згідно розрахунку заборгованості по кредиту, наданому ОСОБА_1 згідно кредитного договору №1532/06-К16 від 17.10.2006 року станом на 11.08.2011 року у ОСОБА_1 наявна заборгованість по кредитному договору №1532/06-К16 від 17.10.2006 року в розмірі 68 383,90 грн. та яка складається із заборгованості по кредиту в розмірі 12 252,50 грн., нарахованої комісії в розмірі 12 512,50 грн., нарахованої пені в розмірі 43 618,90 грн.

17.01.2018 року через електронний майданчик Систему державних закупівель - PROZORRO) проведені публічні електронні тоги (аукціон) з продажу лоту F07GL1950, за наслідком яких сформовано Протокол електронних торгів № UA-ЕА-2017-12-21-000061-b, в якому визначено переможцем ТОВ «ФК «Кредит-Капітал».

Із зазначеного протоколу вбачається, що лот складається із кредитного портфелю №3, у кількості 6 102 шт. з продажу прав вимоги за кредитними договорами фізичних осіб.

07.02.2018 року між Публічним акціонерним товариством "Банк "Фінанси та Кредит" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" відповідно до результатів відкритих торгів (аукціону), оформлених протоколом електронних торгів № UA-ЕА-2017-12-21-000061-b від 17.01.2018 року укладено договір про відступлення права вимоги №000061-b, згідно якого Банк відступає новому кредитору належні Банку, а новий кредитор набуває права вимоги Банку до позичальників зазначених у Додатку №1 до цього договору, включаючи права вимоги до правонаступників боржників, спадкоємців Боржників або інших осіб, до яких перейшли обов`язки Боржників за кредитними договорами (договорами про надання кредиту (овердрафту)), в тому числі несанкціонованими овердрафтами, з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них, згідно реєстру у додатку № 1 до цього Договору та розширеного електронного реєстру. Новий кредитор сплачує банку за права вимоги грошові кошти у сумі та у порядку, визначених цим договором.

Згідно п.2 договору про відступлення права вимоги №000061-b від 07.02.2018 року за цим договором Новий кредитор в день укладення цього договору, але в будь якому випадку не раніше моменту отримання Банком у повному обсязі коштів, відповідно до пункту 4 цього Договору, набуває усі права кредитора за Основними договорами, включаючи: право вимагати належного виконання Боржниками зобов`язань за Основними договорами, сплати Боржниками грошових коштів, сплати процентів, вказаних у Додатку №1 до цього Договору та сплати штрафних санкцій у розмірах, передбачених Основними договорами. Розмір прав вимоги, які переходять до Нового кредитора, вказаний у Додатку №1 до цього Договору. Права кредитора за Основними договорами переходять до Нового кредитора у повному обсязі та на умовах, які існують на момент відступлення Права вимоги, за виключенням права на здійснення договірного списання коштів з рахунку/рахунків Боржників, що надане Банку відповідно до умов Основних Договорів.

Відповідно до 2.1 сторони погодили, що Реєстр Прав вимог за формою встановленою у Додатку №1 до даного договору передається Банком Новому кредитору в день укладання Договору та містить актуальну інформацію станом на дату укладення Договору. Розширений електронний реєстр передається Банком Новому Кредитору потягом 5 (п`яти ) календарних днів з дати укладення Договору у електронному вигляді, та містить інформацію станом на дату укладення цього Договору.

Як вбачається з Реєстру Додатку № 1 до договору про відступлення права вимоги від 07 лютого 2018 року №000061-b ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» передав ТзОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» право вимоги до боржника ОСОБА_1 по заборгованості згідно договору 1532/06-К16 в сумі 42 510,00 грн., з яких 12 252,50 грн. та 30 257,50 грн. залишок по комісіям.

З оглянутого в судовому засіданні оригіналу договору про відступлення права вимоги від 07.02.2018р. №000061-b та додатків до нього встановлено, що заборгованість позивача ОСОБА_1 відступлена новому кредитору за вказаним договором складає 42510,00 грн., в тому числі 12252,50 грн. залишок по тілу кредиту у валюті кредиту та 30257,50 грн. залишок по комісії.

11.11.2021 року представником позивача подано до суду письмові пояснення, з приводу оглянутих в судовому засіданні оригіналів письмових доказів, витребуваних судом згідно ухвали Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 108.09.2021р. №344/1204/21. Зазначає, що з оглянутого в судовому засіданні оригіналу договору про відступлення права вимоги від 07.02.2018р. №000061-b та додатків до нього встановлено, що заборгованість позивача відступлена новому кредитору за вказаним договором складає 42510,00 грн., в тому числі 12252,50 грн. залишок по тілу кредиту у валюті кредиту та 30257,50 грн. залишок по комісіях ( ОСОБА_1 в реєстрі боржників згідно додатку до договору про відступлення права вимоги від 07.02.2018 року №000061-b значиться за №5872). З інформації розміщеної на офіційному вебсайті Фонду гарантування вкладів фізичних осіб вбачається, що розмір заборгованості за кредитним договором від 17.10.2006 року №1532/06-К16 відображено в п.1127 кредитного портфелю №3 від 17.01.2018 року лот F07GL1950 складає 41372,50 грн., з яких 12 252,50 грн. залишок по тілу кредиту та 29 120,00 грн. залишок по відсотках. Тобто, сума і додаткові донарахування по кредитному договору від 17.10.2006р. №1532/06-К16, право вимоги за яким придбано на підставі оскаржуваного договору про відступлення права вимоги від 07.02.2018 року №000061-b відображених у кредитному портфелі №3 від 17.01.2018 року, не відповідають тим, що відображені у витягу з реєстру боржників (№5872), поданого відповідачем для огляду в підготовчому судовому засіданні. Таким чином, відповідач ТОВ «Фінансова компанія «Кредит Капітал» придбав у АТ «Банк «Фінанси та Кредит» згідно протоколу прилюдних торгів від 17.01.2018р., лот №F07GL1950 заборгованість, якої частково не існувало. При цьому слід враховувати, що у зв`язку із заміною кредитора в зобов`язанні саме зобов`язання зберігається цілком і повністю, змінюється лише його суб`єктний склад у частині кредитора. Тобто, якщо існує будь-яке боргове зобов`язання, то придбавати право вимоги, що міститься в ньому, дозволено лише в тому об`ємі (обсязі) і на тих самих умовах, які існують на момент, коли відбувається заміна сторони в зобов`язанні.

В п.2 договору про відступлення права вимоги від 07.02.2018р. №000061-b зазначається, що права кредитора за основними договорами переходять до Нового Кредитора у повному обсязі та на умовах, які існують на момент відступлення права вимоги, за виключенням права на здійснення договірного списання коштів з рахунку/рахунків Боржників, що надає Банку відповідно до Основних договорів. Як вбачається з листа АТ «Банк «Фінанси та Кредит» від 09.06.2021р. №083- 1022/21, заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором від 17.10.2006р. №1532/06-К16 станом на 07.02.2018р. складала: за комісією (прострочена заборгованість) — 30257,50грн.; за тілом кредиту (прострочена заборгованість) 12 252,50 грн. та пеня – 809 102,14 грн. Наведене підтверджує, що відповідач ТОВ «Фінансова компанія «Кредит Капітал» придбав у АТ «Банк «Фінанси та Кредит» згідно протоколу прилюдних торгів від 17.01.2018р., лот №F07GL1950, не лише заборгованість якої не існувало, а ще й не у повному об`ємі (обсязі), яка існувала на момент переходу прав, що також суперечить п.2 самого договору про відступлення права вимоги від 07.02.2018р. №000061-b. З огляду на те, відповідачем ТОВ «Фінансова компанія «Кредит Капітал» придбано у АТ «Банк «Фінанси та Кредит» згідно протоколу прилюдних торгів від 17.01.2018р. №F07GL1950 заборгованість якої частково не існувало та не у тому обсязі, яка існувала на момент переходу таких прав, то такий договір про відступлення права вимоги в частині, що стосується позивача, є незаконним, і таким, що підлягає визнанню недійсним в судовому порядку.

22.02.2019 року керівник відділу інформаційного та документального забезпечення і контролю ТзОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» було направлено ОСОБА_1 відповідь на його запит, з якого вбачається, що ОСОБА_1 роз`яснено про те, що ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» керуючись ст. 512 ЦК України та Договору відступлення права вимоги №000061-b від 07 лютого 2018 р., укладеного із ПАТ «ФІНАНСИ ТА КРЕДИТ», набуло статусу Нового Кредитора та отримало право грошової вимоги за Договором № 1532/06-К16 від 17.10.2006 р. Відповідно, всі грошові зобов`язання Позичальника, зокрема заборгованість за основною сумою боргу, пеня, а також будь-які інші суми які підлягають виплаті, які існували перед ПАТ «ФІНАНСИ ТА КРЕДИТ», переходять до ТОВ «ФК «Кредит-Капітал».

Із зазначеного листа також вбачається, що ОСОБА_1 надіслано копію Договору № 1532/06-К16 від 17.10.2006 р., витяг з Договору відступлення вимоги №000061-b від 07 лютого 2018 р. та витяг з реєстру боржників. Станом на 22.02.2019 р. сума заборгованості за Договором становить 45 193,43 грн.: тіло – 12 252.50 грн.; відсотки - 0.00 грн.; комісія - 30 257.50 грн.; штрафи - 0.00 грн.; віндикаційні витрати - 2 683.43 грн.

Постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 03.03.2020 року заочне рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 13 лютого 2012 року змінено в частині стягнення суми заборгованості за кредитом. Ухвалено нове рішення, яким стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» заборгованість по кредиту станом на 17 жовтня 2009 року у розмірі 12 252, 50 грн. та пені у розмірі 12 252, 50 грн., а всього 24 505 грн (двадцять чотири тисячі п`ятсот п`ять гривень). В іншій частині рішення суду залишено без змін.

07.12.2020 року Головним державним виконавцем Івано-Франківського міського відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ) Батогом В.В. винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, по виконавчому провадженню №6295190 з виконання виконавчого листа №0907/2-7050/2011 року від 04.05.2020 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТзОВ Фінансова компанія «Кредит-Капітал» 25 309 грн. заборгованості.

Згідно довідки ДП «Виробниче об`єднання Карпати» №118 від 11.02.2021 року ОСОБА_1 працює в ДП «ВО «Карпати» з 19.04.2013 року. Дохід з 01.08.2020 року по 31.01.2021 року склав 43 819,76 грн. У грудні 2020 року утримано по виконавчих листах 1 966,90 грн., у січні 2020 року утримано по виконавчих листах 1298,43 грн.

Статтями 6, 627 ЦК України встановлено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. У договорах за участю фізичної особи - споживача враховуються вимоги законодавства про захист прав споживачів.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (статті 626, 628 ЦК України).

Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (стаття 526 ЦК України).

Згідно з частиною першою статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до частин першої-п`ятої статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Суди повинні враховувати, що відповідно до частини першої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання стороною (сторонами) вимог, які встановлені статтею 203 ЦК України, саме на момент вчинення правочину.

Згідно статей 16, 203, 215 ЦК України для визнання судом оспорюваного правочину недійсним необхідним є: пред`явлення позову однією із сторін правочину або іншою заінтересованою особою; наявність підстав для оспорення правочину; встановлення, чи порушується (не визнається або оспорюється) суб`єктивне цивільне право або інтерес особи, яка звернулася до суду. Таке розуміння визнання правочину недійсним, як способу захисту, є усталеним у судовій практиці.

Відповідно до частини першої статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Сторонами у зобов`язанні є боржник і кредитор (частина перша статті 510 ЦК України).

Відповідно до статей 512, 514 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відступлення права вимоги за суттю означає договірну передачу зобов`язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором.

Заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 516 ЦК України).

Щодо розмежування за предметом договору, то під час цесії може бути відступлене право як грошової, так і не грошової (роботи, товари, послуги) вимоги. ЦК України передбачає лише перелік зобов`язань, у яких заміна кредитора не допускається (статті 515 ЦК України). Предметом договору факторингу може бути лише право грошової вимоги (як такої, строк платежу за якою настав, так і майбутньої грошової вимоги (стаття 1078 ЦК України).

Метою укладення договору відступлення права вимоги є безпосередньо передання такого права.

Законодавством не встановлено підстав недійсності договору щодо відступлення права вимоги у разі передачі вимоги за зобов`язанням, із розміром якого сторона не погоджується, або якщо окремі складові такої заборгованості нараховані безпідставно. Обставини, пов`язані з фактичним виконанням чи невиконанням, чи частковим виконанням зобов`язань за відповідним договором не визначаються нормами матеріального права як підстава для визнання недійсним правочину щодо відступлення права вимоги за такими договорами (договору цесії). Питання про належне чи неналежне виконання сторонами зобов`язань за договором кредиту, право вимоги за яким передавалося за оспорюваним договором, підлягає дослідженню у межах спору про стягнення заборгованості та не впливає на правомірність та дійсність договору про відступлення права вимоги. Сам по собі факт укладення договору відступлення права вимоги не створює для позичальника безумовного обов`язку сплатити борг саме у такому розмірі, який зазначено в оспорюваному договорі під час його виконання. У разі отримання відповідної вимоги від нового кредитора, боржник не позбавлений права висловлювати свої заперечення проти такої вимоги на підставі наявних у нього доказів за основним зобов`язанням, що виникло на підставі кредитного договору.

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 16 жовтня 2018 року у справі № 914/2567/17, від 19 листопада 2019 року у справі № 924/1014/18, від 28 січня 2020 року у справі № 924/1208/18, від 19 лютого 2020 року у справі № 639/4836/17), від 07 червня 2021 року у справі № 648/3596/19 (провадження № 61-12225св20).

Укладення оспорюваного договору відступлення права вимоги передавалась не заборгованість, а право такої вимоги.

З оглянутого в судовому засіданні Паспорту торгів розміщеному на офіційному вебсайті Фонду гарантування вкладів фізичних осіб вбачається, що розмір заборгованості за кредитним договором від 17.10.2006 року №1532/06-К16 відображено в п.1127 кредитного портфелю №3 від 17.01.2018 року лот F07GL1950 складає 41372,50 грн., з яких 12 252,50 грн. залишок по тілу кредиту та 29 120,00 грн. залишок по відсотках.

З Додатку № 1 до договору про відступлення права вимоги від 07 лютого 2018 року №000061-b ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» передав ТзОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» право вимоги до боржника ОСОБА_1 по заборгованості згідно договору 1532/06-К16 в сумі 42 510,00 грн., з яких 12 252,50 грн. та 30 257,50 грн. залишок по комісіям.

Однак, слід зазначити, що Паспорт торгів був сформований 01.09.2017 року, а договір про відступлення права вимоги укладений 07 лютого 2018 року, а тому заборгованість по кредиту зазначена на відповідні дати та посилання позивача на відмінність обсягу заборгованості проданого активу, зазначеного в інформації про його продаж є безпідставним.

Верховний Суд у постановах від 14 лютого 2018 року у справі № 756/668/15-ц, від 24 квітня 2019 року у справі № 926/1172/18, від 28 січня 2020 року у справі № 924/1208/18 зазначив, що відповідно до статей 15, 16 ЦК України підставою для захисту судом цивільного права чи охоронюваного законом інтересу є його порушення, невизнання або оспорення. Згідно зі статтями 215, 216 ЦК України вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним може бути пред`явлена однією зі сторін правочину або заінтересованою стороною, права яких були порушені укладенням спірного правочину. Позивач, реалізуючи право на судовий захист, звертаючись до суду з позовом про визнання недійсним правочину, стороною якого не є, зобов`язаний довести в установленому законом порядку, яким чином оспорюваний ним договір порушує його права та законні інтереси. Відсутність порушеного або оспорюваного права позивача є підставою для ухвалення рішення про відмову у задоволенні позову, незалежно від інших встановлених судом обставин.

Враховуючи вищевикладені обставини, суд вважає, що позивачем не доведено, що умовами укладеного 07.02.2018 року між Публічним акціонерним товариством "Банк "Фінанси та Кредит" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" договору про відступлення права вимоги порушені його права.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2019 року № 638/2304/17 наявний висновок, що недійсність договору як приватно-правова категорія, покликана не допускати або присікати порушення цивільних прав та інтересів або ж їх відновлювати. По своїй суті ініціювання спору про недійсність договору не для захисту цивільних прав та інтересів є недопустимим.

Під час укладення договору про відступлення права вимоги сторони, відповідно до положень статей 512, 513, 514 ЦК України дійшли згоди щодо укладання договору на зазначених у ньому умовах, а отже з власної ініціативи визначили для себе правила подальшої поведінки. Відповідачами під час укладання оспорюваного договору про відступлення права вимоги дотримані вимоги цивільного законодавства щодо змісту та форми вчиненого правочину, їх воля була спрямована на реальне настання правових наслідків, що обумовлені договором. Позивач не є стороною зазначеного договору, за умовами якого відбулося відступлення права вимоги від первісного кредитора до нового кредитора, і згода боржника на укладення такого договору законодавством не передбачена. Належних та допустимих доказів на підтвердження того, що внаслідок укладення договору про відступлення права вимоги порушені його права, позивач не надав, а тому суд дійшов висновку, що в задоволенні позову слід відмовити.

На підставі викладеного,керуючись ст.ст.203,215,509, 510, 512, 514, 516, 526, 627, 629, 1057, 1077, 1078 ЦК України, ст.ст. 4, 5, 12, 13, 17-19, 76-82, 258, 259, 263-266, 268, 352, 354, 355 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

В позові ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит», товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» про визнання недійсним договору відступлення права вимоги від 07 лютого 2018 року №000061-b відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подачі апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Івано-Франківського Апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Суддя О.А. Татарінова

Повний текст рішення складено 03 грудня 2021 року