Ухвала суду № 101595660, 26.11.2021, Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 214/7266/21

1-кс/214/851/21

У Х В А Л А

Іменем України

26 листопада 2021 року Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

головуючого слідчого судді – Прасолова В.М.

при секретарі – Петренко К.І.

за участю представника потерпілого – Бєлової Т.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Кривому Розі справу за скаргою потерпілого товариства з обмеженою відповідальністю «Банзай ТА» на постанову слідчого про закриття кримінального провадження, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Потерпілий подав до суду скаргу, в якій просить: скасувати постанову про закриття кримінального провадження № 12020040750001186 від 14.08.2020 за ч. 1 ст. 364-1 КК України, винесену 23.11.2020 слідчим слідчого відділу Саксаганського відділення поліції Криворізького відділу поліції ГУНП в Дніпропетровській області Гіренком О.О.

В обґрунтування скарги наводить наступне. У провадженні слідчого відділу Саксаганського відділення поліції Криворізького відділу поліції ГУНП в Дніпропетровській області (на цей час – відділення поліції № 4 Криворізького районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області) (далі – слідчий відділ) перебувало кримінальне провадження № 12020040750001186 від 14.08.2020 за ч. 1 ст. 3641 КК України. Вказує, що досудове розслідування в частині кримінального правопорушення щодо ТОВ «Банзай ТА» проводилось за наступними фактами. Зазначає, що у лютому 2020 року ОСОБА_1 , діючи умисно, за погодженням із ОСОБА_2 та в інтересах створеної останнім злочинної організації, використовуючи своє службове становище директора підприємства, звернувся до адміністрації банків, у яких відкриті рахунки підприємства, з заявою про анулювання доступу інших уповноважених осіб до цих банківських рахунків та до системи дистанційного обслуговування клієнтів «Клієнт-Банк», заблокувавши отримання інформації по рахунках і здійснення будь-яких платежів. Також ОСОБА_1 анулював уповноваженим особам підприємства права на підписання та подання фінансової і податкової звітності. Після цього ОСОБА_1 перестав виходити на роботу, виконувати свої прямі службові обов`язки як директора підприємства, повністю заблокувавши його фінансово-господарську діяльність. Зазначає, що злочинні дії ОСОБА_1 , об`єднанні єдиним кримінально протиправним наміром, спричинили штучне утворення кредиторської заборгованості підприємства зі сплати податків і зборів та виплати заробітної плати працівникам підприємства, чим завдано майнової шкоди на загальну суму 136 546,30 грн. Наполягає, що ОСОБА_1 умисно, з метою одержання неправомірної вигоди для злочинної організації ОСОБА_2 , до якої входить і сам ОСОБА_1 , використав всупереч інтересам підприємства свої повноваження, що завдало істотної шкоди охоронюваним законом інтересам підприємства. 23.11.2020 слідчий слідчого відділу Гіренко О.О. виніс постанову про закриття кримінального провадження на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України. Вважає оскаржуване рішення є незаконним та необґрунтованим з нижчевикладених підстав. Частиною 2 ст. 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Під час кримінального провадження прокурор, слідчий зобов`язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства (ч. 1 ст. 9 КПК України). Вказує, що в порушення ст. 2, п. 2 і 18 ч. 1 ст. 7, ч. 2 ст. 9, ст. 25, ч. 2 ст. 113, п. 2 ч. 5 ст. 110 КПК України в мотивувальній частині оскаржуваного рішення не викладено достатні підстави та мотиви його прийняття, їх обґрунтування, не забезпечено швидке, всебічне, повне і неупереджене дослідження обставин кримінального провадження, вжиття всіх передбачених законом заходів для встановлення події кримінального правопорушення та особи, яка його вчинила. Зазначає, що під час досудового розслідування не допитано ОСОБА_1 та працівників підприємства, у встановленому законом порядку до матеріалів досудового розслідування не долучено документи щодо призначення ОСОБА_1 на посаду директора та звільнення з неї, його посадових обов`язків, розміру та складу завданої ОСОБА_1 майнової шкоди підприємству, банківських рахунків підприємства, подання ОСОБА_1 заяв про анулювання уповноваженим особам підприємства доступу до цих рахунків, системи дистанційного обслуговування клієнтів «Клієнт-Банк», права на підписання, подання фінансової і податкової звітності тощо. Зазначає, що за більш ніж три місяці досудового розслідування проведено лише одну слідчу дію – допит 13.11.2020 заявника ОСОБА_3 як свідка, що не може свідчити про всебічність, повноту і неупередженість досудового розслідування. Вказує, що це лише підтверджує невстановлення всіх обставин, які мають значення для кримінального провадження, та які могли бути достатніми для прийняття обґрунтованого процесуального рішення. На непідтверджених жодними доказами припущеннях ґрунтується наведене в оскаржуваному рішенні твердження про начебто відсутність майнової шкоди від розслідуваного кримінального правопорушення як обов`язкового елементу його об`єктивної сторони. Як випливає із заяви про вчинення кримінального правопорушення та показань свідка ОСОБА_3 , така шкода полягає у штучному утворенні злочинними діяннями ОСОБА_1 кредиторської заборгованості для підприємства зі сплати останнім податків, зборів та заробітної плати на суму, яка більше ніж у сто разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян у 2020 році. Наявність такої шкоди та її розмір також можливо довести шляхом проведення вищезазначених слідчих (розшукових) дій. Щодо згаданої в оскаржуваному рішенні нібито відсутності мети одержання неправомірної вигоди для себе чи інших осіб як обов`язкового елемента суб`єктивної сторони кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 3641 КК України, вказує, що згідно з приміткою до ст. 364-1 КК України під неправомірною вигодою слід розуміти те тільки грошові кошти або інше майно, переваги, пільги, послуги, але й нематеріальні активи, будь-які інші вигоди нематеріального чи негрошового характеру, які пропонують, обіцяють, надають або одержують без законних на те підстав. Зазначає, що в даному випадку ОСОБА_1 діяв з метою одержання неправомірної вигоди як для себе, так і злочинної організації ОСОБА_2 , до складу якої ОСОБА_1 входить, та яка полягає у вчиненні тиску на ОСОБА_4 (засновника підприємства), полегшенні заволодіння її активами, а також усунення ОСОБА_4 та її підприємства як конкурента у підприємницькій діяльності ОСОБА_2 . Встановити наявність чи відсутність мети злочинної діяльності можливо лише шляхом проведення відповідних слідчих (розшукових) дій, які у кримінальному провадженні не проводились. Наполягає, що на момент прийняття оскаржуваного рішення всупереч п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України не було та не могло бути встановлено відсутність у діяннях ОСОБА_1 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 364-1 КК України. Вказує, що проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні було доручено слідчому слідчого відділу Дубовику А.М., а оскаржуване рішення прийнято слідчим слідчого відділу Гіренком О.О., який взагалі не мав права його приймати за відсутності у матеріалах кримінального провадження підтверджуючих повноваження документів та внесення відомостей про цього слідчого до ЄРДР. Це означає, що оскаржуване рішення прийнято неуповноваженою не те посадовою особою.

У судовому представник потерпілого скаргу підтримала повністю.

Слідчий у судове засідання не прибув, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

У судовому засіданні досліджені наступні докази: статут (а.с.6-24), наказ (а.с.7), по станова (а.с.26-27), витяг (а.с.32), доручення (а.с.33).

Також у судовому засідання оглянуто кримінальне провадження №1202004075000186, внесене до ЄРДР14.08.2020 року.

Вислухавши представника потерпілого, дослідивши письмові докази та матеріали кримінального провадження, суд вважає скаргу такою, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 26 ч.3 КПК України, слідчий суддя у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що віднесені на їх розгляд сторонами.

Відповідно до ст.307 КПК України, ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення слідчого може бути, зокрема, про відмову у задоволенні скарги, про зобов`язання вчинити певну дію.

Судом встановлено, що 7 липня 2020 року до Саксаганського відділення поліції Криворізького відділу поліції надійшла заява про те, ОСОБА_1 вчинив злочин, передбачений ст.364-1 ч.1 КК України.

14 серпня 2020 року за даним фактом були внесені відомості до ЄРДР за ознаками злочину, передбаченого ст.364 - 1 ч.1 КК України.

В подальшому слідчим була допитана в якості свідка ОСОБА_3 .

Постановою слідчого від 23 листопада 2020 року дане кримінальне провадження закрите за відсутності складу кримінального правопорушення.

Згідно ст. 110 КПК України, рішення слідчого, прокурора приймається у формі постанови, яка складається, зокрема, з мотивувальної частини, яка повинна містити відомості про: зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови; мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення цього Кодексу. Як передбачено ст. 284 КПК України, кримінальне провадження закривається в разі, якщо встановлена відсутність в діянні складу кримінального правопорушення. Як передбачено ст. 94 КПК України, слідчий за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Як встановлено у судовому засіданні, при прийнятті рішення про закриття кримінального провадження, слідчий, як на підставу закриття кримінального правопорушення, послався на те, що по даній справі не встановлена істотна шкода, а також не встановлено факту одержання неправомірної вигоди.

Стаття 364 -1 КК України передбачає відповідальність за зловживання повноваженнями, тобто умисне, з метою одержання неправомірної вигоди для себе чи інших осіб використання всупереч інтересам юридичної особи приватного права незалежно від організаційно-правової форми службовою особою такої юридичної особи своїх повноважень, якщо це завдало істотної шкоди охоронюваним законом правам або інтересам окремих громадян, або державним чи громадським інтересам, або інтересам юридичних осіб.

В заяві про вчинення злочину та показаннях свідка ОСОБА_3 , не наведено фактів, які б потребували перевірки та доведенню про те, що ОСОБА_1 завдав ТОВ «Банзай ТА» істотну шкоду.

Тому, виходячи з передбаченої ст. 7 КПК України засади диспозитивності, вимог ст. 26 ч.3 КПК України, суд вважає, що слідчий прийняв рішення про закриття кримінального провадження обґрунтовано, законно, що оскаржувана постанова не підлягає скасуванню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 7, 26, 110, 284, 303, 307 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні скарги ТОВ «Банзай ТА» про скасування постанови про закриття кримінального провадження № 12020040750001186 від 14.08.2020 за ч. 1 ст. 364-1 КК України, яка винесена 23 листопада 2020 слідчим слідчого відділу Саксаганського відділення поліції Криворізького відділу поліції ГУНП в Дніпропетровській області Гіренком О.О. - відмовити.

Ухвалу може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя В.М.Прасолов