Ухвала суду № 101594438, 03.12.2021, Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 932/9785/21

Провадження № 1-кс/932/4855/21

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 грудня 2021 року м. Дніпро

Слідчий суддя Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська Куцевол В.В., з участю:

секретаря судового засідання – Рибалки В.І.

прокурора - Карпенка Р.І.

слідчої – Саєнко А.Г.

підозрюваної – ОСОБА_1

захисників – Несінова О.М., Монич Н.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпрі клопотання слідчої СВ Дніпровського РУП ГУНП в Дніпропетровській області Саєнко А.Г., погоджене з прокурором Центральної окружної прокуратури м.Дніпра Грудєвою Ю.І. по кримінальному провадженню № 12021041030001451 від 16.11.2021 року за ознаками складу злочинів, передбачених ч. 2 ст. 270, ч. 3 ст. 146 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді тривання під вартою відносно підозрюваної:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженої у м. Луганськ, громадянки України, з вищою освітою, заміжньої, яка має на утриманні малолітнього сина, самозайнятої особи, зареєстрована у будинку АДРЕСА_1 , яка фактично мешкає у кв. АДРЕСА_2 , раніше не судимої, -

ВСТАНОВИВ:

До слідчого судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська надійшло клопотання слідчої СВ Дніпровського РУП ГУНП в Дніпропетровській області Саєнко А.Г., погоджене з прокурором Центральної окружної прокуратури м.Дніпра Грудєвою Ю.І. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 270 КК України.

В обґрунтування заявленого клопотання слідча зазначає, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , діючи спільно як фізичні особи-підприємці, з метою отримання прибутку від господарюючої діяльності, створили геріатричний пансіонат для осіб похилого віку, які потребують стороннього догляду, під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_2 ». ФОП « ОСОБА_2 » зареєструвала такі види економічної діяльності: 87.30 надання послуг догляду із забезпеченням проживання для осіб похилого віку та інвалідів (основний); 63.99 надання інших інформаційних послуг, н.в.і.у.; 86.90 інша діяльність у сфері охорони здоров`я; 87.10 діяльність із догляду за хворими із забезпеченням проживання; 87.20 надання послуг догляду із забезпеченням проживання для осіб з розумовими видами та хворих на наркоманію; 87.90 надання інших послуг догляду із забезпеченням проживання; 88.10 надання соціальної допомоги без забезпечення проживання для осіб похилого віку та інвалідів; 88.99 надання іншої соціальної допомоги без забезпечення проживання н.в.і.у. ФОП ОСОБА_1 , з метою розміщення пансіонату, укладено з ОСОБА_3 договір оренди будівлі за адресою: АДРЕСА_3 . ОСОБА_2 , діючи за домовленістю з ОСОБА_1 , здійснювала свою господарюючу діяльність у будівлі пансіонату « ІНФОРМАЦІЯ_2 ».

01.07.2021 року ОСОБА_2 , діючи спільно з ОСОБА_1 , затвердила Положення про пансіонат для літніх людей «ТУРБОТА УЛЮБЛЕНИХ» ФОП « ОСОБА_2 », відповідно якого пансіонат не є юридичною особою, здійснює діяльність як структурний підрозділ ФОП ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_2 , а також Інструкцію про заходи пожежної безпеки у вказаному пансіонаті, при цьому на облік в підрозділах Головного управління не стали, декларацію відповідності матеріально-технічної бази вимогам пожежної безпеки не надали, не забезпечили будинок первинними засобами пожежогасіння, встановлених на видних місцях, чим порушили пункт 10.13 Державних будівельних норм України, вимоги п.п. 5, 6 ст. 55 Кодексу цивільного захисту України та п.п. 1, 2, 21 Розділу ІІ, п.п. 2.2 Розділу ІІІ Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених Наказом Міністерства внутрішніх справ України 30.12.2014 за №1417.

Незважаючи на вищевказане, ОСОБА_1 , із залученням сторонніх осіб, упродовж часу з вересня 2021 року по 16.11.2021 за адресою: АДРЕСА_3 здійснювала діяльність щодо надання послуг по догляду за особами похилого віку та інвалідами, позиціонуючи її, як діяльність геріатричного пансіонату для громадян похилого віку, які потребують стороннього догляду «ТУРБОТА УЛЮБЛЕНИХ», при цьому, відповідно до Положення про пансіонат, вирішувала питання утворення, реорганізації та ліквідації пансіонату, поточної діяльності пансіонату, як адміністратор.

ОСОБА_1 залучила до виконання обов`язків адміністратора пансіонату ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , чим, відповідно до Положення про пансіонат для літніх людей «ТУРБОТА УЛЮБЛЕНИХ», поклала на неї обов`язки з забезпечення створення належних умов проживання підопічних, їх соціально-побутового та медичного обслуговування, денної зайнятості та дотримання затвердженої Інструкції про заходи пожежної безпеки. Від імені ФОП ОСОБА_1 діяла ОСОБА_4 при укладенні цивільних договорів.

11.11.2021 року ОСОБА_4 , для подальшого забезпечення діяльності пансіонату, виконуючи функції адміністратора, залучила ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , як няню-санітарку, яка розпочала стажування за запропонованими умовами роботи без укладання документів про трудові відносини, але з одночасним наділенням її функціями та службовими обов`язками, а саме: по догляду за мешканцями пансіонату, прибиранню за ними, годуванню, купанню та інше, погодившись на запропоновані умови та, будучи відповідальною за кімнату на другому поверсі, та приступила до фактичної роботи в геріатричному пансіонаті для громадян похилого віку, які потребують стороннього догляду «ТУРБОТА УЛЮБЛЕНИХ».

Відповідно до Інструкції про заходи пожежної безпеки, затвердженої ФОП « ОСОБА_2 » у пансіонаті «ТУРБОТА УЛЮБЛЕНИХ», електромережі, електроприлади та апаратура повинні експлуатуватись тільки у справному стані, з урахуванням вказівок і рекомендації заводів-виробників. У разі пошкоджень електромереж, вимикачів, розеток та інших електроприладів, слід негайно вимкнути їх і вжити необхідних заходів щодо приведення до пожежобезпечного стану, у всіх незалежно від призначення приміщеннях, які після закінчення роботи замикаються і не контролюються черговим персоналом, з усіх електроустановок та електроприладів, а також з мереж їх живлення повинна бути відключена напруга (за винятком чергового освітлення, протипожежних та охоронних установок, а також електроустановок, що за вимогами технології працюють цілодобово). У службових приміщеннях забороняється улаштовувати тимчасові електромережі, застосовувати саморобні некалібровані плавкі вставки в запобіжниках і саморобні подовжувачі, які не відповідають вимогам правил улаштування електроустановок, залишати без нагляду ввімкнені в електромережу кондиціонери, комп`ютери, інше електроустаткування тощо, порушувати правила експлуатації електроприладів. Відповідальний за пожежну безпеку після закінчення роботи зобов`язаний: ретельно оглянути всі службові приміщення, пересвідчитись у тому, що нема порушень, які можуть призвести до виникнення пожежі, вимкнути освітлення, знеструмити прилади та устаткування (за винятком електроустаткування, яке відповідно вимог технології має працювати цілодобово).

Однак, ОСОБА_4 , діючи в порушення вищезазначених положень Інструкції, не вжила відповідних заходів і не перевіривши справність роботи електроприладів, надавала вказівки персоналу, в тому числі і ОСОБА_5 , закривати двері до кімнат, в яких мешкали особи похилого віку, при цьому не наголошувала про обов`язок не залишати без нагляду ввімкненими в електромережу електроприлади, а саме: кондиціонер. В свою чергу ні ОСОБА_1 , ні ОСОБА_6 дії ОСОБА_4 не проконтролювали.

16.11.2021 року ОСОБА_5 , виконуючі усні розпорядження ОСОБА_4 , у невстановлений в ході досудового розслідування час, проявивши злочинну недбалість, грубо порушуючи встановлені законодавством вимоги пожежної безпеки, знаходячись в одній із кімнат на другому поверсі пансіонату « ІНФОРМАЦІЯ_2 », розташованого за адресою: АДРЕСА_3 , де перебували ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , під`єднала кондиціонер до електромережі та, вийшовши з кімнати, закрила двері, на яких з внутрішньої частини кімнати були відсутні ручки, що унеможливлювало вихід з кімнати її мешканців, залишивши без нагляду ввімкнений в електромережу кондиціонер, який працював в аварійному режимі, чим порушила вимоги пункту 2.37 розділу 3 Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС від 30.12.2014 року № 1417, а ОСОБА_4 , виконуючи обов`язки адміністратора, не перевірила дії ОСОБА_5

16.11.2021 року, в період часу 05 год. 00 хв. по 06 год.00 хв., у відсутність ОСОБА_5 у приміщенні вищевказаної кімнати, внаслідок роботи кондиціонеру в аварійному режимі, виникла пожежа, що самоліквідувалась у зв`язку з відсутністю кисню, що призвело до задимлення приміщення кімнати та, у подальшому, до загибелі 5 осіб: ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , які були присутні у приміщені кімнати та не були своєчасно сповіщені про виникнення пожежі засобами системи оповіщення про пожежу через їх відсутність та не мали можливості покинути задимлене приміщення.

Згідно акту про пожежу від 16.11.2021 року, ймовірною причиною пожежі у будинку АДРЕСА_3 є робота електромережі в аварійних режимах роботи (великі перехідні опори).

Таким чином, внаслідок допущених ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , а також призначеною нею та діючою за її вказівками без офіційного працевлаштування ОСОБА_5 , яка виконувала функції няні-санітарки, порушень встановлених законодавством вимог пожежної безпеки, тобто положень, які встановлюють норми і правила щодо запобігання виникненню пожежі, а саме: вимог пункту 2.37 розділу 3 Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС від 30.12.2014 року № 1417, пункту 10.13 Державних будівельних норм України, сталась пожежа, яка потягла загибель людей, а саме: ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11

ОСОБА_1 , а також неофіційно працевлаштована адміністратором ОСОБА_4 , неофіційно працевлаштована нянею-санітаркою ОСОБА_5 , встановлені законодавством вимоги пожежної безпеки під час здійснення господарської діяльності із надання послуг по догляду із забезпеченням проживання для осіб похилого віку та інвалідів у пансіонату « ІНФОРМАЦІЯ_2 », розташованого за адресою: АДРЕСА_3 , не дотримувалися та порушували.

При цьому, ОСОБА_1 , як засновник та керівник пансіонату «ТУРБОТА УЛЮБЛЕНИХ», у порушення ст. 55 Кодексу цивільного захисту України та п.п. 1, 2, 3, 4, 15, 16, 20 Розділу ІІ, п.п. 2.2 Розділу ІІІ Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених Наказом Міністерства внутрішніх справ України 30.12.2014 за № 1417, будучи керівником та/або власником (бенефіціаром) пансіонату «ТУРБОТА УЛЮБЛЕНИХ», як особою, яка безпосередньо організувала його діяльність, не визначила у встановленому законом порядку посадових осіб, які мали забезпечувати пожежну безпеку, не призначила офіційно та документально відповідальних осіб за пожежну безпеку будівель, споруд, приміщень тощо, а також утримання й експлуатацію засобів пожежного захисту, не забезпечила проведення з усіма працівникам при прийнятті на роботу інструктажів з питань пожежної безпеки, не забезпечила проходження працівниками навчання та перевірку знань з питань пожежної безпеки у порядку, встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 26 червня 2013 року № 444 «Про затвердження Порядку здійснення навчання населення діям у надзвичайних ситуаціях», не забезпечила приміщення пансіонату засобами протипожежного захисту у справному стані, системою оповіщення про пожежу та управління евакуацією людей при її настанні.

Незважаючи на те, що життя та здоров`я людей є найвищою соціальною цінністю, як фактичний керівник пансіонату «ТУРБОТА УЛЮБЛЕНИХ», ОСОБА_1 , усвідомлюючи наявні порушення вимог законодавства щодо пожежної безпеки на об`єкті, що може створити загрозу життю та здоров`ю вразливій категорії громадян (особи похилого віку, інваліди), маючи на меті лише отримання прибутку від надання цих послуг, не вжила заходи щодо дотримання пожежної безпеки, які могли та повинні були вжити, не припинила фактичну експлуатацію та надання послуг по догляду із забезпеченням проживання для осіб похилого віку та інвалідів в приміщенні пансіонату « ІНФОРМАЦІЯ_2 », розташованого за адресою: АДРЕСА_3 .

Таким чином, ОСОБА_1 , організуючі і здійснюючі господарську та підприємницьку діяльність з надання послуг по догляду із забезпеченням проживання для осіб похилого віку та інвалідів пансіонату « ІНФОРМАЦІЯ_2 », розташованого за адресою: АДРЕСА_3 , не забезпечила виконання встановлених законодавством вимог пожежної безпеки у зазначеному закладі, допустила їх порушення, що призвело до виникнення пожежі, внаслідок якої загинуло п`ять осіб.

Органом досудового розслідування дії ОСОБА_1 , що виразились у порушенні встановлених законодавством вимог пожежної безпеки, внаслідок якого виникла пожежа, яка спричинила загибель людей, кваліфіковані за ч. 2 ст. 270 КК України.

17.11.2021 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 270 КК України.

Слідча вказує, що обґрунтованість підозри підтверджується доданими до клопотання доказами.

У клопотанні слідча зазначає про наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: можливість переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; можливість знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; можливість незаконно впливати на інших підозрюваних чи свідків у цьому ж кримінальному провадженні.

З врахуванням зазначеного, прохає застосувати до підозрюваної ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб, без визначення альтернативного запобіжного заходу.

В судовому засіданні прокурор заявлене клопотання підтримав, пояснення надав аналогічні тексту клопотання, прохав таке задовольнити. Додатково пояснив, що ризик переховування від слідства та суду підтверджується тим, що ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 270 КК України, санкцією за яке передбачено покарання виключно у вигляді позбавлення волі від трьох до восьми років. Розуміючи тяжкість майбутнього покарання за інкриміноване їй кримінальне правопорушення, не маючи міцних соціальних зв`язків у місці проведення досудового розслідування внаслідок проживання у м. Кривий Ріг та реєстрації на тимчасово непідконтрольній Уряду території, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду. ОСОБА_1 , маючи доступ до пансіонату, може знищити, сховати або спотворити будь-які речі чи документи, які мають істотне значення для встановлення обставин справи. Після ознайомлення із матеріалами кримінального провадження, у зв`язку з отриманням цього клопотання, підозрювана стала обізнана із анкетними даними свідків, інших підозрюваних, на яких може чинити тиск чи вплив задля зміни ними показань.

У судовому засіданні підозрювана вину у вчиненні інкримінованого їй злочину не визнала. Пояснила, що до діяльності пансіонату за адресою: АДРЕСА_3 відношення не має.

Захисник підозрюваної Несінов О.М. заперечував проти задоволення клопотання. Надав докази які характеризують підозрювану. Вважав підозру у вчиненні злочину необґрунтованою, оскільки матеріали додані до клопотання жодним чином не підтверджують відношення підозрюваної до діяльності пансіонату у якому сталася пожежа, слідчим не з`ясовано причини пожежі та, чи взагалі, була пожежа. Пояснив, що його підзахисна має сталі соціальні зв`язки у вигляді чоловіка та дружини. Раніше до кримінальної відповідальності не притягалась і про підозру у вчиненні інших злочинів їй не повідомляли. Будь-які характеризуючи незадовільним чином особу обставини слідством не здобуто, тому підстави вважати доведеним ризик втечі від правосуддя відсутні. Про вплив його підзахисною на свідків чи інших підозрюваних останні слідству не повідомляли, тому доводи сторони обвинувачення зводяться до формальних припущень, які не можуть виправдовувати тримання ОСОБА_1 під вартою. Один лише факт подання слідчою цього клопотання, за відсутності відповідних ризиків, свідчить про обвинувальний ухил слідства та його необ`єктивність, зневажання презумпції невинуватості. Просив відмовити в задоволенні клопотання.

Захисник підозрюваної Монич Н.І. заперечувала проти задоволення клопотання. Надала докази на підтвердження здійснення господарської діяльності за адресою: АДРЕСА_3 , ФОП ОСОБА_2 та докази на підтвердження захворювань підозрюваної. Вважала підозру необгрунтованою. Пояснила, що її підзахисна має сталі соціальні зв`язки та потребує постійного медичного нагляду, у зв`язку із виявленими захворюваннями. Підозрювана самостійно з`явилась за викликом до слідчого та до суду, тому підстави вважати доведеним ризик втечі від правосуддя відсутні. Стороною обвинувачення не надано будь-яких доказів впливу на свідків чи інших учасників кримінального провадження, хоча підозрювана, враховуючи на час який минув від дня пред`явлення їй підозри, у випадку такого наміру, мала можливість його реалізувати, однак не зробила цього. Викладені у клопотанні слідчої на обґрунтування ризиків аргументи, що підтримані прокурором у судовому засіданні, є суто припущеннями, які навіть не конкретизовані на предмет того, які саме речі чи документи можуть бути знищенні чи приховані підзахисної; які саме дії вона може вчинити для перешкоджання кримінальному провадженню. Через те, що ризики є недоведеними, прохала залишити клопотання слідчої без задоволення, а якщо слідчий суддя знайде хоча б один і ризиків доведеним, прохала обрати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту за місцем фактичного мешкання.

Заслухавши доводи прокурора, пояснення підозрюваної, захисників, дослідивши надані сторонами докази та матеріали, слідчим суддею встановлено наступне.

Як вбачається із витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань, до реєстру за № 12021041030001451 від 16.11.2021 року внесено відомості про вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 270, ч. 3 ст. 146 КК України.

17.11.2021 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 270 КК України, який виразився у порушенні встановлених законодавством вимог пожежної безпеки, що спричинило виникнення пожежі, яка спричинила загибель людей.

Про обґрунтованість підозри ОСОБА_1 у вчиненні нею кримінального правопорушення свідчать докази, які долучені до матеріалів клопотання, а саме: протокол огляду місця події від 16.11.2021 року, акт про пожежу від 16.11.2021 року, протокол допиту свідка ОСОБА_12 , протокол допиту свідка ОСОБА_13 , протокол допиту свідка ОСОБА_14 , протокол допиту свідка ОСОБА_5 , та надані стороною обвинувачення у судовому засіданні: технічний висновок № 83/2021 від 17.11.2021 року, протокол допиту свідка ОСОБА_3 від 29.11.2021 року, протокол допиту потерпілого ОСОБА_15 , протокол допиту свідка ОСОБА_14 від 27.11.2021 року, протокол одночасного допиту підозрюваної ОСОБА_5 та свідка ОСОБА_16 від 24.11.2021 року, протокол допиту потерпілого ОСОБА_17 від 26.11.2021 року, докази у їх сукупності.

Вирішуючи питання щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення клопотання, а також здійснюючи судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні, слідчий суддя виходить із наступного.

Відповідно до ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до вимог ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Так, згідно із рішенням Європейського суду з прав людини у справах «Фокс, Камбел і Харлі проти Об`єднаного Королівства» від 28.10.1994 року, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми до такого ступеню, щоб забезпечити засудження, але мають бути настільки достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.

При цьому, за усталеною практикою Європейського суду з прав людини, ці докази не повинні бути до такої міри переконливими та очевидними, щоб свідчити про винуватість особи, однак створювати у слідчого судді реальне бачення причетності особи до вчинення кримінального правопорушення, яке їй інкримінується.

Не вдаючись до детальної оцінки дій та винуватості особи, на цій стадії кримінального провадження, слідчий суддя повинен пересвідчитись, що повідомлена підозра є обґрунтованою, тобто такою, що передбачає наявність достатніх даних, які б могли переконати об`єктивного та стороннього спостерігача у тому, що особа могла вчинити правопорушення у якому її підозрюють.

За результатами розгляду даного клопотання про застосування запобіжного заходу слідчим суддею встановлено, що висновки органу досудового розслідування про наявність підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 270 КК України, не є очевидно необґрунтованими чи недопустимими, виходячи з наданих стороною обвинувачення документів.

Разом з цим, надаючи оцінку вагомості доказів, слідчий суддя враховує, що додані до клопотання Інструкція про заходи пожежної безпеки у пансіонаті для літніх людей «Турбота улюблених» та Положення про пансіонат для літніх людей «Турбота улюблених», які були вилученні під час огляду місця події, затверджені ФОП ОСОБА_2 . Також, довіреність, яка була вилучена під час огляду місця події, надає повноваження ОСОБА_4 діяти від імені ФОП ОСОБА_2 .

Щодо застосування заявленого запобіжного заходу саме у виді тримання під вартою та вирішуючи питання про існування передбачених ст. 177 КПК України ризиків неправомірної процесуальної поведінки підозрюваного, слідчий суддя зазначає таке.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років; до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки. Слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті. В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов`язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Інкриміноване підозрюваній ОСОБА_1 кримінальне правопорушення передбачає застосування покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років, тобто тримання під вартою, як запобіжний захід, може бути застосований до підозрюваної.

При встановленні наявності ризику позапроцесуального впливу на свідків слід враховувати встановлену КПК України процедуру отримання у кримінальному провадженні показань від осіб, які є свідками, а саме: спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду – усно, шляхом допиту особи в судовому засіданні. При цьому, суд може обґрунтовувати свої висновки лише на тих показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому ст. 225 КПК, тобто на показаннях допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею осіб. Суд, згідно із вимогами ч. 4 ст. 95 КПК України, не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них. Тому, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

Доведеними, наданими суду поясненнями прокурора та матеріалами справи в їх сукупності, є наявність ризику у вигляді можливого позапроцесуального впливу на свідків та інших підозрюваних у цьому провадженні, задля зміни ними показань та уникнення кримінальної відповідальності. Так, іншими підозрюваними у кримінальному провадженні є адміністратор ОСОБА_4 та нянька-санітарка ОСОБА_5 .

Оскільки досудове слідство тільки розпочато та усі необхідні слідчі дії не проведені, у справі ще неодноразово будуть проводитись допити свідків та підозрюваних, потерпілих – родичів загиблих, які нададуть відповідні пояснення щодо обставин поміщення загиблих до пансіонату, ризик впливу на свідків та підозрюваних по справі є високоймовірним.

Ризик у вигляді можливого знищення, приховування або спотворення речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, слідчий суддя вважає не підтвердженим, враховуючи диспозицію статті, за якою пред`явлено підозру, те, що огляд місця події вже проведено, а також, оскільки, приміщення пансіонату для похилих людей за адресою: АДРЕСА_3 , підозрюваній не належить.

Вирішуючи клопотання слідчої про обрання підозрюваній запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, керуюсь, окрім вимог кримінально-процесуального законодавства, практикою ЄСПЛ. Ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись із посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня (Panchenkov Russia (Панченко проти Росії). Ризик втечі може оцінюватись у світлі факторів, пов`язаних із характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Becciew. Moldova (Бекчиев проти Молдови). Тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 26 липня 2001 року, ЄСПЛ зазначив, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів. Крім того, ЄСПЛ у своїх рішеннях неодноразово зазначав, що суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

У всіх випадках, коли ризику ухилення підозрюваного від слідства можна запобігти за допомогою застави чи інших запобіжних заходів, підозрюваного має бути звільнено, і в таких випадках національні органи завжди мають належним чином досліджувати можливість застосування таких альтернативних заходів (рішення ЄСПЛ у справі «Вренчев проти Сербії»).

Очікування можливого суворого покарання має значення під час оцінки ризику переховування від органу досудового розслідування та суду. Зазначена обставина на перших етапах притягнення особи до кримінальної відповідальності сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваної переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. При цьому, ризик втечі повинен оцінюватися й у світлі інших факторів, а тому слідчий суддя, вирішуючи питання щодо застосування запобіжного заходу, враховує тяжкість злочину, в якому підозрюється ОСОБА_1 , у сукупності з іншими обставинами.

ОСОБА_1 інкриміновано вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 270 КК України, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 8 років. В цей же час, підозрювана є заміжньою, має на утриманні малолітню дитину, раніше не засуджена, має постійне місце мешкання.

І слідча у своєму клопотанні, і прокурор у судовому засіданні, доводячи існування ризику переховування від органів досудового розслідування та суду, фактично спирались виключно на тяжкість покарання, яке загрожує підозрюваній у випадку доведеності її вини у вчиненні інкримінованого злочину. Будь-які дані, які негативно характеризують поведінку підозрюваної чи її моральність, ними не зібрано та слідчому судді не представлено.

Оскільки міцні соціальні зв`язки підозрюваної мінімізують ризик втечі від правосуддя, ОСОБА_1 раніше не засуджена, не є підозрюваною в інших кримінальних провадженнях, раніше з`явилась за викликом до слідчого та самостійно прибула до суду для розгляду клопотання, що є обставинами, які враховуються слідчим суддею при обранні запобіжного заходу поряд з іншими, наведений слідчою та підтриманий прокурором у судовому засіданні ризик переховування від правосуддя вважаю не доведеним.

Прокурором у судовому засіданні не доведено те, що неможливо запобігти встановленому в ході розгляду клопотання ризику у вигляді позапроцесуального впливу на свідків та інших підозрюваних, шляхом обрання іншого, більш м`якого запобіжного заходу, не пов`язаного із повною ізоляцією підозрюваної від суспільства.

Спираючись на норми ст. 178 КПК України, якими встановлено ті обставини, що враховуються при обранні запобіжного заходу, через те, що підозрювана заміжня, має постійне місце реєстрації та мешкання, неповнолітню дитину на утриманні, запобігти встановленому у судовому засіданні ризику вважаю за можливе шляхом обрання підозрюваній більш м`якого запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту за місцем її проживання, яке повідомлено самою підозрюваною у судовому засіданні та на підтвердження чого надано договір оренди квартири: АДРЕСА_4 ,із застосуванням електронного засобу контролю.

Підстави для застосування до підозрюваної інших запобіжних заходів, у вигляді застави чи особистого зобов`язання відсутні, оскільки сторона захисту про можливість внесення застави не повідомляла, а слідчий суддя не володіє інформацією про обсяг доходів підозрюваної. Більш м`який запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання не є перешкодою у пересуванні містом, а тому підозрюваною може бути реалізований встановлений ризик.

Згідно з вимогами ч. 4 ст. 196 КПК України, слідчий суддя зобов`язаний визначити в ухвалі про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або домашнього арешту, дату закінчення її дії у межах строку, передбаченого цим Кодексом. Відповідно до вимог ч. 6 ст. 181 КПК України, строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців.

Враховуючи те, що ОСОБА_1 повідомлено про підозру 17.11.2021 року, строк дії ухвали про домашній арешт визначаю у межах строку досудового розслідування, що залишився по справі.

На підставі викладеного та керуючись ст. 2, 7-9, 176-178, 181, 193, 194, 196,309, 372,376 КПК України, слідчий суддя –

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання слідчої СВ Дніпровського РУП ГУНП в Дніпропетровській області Саєнко А.Г., що погоджене з прокурором Центральної окружної прокуратури м.Дніпра Грудєвою Ю.І. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваної ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 – відмовити.

Застосувати до підозрюваної ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту із забороною залишати місце фактичного проживання за адресою: АДРЕСА_4 , без дозволу слідчого судді, суду, прокурора та/або слідчого.

Покласти на підозрювану ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,, наступні обов`язки:

цілодобово носити електронний засіб контролю;

з`являтись за першою вимогою до слідчого, у провадженні якого буде знаходитись справа, прокурора, слідчого судді чи суду, в залежності від стадії кримінального провадження;

повідомляти суд, прокурора та/або слідчого про зміну місця свого проживання та/або праці;

не виїжджати за межі Дніпропетровської області без дозволу слідчого судді, прокурора та/або слідчого;

заборонити підозрюваній спілкування із свідками та іншими підозрюваними по кримінальному провадженню № 12021041030001451 від 16.11.2021 року у будь-якому вигляді, окрім як за дозволом слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду, в залежності від стадії кримінального провадження.

Строк дії ухвали та покладених обов`язків встановити до 16 січня 2022 року включно.

Роз`яснити підозрюваній наступне: згідно ч.5 ст. 181 КПК України, працівники органу внутрішніх справ з метою контролю за поведінкою підозрюваного, який перебуває під домашнім арештом, мають право з`являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов`язаних із виконанням покладених на неї зобов`язань, використовувати електронні засоби контролю.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурорів, що входять до складу групи прокурорів у даному кримінальному провадженні.

Виконання ухвали доручити органам Національної поліції за місцем проживання підозрюваного.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя В.В. Куцевол