Рішення № 101593028, 02.12.2021, Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області

Справа № 473/3391/21

РІШЕННЯ

іменем України

"02" грудня 2021 р. Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі: головуючої судді Лузан Л.В., при секретарі судових засідань Кріпак Н.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Вознесенську Миколаївської області цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

в вересні 2021 року Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому вказував, що між сторонами 19.05.2013 року був укладений кредитний договір б/н, відповідно до умов якого позивач надав позичальнику кредитні кошти в вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну карту на умовах, встановлених Умовами та Правилами надання банківських послуг у Приватбанку, банківськими тарифами.

Взяті на себе зобов`язання, відповідно до умов кредитного договору, банк виконав у повному обсязі. Проте відповідачка, незважаючи на це, порушила його, оскільки, своєчасно не погашала кредит та не сплачувала проценти за користування ним, внаслідок чого утворилася заборгованість по кредитному договору, розмір якої позивачем було зменшено після пред`явлення позову до суду, та становить 13 106 грн. 44 коп.

В жовтні 2021 року представник відповідачки ОСОБА_1 адвокат Лукіянчин І.П. надав відзив, в якому просив в задоволенні позовних вимог АТ КБ «ПриватБанк» відмовити, зокрема з огляду на відсутність належного розрахунку заборгованості за кредитом, а також належних доказів стосовно узгодження сторонами його умов щодо визначення розміру процентної ставки в разі порушення строків виконання зобов`язання за договором.

Представник АТ КБ «ПриватБанк» надіслав відповідь на відзив, у якій останній зазначав, що 19.05.2013 року між банком та відповідачкою був укладений кредитний договір, в межах якого ОСОБА_1 отримувала від банку кредитні карти (кредитний ліміт неодноразово змінювався), активно користувалася кредитними коштами, повністю погоджуючись з запропонованими банком умовами за кредитним договором. Проте взяті на себе зобов`язання останнім часом стала виконувати не належним чином, внаслідок чого виникла заборгованість, що підтверджується належними та допустимими доказами (розрахунком заборгованості та випискою з рахунку позичальника). За таких обставин, представник банку просив задовольнити позов у повному обсязі.

Представник позивача в судове засідання не з`явився. В матеріалах справи є заява про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідачка ОСОБА_1 та її представник адвокат Лукіянчин І.П. у судове засідання не з`явилися. Останній надав заяву про розгляд справи без його участі, в задоволенні позовних вимог АТ КБ «ПриватБанк» просив відмовити з підстав викладених у відзиві на позов.

Дослідивши матеріали справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наданих сторонами доказів, суд прийшов до наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, між ПАТ КБ «ПриватБанк», правонаступником якого є позивач, та ОСОБА_1 19.05.2013 року був укладений кредитний договір б/н, в якому сторони узгодили всі його умови.

Договір складається з анкети-заяви позичальника, Умов та Правил надання банківських послуг, банківських тарифів. Підписаний сторонами кредитний договір діє з моменту його укладення до повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань.

Сторонами також підписаний паспорт споживчого кредиту, відповідно до якого останні узгодили розмір процентної ставки за користування кредитними коштами, в тому числі протягом пільгового періоду, поза межами пільгового періоду, в разі прострочення повернення кредиту.

Так, згідно ст. 626 ЦК України, договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Стаття 627 ЦК України передбачає, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

При цьому, згідно ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення щодо договору позики, якщо інше не встановлено законом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно ч. 1ст. 1048 ЦК України кредитодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.

Відповідно до ч. 1 ст.1049, ст.1050 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути кредитодавцю кредит у строк та в порядку, що встановлені договором.

В разі несвоєчасного повернення коштів він не звільняється від обов`язку виконання зобов`язання.

Згідно наявних у справі доказів, зокрема виписки з рахунку позичальника, відповідачка ОСОБА_1 належним чином не виконувала взяті на себе зобов`язання за кредитним договором, у зв`язку з чим станом на 29.09.2021 року утворилася заборгованість за кредитом у розмірі 13 106 грн. 44 коп. (за тілом кредиту).

Відповідно до ч. 3 ст.12, ч.ч. 1, 5, 6 ст.81, 78 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Між тим, розмір заборгованості за кредитом (тілом кредиту), відсутність останньої, стороною відповідачки не спростовано, не надано доказів його неправильності або альтернативного розрахунку заборгованості.

За такого, з відповідачки на користь позивача належить до стягнення заборгованість за кредитом у зазначеному ним розмірі.

Згідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України з відповідачки на користь позивача підлягають стягненню судові витрати в розмірі 2 270 грн. 00 коп.

Керуючись ст.ст.12, 13, 76-83, 259, 263-265, 272, 273 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

позовні вимоги Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , на користь Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк», місцезнаходження: місто Київ, вулиця Грушевського, будинок №1 Д, ідентифікаційний код 14360570, заборгованість за кредитним договором б/н від 19.05.2013 року, що утворилася станом на 29.09.2021 року, в розмірі 13 106 (тринадцять тисяч сто шість) грн. 44 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , на користь Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк», місцезнаходження: місто Київ, вулиця Грушевського, будинок №1 Д, ідентифікаційний код 14360570, судові витрати в розмірі 2 270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн. 00 коп.

Рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя Л.В. Лузан