Рішення № 101591430, 23.11.2021, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

23.11.2021Справа № 910/5066/20За позовом ОСОБА_1 , м. Київ

до Автогаражного кооперативу по експлуатації гаражів та збереженню транспортних засобів "Радосинь" , м. Київ

третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ОСОБА_2 , м. Київ

третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ОСОБА_3 , м. Київ

третя особа-3, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ОСОБА_4 , м. Київ

третя особа-4, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ОСОБА_5 , м. Київ

третя особа-5, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ОСОБА_6 , м. Київ

про визнання недійсним рішення загальних зборів, -

суддя Морозов С.М.

За участю представників сторін:

від позивача: Ківало О.М. (особисто);

Галич О.М. (адвокат за ордером серія КВ №405459 від 10.08.2020);

від відповідача: Бойко В.П. (підписант, заступник голови правління);

Чалов А.О. (адвокат за ордером КС№543371 від 16.01.2021 року);

від третьої особи-1: не з`явились;

від третьої особи-2: не з`явились;

від третьої особи-3: не з`явились;

від третьої особи-4: не з`явились;

від третьої особи-5: не з`явились.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

13.04.2020 року ОСОБА_1 (позивач) звернувся до Господарського суду міста Києва із позовною заявою до Автогаражного кооперативу по експлуатації гаражів та збереженню транспортних засобів "Радосинь" (відповідач) про визнання недійсними рішень загальних зборів (зборів уповноважених) членів відповідача, оформлені протоколом №1 від 25.04.2019 року, за підписом голові зборів ОСОБА_3 та секретаря зборів ОСОБА_2 , оскільки рішення загальних зборів від 25.04.2019 року, оформлені протоколом №1, є нелегітимними, а також порушено порядок скликання та проведення зборів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.04.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 23.06.2020.

06.05.2020 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому він визнав позовні вимоги та просив позовну заяву задовольнити.

05.06.2020 до суду від ОСОБА_2 надійшла заява про вступ до господарської справи в якості третьої особи на стороні відповідача, яка мотивована тим, що він є власником гаража в Автогаражному кооперативі по експлуатації гаражів та збереженню транспортних засобів "Радосинь", є його членом та має право приймати участь у вирішенні справ кооперативу, а тому рішення у справі №910/5066/20 може вплинути на його права. Також він зазначає, що його було обрано головою правління відповідача на підставі оскаржуваного рішення загальних зборів відповідача.

05.06.2020 до суду від ОСОБА_3 надійшла заява про вступ до господарської справи в якості третьої особи на стороні відповідача, яка мотивована тим, що він є власником гаража в Автогаражному кооперативі по експлуатації гаражів та збереженню транспортних засобів "Радосинь", є його членом та має право приймати участь у вирішенні справ кооперативу, а тому рішення у справі №910/5066/20 може вплинути на його права.

15.06.2020 до суду від ОСОБА_4 надійшла заява про вступ до господарської справи в якості третьої особи на стороні відповідача, яка мотивована тим, що він є власником гаража в Автогаражному кооперативі по експлуатації гаражів та збереженню транспортних засобів "Радосинь", є його членом та має право приймати участь у вирішенні справ кооперативу, а тому рішення у справі №910/5066/20 може вплинути на його права. Окрім того, він зазначає, що був присутнім на зборах відповідача на яких було прийнято оскаржуване рішення.

15.06.2020 до суду від ОСОБА_5 надійшла заява про вступ до господарської справи в якості третьої особи на стороні відповідача, яка мотивована тим, що він є власником гаража в Автогаражному кооперативі по експлуатації гаражів та збереженню транспортних засобів "Радосинь", є його членом та має право приймати участь у вирішенні справ кооперативу, а тому рішення у справі №910/5066/20 може вплинути на його права. Окрім того, він зазначає, що був присутнім на зборах відповідача на яких було прийнято оскаржуване рішення.

15.06.2020 до суду від ОСОБА_6 надійшла заява про вступ до господарської справи в якості третьої особи на стороні відповідача, яка мотивована тим, що він є власником гаража в Автогаражному кооперативі по експлуатації гаражів та збереженню транспортних засобів "Радосинь", є його членом та має право приймати участь у вирішенні справ кооперативу, а тому рішення у справі №910/5066/20 може вплинути на його права. Окрім того, він зазначає, що був присутнім на зборах відповідача на яких було прийнято оскаржуване рішення.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.06.2020 залучено до участі у справі ОСОБА_2 в якості третьої особи-1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, залучено до участі у справі ОСОБА_3 в якості третьої особи-2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, залучено до участі у справі ОСОБА_4 в якості третьої особи-3, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, залучено до участі у справі ОСОБА_5 в якості третьої особи-4, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, залучено до участі у справі ОСОБА_6 в якості третьої особи-5, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача. Окрім того, в підготовчому засіданні 23.06.2020 судом було продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та оголошено перерву до 11.08.2020.

09.07.2020 року третьою особою-3 подано до суду пояснення, в яких зазначено, що ОСОБА_4 є членом автокооперативу з моменту його створення та в 2003 році обраний уповноваженим від 22-23 рядів. Всього було обрано 16 уповноважених від 30 рядів. В 2013 році ОСОБА_7 склав повноваження голови правління і на зборах уповноважених було обрано ОСОБА_8 , який в 2014 році помер. Проте, всупереч статуту АГКГ нового голову обрано не було. Натомість 30.10.2014 року проведено збори під головуванням ОСОБА_7 на яких присутні 8 чоловік, 7 з яких члени сімей ОСОБА_7 та ОСОБА_8 . Ці збори приймають рішення, що тільки 10 фізичних осіб є членами кооперативу з правом ухвального голосу, а інші 1083 члени з правом дорадчого голосу. В подальшому ОСОБА_2 звернувся до Деснянського районного суду м. Києва із позовом про визнання рішення загальних зборів членів від 30.10.2014 року недійсним, який рішенням №754/13599/16-ц від 20.09.2018 року задоволено. Отже з 30.04.2014 року управління кооперативом здійснювали неправомочні особи. 25.04.2019 року членами ревізійної комісії були скликані збори уповноважених членів кооперативу, на яких було присутні 9 із 13 членів. ОСОБА_1 та ОСОБА_7 відмовились реєструватись і ставити підписи. 7 уповноважених членів обрали головою правління ОСОБА_2

09.07.2020 року третьою особою-2 подано до суду пояснення, в яких зазначено аналогічну позицію, викладену в поясненнях третьою особою-3. Окрім того, вказано, що Деснянським районним судом міста Києва у справі №754/2438/20 відкрито провадження за позовом ОСОБА_2 до державного реєстратора відділу з питань державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців деснянської РДА у м. Києві Замкового В.В. про оскарження дій (бездіяльності) посадової особи суб`єкта владних повноважень та визнання їх протиправними, зобов`язання вчинити дії.

09.07.2020 року третьою особою-5 подано до суду пояснення, в яких зазначено, що ОСОБА_6 є власником гаражного боксу № НОМЕР_1 та в свій час обирав ОСОБА_4 уповноваженим від 22-23 рядів. Як член кооперативу був присутній на зборах уповноважених 25.04.2019 року. В березні 2020 року члени ревізійної комісії з представниками ініціативної групи розклеїли в кооперативі об`яви про вимогу скликати збори уповноважених, проте ці об`яви особисто зривали ОСОБА_7 і ОСОБА_1 . Твердження ОСОБА_1 і ОСОБА_7 про те, що вони нібито не були присутні на зборах, є неправдивими, оскільки вони були присутні.

09.07.2020 року третьою особою-4 подано до суду пояснення, в яких зазначено, що ОСОБА_5 є членом кооперативу з 1997 року. Починаючи з 2003 року було обрано 16 уповноважених членів кооперативу, які представляли 1100 членів кооперативу від 30 рядів. В 2016 році членам кооперативу стало відомо що ще 30.10.2014 року були приведені збори, на яких визнали тільки 10 осіб членами кооперативу з правом ухвального голосу, а інші 1083 - асоційовані члени з правом дорадчого голосу. Однак, це рішення скасоване рішенням Деснянського районного суду м. Києва в справі №754/13599/16-ц. Про збори 25.04.2019 року ОСОБА_5 повідомив, що ОСОБА_7 та ОСОБА_1 постійно намагались зірвати ці збори та через рупор перекрикували виступаючих біля мікрофону членів АГК.

09.07.2020 року третьою особою-1 подано до суду пояснення, як не підписані.

27.07.2020 року до суду від позивача надійшов відзив на пояснення третьої особи-1, третьої особи-5, третьої особи-3, третьої особи-2, третьої особи-4, в якому зазначено, що засновниками кооперативу є ОСОБА_7 , ОСОБА_9 , ОСОБА_1 , ОСОБА_10 і ОСОБА_8 05.11.2013 року було проведено збори засновників на яких прийнято рішення провести ревізію на предмет членства. В результаті ревізії встановлено, 1090 осіб сплатили тільки вступні внески, а 10 осіб сплатили вступні і пайові внески. Сплачені вступні внески були зараховані як пайові, що затверджено рішенням загальних зборів від 26.12.2014 року, яке є дійсним. Всі члени кооперативу підписали, що не надавали гр. ОСОБА_2 , ОСОБА_6 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 повноважень виступати від їх імені, не обирали їх уповноваженими.

06.08.2020 року відповідачем подано до суду відповідь на пояснення третіх осіб, в якій вказано, що ОСОБА_3 не сплатив ні пайового внеску, ні вступного внеску і фактично не являється членом кооперативу. ОСОБА_5 і ОСОБА_4 виключені з кооперативу рішенням правління від 31.08.2018 року. Відповідачем зазначено, що якщо хтось і обирав в 2003 році ОСОБА_2 , ОСОБА_3 і ОСОБА_4 уповноваженими, то їх повноваження закінчились в 2008 році згідно п 9.5. нової редакції статуту, прийнятої 11.10.2007 року. Факт присутності ОСОБА_1 та ОСОБА_7 не засвідчений їх підписами в протоколі. Незаконні оспорювані збори відповідач вважає були проведені з метою захоплення влади і здачі інтересів кооперативу забудовнику, який намагається знести кооператив і на його місці побудувати торговий центр з паркінгом на 5000 місць.

В підготовчому засіданні 11.08.2020 судом було відмовлено в задоволенні заяви третьої особи-1 про зловживання правом та про закриття провадження у справі про що оголошено відповідні ухвали, які занесено до протоколу судового засідання та оголошено перерву до 20.10.2020.

В підготовчому засіданні 20.10.2020 судом було оголошено перерву до 15.12.2020.

08.12.2020 року позивачем подано до суду позовну заяву в редакції за підписом ОСОБА_1 .

В підготовчому засіданні 15.12.2020 судом було відмовлено в задоволенні заяви третьої особи-1 про виключення копій заяв, що подані відповідачем з числа доказів, заяви третьої особи-1 про повернення повторного позову заявнику без розгляду, заяви третьої особи-1 про огляд змісту веб-сайту (відео проведення оскаржуваних зборів), заяви третьої особи-1 про зупинення провадження у справі та відмовлено у задоволенні заяви третьої особи-4 про відмову позивачу у долученні до матеріалів справи додатково поданих документів, про відмову відповідачу у задоволенні його клопотання (зокрема, з подання та долучення до справи додаткових доказів) про що оголошено відповідні ухвали, які занесено до протоколу судового засідання.

Ухвалою від 15.12.2020 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 16.03.2021 року.

В судовому засіданні 16.03.2021 року в справі було оголошено відкладення до 25.05.2021 року.

21.05.2021 року позивачем та відповідачем подано спільну заяву про затвердження мирової угоди.

В судовому засіданні 25.05.2021 року судом протокольною ухвалою було відмовлено в затвердженні мирової угоди. Оголошено перерву до 20.07.2021 року.

27.05.2021 року судом було направлено повідомлення до Київської міської прокуратури про надання відомостей щодо кримінального провадження №12020100030001233.

У відповідь Київська міська прокуратура листом №09/2-5707вих21 від 22.06.2021 року повідомила суд, що розслідування у вказаному кримінальному провадженні здійснюється слідчим відділом Деснянського УП ГУНП у м. Києві, процесуальне керівництво прокурорами Деснянської окружної прокуратури міста Києва.

20.07.2021 року третьою особою ОСОБА_4 подано до суду заяву, в якій вказано, що під час оскаржуваних зборів на протипожежній драбині другого поверху велась відео зйомка представником Національного союзу журналістів Олегом Авдєєвим. Матеріали зйомки виставлені в ОСОБА_11 ІНФОРМАЦІЯ_1 , підтверджують, що ОСОБА_1 та ОСОБА_7 були присутні на оспорюваних зборах.

В засіданні 20.07.2021 року оголошено перерву до 05.10.2021 року.

Листом №10.53-59-3395ВИХ-21 від 14.07.2021 року Деснянська окружна прокуратура повідомила суд, що у кримінальному провадженні №12020100030001233 здійснюється досудове розслідування за ознаками кримінального проступку, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України.

В засіданні 05.10.2021 року було оголошено перерву до 23.11.2021 року.

В судовому засіданні 23.11.2021 судом було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

У засіданнях здійснювалась фіксація судового процесу технічним засобами у відповідності до статті 222 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Автогаражний кооператив по експлуатації гаражів та збереженню транспортних засобів "Радосинь" зареєстрований Ватутінською районною державною адміністрацією в м. Києві 05.06.1997 року за реєстраційним номером №663, код ЄДРПОУ 24920515.

Відповідно до п. 1 Статуту у редакції 1997 року, Автогаражний кооператив "Радосинь" (надалі - кооператив) є організацією громадян, що добровільно об`єдналися на основі колективної праці, самоуправління та загальних витрат з метою спільних робіт по будівництву, благоустрою, експлуатації колективно побудованих гаражів для зберігання, ремонту та експлуатації автомобілів, що належать громадянам, також для забезпечення покриття витрат для колективного утримання гаражів проведення договірно-господарчої діяльності і надання різноманітних послух іншим громадянам, організаціям, підприємствам.

Пунктом 19 Статуту у редакції 1997 року, передбачено, що членами кооперативу можуть бути громадяни, які досягли18-ти річного віку, постійно проживають і прописані в м.Києві, мають транспортні засоби, які належать їм на праві особистої власності та зареєстровані в органах Державної автоінспекції Міністерства внутрішніх справ України.

Згідно пункту 26 Статуту в редакції від 1997 року передбачено, що Вищим органом управління кооперативу є загальні збори членів кооперативу (збори уповноважених) які для керівництва поточними справами вибирають голову та правління кооперативу.

У пункті 27 Статуту в редакції від 1997 року зазначено, загальні збори членів кооперативу (збори уповноважених) визнаються дійсними при участі в них не менш, як половина загальної кількості членів або дві третин уповноважених.

Згідно п. 28 Статуту в редакції від 1997 року, рішення загальних зборів приймаються більшістю присутніх членів кооперативу (уповноважених).

30.05.2007 року Протоколом установчих зборів АГК "Радосинь" було прийнято і затверджено Статут кооперативу.

Далі, протоколом зборів уповноважених АГК "Радосинь" №3 від 11.10.2007 затверджено нову редакцію Статуту АГК "Радосинь", яка зареєстрована реєстратором 24.12.2007 №10661050003001150.

Відповідно до п.9.1. Статуту (редакції 2007 року), Вищим органом управління є загальні збори (збори уповноважених) членів кооперативу.

Згідно пунктів 9.8 та 9.9 Статуту (редакції 2007 року), чергові загальні збори (збори уповноважених) членів кооперативу скликаються правлінням кооперативу у разі потреби, або не рідше одного разу на рік. Про дату, місце, час проведення та порядок денний загальних зборів (збори уповноважених) членів кооперативу, члени (уповноваженні) кооперативу повинні бути повідомлені не пізніше ніж за 10 днів до визначеного строку їх проведення шляхом розміщення вказаної інформації на дошці об`яв кооперативу. За рішенням правління, та при наявності для цього достатніх коштів в кооперативі, може бути проведена додаткова персональна поштова розсилка повідомлень членам (уповноваженим) кооперативу щодо запланованих загальних зборів (зборів уповноважених) членів кооперативу.

25.04.2019 року було проведено загальні збори (збори уповноважених) членів Автогаражного кооперативу по експлуатації гаражів та зберіганню транспортних засобів «Радосинь», оформлених протоколом №1.

Вказаний протокол підписаний головою зборів ОСОБА_3 та секретарем зборів ОСОБА_2 .

Даними зборами прийнято наступні рішення:

- головою загальних зборів (зборів уповноважених) членів обрано ОСОБА_3 (голосували «за» 7 осіб, ОСОБА_7 та ОСОБА_1 не голосували);

- секретарем загальних зборів (зборів уповноважених) членів обрано ОСОБА_2 (голосували «за» 7 осіб, ОСОБА_7 та ОСОБА_1 не голосували);

- зобов`язати правління АГК «Радосинь» надати ревізійній комісії АГК всі документи фінансово-господарської діяльності АГК «Радосинь» за 2014-2018 роки у термін 15 днів;

- висловити недовіру всьому складу правління АГК «Радосинь» ОСОБА_7 , ОСОБА_1 , ОСОБА_12 та обрати новий склад правління кооперативу в кількості п`яти чоловік;

- обрати членами правління АГК «Радосинь» ОСОБА_2 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 ;

- обрати головою правління АГК «Радосинь ОСОБА_2 ;

- обрати ревізійну комісію АГК «Радосинь» у складі ОСОБА_17 , ОСОБА_18 та ОСОБА_19 ;

- скасувати рішення незаконних загальних зборів членів АГК «Радосинь» від 12.03.2015 року, від 18.10.2016 року та від 26.02.2019 року про ухвалення статутів АГК «Радосинь» в редакціях від 12.03.2015 року, від 18.10.2016 року та від 26.02.2019 року;

- затвердити нову редакцію статуту АГК «Радосинь»;

- надати повноваження голові правління АГК «Радосинь» ОСОБА_2 підписати статут АГК «Радосинь» та провести його державну реєстрацію в установленому чинним законодавством порядку;

- визнати усіх членів АГК «Радосинь» членами АГК «Радосинь» з правом ухвального голосу згідно списку;

- зобов`язати ОСОБА_1 , який був головою правління АГК «Радосинь» передати новообраному голові правління АГК «Радосинь» ОСОБА_2 по акту правоустановчі документи, документацію та печатку АКТ «Радосинь» 26.04.2019 року о 15 годині в адміністративному приміщенні АГК. В разі непередання ОСОБА_1 ОСОБА_2 зазначених документів та печатки у визначений строк зобов`язати ОСОБА_2 виготовити печатку АГК «Радосинь» в установленому порядку.

До протоколу зборів додано список членів АГК «Ралосинь», присутніх на зборах уповноважених членів АГК «Радосинь» 25.04.2019 року, в якому проставлено підписи сорока семи осіб із зазначенням прізвища та ініціалів і номеру гаражного боксу.

Звертаючись до суду з даним позовом позивач вказав, що в графі присутні члени ревізійної комісії АГК «Радосинь» зазначено 2 особи, зокрема ОСОБА_18 , однак ОСОБА_18 18.06.2015 року власноруч написав заяву про звільнення його з посади члена ревізійної комісії за власним бажанням. Позивач звертає увагу суду, що відповідно до витягу з протоколу від 26.02.2019 року №2 обрана ревізійна комісія строком на 5 років у складі: ОСОБА_20 , ОСОБА_21 та ОСОБА_22 . Проте, жодна із вказаних осіб не уповноважувала ОСОБА_18 на проведення загальних зборів.

Окрім того, позивач наголосив на тому, що ОСОБА_7 та ОСОБА_1 не були присутні на оскаржуваних зборах, в реєстрі присутніх на зборах не розписувались ні за які рішення не голосували.

Також позивач наполягав на тому, що в оголошенні про збори не було зазначено всього переліку питань, які ставились на голосування на зборах і чітко не зазначено в якій адміністративній будівлі та за якою адресою будуть проходити збори.

Позивачем наголошено на тому, що відповідно до статуту в редакції 2019 року засновниками кооперативу на момент створення є 4 особи, реєстр членів кооперативу становить 13 осіб. З оспорюваного протоколу від 25.04.2019 року не зрозуміло що це за протокол: загальних зборів чи зборі уповноважених. В протоколі вказано, що на зборах присутні 9 уповноважених із загальної кількості уповноважених 13 осіб, хоча насправді були присутні тільки 6 осіб, отже рішення є нелегітимним.

Відповідач у відзиві визнав позовні вимоги.

Треті особи заперечуючи проти пред`явлених позовних вимог наполягали на тому, що ОСОБА_1 та ОСОБА_7 були присутні на зборах, проте відмовились від підпису та реєстрації, а проведені 25.04.2019 року збори є легітимними.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, Суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів.

Безпосередньо зміст корпоративних відносин та корпоративних прав наданий у статті 167 Господарського кодексу України. Так, за частиною 1 статті 167 «корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами». У свою чергу, згідно з частиною 3 цієї ж статті «під корпоративними відносинами маються на увазі відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав».

Відповідно до положень статті 55 ГК України «господарські організації - це юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку».

Правові, організаційні, економічні та соціальні основи функціонування кооперації в Україні визначені положеннями Закону України «Про кооперацію».

Так, відповідно до статті 1 якого «кооперація це система кооперативних організацій, створених з метою задоволення економічних, соціальних та інших потреб своїх членів». А за статтею 2 «обслуговуючий кооператив - кооператив, який утворюється шляхом об`єднання фізичних та/або юридичних осіб для надання послуг переважно членам кооперативу, а також іншим особам з метою провадження їх господарської діяльності. Обслуговуючі кооперативи надають послуги іншим особам в обсягах, що не перевищують 20 відсотків загального обороту кооперативу».

У відповідності до статті 6 Закону про кооперацію «кооператив є первинною ланкою системи кооперації і створюється внаслідок об`єднання фізичних та/або юридичних осіб на основі членства для спільної господарської та іншої діяльності з метою поліпшення свого економічного стану. Відповідно до завдань та характеру діяльності кооперативи поділяються на такі типи: виробничі, обслуговуючі та споживчі. За напрямами діяльності кооперативи можуть бути сільськогосподарськими, житлово-будівельними, садово-городніми, гаражними, торговельно-закупівельними, транспортними, освітніми, туристичними, медичними тощо. Кооператив є юридичною особою, має самостійний баланс, розрахунковий та інші рахунки в установах банків та може мати печатки».

Отже, позивач, як член автогаражного кооперативу має корпоративні права щодо відповідача, у зв`язку з чим спір між сторонами має характер корпоративного.

Сторони під час розгляду справи посилались на обставини встановлені у справі №754/13599/16.

Так, Судом встановлено, що у листопаді 2016 року ОСОБА_2 звернувся до Деснянського районного суду міста Києва з позовом до Автогаражного кооперативу з експлуатації гаражів та зберігання транспортних засобів "Радосинь" про визнання рішення загальних зборів членів Автогаражного кооперативу по експлуатації гаражів та зберіганню транспортних засобів "Радосинь" від 30 жовтня 2014 року недійсним, визнання дій посадових осіб Автогаражного кооперативу по експлуатації гаражів та зберіганню транспортних засобів «Радосинь» щодо невидачі посвідчення про його членство в автогаражному кооперативі неправомірними та зобов`язання відповідача видати йому таке посвідчення.

14.12.2016 року ОСОБА_2 подано уточнену позовну заяву, відповідно до якої він просить визнати:

-незаконним та скасувати рішення загальних зборів членів Автогаражного кооперативу по експлуатації гаражів та зберіганню транспортних засобів "Радосинь" від 30.10.2014;

- визнати дії посадових осіб Автогаражного кооперативу по експлуатації гаражів та зберіганню транспортних засобів "Радосинь" щодо невидачі посвідчення про членство члену автогаражного кооперативу по експлуатації гаражів та зберіганню транспортних засобів "Радосинь" ОСОБА_2 неправомірними та зобов`язати автогаражний кооператив по експлуатації гаражів та зберіганню транспортних засобів "Радосинь" видати члену автогаражного кооперативу по експлуатації гаражів та зберіганню транспортних засобів "Радосинь" ОСОБА_2 посвідчення про членство.

Рішенням Деснянського районного суду міста Києва від 20 вересня 2018 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 14 березня 2019 року позов задоволено частково.

Постановою Верховного Суду від 30 вересня 2020 року касаційну скаргу АГК "Радосинь" задоволено частково, рішення Деснянського районного суду міста Києва від 20 вересня 2018 року та постанову Київського апеляційного суду від 14 березня 2019 року скасовано, провадження у справі закрито, позивачу роз`яснено, що розгляд справи віднесено до юрисдикції господарського суду та протягом десяти днів з дня отримання ним цієї постанови він може звернутися до Верховного Суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією.

18 листопада 2020 року ОСОБА_2 надіслав до Верховного Суду заяву про направлення справи за встановленою юрисдикцією.

Ухвалою Верховного Суду від 02.12.2020 заяву позивача задоволено, справу 754/13599/16 передано до Господарського суду міста Києва.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 29.07.2021 року позов ОСОБА_2 задоволено повністю, визнано недійсним рішення позачергових загальних зборів учасників Автогаражного кооперативу по експлуатації гаражів та збереженню транспортних засобів "Радосинь", оформленого протоколом №1 від 30 жовтня 2014 року та скасовано рішення позачергових загальних зборів учасників Автогаражного кооперативу по експлуатації гаражів та збереженню транспортних засобів "Радосинь", оформленого протоколом №1 від 30 жовтня 2014 року.

При цьому, Суд зазначає, що вказане рішення Господарського суду міста Києва не набрало законної сили та оскаржене в апеляційному порядку, а тому, не може бути враховане при вирішенні даної справи.

Таким чином, оскільки рішення загальних зборів членів кооперативу АГК "Радосинь" від 30 жовтня 2014 року, яким визначено списки членів кооперативу з правом ухвального голосу, а також, визначено список асоційованих членів кооперативу оскаржено в судовому порядку, вони (рішення загальних зборів) не можуть бути враховані судом як дійсні при розгляді даної справи, оскільки є оскаржуваними в межах справи №754/13599/16.

Судом встановлено, що 30.05.2007 року Протоколом установчих зборів АГК "Радосинь" було прийнято і затверджено Статут кооперативу.

Далі, протоколом зборів уповноважених АГК "Радосинь" №3 від 11.10.2007 затверджено нову редакцію Статуту АГК "Радосинь", яка зареєстрована реєстратором 24.12.2007 №10661050003001150.

Відповідно до п.9.1. Статуту (редакції 2007 року), Вищим органом управління є загальні збори (збори уповноважених) членів кооперативу.

Згідно пунктів 9.8 та 9.9 Статуту (редакції 2007 року), чергові загальні збори (збори уповноважених) членів кооперативу скликаються правлінням кооперативу у разі потреби, або не рідше одного разу на рік. Про дату, місце, час проведення та порядок денний загальних зборів (збори уповноважених) членів кооперативу, члени (уповноваженні) кооперативу повинні бути повідомлені не пізніше ніж за 10 днів до визначеного строку їх проведення шляхом розміщення вказаної інформації на дошці об`яв кооперативу. За рішенням правління, та при наявності для цього достатніх коштів в кооперативі, може бути проведена додаткова персональна поштова розсилка повідомлень членам (уповноваженим) кооперативу щодо запланованих загальних зборів (зборів уповноважених) членів кооперативу.

Згідно п. 9.12 Статуту (редакції 2007 року), загальні збори членів кооперативу правомочні вирішувати питання, якщо на них присутні більше половини його членів.

Як слідує з спірного протоколу, в ньому зазначено, що загальна кількість уповноважених членів АГК «Радосинь» з правом ухвального голосу - 13 осіб.

При цьому, позивач надав до матеріалів справи опитувальний лист, в якому наявні підписи осіб, які, як власники гаражів, члени АГК «Радосинь», нікому не надавали доручень представляти їх інтереси на загальних зборах (зборах уповноважених), виконувати якісь дії від нашого імені і не обирали уповноважених на загальних борах.

В опитувальному листі містяться підписи 722 осіб.

При цьому, позивач надає витяг з протоколу від 26.02.2019 року за підписами 12 осіб, які вирішили обрати головою правління АГК «Радосинь» ОСОБА_1 .

Таким чином, позивач заперечуючи сам факт обрання уповноважених представників від всіх членів кооперативу надаючи опитувальний лист, при цьому посилається на рішення, оформлене протоколом, який підписаний не всіма членами кооперативу, а лише дванадцятьма членами, з огляду на що, твердження позивача, викладені в позовній заяві не узгоджуються і з наданими доказами та не мають в своїй основі однорідної позиції.

При цьому, кожен окремий опитувальний лист наданий позивачем містить різну кількість членів кооперативу.

Так, наданий позивачем до матеріалів опитувальний лист містить 1088 осіб по переліку, реєстр асоційованих членів (наданий відповідачем до відзиву) містить 1072 особи + 13 осіб членів з правом ухвального голосу (разом 1085 осіб), реєстраційний лист присутніх 25.04.2019 року містить 1042 особи по переліку.

Окрім того, самі сторони в судовому засіданні неодноразово наголошували на тому, що деякі із членів АГК «Радосинь» померли, проте повного переліку таких осіб до матеріалів справи не надано задля остаточного встановлення кількості членів кооперативу та кінцевого визначення кворуму для проведення повноважних зборів, оскільки саме для встановлення такого кворуму позивач звернувся до суду з даним позовом.

Окрім того, позивач наголошував на тому, що ні він, ні ОСОБА_7 не були присутніми на зборах 25.04.2019 року, що підтвердили в наданих до матеріалах справи копіях нотаріальних заяв.

При цьому, третіми особами подано до суду заяви, в яких вказано, що під час оскаржуваних зборів на протипожежній драбині другого поверху велась відео зйомка представником Національного союзу журналістів Олегом Авдєєвим. Матеріали зйомки виставлені в Ютюбі 02.05.2019 року https://www.youtube.com/watch?v=h2zgzt0ovC4, що підтверджує обставину присутності ОСОБА_1 та ОСОБА_7 на оспорюваних зборах та спростовує твердження позивача.

Отже, покладені позивачем в основу позовної заяви твердження про те, що він та ОСОБА_7 не були присутні на оскаржуваних зборах не знайшли свого підтвердження в матеріалах справи.

Окрім того, в своїх поясненнях позивач зазначає, що членами кооперативу є 13 осіб, залишаючи поза увагою всіх інших членів кооперативу, які є власниками гаражних боксів, про що в матеріалах справи є наявні підписи таких членів, проте встановлення кількості яких з матеріалів справи не вбачається за можливе.

Отже, позивач, фактично посилаючись на відповідні обставини справи, фактично не надає до суду належного документального підтвердження цих обставин, що унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення цієї справи.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із п. 1 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Згідно ст. 13 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Згідно із ч. 2-3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до п. п. 1- 3 ч. 1 ст. 237 ГПК при ухваленні рішення суд вирішує, зокрема питання чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин.

Суд в ході розгляду справи неодноразово звертався загалом до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17). Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).

Зазначений підхід узгоджується з судовою практикою Європейського суду з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (п. 1 ст. 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23 серпня 2016 року у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" ("J.K. AND OTHERS v. SWEDEN") ЄСПЛ наголошує, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом ("beyond reasonable doubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".

За приписами ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Таким чином суд зобов`язаній надати оцінку кожному належному, допустимому та достовірному доказу, який міститься в матеріалах справи, а також визначити певну сукупність доказів, з урахуванням їх вірогідності та взаємного зв`язку, що дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

В процесі розгляду справи сторони доводили суду існування різних (протилежних) обставин, які, на їх думку, мали значення для справи і на які вони посилалися як на підставу своїх вимог або заперечень.

Втім, Суд дійшов висновку про те, що позивачем не доведено обставин, викладених у позовній заяві, хоч йому було створено усі можливості для цього, судом не виявлено на підставі наявних документів у справі інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору.

Враховуючи викладене вище, оцінивши надані учасниками справи доказі в їх сукупності, господарський суд дійшов висновку про необґрунтованість доводів позивача та, відповідно, відсутність підстав для задоволення позовних вимог в справі №910/5066/20.

Судовий збір позивача, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, зважаючи на відмову в задоволенні позовних вимог, залишається за позивачем.

Керуючись статтями 73-74, 76-79, 86, 129, 232, 233, 237-238, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову відмовити повністю.

2. Залишити за ОСОБА_1 судовий збір, сплачений до державного бюджету.

3. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

4. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 257 та Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складене 03.12.2021 року.

Суддя С. МОРОЗОВ