Ухвала суду № 101591251, 01.12.2021, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

01.12.2021Справа № 910/19043/21

Суддя Господарського суду міста Києва Головіна К. І., розглянувши матеріали

позовної заяви Обслуговуюючого кооперативу «Вимпел-Південь» (м. Одеса)

до Міністерства юстиції України (м. Київ)

про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання відновити становище, стягнення моральної та матеріальної шкоди

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду міста Києва із позовом звернувся Обслуговуючий кооператив «Вимпел-Південь» (далі - ОК «Вимпел-Південь», позивач) до Міністерства юстиції України (далі - Мін`юст, відповідач) про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання відновити становище, стягнення моральної та матеріальної шкоди. Вказаний позов разом з доданими до нього документами був поданий позивачем в електронній формі з використанням підсистеми «Електронний суд».

Вивчивши подані матеріали, суд вважає, що позов не відповідає вимогам ст. 162-164 ГПК України, враховуючи наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 162 ГПК України позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.

Згідно з ч. 2 ст. 164 ГПК України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

Відповідно до ч. 5, 6 ст. 42 ГПК України документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії - вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі - ЄСІТС), за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.

Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням ЄСІТС шляхом заповнення форм процесуальних документів відповідно до Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.

Згідно з абз. 2 п. 17.15 розділу ХІ Перехідні положення ГПК України ЄСІТС починає функціонувати через 90 днів з дня опублікування Державною судовою адміністрацією України у газеті "Голос України" та на веб-порталі судової влади оголошення про створення та забезпечення функціонування ЄСІТС.

Оголошення про створення та забезпечення функціонування ЄСІТС було опубліковано Державною судовою адміністрацією України у газеті "Голос України" № 229 (6984) 01.12.2018 р.

У подальшому, у газеті Голос України (№ 42 (7048) від 01.03.2019) опубліковано повідомлення Державної судової адміністрації України, згідно з яким (відповідно до рішення Вищої ради правосуддя № 624/0/15-19 від 28.02.2019 р. та враховуючи результати обговорення з судами, іншими органами та установами системи правосуддя питання необхідності відтермінування початку функціонування ЄСІТС), повідомлено про відкликання оголошення, опублікованого в газеті "Голос України" № 229 (6984) від 01.12.2018 р.

Разом з тим, відповідно до п. 17.1 розділу ХІ Перехідні положення ГПК України до початку функціонування ЄСІТС подання, реєстрація, надсилання процесуальних та інших документів, доказів, формування, зберігання та надсилання матеріалів справи здійснюються в паперовій формі.

Отже, подання ОК «Вимпел-Південь» через підсистему «Електронний суд» позовної заяви та доданих до неї документів в електронному вигляді не відповідає формі, визначеній у ст. 162 ГПК України ГПК України щодо подачі позовної заяви та доданих до неї документів у письмовій формі.

За таких обставин, з метою усунення указаних недоліків ОК «Вимпел-Південь» зобов`язане надати до суду позовну заяву із усіма доданими до неї документами у письмовій формі.

Також відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 164 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Як вбачається з позову, ОК «Вимпел-Південь» заявило вимоги про:

1) визнання протиправним (незаконним) та скасування наказу Міністерства юстиції України № 2613/5 від 31.07.2020 р.;

2) зобов`язання Міністерства юстиції України відновити становище (реєстрацію), яке було до прийняття наказу Міністерства юстиції України № 2613/5 від 31.07.2020 р.;

3) стягнення з Міністерства юстиції України моральної шкоди у розмірі 708 000,00 євро за курсом НБУ на час винесення рішення;

4) стягнення з Міністерства юстиції України матеріальної шкоди у розмірі 14 000,00 грн.

Таким чином, у позові ОК «Вимпел-Південь» заявило 2 немайнові вимоги та 2 вимоги майнового характеру (як у іноземній валюті, так і у гривні). Разом з тим, доказів сплати судового збору за такі вимоги заявник суду не надав.

Судовий збір згідно з ч.ч. 1, 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Ставки судового збору визначені у таких розмірах: за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; немайнового характеру - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб; за заяву про вжиття заходів та забезпечення позову - 0,5 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" станом на 01.01.2021 р. прожитковий мінімум на одну особу для працездатних осіб становить 2 270,00 грн.

Відповідно до п. 2.6 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» № 7 від 21.02.2013 р. у позовах про стягнення іноземної валюти ціна позову визначається як в іноземній валюті, так і в національній валюті України відповідно до офіційного курсу, встановленого Національним банком України на день подання позову. Виходячи саме з такої ціни позову й визначається сума судового збору, що підлягає сплаті.

Таким чином, заявник повинен був сплатити судовий збір у розмірі 4 540,00 грн. за 2 немайнові вимоги та 317 217,00 грн. за 2 майнові вимоги, що разом становить 321 757,00 грн., проте, такі вимоги не виконав.

Натомість, позивач подав клопотання про розстрочення сплати судового збору, посилаючись на те, що ОК «Вимпел-Південь» є неприбутковою організацією, яка існує лише за рахунок членських внесків та у позивача відсутні кошти, призначені для сплати судового збору.

Розглянувши вказане клопотання позивача, суд прийшов до висновку, що воно задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Дійсно, відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше, ніж до ухвалення судового рішення у справі.

У пункті 3.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" роз`яснено, що єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у статті 8 Закону, є врахування ним майнового стану сторін. Клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Зазначені положення закону дають право суду розстрочити сплату судового збору лише за наявності виключних обставин, з урахуванням того, що в майбутньому заявник матиме фінансову можливість сплатити розмір судового збору. Проте, зі змісту обґрунтувань ОК «Вимпел-Південь» щодо розстрочення сплати судового збору не вбачається, що в подальшому позивач матиме можливість оплатити збір. При цьому відсутність прибутків у позивача та наявність заборгованості перед ним у членів кооперативу суд не вважає виключними обставинами, що дають право на розстрочення сплати судового збору.

Відповідно до ст. 129 Конституції України правосуддя в Україні здійснюється на засадах змагальності сторін, рівності всіх учасників процесу перед законом і судом, що є гарантією всебічного, повного та об`єктивного розгляду справи. Порушення конституційних принципів правосуддя є неприпустимим, зокрема, й у питанні сплати судового збору.

У той же час, у рішеннях Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України" та від 30.05.2013 у справі "Наталія Михайленко проти України" зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.

Таким чином, сплата судового збору не є обмеженням права на доступ до суду, а є легітимним (передбаченим законом) обов`язком заявника при зверненні до суду сплачувати судовий збір у розумному співвідношенні розміру судового збору у залежності від майнових чи немайнових вимог. Невиконання заявником такого обов`язку наділяє суд правом не приймати до розгляду та залишати позовну заяву без руху до усунення вказаних недоліків. Зокрема, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі Креуз проти Польщі від 19.06.2001 р. зазначено, що вимога сплати зборів судами у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду.

Таким чином, розглянувши обгрунтування, надані позивачем, суд вважає, що клопотання про розстрочення сплати судового збору є таким, що задоволенню не підлягає.

Згідно з ч. 1 ст. 174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

На підставі викладеного, керуючись ст. 162, 164, 174, 232-235 Господарського процесуального кодексу України, суддя

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Обслуговуюючого кооперативу «Вимпел-Південь» до Міністерства юстиції України про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання відновити становище, стягнення моральної та матеріальної шкоди залишити без руху.

Надати Обслуговуюючому кооперативу «Вимпел-Південь» строк у десять днів з дня вручення даної ухвали на усунення вказаних в ній недоліків шляхом належного виконання вимог ст.ст. 162-164 Господарського процесуального кодексу України.

Роз`яснити, що у разі неусунення недоліків у визначений судом строк, позовна заява буде вважатись неподаною та повернута заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Головіна К. І.