Рішення № 101591165, 23.11.2021, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 33/87/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.11.2021 Справа № 908/2320/21

м.Запоріжжя Запорізької області

Суддя Господарського суду Запорізької області Мірошниченко М.В., при секретарі судового засідання Хилько Ю.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в загальному позовному провадженні матеріали справи № 908/2320/21

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Науково-виробниче об`єднання “Індустрія Інвест” (69001, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, буд. 40, кв. 8)

до відповідача: Державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” (01032, м. Київ, вул. Назарівська, буд. 3) в особі Відокремленого підрозділу “Запорізька атомна електрична станція” Державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” (71503, Запорізька область, м. Енергодар, вул. Промислова, буд. 133)

про стягнення суми

за зустрічним позовом: Державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” (01032, м. Київ, вул. Назарівська, буд. 3) в особі Відокремленого підрозділу “Запорізька атомна електрична станція” Державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” (71503, Запорізька область, м. Енергодар, вул. Промислова, буд. 133)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Науково-виробниче об`єднання “Індустрія Інвест” (69001, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, буд. 40, кв. 8)

про стягнення суми

За участю представників сторін:

від позивача (відповідача за зустрічним позовом) – Завгородній Р.В. (самопредставництво) - Витяг з ЄДР;

від відповідача (позивача за зустрічним позовом) – Шонія М.В.- Ордер серія АР №1055150 від 01.06.2021;

СУТЬ СПОРУ:

10.08.2021 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява (вих. № б/н від 04.08.2021) Товариства з обмеженою відповідальністю “Науково-виробниче об`єднання “Індустрія Інвест” до Державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” в особі Відокремленого підрозділу “Запорізька атомна електрична станція” Державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” про стягнення 2455067,36 грн., з яких: 2445647,56 грн. основної суми заборгованості, 4577,23 грн. 3% річних, 4842,57 грн. інфляційних втрат.

Позов обґрунтований ст.ст. 15, 526, 692 Цивільного кодексу України, ст.ст. 193, 265 Господарського кодексу України, умовами договору поставки продукції № 8(1)21УК від 28.01.2021/53-121-01-21-10070 від 12.02.2021.

Відповідно до протоколу розподілу судової справи між суддями від 10.08.2021 здійснено автоматизований розподіл позовної заяви між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/2320/21 та визначено до розгляду судді Мірошниченку М.В.

Ухвалою від 11.08.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/2320/21 за правилами загального позовного провадження. Присвоєно справі номер провадження 33/87/21. Підготовче засідання призначено на 07.09.2021.

30.08.2021 до Господарського суду Запорізької області від Державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” в особі Відокремленого підрозділу “Запорізька атомна електрична станція” Державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” надійшла зустрічна позовна заява (вих. №28-23/20846 від 26.08.2021) про стягнення 4348,62 грн. пені за порушення строків поставки товару, 1387,20 грн. штрафу (20% від вартості товару неналежної якості) за договором №8(1)21УК/53-121-01-21-10070 від 12.02.2021.

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 30.08.2021 зустрічну позовну заяву передано на розгляд судді Мірошниченку М.В.

Ухвалою від 31.08.2021 зустрічну позовну заяву залишено без руху, надано Державному підприємству “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” в особі Відокремленого підрозділу “Запорізька атомна електрична станція” строк для усунення недоліків зустрічної позовної заяви.

Ухвалою від 07.09.2021 відкладено підготовче засідання до 11.10.2021.

16.09.2021 від Державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” в особі Відокремленого підрозділу “Запорізька атомна електрична станція” надійшла заява про усунення недоліків зустрічної позовної заяви з доказами сплати судового збору в належному порядку та розмірі.

Ухвалою від 27.09.2021 прийнято до розгляду зустрічну позовну заяву. Вимоги за зустрічним позовом об`єднано в одне провадження з первісним позовом. Розгляд зустрічної позовної заяви призначено спільно з первісним позовом у підготовчому засіданні на 11.10.2021.

Ухвалою від 11.10.2021 закрито підготовче провадження у справі № 908/2320/21, призначено справу до судового розгляду по суті на 09.11.2021 об 10 год. 30 хв.

02.11.2021 на електрону адресу суду від відповідача надійшла заява про участь у судовому засіданні 09.11.2021 об 10 год. 30 хв. у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою від 03.11.2021 відмовлено у задоволенні заяви відповідача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Запис розгляду судової справи здійснювався за допомогою технічних засобів, а саме: програмно-апаратного комплексу “Accord”.

Позивач за первісним позовом (відповідач за зустрічним позовом) – в судове засідання, призначене на 09.11.2021 не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином.

Враховуючи неявку в судове засідання позивача за первісним позовом, присутній в судовому засіданні 09.11.2021 представник відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) звернувся до суду з усним клопотанням про відкладення розгляду справи.

З огляду на вищевикладене, враховуючи першу неявку в судове засідання позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом), з метою всебічного, повного та об`єктивного встановлення всіх обставин справи в їх сукупності, ухвалою суду від 09.11.2021 відкладено розгляд справи на 23.11.2021 о 12 год. 30 хв.

В судовому засіданні 23.11.2021 були присутні представники позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом) та відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом). Запис розгляду судової справи здійснювався за допомогою технічних засобів, а саме: програмно-апаратного комплексу “Accord”.

Представник позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом) підтримав вимоги первісного позову та заперечив проти задоволення зустрічного позову.

Представник відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) заперечив проти задоволення первісного позову та наполягав на задоволенні зустрічного позову.

В судовому засіданні 23.11.2021 судом прийнято рішення, проголошено представникам сторін вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

28.01.2021 Товариством з обмеженою відповідальністю “Науково-виробниче об`єднання “Індустрія Інвест” (постачальник, позивач за первісним позовом, відповідач за зустрічним позовом) та Державним підприємством “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” в особі Відокремленого підрозділу “Запорізька атомна електрична станція” (покупець, відповідач за первісним позовом, позивач за зустрічним позовом) укладено договір поставки товару № 8(1)21УК від 28.01.2021/53-121-01-21-10070 від 12.02.2021 (далі – договір).

За умовами п. 1.1 договору постачальник зобов`язується поставити, а покупець прийняти і сплатити товар: ДК 021:2015-31530000-0 «Частини до світильників та освітлювального обпадання» (пускові пристрої, лампи) згідно зі специфікацією (позиції № № 1- 63), викладеною у п. 1.1 договору, на загальну суму 2600502,96 грн.

У п. 3.1 договору визначено, що загальна вартість товару складає 216708580 грн., крім того ПДВ 20% - 433417,16 грн. разом – 2600502,96 грн.

Згідно з п. 1.2 договору строк поставки визначено лютий-березень 2021 року.

Відповідно до п. 4.1 договору поставка товару відбувається відповідно до правил ІНКОТЕРМС 2020 на умовах DDP м. Енергодар. Вантажоодержувач – ЗВ ВП «Складське господарство» ДП НАЕК «Енергоатом», склад №4, вул. Промислова, 133, м. Енергодар, Запорізька область.

Пунктом 12.1 договору встановлено, що договір вважається укладеним з моменту підписання сторонами і діє протягом року з моменту його підписання.

29.03.2021 сторони підписали додаткову угоду №1 від 13.04.2021 до договору поставки, якою внесли зміни до п. 1.2 договору (специфікації), виклавши його в іншій редакції. При цьому встановили у п. 1.21 договору строк поставки товару по позиціям розділу 1.2 договору 17, 39, 54, 57, 62, 63 – травень 2021 року, а в п. 1.2.2 договору встановили строк поставки товару по позиціям розділу 1.2 договору 1 – 16, 18-38, 40-53, 55, 56, 58 – 61 – березень 2021 року.

На виконання договору постачальник поставив покупцю в період з 12.02.2021 по 02.06.201 товар на загальну суму 2452588,56 грн., що підтверджується:

- видатковою накладною №158 від 12.02.2021, товарно-транспортною накладною №Р158 від 12.02.2021 та рахунком на оплату №179 від 12.02.2021 на суму 295968,00 грн.;

- видатковою накладною №225 від 24.02.2021, товарно-транспортною накладною №Р225 від 24.02.2021 та рахунком на оплату №250 від 24.02.2021 на суму 165096,00 грн.;

- видатковою накладною №238 від 02.03.2021, товарно-транспортною накладною №Р238 від 02.03.2021 та рахунком на оплату №264 від 02.03.2021 на суму 534158,76 грн.;

- видатковою накладною №267 від 09.03.2021, товарно-транспортною накладною №Р267 від 09.03.2021 та рахунком на оплату №292 від 09.03.2021 на суму 350707,56 грн.;

- видатковою накладною №307 від 18.03.2021, товарно-транспортною накладною №Р307 від 18.03.2021 та рахунком на оплату №340 від 18.03.2021 на суму 340824,84 грн.;

- видатковою накладною №317 від 22.03.2021, товарно-транспортною накладною №Р317 від 22.03.2021 та рахунком на оплату №352 від 22.03.2021 на суму 294901,80 грн.;

- видатковою накладною №326 від 24.03.2021, товарно-транспортною накладною №Р326 від 24.03.2021 та рахунком на оплату №374 від 24.03.2021 на суму 30182,40 грн.;

- видатковою накладною №357 від 30.03.2021, товарно-транспортною накладною №Р357 від 30.03.2021 та рахунком на оплату №404 від 30.03.2021 на суму 23484,00 грн.;

- видатковою накладною №530 від 12.05.2021, товарно-транспортною накладною №Р530 від 12.05.2021 та рахунком на оплату №600 від 12.05.2021 на суму 392904,00 грн.;

- видатковою накладною №616 від 02.06.2021, товарно-транспортною накладною №Р616 від 02.06.2021 та рахунком на оплату №691 від 02.06.2021 на суму 24361,20 грн.

Товар отримано уповноваженим представником покупця Овсієнко Н.В. на підставі довіреностей №3/22 від 12.02.2021, №3/29 від 25.02.2021, №3/35 від 02.03.2021, №3/39 від 09.03.2021, №3/48 від 17.03.2021, №3/56 від 24.03.2021, №3/57 від 24.03.2021, №3/92 від 12.05.2021, 33/116 від 03.06.2021.

На суми поставленого товару з ПДВ позивачем виписано та зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН) податкові накладні.

09.04.2021 покупцем було повернуто частину товару на суму 6936,00 грн., який був поставлений за видатковою накладною №267 від 09.03.2021 на суму 350707,56 грн. З урахуванням цього, сума поставленого товару за видатковою накладною №267 від 09.03.2021 склала 343771,56 грн.

Таким чином, загальна вартість поставленого товару складає 2445652,56 грн. Позивач за первісним позовом визначив загальну суму поставки в розмірі 2 445 647,56 грн.

Відповідач не здійснив оплату поставленого товару.

На підставі вказаних обставин Товариство з обмеженою відповідальністю “Науково-виробниче об`єднання “Індустрія Інвест” звернулося до господарського суду з позовом до Державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” в особі Відокремленого підрозділу “Запорізька атомна електрична станція” Державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” про стягнення 2455067,36 грн., з яких: 2445647,56 грн. основної суми заборгованості, 4577,23 грн. 3% річних, 4842,57 грн. інфляційних втрат.

Спірні правовідносини є господарськими та врегульовані договором поставки товару від 28.01.2021 № 8(1)21УК від 28.01.2021/53-121-01-21-10070 від 12.02.2021.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

В силу норми ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до п. 3.2 договору розрахунок за поставлений товар здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника протягом 60 календарних днів з моменту постачання товару, визначеного а п. 1.1 даного договору.

За умовами п. 3.3 договору оплата покупцем частини вартості товару в розмірі суми ПДВ здійснюється після реєстрації постачальником належним чином оформленої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН).

В даному випадку строк оплати вартості товару погоджено сторонами в п. 3.2 договору шляхом визначення конкретного терміну оплати – протягом 60 календарних днів з моменту поставки, а вказівка у п. 3.3 договору на оплату частини вартості товару в розмірі суми ПДВ після реєстрації постачальником належним чином оформленої податкової в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН) є лише умовою здійснення такої оплати, яка здійснюється у строк, визначений п. 3.2 договору, про що прямо зазначено в п. 3.3 договору. При цьому суд зауважує, що така умова оплати пов`язана саме з реєстрацією податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних та не потребує надання доказів здійснення такої реєстрації.

Товар поставлено постачальником покупцю в період з 12.02.2021 по 02.06.2021.

Отже, на момент подачі первісного позову в даній справі (10.08.2021) строк оплати вартості поставленого товару настав.

За фактом поставки товару постачальник виписав податкові накладні, які зареєстровані постачальником у Єдиному реєстрі податкових накладних в межах строку оплати вартості товару, про що свідчать відповідні квитанції.

Враховуючи викладене, строк оплати частини вартості послуг у розмірі суми ПДВ слід визначати так само, як і для оплати вартості товару, оскільки на дату настання строків оплати товару податкові накладні вже були виписані та зареєстровані постачальником.

Таким чином, заперечення відповідача за первісним позовом щодо настання строку оплати вартості послуг в частині суми ПДВ судом спростовані.

Згідно з ч. ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідач за первісним позовом не надав доказів оплати товару на суму 2 445 647,56 грн., не заперечує факт поставки товару та його несплати на момент розгляду справи.

Заперечення відповідача за первісним позовом щодо настання строку оплати вартості послуг в частині суми ПДВ судом спростовані.

Доводи відповідача за первісним позовом щодо обов`язковості досудового врегулювання спору між сторонами суд визнав необґрунтованими, оскільки законодавство не обмежує права позивача на звернення до суду за захистом.

Враховуючи викладене, з відповідача на користь позивача за первісним позовом підлягає стягненню заборгованість за поставлений товар у сумі 2 445 647,56 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За прострочення оплати товару позивач за первісним позовом нарахував на суму заборгованості (2421286,36 грн.) 3% річних за період з 14.07.2021 по 06.08.2021 (23 дні) в сумі 4577,23 грн. та інфляційні втрати за червень 2021 року (100,2%) в сумі 4842,57 грн.

3% річних та інфляційні втрати нараховані на суму заборгованості за товар, поставлений в період з 12.02.2021 по 12.05.2021. Строк оплати товару, поставленого 12.05.2021, настав 13.07.2021 (з урахуванням вихідних днів відповідно до ч. 5 ст. 254 Цивільного кодексу України). Отже, позивач за первісним позовом правомірно визначив початок періоду прострочення з 14.07.2021. Вартість простроченого товару станом на 14.07.2021 за розрахунком суду становила 2421291,36 грн., за розрахунком позивача за первісним позовом - 2421286,36 грн. З огляду на це суд визнав обґрунтованим нарахування 3% річних на суму 2421286,36 грн. за період з 14.07.2021 по 06.08.2021 (23 дні) в сумі 4577,23 грн. та задовольнив первісні позовні вимоги про стягнення 3% річних у сумі 4 577,23 грн.

Доводи відповідача про те, що включення сум ПДВ до бази нарахування 3% річних суперечить правовій природі процентів як плати за користування чужими грошовими коштами суд визнав необґрунтованими, оскільки сума ПДВ є складовою купівельної ціни товару та входить до суми грошового зобов`язання, за прострочення виконання якого можливе нарахування 3% річних.

Застосування індексу інфляції за червень 2021 року до всієї суми заборгованості 2421286,36 грн., яка включає суму поставки 392904,00 грн. за видатковою накладною №530 від 12.05.2021, суд визнав необґрунтованим, оскільки прострочення оплати товару за цією видатковою накладною виникло 14.07.2021. Тому правомірним суд визнав нарахування інфляційних втрат на суму заборгованості 2028387,36 грн., яка розрахована судом таким чином: 2421291,36 грн. (сума поставки за розрахунком суду за період з 12.02.2021 по 30.03.2011 з урахуванням повернутого товару) - 392904,00 грн. (сума поставки за 12.05.2021).

Звідси інфляційні втрати від суми боргу 2028387,36 грн. за червень 2021 року (індекс 100,2%) складають за розрахунком суду 4056,77 грн. та підлягають стягненню з відповідача на користь позивача за первісним позовом. Інфляційні втрати в сумі 785,80 грн. нараховані необґрунтовано, тому вимоги про їх стягнення не підлягають задоволенню.

Доводи відповідача про те, що включення сум ПДВ до бази нарахування інфляційних втрат не передбачено законодавством, суд визнав необґрунтованими, оскільки сума ПДВ є складовою купівельної ціни товару та входить до суми грошового зобов`язання, за прострочення виконання якого можливе нарахування інфляційних втрат.

Враховуючи викладене, позові вимоги за первісним позовом задоволені судом частково.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору за розгляд первісної позовної заяви в розмірі 36826,01 грн. покладаються на сторони пропорційно задоволених вимог: на відповідача – в сумі 36 814,22 грн. на позивача – в сумі 11,79 грн.

Також позивачем за первісним позовом заявлені до стягнення витрати на правову допомогу в сумі 4500,00 грн. В попередньому орієнтовному розрахунку сума очікуваних витрат на правову допомогу визначена в розмірі 3000,00 грн.

За приписами ч. ч. 2, 3 ст. 126 ГПК України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

30.09.2021 позивач за первісним позовом подав опис наданих послуг на правничу допомогу, відповідно до яких адвокатом надані послуги з ознайомлення та аналізу документів, необхідних для підготовки позовної заяви, вартістю 1500,00 грн. та послуги з участі адвоката у двох судових засіданнях вартістю 3000,00 грн., всього 4500,00 грн.

Відповідно до наданих доказів фактичні витрати позивача за первісним позовом на правову допомогу склали 4500,00 грн., що підтверджується договором №9 від 01.06.2021 про надання правової допомоги з додатком №3 від 28.07.2021, які укладені позивачем за первісним позовом із адвокатом Шонія М.В., актом №Д1/3 від 09.08.2021 надання послуг з правової (правничої) допомоги на загальну суму 9000,00 грн., з яких послуги вартістю 1500,00 грн. з ознайомлення та аналізу документів, необхідних для підготовки позовної заяви про стягнення заборгованості за договором поставки продукції № 8(1)21УК від 28.01.2021/53-121-01-21-10070 від 12.02.2021, рахунком №3/Д1/3 від 01.09.2021 на оплату послуг вартістю 3000,00 грн. з участі адвоката у двох судових засіданнях, виписка банку про оплату позивачем за первісним позовом на користь адвоката Шонія М.В. послуг за актом №Д1/3 від 09.08.2021 на суму 9000,00 грн., листом позивача за первісним позовом вих. №10.08-1 від 10.08.2021 щодо призначення платежу в платіжному дорученні №6091 від 10.08.2021 за актом надання послуг №Д1/3 від 09.08.2021, актом №Д1/6 надання послуг з правової (правничої) допомоги від 12.10.2021 на суму 3000,00 грн. (участь адвоката в судових засіданнях 07.09.2021 та 11.10.2021), рахунком №7/Д1/3 від 14.10.2021 на оплату послуг з участі адвоката в судових засіданнях на суму 3000,00 грн., випискою про рух коштів на рахунку адвоката про сплату 3000,00 грн. за послуги участі в судовому засіданні у справі №908/2320/21.

За приписами ч. ч. 4 – 6 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідачем за первісним позовом надані заперечення проти стягнення витрат на правову допомогу в заявленому розмірі з посиланням на те, що вони є необґрунтованими та завищеними.

Розглянувши надані позивачем за первісним позовом докази на підтвердження витрат на правову допомогу та заперечення відповідача за первісним позовом, судом визнано обґрунтованими, розумними та співмірними із складністю справи та обсягом наданих адвокатом послуг витрати позивача за первісним позовом на правову допомогу адвоката в заявленій сумі 4500,00 грн.

З урахуванням цього витрати позивача за первісним позовом на правову допомогу в сумі 4500,00 грн. покладаються на сторони пропорційно задоволених вимог: на відповідача - в сумі 4 498,56 грн., на позивача - в сумі 1,44 грн.

За зустрічним позовом Державне підприємство “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” в особі Відокремленого підрозділу “Запорізька атомна електрична станція” Державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Науково-виробниче об`єднання “Індустрія Інвест” 4348,62 грн. пені за порушення строків поставки товару, 1387,20 грн. штрафу (20% від вартості товару неналежної якості) за договором №8(1)21УК/53-121-01-21-10070 від 12.02.2021.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням постачальником строків поставки товару:

- за видатковою накладною №616 від 02.06.2021 на 1 день;

- за видатковою накладною №642 від 14.06.2021 на 13 днів;

- за видатковою накладною №694 від 29.06.2021 на 28 днів.

Крім того, покупець посилається на те, що постачальником була здійснена поставка товару, який не відповідав визначеним договором вимогам щодо якості, за видатковою накладною №267 від 09.03.2021.

Як встановлено судом, за видатковою накладною №267 від 09.03.2021 постачальником було поставлено товар: лампу ДРВ 500 Е40 в кількості 100 шт. на суму 6936,00 грн. з ПДВ.

У п. 2.1 договору викладено вимоги до якості і комплектності товару, що поставляється.

Відповідно до п. 2.1 договору по позиції 62 підлягав поставці товар: «лампа ртутно-вольфрамова ДРВ 250Вт Е40» з такими вимогами щодо якості: потужність 250 Вт, цоколь Е40, номінальна напруга 230 В, світловий потік 6600Лм, виробник ТМ «Bellinght», Польща.

При проведенні вхідного контролю поставленого товару покупцем були виявлені невідповідності поставленого товару за якістю. За результатами вхідного контролю покупцем складено довідку 22.03.2021 №18 про виявлені невідповідності продукції на етапі ВК-1. Згідно з даною довідкою виявлені наступні невідповідності: «Не виконані умови договору: за договором виробник ТМ «Bellinght», Польща, а надійшла продукція виробника Нінбо Сантлі Лайтінг Електрік Ко ЛТД, Китай.

Листом вих. №07-105/7140 від 26.03.2021 покупець звернувся до постачальника з вимогою про заміну товару, по якому були виявлені невідповідності.

За умовами п. 2.3 договору протягом дії гарантійного строку постачальник зобов`язаний усунути виявлені покупцем в установленому порядку дефекти, а при неможливості їх усунення здійснити заміну дефектного товару.

На підставі листа постачальника вих. №158 від 26.03.2021 відповідно до акту №149 від 09.04.2021 покупець повернув постачальнику товар – лампу ДРВ 500 Е400 в кількості 100 шт. на суму 6936,00 грн. з ПДВ.

07.06.2021 сторонами була укладена додаткова угода №2 до договору, відповідно до якої були змінені окремі товарні позиції пункту 1.1 договору, зокрема найменування товару за позицією 62 з «Лампа ртутно-вольфрамова ДРВ 500 Е40» на «Лампа ртутно-вольфрамова GYZ 250 Вт Е40».

Заміна товару неналежної якості була здійснена постачальником 02.06.2021 шляхом поставки товару «Лампа ртутно-вольфрамова GYZ 250 Вт Е40» у кількості 100 шт. на суму 6936,00 грн з ПДВ відповідно до видаткової накладної №616 від 02.06.2021.

Таким чином факт поставки товару, який не відповідає вимогам до якості, встановленим договором, підтверджується матеріалами справи та визнаний постачальником.

Стаття 610 Цивільного кодексу України визначає, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

У ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України визначено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Пунктом 7.4 договору передбачено, що у випадку невідповідності поставленого товару вимогам по якості постачальник зобов`язаний замінити товар на якісний протягом 14 днів з дня направлення покупцем вимоги про заміну товару і сплатити покупцеві штраф у розмірі 20% від вартості неякісного товару.

Позивачем за зустрічним позовом нараховано штраф у розмірі 20% від вартості неякісного товару (6936,00 грн.) в сумі 1387,20 грн. Розрахунок штрафу визнано судом обґрунтованим.

Крім того, судом встановлено, що за видатковою накладною №616 від 02.06.2021 поставлено товар на суму 24361,20 грн., з них товар: «лампа ртутно-вольфрамова GYZ 250 Вт Е40» у кількості 100 шт. та 200 шт., «лампа світлодіодна С37 10W 4100К 900Lm Е27 АС170-250 V» в кількості 105 шт.

Поставка даного товару врегульована додатковою угодою №2 від 07.06.2021 до договору, якою внесено зміни до позицій 39, 57, 62, 63 п. 1.1 договору, виклавши їх у новій редакції, зокрема у зв`язку з заміною неякісного товару постачальником по позиції 62.

Строк поставки позицій товару 39, 57, 62, 67 п. 1.1 договору був первісно узгоджений сторонами в додатковій угоді №1 до договору як травень 2021 року.

Таким чином, позивач за зустрічним позовом обґрунтовано визначив прострочення поставки цього товару в 1 день (за період з 01.06.2021 по 02.06.2021).

За видатковою накладною №642 від 14.06.2021 поставлено товар: «Лампу світлодіодну R50 7W 4000К 560Lm» в кількості 20 шт. на суму 770,40 грн., що відповідає позиції 57 специфікації за договором та додаткової угоди №1 до договору.

При цьому за договором строк поставки товару в кількості 130 шт. цієї позиції: лютий – березень 2021 року, за додатковою угодою №1 до договору в кількості 20 шт. – травень 2021 року.

Отже, позивач за зустрічним позовом обґрунтовано визначив період прострочення поставки цього товару в 13 днів (за період з 01.06.2021 по 14.06.2021).

За видатковою накладною №694 від 29.06.2021 поставлено товар на суму 154080,00 грн. «лампа металогалогена Master HPI-T Plus 250W/645 Е40» в кількості 200 шт., що відповідає позиції 18 специфікації зі строком поставки березень 2021 року згідно з умовами додаткової угоди №1 до договору.

Отже, позивач за зустрічним позовом обґрунтовано визначив період прострочення поставки цього товару в кількості 28 днів (за період з 01.06.20211 по 29.06.2021).

Пунктом 7.2 договору встановлено, що за порушення строків постачання або недопоставку товару постачальник зобов`язаний сплатити покупцеві пеню в розмірі 0,1% від вартості товару по якому допущено прострочення виконання зобов`язання за кожний день прострочення, а за прострочення більше 30 днів постачальник додатково сплачує покупцеві штраф у розмірі 7% від вказаної вартості.

Відповідно до приписів ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Сторони передбачили в п. 7.2 договору, що нарахування штрафних санкцій здійснюється за весь час прострочення виконання зобов`язання.

Суд перевірив розрахунок пені за порушення строків поставки та визнав обґрунтованим нарахування пені в сумі 4 348,62 грн.

Відповідач за зустрічним позовом не надав доказів сплати штрафних санкцій або обґрунтованих заперечень проти зустрічного позову.

За таких обставин судом визнані обґрунтованими зустрічні позовні вимоги про стягнення з відповідача за зустрічним позовом пені за порушення строків поставки в сумі 4 348,62 грн., штрафу в розмірі 20% від вартості товару неналежної якості в сумі 1 387,20 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 129 ГПК України витрати на сплату судового збору за розгляд зустрічної позовної заяви в сумі 2270,00 грн. покладаються на відповідача за зустрічним позовом.

Керуючись ст. ст. 129, 232, 233, 236, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

Первісний позов задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” в особі Відокремленого підрозділу “Запорізька атомна електрична станція” Державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Науково-виробниче об`єднання “Індустрія Інвест” (69001, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, буд. 40, кв. 8) основний борг у сумі 2 445 647,56 грн. (два мільйони чотириста сорок п`ять тисяч шістсот сорок сім грн. 56 коп.), 3% річних у сумі 4 577,23 грн. (чотири тисячі п`ятсот сімдесят сім грн. 23 коп.), інфляційні втрати в сумі 4 056,77 грн. (чотири тисячі п`ятдесят шість грн. 77 коп.), витрати зі сплати судового збору в сумі 36 814,22 грн. (тридцять шість тисяч вісімсот чотирнадцять грн. 22 коп.) та витрати на правову допомогу в сумі 4 498,56 грн. (чотири тисячі чотириста дев`яносто вісім грн. 56 коп.).

Відмовити у стягненні за первісним позовом з відповідача на користь позивача інфляційних втрат в сумі 785,80 грн.

Витрати зі сплати судового збору в сумі 11,79 грн. та витрати на правову допомогу в сумі 1,44 грн. покласти на позивача.

Зустрічний позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Науково-виробниче об`єднання “Індустрія Інвест” на користь Державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” в особі Відокремленого підрозділу “Запорізька атомна електрична станція” Державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” пеню за порушення строків поставки в сумі 4 348,62 грн. (чотири тисячі триста сорок вісім грн. 62 коп.), штраф у розмірі 20% від вартості товару неналежної якості в сумі 1 387,20 грн. (одна тисяча триста вісімдесят сім грн. 20 коп.) та витрати зі сплати судового збору в сумі 2270,00 грн. (дві тисячі двісті сімдесят грн. 00 коп.).

Видати накази після набрання судовим рішенням законної сили.

Набрання рішенням законної сили, строк на апеляційне оскарження та порядок подачі апеляційної скарги визначені статтями 241, 256, 257 ГПК України з урахуванням положень пункту 4 розділу Х «Прикінцеві положення» ГПК України.

Апеляційна скарга може бути подана до Центрального апеляційного господарського суду через господарський суд Запорізької області.

Повне судове рішення складено 03.12.2021.

Суддя М.В. Мірошниченко