Рішення № 101589174, 02.12.2021, Центральний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Маріуполя)

Справа №263/5662/21

Провадження № 2/263/1787/2021

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

02 грудня 2021 року місто Маріуполь

Жовтневий районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі: головуючої судді Хараджа Н.В.,при секретарі Зарудній А.І.,розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом адвоката Корнієнко Андрія Андрійовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про стягнення недоотриманої пенсії в порядку спадкування,

В С Т А Н О В И В:

До Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області надійшла позовна заява, уточнена під час судового розгляду, адвоката Корнієнко Андрія Андрійовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про стягнення недоотриманої пенсії в порядку спадкування.

На обґрунтування вимог представник позивача посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивачки - ОСОБА_2 . Після її смерті відкрилась спадщина, яка складається з грошових виплат у вигляді недоотриманої пенсії померлої. 24.03.2021 приватним нотаріусом Маріупольського міського нотаріального округу Слащевим А.Г, позивачці було видано свідоцтво про право на спадщину за законом, яка складається з недоотриманої пенсії у розмірі 187 155,07 грн., яка знаходиться на рахунку в Маріупольському об`єднаному управлінні Пенсійного фонду України Донецької області. На ухвалу суду Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області надано наступну інформацію: 218 325,28 грн. загальна сума нарахованої, але не виплаченої заборгованості за весь час перебування ОСОБА_2 на обліку в управлінні. Вважає обмеження відповідачем суми недоотриманої пенсії, яка входить до складу спадщини, трирічним терміном, є неправомірним. Залишок недоотриманої суми пенсії, яка належить ОСОБА_2 становить 31 170,21 грн. У зв`язку з чим просить суд стягнути вказану суму з відповідача на користь позивача.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Маріуполя від 27.05.2021 року прийнято до провадження цивільну справу та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Маріуполя від 30.08.2021 року замінено неналежного відповідача - Маріупольське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області, на належного відповідача - Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (ЄДРПОУ 13486010, юридична адреса: м. Слов`янськ, пл. Соборна, 3).

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Маріуполя від 28 вересня 2021 року підготовче провадження закрито, справу призначено до судового розгляду.

У позовній заяві зазначено про розгляд справи за відсутності позивача та її представника, позовні вимоги підтримали у повному обсязі, проти винесення заочного рішення не заперечували.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився з невідомих суду причин, про день та час розгляду справи був повідомлений у встановленому законом порядку. В матеріалах справи міститься відзив, відповідно до якого відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог та просить відмовити у задоволенні позову.

Враховуючи, що в судове засідання не з`явились всі учасники справи, відповідно до ч.2ст.247ЦПКУкраїни фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

У зв`язку з повторною неявкою в судове засідання належним чином повідомленого про дату, час та місце судового засідання відповідача, яка не повідомила про причини неявки, суд вважає за можливе проводити заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідно до них правовідносини.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Статтею 263 ЦПК України передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 березня 2019 року у справі № 286/3516/16-ц зроблено висновок, якщо предметом позову є майнова вимога про визнання в порядку спадкування право власності на майно - грошові кошти, тому спір має приватноправовий характер і підлягає розгляду за правилами цивільного судочинства.

Таким чином, дана справа повинна розглядатися в порядку цивільного судочинства, оскільки предметом позову у справі є вимога про стягнення грошових коштів, набутих в порядку спадкування за законом.

Статтею 41 Конституції України та ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм правом та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд учиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Судом встановлено, ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , яка є матірю позивачки.

24.03.2021 приватним нотаріусом Маріупольського міського нотаріального округу Слащевим А.Г, позивачці було видано свідоцтво про право на спадщину за законом, яка складається з недоотриманої пенсії у розмірі 187 155,07 грн., яка знаходиться на рахунку в Маріупольському об`єднаному управлінні Пенсійного фонду України Донецької області

Відповідно до листа №0580-08/8/2821 від 22.01.2021 року наданого Маріупольським об`єднаним управлінням Пенсійного фонду України Донецької області приватному нотаріусу Слащеву А.Г. щодо суми виплати недоотриманої пенсії померлої ОСОБА_2 було надано відповідь, в якій зазначено , відповідно до ст.46 ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер має право, але не отримав своєчасно з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більше ніж за 3 року до дня звернення за отриманням пенсії.

На виконання ухвали суду стороною відповідача було надана інформація що загальна сума нарахованої, але не виплаченої заборгованості за весь час перебування ОСОБА_2 на обліку в управлінні становить 218 325,28 грн.

Після отримання наданої інформації представник позивача звернувся до приватного нотаріуса Слащева А.Г., однак постановою останнього від 05.11.2021 року було відмовлено у вчинені нотаріальної дії.

Відповідно до ст. ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У відповідності до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронним доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

За змістом ст. 77 ЦПК України належним визнається доказ, який містить інформацію щодо предмету доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Достатніми доказами у відповідності до ст. 80 ЦПК України є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Отже, сторона, яка посилається на ті чи інші обставини, знає і може навести докази, на основі яких суд може отримати достовірні відомості про них. В іншому випадку, за умови недоведеності тих чи інших обставин суд вправі винести рішення по справі на користь протилежної сторони. Таким чином, доказування є юридичним обов`язком сторін і інших осіб, які беруть участь у справі.

Представлені суду докази відповідають замісту статей 77 - 80 ЦПК України щодо належності, допустимості, достовірності кожного з них окремо та у своїй сукупності, та відповідно достатності їх для прийняття у справі законного та справедливого рішення.

При цьому, обставини, що стосується перерахування та відповідно отримання суми пенсії у розмірі 218 325,28 грн. грн. не заперечувалися жодною із сторін, тому вони відповідно до ст. 81 ЦПК України окремому доказуванню не підлягають.

Предметом спору (зміст позовних вимог) між сторонами є стягнення нарахованої, однак не виплаченої у повному обсязі пенсії за віком, яка входить до спадкової маси у розмірі 31 170,21 грн., ці обставини стороною відповідача не спростовані.

Статтею 1218 ЦК України визначено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до статті 1227 ЦК України суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліменти, допомоги у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім`ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.

Статтею 52 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, виплачується - по місяць смерті включно членам його сім`ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім`ї, зазначеним у частині другій статті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали.

Члени сім`ї, зазначені в частині першій статті 52 цього Закону, повинні звернутися за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

У разі відсутності членів сім`ї, зазначених у частині першій цієї статті, або у разі не звернення ними за виплатою вказаної суми в установлений частиною другою цієї статті строк сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, входить до складу спадщини.

Отже, сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, увійшла до складу спадщини та позивач, прийнявши спадщину, має право на виплату відповідної суми.

Позивач наводить аргумент, що відповідачем сплачено недоотриману пенсію спадкодавця у розмірі 187и155,07, на що відповідач стверджує, що ним виплачено недоотриману пенсію за минулий час за три роки до дня звернення за отриманням пенсії відповідно до ст. 46 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Відповідно до положень статті 46 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але не отримав своєчасно з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії. У цьому разі частина суми недотриманої пенсії, але не більш як за 12 місяців, виплачується одночасно, а решта суми виплачується щомісяця рівними частинами, що не перевищують місячного розміру пенсії. Нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.

Буквальне тлумачення наведеної норми права дає підстави вважати, що ця норма закону стосується до вже нарахованих сум пенсій за минулий час, однак не виплачених з вини пенсійного органу або своєчасно не отриманих пенсіонером, на виплату яких він мав право, з власної вини.

Аналіз зазначеної норми права дає підстави для висновку про те, що дана норма розповсюджується на правовідносини з приводу виплати нарахованих сум пенсії, але своєчасно не отриманих пенсіонером з власної вини та не розповсюджуються на правовідносини з приводу отримання спадкоємцями померлого пенсіонера тих сум пенсії, які перейшли у спадщину.

Отже, норми ч. 1 ст. 46 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», які регулюють виплату пенсіонеру певних сум пенсії не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії, не розповсюджуються на правовідносини, що регулюються нормами ст. 1227 ЦК України та ст. 52 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

За наведених норм матеріального права, правові підстави для обмеження виплати недоотриманої спадкодавцем пенсії за період три роки до дня звернення спадкоємця за отриманням пенсії відповідно до ст. 46 наведеного Закону у відповідача були відсутні.

З огляду на викладене, суд вважає обмеження виплати недоотриманої пенсії строком три роки необґрунтованими та такими, що спростовуються встановленими судом обставинами та наведеними вище нормами матеріального права, згідно яких сума пенсії, що належала пенсіонерові, але не була ним одержана за життя, передається членам його сім`ї у повному обсязі, тому позовні вимоги на суму 31 170,21 грн. ґрунтуються на нормах ст. 1227 ЦК України та ст. 52 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та підлягають задоволенню.

При цьому обставини щодо недоплати вказаної суми відповідачем не спростовані.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду № 377/612/17 від 06 лютого 2019 року.

Крім того, суд вважає за необхідне наголосити, що відмова у виплаті успадкованих позивачем коштів становить порушення його права на мирне володіння своїм майном, передбачене статтею 1 Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод , згідно якої кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна, інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст.16, 23 1218, 1227ЦК України, ст. ст. 46, 52 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», ст. ст. 4, 12, 13, 76-81, 84, 89,141, 158, 160, 223, 247, 263-265 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги адвоката Корнієнко Андрія Андрійовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про стягнення недоотриманої пенсії в порядку спадкування, задовольнити.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на користь ОСОБА_1 грошові кошти у вигляді недоотриманої пенсії за життя ОСОБА_2 у розмірі 31 170,21 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

На рішення суду позивачем може бути подана апеляційна скарга протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до Донецького апеляційного суду через Жовтневий районний суд м. Маріуполя Донецької області.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом зазначених строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Відомості про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Представник позивача: Корнієнко Андрій Андрійович, свідоцтво на право здійснення адвокатської діяльності № 7068/10 від 19.10.2018року, адреса реєстрації: 01135, м. Київ, вул. Дмитрівська, 58-16

Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, ЄДРПОУ 413486010, юридична за адресою: Донецька область, м. Словянськ, пл. Соборна, 3..

Суддя: Н.В.Хараджа