Рішення № 101588415, 03.12.2021, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/22924/21

провадження № 2-а/753/434/21

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" грудня 2021 р. суддя Дарницького районного суду м. Києва Комаревцева Л.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, третя особа: інспектор Управління патрульної поліції в м. Києві Департаменту патрульної поліції старший лейтенант поліції Твердохліб Іван Олександрович про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом та просив скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення серії БАБ №027651 від 26.10.2021.

Свої вимоги позивач мотивує тим, що 26.10.2021 на вул. Михайлівській у м. Києві, його автомобіль було зупинено патрульними поліцейськими та повідомлено про те, що ним було порушено правила проїзду перехрестя, за що передбачена відповідальність ч. 2 ст. 122 КУпАП.

Однак ОСОБА_1 зазначає про те, що у його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, з тих підстав, що сама ч. 2 ст. 122 КУпАП не передбачає відповідальності за порушення проїзду перехресть. Крім того, на прохання ознайомитися із доказами правопорушення, інспектор надав відеозапис, зафіксований на особистому мобільному телефоні, що є недопустимим. Сама постанова не відповідає вимогам ст. 283 КУпАП, оскільки не містить посилань на технічний запис, яким здійснено фіксацію правопорушення та в ході розгляду справи про адміністративне правопорушення інспектором було порушено право позивача скористатися правовою допомогою .

Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 11.11.2021 відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення осіб.

30.11.2021 до суду надійшов відзив на адміністративний позов, у якому представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечив, посилаючись на те, що оскаржувана постанова винесена у межах повноважень відповідача у порядку та у спосіб, визначений КУпАП із дотриманням встановленої процедури та з урахуванням усіх обставин у справі.

Згідно ч. 5 ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Враховуючи відсутність клопотань про проведення судового засідання та наявність достатніх доказів для розгляду справи, суд вбачає можливим розглянути справу без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши письмові матеріали справи, зібрані у справі докази, суд вбачає необхідним позов задовольнити з огляду на наступне.

Судом встановлено, що 26.10.2021 інспектором Управління патрульної поліції в м. Києві Департаменту патрульної поліції старшим лейтенантом поліції Твердохліб І.О. винесено постанову серії БАБ №027651 про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, за порушення вимог ч. 2 ст. 122 КУпАП, у виді штрафу в сумі 510 грн.

Відповідно до вище вказаної постанови, 26.10.2021, о 15 год 16 хв. за адресою: вул. Хрещатик 8 а та по вул. Михайлівській 2/18, у місті Київ, водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем «Hyundai Ioniq», номерний знак НОМЕР_1 , при повороті наліво не увімкнув покажчик повороту, та за адресою: м. Київ вул. Михайлівська 2/18, водій при перестроюванні не увімкнув покажчик повороту, чим порушив п. 9.2.6 правил дорожнього руху затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001р. № 1306 (далі - ПДР), за що передбачена адміністративна відповідальність, згідно ч. 2 ст. 122 Кодексу України про Адміністративні правопорушення.

Статтею 14 Закону України "Про дорожній рух" від 30.06.1993 № 3353-XII вказано, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Пунктом 1.3 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 (далі - ПДР) зазначено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.

Згідно з ч. 2 ст. 122 КУпАП, порушення водіями транспортних засобів правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз`їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування водієм під час руху транспортного засобу засобами зв`язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди- тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до п. 9.2.б ПДР України, водій повинен подавати сигнали світловими покажчиками повороту відповідного напрямку перед перестроюванням, поворотом або розворотом.

З аналізу положення ст. 247 КУпАП випливає, що обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення, яка доводиться шляхом надання доказів.

Статтею 72 КАС України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 цієї статті визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

При дослідженні відеозапису, доданого представником відповідача до відзиву, судом встановлено, що інспектором, під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, на прохання позивача надати докази вчинення ним правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП, було повідомлено про те, що така відеофіксація була здійснена на його особистий телефон, що не може бути визнано судом як належний доказ вини позивача.

Застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, регулюється інструкцією, затвердженою наказом МВС України від 18.12.2018 №1026 та дозволяє застосовувати, зокрема такі засоби для фіксації правопоруешь, як відеореєстратор, портативний відеореєстратор.

Проте даною інструкцією та чинним законодавством України не передбачено можливості фіксування поліцейськими доказів вчинення адміністративних правопорушень учасниками дорожнього руху на свої особисті мобільні телефони.

Крім того, частиною 3 ст. 283 КУпАП чітко передбачено імперативний обов`язок відповідача щодо зазначення технічного засобу, яким здійснено фото- або відеозапис у постанові по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.

Верховний Суд у своїй постанові від 13.02.2020 року у справі № 524/9716/16-а зазначив, що у разі відсутності в оскаржуваній постанові по справі про адміністративне правопорушення посилань на технічний засіб, за допомогою якого здійснено відеозапис, такий відеозапис, згідно з вимогами ст. 70 КАС України, не може вважатися належним та допустимим доказом вчинення адміністративного правопорушення.

Зміст оскаржуваної постанови зазначених відомостей не містить, а відтак, всупереч вимогам ст. 77 КАС України, суду не надано належних та допустимих доказів на підтвердження обставин порушення позивачем Правил дорожнього руху. Вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП, за яке його притягнуто до адміністративної відповідальності, зафіксовано лише у постанові від 26.10.2021 та не підтверджується жодними іншими доказами.

Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», передбачено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 15.05.2019 року у справі № 537/2088/17, де вказано, що правомірність постанови має ґрунтуватися на тому, що факт правопорушення є доведеним і при її ухваленні процедура була дотримана.

За таких обставин, суд вважає, що сторона відповідача не надала суду доказів правомірності притягнення позивача до адміністративної відповідальності.

Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Суд приходить до висновку, що постанова по справі про адміністративне правопорушення є необґрунтованою та такою, що не відповідає нормам КУпАП, а тому підлягає скасуванню, а справа про адміністративне правопорушення підлягає закриттю.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивач при зверненні до суду сплатив судовий збір у розмірі 454 гривні.

Згідно з ч. 2 ст. 222 КпАП України від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Постанова серії БАБ №027651 від 26.10.2021 про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності винесена інспектором Управління патрульної поліції у м. Києві, яке є структурним підрозділом Департаменту патрульної поліції.

З урахуванням задоволення позову та відповідно до ст. 139 КАС України, стягненню за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції на користь позивача підлягає судовий збір у розмірі 454 гривні.

На підставі викладеного, керуючись ч. 2 ст. 122 КпАП України, ст.ст. 2, 19, 132, 134, 139, 241-251 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, третя особа: інспектор Управління патрульної поліції в м. Києві Департаменту патрульної поліції старший лейтенант поліції Твердохліб Іван Олександрович про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення- задовольнити.

Скасувати постанову інспектора Управління патрульної поліції в м. Києві Департаменту патрульної поліції старшого лейтенанта поліції Твердохліб Івана Олександровича від 26.10.2021 серії БАБ №027651 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КпАПУ у виді штрафу в розмірі 510 грн., а провадження по справі закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції (м. Київ, вул. Федора Ернста, 3, код ЄДРПОУ 40108646) на користь ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 РНКОПП НОМЕР_2 ) судовий збір у розмірі 454 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його апеляційне оскарження.

Повний текст рішення виготовлено 03.12.2021

Суддя Комаревцева Л.В.