Рішення № 101586369, 23.11.2021, Путивльський районний суд Сумської області

Справа № 584/925/21

Провадження № 2/584/436/21

РІШЕННЯ

Іменем України

23.11.2021 Путивльський районний суд Сумської області

в особі: головуючого - судді Токарєва С.М.

при секретарі Зікрати Я.В.

з участю: представника позивача ОСОБА_1

розглянувши в порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в м. Путивль цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Путивльської міської ради Путивльського району Сумської області про встановлення факту, що має юридичне значення, визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування за законом,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернулася до суду з вказаним позовом і свої вимоги обґрунтовувала тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Малушине Путивльського району Сумської області померла ОСОБА_3 , яка на день смерті була зареєстрована по АДРЕСА_1 разом із ОСОБА_4 , заповіт від її імені сільською радою не посвідчувався, а спадщину після її смерті прийняла ОСОБА_4 шляхом вступу в управління та володіння спадковим майном (розпорядилася речами померлої).

Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина на належне їй майно, в тому числі і на право на земельну частку (пай) розміром 7,53 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), що знаходиться на території Козаченської сільської ради Путивльського району Сумської області, відповідно до сертифікату на право на земельну частку (пай) серії СМ № 0139312.

ІНФОРМАЦІЯ_2 в с. Малушине Путивльського району Сумської області померла мати позивача – ОСОБА_4 , після смерті якої відкрилася спадщина, до складу якої ввійшло право на земельну частку (пай) розміром 7,53 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), що знаходиться на території Козаченської сільської ради Путивльського району Сумської області, належне ОСОБА_3 , спадщину після смерті якої ОСОБА_4 в силу ст. 531 ЦК Української РСР (1963 р.) прийняла, але не оформила її за життя.

В той же час, нотаріусом позивачу в оформленні спадкових прав на належне ОСОБА_3 право на земельну частку (пай) в порядку спадкування після смерті матері ОСОБА_4 було відмовлено в зв`язку з тим, що не підтверджено факт перебування ОСОБА_4 на утриманні ОСОБА_3 , а також у зв`язку з відсутністю правовстановлюючого документу на спадкове майно.

Посилаючись на зазначене, просила встановити факт, що має юридичне значення, а саме те, що ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 в с. Малушине Путивльського району Сумської області, перебувала на утриманні ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Малушине Путивльського району Сумської області, у період часу з 1991 року і до смерті ОСОБА_3 – ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Крім того, просила визнати за нею право на земельну частку (пай) розміром 7,53 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), що знаходиться на території Козаченської сільської ради Путивльського району Сумської області, належне ОСОБА_3 , в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_4 , а витрати по справі просила покласти на неї.

Позивач в судове засідання не з`явилася, а її представник в судовому засідання позов підтримала.

Відповідач також не з`явився, надав на адресу суду письмову заяву, в якій просив розгляд справи проводити за відсутності його представника, позов визнав, про правові наслідки визнання позову обізнаний.

В силу ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Як вбачається з копії запису акта про смерть від 05.07.1999, ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Малушине Путивльського району Сумської області померла ОСОБА_3 (а.с. 45).

Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина на належне їй майно, до складу якого ввійшло право на земельну частку (пай) у землі, яка перебуває у колективній власності сільськогосподарського закритого акціонерно-пайового товариства ім. Ілліча розміром 7,53 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), що вбачається з фотокопії сертифікату на право на земельну частку (пай) серії СМ № 0139312 від 16.09.1996 (а.с. 27).

Згідно довідки Козаченського старостинського округу Путивльської міської ради Путивльського району Сумської області від 24.06.2021 № 55, ОСОБА_3 на день смерті була зареєстрована та проживала по АДРЕСА_1 разом з ОСОБА_4 , заповіт від імені ОСОБА_3 сільською радою не посвідчувався (а.с. 14).

Спадкова справа після смерті ОСОБА_3 не заводилася (а.с. 29).

З копій відповідних свідоцтв вбачається, що батьком позивача є ОСОБА_5 (а.с. 9, 10).

З архівного витягу запису акта про народження № 6 від 16.01.1939 вбачається, що батьками ОСОБА_6 є ОСОБА_7 та ОСОБА_8 (а.с. 15-16).

Відповідно до копії свідоцтва про смерть від ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 в с. Малушине Путивльського району Сумської області помер ОСОБА_5 (а.с. 18).

Відповідно до копії свідоцтва про смерть від 04.06.2019, ІНФОРМАЦІЯ_5 в с. Малушине Путивльського району Сумської області померла ОСОБА_8 (а.с. 19).

З архівного витягу запису акту про шлюб № 4 від 29.01.1938 вбачається, що 29.01.1983 зареєстрували шлюб ОСОБА_7 та ОСОБА_9 (а.с. 11-12).

З листа Державного архіву Сумської області від 20.04.2018 № Шм-26 вбачається, що у метричних книгах Георгіївської церкви с. Шалигіне Путивльського повіту Курської губернії за 1911 р. та за 1915 р. відомостей про народження ОСОБА_10 немає (а.с. 13).

З комісійного акту старости Козаченського старостинського округу Путивльської міської ради Путивльського району Сумської області від 22.07.2021 вбачається, що ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , дійсно постійно фактично проживала та була зареєстрована до дня смерті по АДРЕСА_1 разом із ОСОБА_4 , з якою вони вдвох спільно разом проживали з 1991 року по день смерті ОСОБА_3 . ОСОБА_4 своєчасно прийняла спадщину після померлої ОСОБА_3 шляхом вступу в управління та володіння спадковим майном (розпорядилася речами померлої). ОСОБА_4 знаходилася на утриманні ОСОБА_3 , оскільки була непрацездатною та потребувала сторонньої допомоги, доходи ОСОБА_3 були основним і постійним джерелом засобів до існування для ОСОБА_4 (а.с. 17).

Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та ОСОБА_13 кожен окремо суду пояснили, що ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , дійсно постійно фактично проживала та була зареєстрована до дня смерті по АДРЕСА_1 разом із ОСОБА_4 , з якою вони вдвох спільно разом проживали з 1991 року по день смерті ОСОБА_3 . ОСОБА_4 своєчасно прийняла спадщину після померлої ОСОБА_3 шляхом вступу в управління та володіння спадковим майном (розпорядилася речами померлої). ОСОБА_4 знаходилася на утриманні ОСОБА_3 , оскільки була непрацездатною та потребувала сторонньої допомоги, доходи ОСОБА_3 були основним і постійним джерелом засобів до існування для ОСОБА_4 .

Підстав для сумніву в достовірності таких показань у суду немає.

З постанови приватного нотаріуса Конотопського районного нотаріального округу Пустовойтова І.В. від 10.08.2021 № 182/02-31 вбачається, що видача свідоцтва про право на спадщину на право на земельну частку (пай), належне ОСОБА_3 в порядку спадкування після смерті ОСОБА_4 , є неможливим внаслідок відсутності документів, що підтверджують факт перебування останньої на утриманні ОСОБА_3 , а також відсутністю правовстановлюючого документу на спадкове майно (а.с. 28).

Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках. Суд може відмовити у захисті цивільного права та інтересу особи в разі порушення нею положень частин другої - п`ятої статті 13 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 525 ЦК Української РСР (1963 р.) часом відкриття спадщини визнається день смерті спадкодавця.

Частиною 2 ст. 548 ЦК Української РСР (1963 р.) прийнята спадщина визнається належною спадкоємцю з часу відкриття спадщини.

Згідно з ст. 531 ЦК Української РСР (1963 р.), до числа спадкоємців за законом належать непрацездатні особи, що перебували на утриманні померлого не менше одного року до його смерті. При наявності інших спадкоємців вони успадковують нарівні з спадкоємцями тієї черги, яка закликається до спадкоємства.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 549 ЦК Української РСР (1963 р.) визначено, що визнається, що спадкоємець прийняв спадщинй, якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном.

Відповідно до роз`яснень, викладених в п.п. 1, 8 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право. Судам необхідно мати на увазі, що встановлення факту перебування особи на утриманні померлого має значення для одержання спадщини, призначення пенсії або відшкодування шкоди, якщо допомога, яка надавалась, була для заявника постійним і основним джерелом засобів до існування. Одержання заявником заробітку, пенсії, стипендії, інших доходів не є підставою для відмови у встановленні факту перебування на утриманні, коли суд встановить, що основним і постійним джерелом засобів до існування була для заявника допомога з боку особи, яка надавала йому утримання. Видана відповідним органом довідка про те, що за його даними особа не перебувала на утриманні померлого, не виключає можливості встановлення в судовому порядку факту перебування на утриманні. Така довідка оцінюється судом за правилами ст.62 ЦПК. При вирішенні заяв про встановлення факту перебування на утриманні необхідно враховувати, що: за загальним правилом право на пенсію в разі смерті годувальника мають непрацездатні члени сім`ї годувальника, які були на його; для встановлення факту перебування на утриманні з метою оформлення права на спадщину необхідно, щоб утриманець був непрацездатним на день смерті спадкодавця і перебував на утриманні останнього незалежно від родинних чи шлюбних відносин з ним (ст. 531 Цивільного Кодексу України (ЦК) не менше одного року.

Отже, дослідивши надані докази в їх сукупності та взаємозв`язку, суд дійшов висновку, що дійсно ОСОБА_4 , 1935 року народження, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 в с. Малушине Путивльського району Сумської області, перебувала на утриманні ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Малушине Путивльського району Сумської області, у період часу з 1991 року і до смерті ОСОБА_3 – ІНФОРМАЦІЯ_1 , що є підставою для задоволення позову в цій частині.

ІНФОРМАЦІЯ_2 в с. Малушине Путивльського району Сумської області померла ОСОБА_4 , мати позивача, яка на день смерті була зареєстрована по АДРЕСА_1 , заповіт від її імені сільською радою не посвідчувався (а.с. 9, 10, 20, 21).

Позивач є спадкоємцем першої черги за законом після смерті матері, прийняла спадщину після її смерті, отримала свідоцтво про право на спадщину за законом на окреме спадкове майно, яким є право на земельну частку (пай) із землі СЗАПТ ім. Ілліча (а.с. 22).

До спадкового майна входить право на земельну частку (пай) розміром 7,53 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), що знаходиться на території Козаченської сільської ради Путивльського району Сумської області, належну ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Малушине Путивльського району Сумської області та спадщину після смерті якої прийняла, але не оформила за життя, ОСОБА_4 (а.с. 17, 27, 45).

При цьому, отримати в нотаріальному порядку свідоцтво про право на спадщину на вказане спадкове майно позивач не може з причини відсутності правовстановлюючих документів на нього, що вбачається з постанови нотаріуса від 10.08.2021 № 182/02-31 про відмову у вчиненні нотаріальної дії (а.с. 28).

В той же час, з фотокопії сертифікату на право на земельну частку (пай) серії СМ № 0139312 від 16.09.1996 вбачається, що ОСОБА_3 на підставі рішення Путивльської районної державної адміністрації від 01.08.1996 № 330-р як члену сільськогосподарського закритого акціонерно-пайового товариства ім. Ілліча належить право на земельну частку (пай) із землі вказаного товариства розміром 7,53 в умовних кадастрових гектарах (а.с. 27).

Відповідно до п.п. 2, 5 Указу Президента України «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» від 08.08.1995 №720/95 право на земельну частку (пай) мають члени коллективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, щододається до державного акта на право колективної власності на землю. Видача громадянам сертифікатів на право на земельну частку (пай) єдиного в Україні зразка та їхреєстрація провадяться відповідною районною державною адміністрацією.

Згідно з ч. 2 ст. 2 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власниками земельних ділянок (паїв)» основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), є сертифікат на право на земельну частку (пай), виданий районною (міською) державною адміністрацією. Документами, що посвідчують право на земельну частку (пай), також є :свідоцтво про право на спадщину; посвідчені у встановленому законом порядку договори купівлі-продажу, дарування, міни, до яких додається сертифікат на право на земельну частку (пай); рішення суду про визнання права на земельну частку (пай).

Як роз`яснено в п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України 16.04.2004 N 7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ», член коллективного сільськогосподарського підприємства (далі КСП), включений до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акта, і в разі його смерті успадкування права на земельний пай здійснюється за нормами ЦК, у тому числі й у випадку, коли з різних причин ця особа не отримала сертифікат на право на земельну частку (пай). Невнесення до зазначеного вище списку особи, яка була членом КСП на час передачі у колективну власність землі, не може позбавити її права на земельну частку.

Згідно з ч. 1 ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

У відповідності до ч. 5 ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Частиною 1 ст. 1261 ЦК України визначено, що у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Статтею 55 Конституції України передбачено право кожного на захист своїх прав і свобод від порушень і протиправних посягань будь-якими не забороненими законом засобами.

Згідно зі ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є, зокрема, визнання права.

Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом (стаття 328 ЦК України).

В силу ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Права власника майна підлягають захисту шляхом пред`явлення позову про визнання права на належне йому майно за умови, якщо власник не може належним чином реалізувати свої правомочності у зв`язку з наявністю щодо цього права сумнівів або претензій з боку третіх осіб.

Встановивши, що правовстановлюючий документ на право на земельну частку (пай) відсутній, а видача його дубліката чинним законодавством не передбачена, що унеможливлює реалізацію позивачем своїх спадкових прав, тому вони підлягають судовому захисту, а визнання даного позову відповідачем не суперечить закону та не порушує права, інтереси та свободи інших осіб.

Судові витрати не розподіляються, враховуючи відповідне клопотання позивача.

Виходячи з наведеного, керуючись ст.ст. 15, 16, 328, 392, 1220, 1261, 1268 ЦК України, ст.ст. 525, 531, 548, 549 ЦК Української РСР (1963 р.), ч. 2 ст. 2 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власниками земельних ділянок (паїв)», п.п. 2, 5 Указу Президента України «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» від 08.08.1995 № 720/95, ч. 4 ст. 206 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання – АДРЕСА_2 , задовольнити повністю.

2. Встановити факт, що має юридичне значення, а саме те, що ОСОБА_4 , 1935 року народження, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 в с. Малушине Путивльського району Сумської області, перебувала на утриманні ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Малушине Путивльського району Сумської області, у період часу з 1991 року і до смерті ОСОБА_3 – ІНФОРМАЦІЯ_1 .

3. Визнати за ОСОБА_2 право на земельну частку (пай) розміром 7,53 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості) із земель сільськогосподарського закритого акціонерно-пайового товариства ім. Ілліча, що знаходиться на території Козаченської сільської ради Путивльського району Сумської області, належне ОСОБА_3 на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай) серії СМ № 0139312, в порядку спадкування за законом після смерті матері – ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 в с. Малушине Путивльського району Сумської області.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сумського апеляційного суду шляхом подачі протягом тридцяти днів з дня його проголошення апеляційної скарги. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено 03.12.2021.

Суддя С.М.Токарєв