Ухвала суду № 101585689, 01.12.2021, Пустомитівський районний суд Львівської області

Справа № 450/1703/19 Провадження № 2-ві/450/5/21

УХВАЛА

про відмову в задоволенні відводу

01 грудня 2021 року Пустомитівський районний суд Львівської області в складі :

головуючого судді Добош Н.Б.

при секретарі Гев`як Ю.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Пустомити заяву представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про відвід головуючого - судді Данилів Є.О. від участі у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , приватного нотаріуса Пустомитівського районного нотаріального округу Моісєєвої Ольги Ярославівни, Державний реєстратор Комунального підприємства «Реєстрація майна та бізнесу» Труба Оксана Михайлівна, треті особи, які не заявлять самостійних вимог на предмет спору Звенигородська сільська рада Пустомитівського рвйону Львівської області, ОСОБА_4 про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину та скасування рішення про реєстрацію прав,-

В С Т А Н О В И В :

На розгляд судді Добош Н.Б. передано заяву представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про відвід головуючого - судді Данилів Є.О. від участі у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , приватного нотаріуса Пустомитівського районного нотаріального округу Моісєєвої Ольги Ярославівни, Державний реєстратор Комунального підприємства «Реєстрація майна та бізнесу» Труба Оксана Михайлівна, треті особи, які не заявлять самостійних вимог на предмет спору Звенигородська сільська рада Пустомитівського рвйону Львівської області, ОСОБА_4 про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину та скасування рішення про реєстрацію прав.

Заява мотивована тим, що головуючим суддею Данилів Є.О. розглядається цивільна справа за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , приватного нотаріуса Пустомитівського районного нотаріального округу Моісєєвої Ольги Ярославівни, Державний реєстратор Комунального підприємства «Реєстрація майна та бізнесу» Труба Оксана Михайлівна, треті особи, які не заявлять самостійних вимог на предмет спору Звенигородська сільська рада Пустомитівського рвйону Львівської області, ОСОБА_4 про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину та скасування рішення про реєстрацію прав. 03.03.2020 року в судовому засіданні у відсутності представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , було прийнято ухвалу про призначення у цивільній справі № 450/1703/19 експертизи. Всупереч вимогам ЦПК України, текст зазначеної ухвали не було виготовлено судом у встановлений строк та не надіслано стороні відповідача. Вказану ухвалу представник відповідача отримав лише 09.10.2020 року. 20 жовтня 2020 року представником відповідача подану апеляційну скаргу на ухвалу про призначення експертизи, яка постановою Львівського апеляційного суду від 21.10.2021 року, скасовано. Також вказує, що суддею фактично не було постановлено вказаної ухвали відповідно до вимог ст.ст. 103, 259 та 260 ЦПК України, оскільки такий такий не виходив до нарадчої кімнату. Наведені обставини беззаперечно доводять підстави для відводу судді у відповідності до вимог п. 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України.

Згідно ч. 8 ст.40 ЦПК України, суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи.

У зв`язку з наведеним, судом вирішено розглянути заяву в судовому засіданні без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Вивчивши доводи заяви, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для її задоволення з огляду на наступне.

Згідно ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який, зокрема, вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Відповідно до ч. 1 ст. 6, ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу. Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права. Кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним відповідно до закону.

В свою чергу, положеннями Цивільного процесуального кодексу України передбачено процесуальне право осіб, які беруть участь у справі, заявити відвід судді, в провадженні якого знаходиться справа. Підстави для відводу судді визначені ст. 36 ЦПК України, за якими суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.

Згідно ч. 3 ст. 39 ЦПК України відвід повинен бути вмотивованим.

Аналізуючи підстави заявленого відводу судді вбачається, що останні зводяться до незгоди заявника з процесуальними діями та рішеннями судді Данилів Є.О. під час розгляду цивільної справи № № 450/1703/19.

Судом відзначається, що вказані доводи заяви ОСОБА_2 , не можуть бути підставою для відводу судді, оскільки частиною 4 ст. 36 ЦПК України визначено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Натомість сторона відповідача не погоджуючись з процесуальним рішенням у справі - ухвалою про призначення експертизи, скористалась своїм процесуальним правом на апеляційне оскарження такої.

Проте не може бути підставою для відводу, скасування ухвали Львівським апеляційним судом від 03.03.2020 року про призначення експертизи, оскільки вказану справу скеровано для продовження розгляду до суду першої інстанції та відповідно до ст. 37 ЦПК України відсутні підстави недопустимості повторної участі судді в розгляді справи.

У п.10 Постанови Пленуму Верховного Суду України №8 від 13 червня 2007 року «Про незалежність судової влади» виключне право перевірки законності та обґрунтованості судових рішень має відповідний суд згідно з процесуальним законодавством. Оскарження у будь-який спосіб судових рішень, діяльності судів і суддів щодо розгляду та вирішення справи поза передбаченим процесуальним законом порядком у справі не

допускається, і суди повинні відмовляти у прийнятті позовів та заяв з таким предметом. Відповідно, незгода сторони з винесеним суддею судовим рішенням, а так само прийняття суддею процесуальних рішень, розгляд суддею клопотань сторін по справі, не може бути підставою для відводу судді, а має наслідком право сторони на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення в порядку, визначеному положеннями ЦПК України.

Таким чином суд вважає, що доводи заявника в частині сумнівів у неупередженості судді не ґрунтуються на нормах ЦПК України, ним не зазначено і не доведено наявність обставин, які б вказували на необ`єктивність або упередженість головуючого судді, а зазначені ним доводи не свідчить про упередженість судді.

Інших обставин, які б викликали сумнів в об`єктивності та неупередженості судді, або ж слугували підставою для відводу судді з інших підстав, не виявлено.

Також відповідно до практики Європейського Суду з прав людини наявність безсторонності відповідно до п.1 ст.6 Конвенції повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивними критеріями.

У Конвенції про захист прав і основних свобод людини (ратифікована Верховною Радою України 17 липня 1997 р.; далі Конвенція) передбачено, що кожна людина має право на справедливий і відкритий розгляд справи незалежним і безстороннім судом (п. 1 ст. 6).

Водночас із прийняттям Європейським судом з прав людини нових рішень постійно поглиблюється тлумачення п. 1 ст. 6 Конвенції, з урахуванням проблем, пов`язаних з належним розумінням оціночних категорій «незалежний» і «безсторонній» суд у вітчизняному праві.

Визначення юридичного змісту оціночної категорії «безсторонній суд» зумовлює необхідність врахування суб`єктивного та об`єктивного критеріїв безсторонності. Перший з них означає, що суддя має бути суб`єктивно вільним від упередженості при розгляді справи; другий, що суддя має забезпечити достатні гарантії для усунення будь-яких обґрунтованих сумнівів щодо його неупередженості.

Конкретизуючи суб`єктивний критерій, Європейський Суд підкреслює, що поки не доведено інше, діє презумпція особистої безсторонності судді.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини обґрунтованість підстав для надання висновку щодо безсторонності суду для мети пункту 1 статті 6 Конвенції має встановлюватися згідно з:

"об`єктивним критерієм", який передбачає, що встановлення наявності упередженості суду (суддів) має бути визначено окремо від поведінки судді, тобто має бути з`ясовано, чи є очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. Своєю чергою вирішальне значення має саме наявність відповідних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, які свідчать про обґрунтованість сумніву в неупередженості суду;

"суб`єктивним критерієм", який вимагає оцінки реальних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи і тільки після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність.

При вирішенні питання про відвід судді, не встановлено ні суб`єктивних, ні об`єктивних критеріїв, які б свідчили про упередженість та відсутність безсторонності судді при здійснені розгляду справи.

Враховуючи вищенаведене, судом встановлено, що передбачені ст. 36 ЦПК України підстави для відводу відсутні, тому суд вважає заяву про відвід необґрунтованою та такою, що задоволенню не підлягає.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 36, 37, 39, 40, 247, 259, 261 ЦПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

в задоволенні заяви представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про відвід головуючого - судді Данилів Є.О. від участі у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , приватного нотаріуса Пустомитівського районного нотаріального округу Моісєєвої Ольги Ярославівни, Державний реєстратор Комунального підприємства «Реєстрація майна та бізнесу» Труба Оксана Михайлівна, треті особи, які не заявлять самостійних вимог на предмет спору Звенигородська сільська рада Пустомитівського рвйону Львівської області, ОСОБА_4 про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину та скасування рішення про реєстрацію прав,- відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала остаточна та окремому оскарженню не підлягає.

СуддяН. Б. Добош