Рішення № 101583861, 08.09.2021, Теплицький районний суд Вінницької області

Справа № 144/1225/19

Провадження № 2/144/126/21

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" вересня 2021 р. Теплицький районний суд Вінницької області

в складі: головуючого судді - Германа О.С.,

секретаря судового засіданні - Пігулі А.А.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в смт. Теплик справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю « Манівео швидка фінансова допомога» про захист прав споживачів, -

ВСТАНОВИВ:

До Теплицького районного суду Вінницької області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» про захист прав споживачів, визнання кредитного договору недійсним.

Позивач в позові посилається на те, що 13.08.2019 між нею та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» було укладено договір №474578358, відповідно до якого було отримано кредит на суму 5200 грн. 00 коп., 13.08.2019 було укладено додаткову угоду до договору за яким Товариство зобов`язується збільшити суму кредиту на суму 5200 грн. 00 коп., 18.08.2019 було укладено додаткову угоду до договору за яким Товариство зобов`язується збільшити суму кредиту на суму 550 грн. 00 коп., 22.08.2019 було укладено додаткову угоду до договору, за яким Товариство зобов`язується збільшити суму кредиту на суму 3000 грн. 00 коп. з 22.08.2019 року на строк дії договору №474578358 від 13.08.2019 року, 23.08.2019 року було укладено додаткову угоду до договору за якою товариство зобов`язується збільшити суму кредиту на суму 600 грн. 00 коп. з 23.08.2019 року на строк дії договору№474578358 від 13.08.2019 року, 24.08.2019 року було укладено додаткову угоду до договору №474578358, за яким Товариство зобов`язується збільшити суму кредиту на суму 449 грн. 00 коп. з 24.08.2019 року на строк дії договору №474578358 від 13.08.2019 року.

Позивач зазначає, що ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» було надано їй фінансову послугу шляхом обрання форми укладення договору № 474578358 від 12.08.2019 року за допомогою інформаційно- телекомунікаційної системи, проте нею не було підписано даний договір, таким чином, договір про надання позики на умовах фінансового кредиту - не містить жодних правових підстав та не може слугувати доказом безпірності укладання договору позики, оскільки ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» було порушено порядок укладання між сторонами договору, також вказує, що сума заборгованості складає 38617 грн. 18 коп. станом на дату звернення до суду, проте немає пояснень щодо суми заборгованості за договором, а саме не надано пояснення щодо нарахування заборгованості за відсотками, тому заявлені суми процентів до стягнення не грунтуються на умовах договору і наданому розрахунку, а тому не підлягають задоволенню. Позивач вважає, що порядок акцептування пропозиції відповідачем не відповідає положенням Закону України «Про електронну комерцію», а договір, укладений між сторонами, є таким, що не прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі, тому просить визнати недійсним договір №474578358 від 13.08.2019.

У судове засідання позивач не зявилася, повідомлялась належним чином про час та місце проведення судового засідання.

У судове засідання представник відповідача - ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» не зявився, від нього надійшов відзив на позов, в якиму він просив суд залишити позов без задоволення. При цьому зазначив, що, укладаючи договір, позивач погодився із усіма його умовами та отримав грошові кошти. Так, правила надання грошових коштів ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» визначають порядок і умови надання грошових коштів у кредит. Дані правила розміщені на відповідному сайті Товариства у загальному доступі для ознайомлення всіх зацікавлених осіб і є публічною офертою Товариства до укладання Договору. Уклавши Договір, позичальник підтвердив, що він ознайомлений, повністю розуміє, погоджується і зобовязується неухильно дотримуватися договору та угод, текст яких розміщений на сайті. І взагалі, для того щоб Кредитний договір між позивачем та відповідачем був укладений, позивач повинен був здійснити ряд дій, як-то: отримати лист на електрону пошту та смс-повідомлення, здійснити вхід на сайт Товариства за допомогою логіна особистого кабінету та пароля особистого кабінету, які він дійсно виконав. Таким Позивача ніхто до укладення договору не спонукав, ініціатива отримання кредиту виходила саме від нього. Позивач самостійно надав персональну інформацію, без якої укладення договору було б неможливим. Позицію позивача щодо визнання кредитного договору недійсним вважає невмотивованою, оскільки факт отримання грошових коштів позивач визнає та не заперечує, позивач вже попередньо оформлювала з відповідачем 14 (чотирнадцять) кредитних договорів, виконавши всі їх умови та була ознайомлена з умовами кредитування.

Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Клопотання про розгляд справи за участю сторін від учасників судового процесу не надходило.

Вивчивши матеріали цивільної справи, суд дійшов висновку про відсутність законних підстав для задоволення позову з огляду на таке.

Судом встановлено, що на офіційному сайті товариства з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» в мережі Інтернет розміщено «Правила надання грошових коштів у кредит Товариства з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога», які є публічною пропозицією (офертою) на укладення кредитного договору на умовах і в порядку, що визначені ними.

13.08.2019 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 474578358, за умовами якого Товариство надало Позичальнику грошові кошти в сумі 5200 грн. строком 30 календарних днів, а позивач зобов`язався прийняти, належним чином використати та повернути кредит в сумі 5200 грн., а також сплатити проценти за користування кредитом.

Згідно пункту 1.4 кредитного договору № 474578358, нарахування процентів за користування кредитом здійснюється у розмірі 0,61% від суми кредиту за кожен день користування кредитом.

Статтею 626 ЦК України - визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 ЦК України).

Відповідно до положень ст. 638 ЦК України - договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

В статті 3 Закону України «Про електрону комерцію», зазначено, що електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обовязків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно ст. 1054 ЦК України - за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Стаття 11 Закону України «Про захист прав споживачів» встановила, що у договорі про надання споживчого кредиту зазначаються: 1) сума кредиту; 2) детальний розпис сукупної вартості кредиту для споживача (у процентному значенні та грошовому виразі) з урахуванням відсоткової ставки за кредитом та вартості всіх послуг (реєстратора, нотаріуса, страховика, оцінювача тощо), пов`язаних з одержанням, обслуговуванням, погашенням кредиту та укладенням договору про надання споживчого кредиту; 3) дата видачі кредиту або, якщо кредит видаватиметься частинами, дати і суми надання таких частин кредиту та інші умови надання кредиту; 4) право дострокового повернення кредиту; 5) річна відсоткова ставка за кредитом; 6) умови дострокового розірвання договору; 7) інші умови, визначені законодавством.

Зі змісту оспорюваного кредитного договору вбачається, що в ньому визначено основні істотні умови, характерні для такого виду договорів, зазначено суму кредиту, дату його видачі, строк надання коштів, розмір процентів, умови кредитування.

Позичальник ОСОБА_1 погодилася на укладення договору саме такого змісту, про що свідчить заявка до товариства з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» та підписання договору за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Відповідно до ст. 215 ЦК України - підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою ташостоюстатті 203 цього Кодексу.

Як встановлено в ст. 203 ЦК України - зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Стаття 230 ЦК України - закріпила, що якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення (частина першастатті 229 цього Кодексу), такий правочин визнається судом недійсним. Обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування.

Згідност.18 Закону України «Про захист прав споживачів» продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача.

Встатті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» також зазначено, щодо договорів із споживачами про надання споживчого кредиту застосовуються положення цьогоЗаконупро несправедливі умови в договорах, зокрема положення, згідно з якими: 1) для надання кредиту необхідно передати як забезпечення повну суму або частину суми кредиту чи використати її повністю або частково для покладення на депозит, або викупу цінних паперів, або інших фінансових інструментів, крім випадків, коли споживач одержує за таким депозитом, такими цінними паперами чи іншими фінансовими інструментами таку ж або більшу відсоткову ставку, як і ставка за його кредитом; 2) споживач зобов`язаний під час укладення договору укласти інший договір з кредитодавцем або третьою особою, визначеною кредитодавцем, крім випадків, коли укладення такого договору вимагається законодавством та/або коли витрати за таким договором прямо передбачені у складі сукупної вартості кредиту для споживача; 3) передбачаються зміни в будь-яких витратах за договором, крім відсоткової ставки; 4) встановлюються дискримінаційні стосовно споживача правила зміни відсоткової ставки.

Статтею 19 Закону встановлено, що нечесна підприємницька практика забороняється. Нечесна підприємницька практика включає: 1) вчинення дій, що кваліфікуються законодавством як прояв недобросовісної конкуренції; 2) будь-яку діяльність (дії або бездіяльність), що вводить споживача в оману або є агресивною. Підприємницька практика є такою, що вводить в оману, якщо під час пропонування продукції споживачу не надається або надається у нечіткий, незрозумілий або двозначний спосіб інформація, необхідна для здійснення свідомого вибору.

Оскільки в ході розгляду справи не було встановлено обставин, які б свідчили про невідповідність умов кредитного договору № 474578358 вимогам законодавства та про несправедливість його умов, так як доводи позивача про нечесну підприємницьку практику ґрунтуються виключно на його поясненнях і спростовуються самим змістом договору, суд дійшов висновку про відсутність підстав для визнання спірного договору недійсним з підстав, передбачених ст.ст.203,215,230 ЦК України та ст.ст.11,18,19 Закону України «Про захист прав споживачів».

Частина 5 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Правила надання грошових коштів у кредит товариства з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» перебувають в загальному доступі, будучи опублікованими на сайті.

Ці правила є публічною пропозицією (офертою), у розумінні ст.ст. 641,644 ЦК України, на укладення договору кредиту, та визначають порядок і умови кредитування, права і обов`язки сторін, іншу інформацію, необхідну для укладення договору.

Матеріали справи свідчать про те, що оспорюваний договір укладений в електронній формі.

Електронні правочини оформлюються шляхом фіксації волі сторін та його змісту. Така фіксація здійснюється за допомогою складання документу, який відтворює волю сторін. На відміну від традиційної письмової форми правочину воля сторін електронного правочину втілюється в електронному документі.

Договір укладений в електронному варіанті та з електронним підписом. Без отримання листа на адресу електронної пошти та смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою Логіна Особистого кабінету і Пароля Особистого кабінету кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений. Тому укладення кредитного договору відповідало внутрішній волі позивача.

Відповідно дост. 81 Цивільного процесуального кодексу України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Суд дійшов висновку про відсутність законних підстав для задоволення даного позову, а відтак про наявність підстав для відмови в задоволенні позову в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 263-265, 268 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» про захист прав споживачів відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційної скарги не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Вінницького апеляційного суду. Учасники справи, яким повне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя