Рішення № 101583307, 01.12.2021, Зміївський районний суд Харківської області

РІШЕННЯ

Іменем України

(заочне)

Справа № 621/2694/21

Провадження 2/621/1086/21

01 грудня 2021 року м. Зміїв Харківської області

Зміївський районний суд Харківської області в складі:

головуючий – суддя В.Філіп`єва,

за участі секретаря судового засідання – А. Лацько,

позивач – Акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк",

відповідач – ОСОБА_1 ,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження за відсутності учасників справи в залі суду цивільну справу за позовною заявою Акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитом,

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача АТ КБ «ПРИВАТБАНК» звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 , в якій просить суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором № б/н від 20.10.2009 в розмірі 8372,76 грн станом на 26.07.2021, яка складається з наступного: 7293,08 грн – індекс інфляції за прострочення виконання зобов`язання, 1079,68 грн – 3% річних від простроченої суми.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідно до договору № б/н від 20.10.2009 року ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 5600,00 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом.

Рішенням Зміївського районного суду Харківської області від 27.03.2015 за період з 20.10.2009 по 02.12.2014 з відповідача було стягнуто заборгованість. У зв`язку з чим, стягненню підлягає заборгованість, яка виникла у період з 25.12.2014 по 26.07.2021 у розмірі 8372,76 грн, яка складається з наступного: 7293,08 грн – індекс інфляції за прострочення виконання зобов`язання, 1079,68 грн – 3% річних від простроченої суми. Винесення рішення судом не свідчить про припинення договірних відносин сторін, оскільки договір діє до повного виконання сторонами зобов`язання та не звільняє боржника від відповідальності за невиконання ним грошового зобов`язання. В зв`язку з чим позивач звернувся до суду з вказаним позовом

14 вересня 2021 року ухвалою Зміївського районного суду Харківської області позовну заяву Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" прийнято до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом учасників в судове засідання.

В судове засідання представник позивача не з`явився, в позовній заяві просив судовий розгляд справи проводити за відсутності представника позивача, підтримав позовні вимоги у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві, не заперечував проти ухвалення по справі заочного рішення.

Відповідач ОСОБА_3 , який належним чином повідомлявся про час та місце судового розгляду, в тому числі через оголошення на офіційному сайті Судової влади України, повторно в судове засідання не з`явився, про причини неявки не повідомив, заяв про відкладення розгляду справи, відзиву на позов не подавав (а.с. 84,86).

Ухвалою Зміївського районного суду Харківської області від 01.12.2021 на підставі ч.4 ст. 223, ч. 1 ст. 280 ЦПК України постановлено ухвалити заочне рішення по справі.

В зв`язку з неподанням відповідачем відзиву на позовну заяву, суд вирішує спір згідно положень ч.8 статті 178 ЦПК України за матеріалами, наявними в цивільній справі.

Судом враховується, що в силу вимог ч.1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

В зв`язку з тим, що всі учасники справи в судове засідання не з`явилися, відповідно до положень ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши доводи позивача, викладені в позовній заяві, вивчивши письмові докази, що містяться в матеріалах справи, суд встановив наступне:

Повноваження позивача щодо надання банківських послуг кредитування підтверджуються відомостями, що містяться у витягу та виписці з ЄДРПОУ 14.06.2018, Банківській ліцензії № 22 від 05.10.2011, витягу з нової редакції Статуту Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк", затвердженому постановою КМУ від 05.06.2019 № 594 (а.с.66-74).

Згідно «Анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в Приватбанку» від 20.10.2009 позичальник – відповідач ОСОБА_3 просив відкрити йому платіжну картку Кредитка «Універсальна» (а.с.46-47).

Умови користування платіжною карткою, розмір, порядок і строк погашення заборгованості та розмір штрафних санкцій містяться в Умовах і Правилах надання банківських послуг у Приватбанку (а.с.50-64).

На виконання взятих на себе зобов`язань, позивач 20.10.2009 відкрив відповідачеві картковий рахунок та випустив платіжну картку № НОМЕР_1 строком дії до червня 2013 року; 26.11.2010 випустив платіжну картку № НОМЕР_2 строком дії до серпня 2014 року; 16.02.2012 випустив платіжну картку № НОМЕР_3 строком дії до березня 2015 року; 15.05.2012 – картку № НОМЕР_4 строком дії до січня 2016 року, 14.07.2012 – картку № НОМЕР_5 строком дії до березня 2016 року, 13.08.2012 – картку № НОМЕР_6 строком дії до квітня 2016 року, 11.06.2013 – картку № НОМЕР_7 строком дії до червня 2016 року (а.с.38)

Як вбачається з Довідки про зміну умов кредитування, розрахунку та Виписки по картковому рахунку, наданих позивачем, відповідачеві з 20.10.2009 встановлено кредитний ліміт в розмірі 500,00 гривень, який 26.11.2010 було збільшено до 5600,00 гривень (а.с. 37)

При цьому на момент збільшення кредитного ліміту 26.11.2010 відповідач здійснював платіжні операції зі зняття та внесення грошових коштів, що свідчить про узгодження сторонами розміру збільшеного ліміту та інших умов Договору. Згідно зазначеної виписки, відповідач свої зобов`язання з погашення заборгованості за кредитом виконував не в повному обсязі та несвоєчасно, внаслідок чого утворилася заборгованість в сумі 13780,68 гривень (а.с.20-36).

Рішенням Зміївського районного суду Харківської області від 27.03.2015 позов ПАТ КБ «Приватбанк» - задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором № б/н від 20.10.2009 року у розмірі 13780 грн 68 коп. та судовий збір у розмірі 243,60 гривні.

Згідно розрахунку за період з 25.12.2014 по 26.07.2021 має заборгованість у розмірі 8372,76 грн станом на 26.07.2021, яка складається з наступного: 7293,08 грн – індекс інфляції за прострочення виконання зобов`язання, 1079,68 грн – 3% річних від простроченої суми (а.с. 16-19)

Дослідивши доводи позовної заяви та надані до неї докази, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 124 Конституції України та ст. 14 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили є обов`язковими для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організації, посадових чи службових осіб, громадян і підлягають виконанню на всій території України.

Частиною 1 статті 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

За змістом статті 3 Цивільного кодексу України, загальними засадами цивільного судочинства, крім іншого, є свобода договору, судовий захист цивільного права та інтересу, справедливість, добросовісність та розумність.

Згідно п.1 ч.2 статті 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав і обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Статтею 15 Цивільного кодексу України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного судочинства.

Відносини у сфері банківського кредитування регулюються, крім іншого, Законом України «Про банки і банківську діяльність», «Про захист прав споживачів», нормами цивільного законодавства, тощо.

Згідно ч.1 ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч.1 статті 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Як встановлено судом і підтверджено належними й допустимими доказами, дослідженими в судовому засіданні, відповідач ОСОБА_3 звернувся до позивача – АТ КБ «Приватбанк» 20.10.2009 за отриманням кредитних коштів, якими користується до теперішнього часу.

Відповідачем, в свою чергу, не надано будь-яких доказів на спростування доводів позовної заяви та розрахунку заборгованості за кредитом.

Частинами 1, 3 статті 509 ЦК України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку, зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості

Відповідно до статті 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно статті 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Наслідки прострочення боржником грошового зобов`язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та трьох процентів річних виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним коштами, належними до сплати кредиторові.

Частиною 5 ст. 11 ЦК України передбачено можливість виникнення грошового зобов`язання на підставі судового рішення, а відтак і застосування до боржника, що прострочив виконання такого зобов`язання, негативних наслідків, установлених ч. 2 ст. 625 ЦК України.

Такі правові висновки, викладені у постановах Верховного Суду України від 05.11.2011 року від 04.11.2011 року, від 30.03.2016 року, від 06.07.2016 року № 6-1946 цс 15.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 10 квітня 2018 року у справі № 910/10156/17 вказала, що приписи статті 625 ЦК України поширюються на всі види грошових зобов`язань; грошове зобов`язання може виникати між сторонами не тільки з договірних відносин, але й з інших підстав, передбачених цивільним законодавством.

Згідно з ч.4 ст.82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Враховуючи вищезазначене, а також те, що рішенням Зміївського районного суду Харківської області від 11.11.2014 з відповідача було стягнуто суму боргу за кредитним договором № б/н від 20.10.2009, позовна заява Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПРИВАТБАНК» про заборгованості в розмірі 8372 (вісім тисяч триста сімдесят дві) грн 76 коп. є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідача належить стягнути на користь позивача витрати по сплаті судового збору.

З урахуванням викладеного, керуючись статтями 2, 4, 12, 76-81, 89, 141, 223, ч. 2 ст. 247, 259, 263-265, 268, 273, 280-289, 354, 355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву задовольнити.

Стягнути зі ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_8 , на користь Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" заборгованість за кредитним договором № б/н від 20.10.2009 в розмірі 8372 (вісім тисяч триста сімдесят дві) грн 76 коп., яка складається з наступного: 7293 (сім тисяч двісті дев`яносто три) 08 грн – індекс інфляції за прострочення виконання зобов`язання, 1079 (одна тисяча сімдесят дев`ять) 68 грн – 3% річних від простроченої суми.

Стягнути зі ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_8 , на користь Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" 2 270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн 00 коп. на відшкодування витрат по сплаті судового збору.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте Зміївським районним судом Харківської області за письмовою заявою відповідача, яка може бути ним подана протягом тридцяти днів з дня його складення.

Відповідач, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду через Зміївський районний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: Акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк", місце знаходження: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, б. 1Д, код ЄДРПОУ: 14360570.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_8 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 .

Повне рішення складено 01.12.2021.

Головуючий: суддя В. Філіп`єва