Вирок № 101582063, 03.12.2021, Комунарський районний суд м. Запоріжжя

Справа № 333/7067/21

Провадження № 1-кп/333/696/21

ВИРОК

Іменем України

03 грудня 2021 року м. Запоріжжя

Комунарський районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого - судді Холода Р.С.,

за участю: секретаря судового засідання Бобко О.В.,

прокурора Богача С.О.,

захисника Рибальченка Д.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі Комунарського районного суду м. Запоріжжя кримінальне провадження за обвинуваченням:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився у м. Запоріжжі, українця, громадянина України, освіта середня спеціальна, не одруженого, працює помічником сталевара у ПАТ «Дніпроспецсталь», зареєстрований та фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.309 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

03.09.2021 року, у вечірній час доби, ОСОБА_1 , маючи прямий умисел на незаконне придбання та зберігання психотропної речовини без мети збуту, знаходячись на території кладовища «Першотравневе» у Комунарському районі м. Запоріжжя, діючи умисно, з метою задоволення особистих потреб, незаконно придбав шляхом привласнення знайдений полімерний пакет з застібкою Zip Lock з кристалічною речовиною, що є особливо небезпечною психотропною речовиною, обіг якої заборонено - PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-он), маса якої склала 1,2527 грам (в перерахунку на основу), який у подальшому зберігав при собі.

Після цього, у той же день, о 19 год. 02 хв. ОСОБА_1 неподалік від будинку №85-А по вул. Миколи Ласточкіна у м. Запоріжжі був зупинений працівниками поліції, які у період з 19 год. 41 хв. по 19 год. 45 хв. вилучили у нього вказаний полімерний пакет з психотропною речовиною. Згідно «Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №770 від 06.05.2000 року PVP віднесений до психотропних речовин, обіг якої заборонено (Таблиця І, Список №2), яку ОСОБА_1 незаконно зберігав при собі для особистого вживання без мети збуту.

Суд вважає вказане обвинувачення доведеним та кваліфікує дії ОСОБА_1 як скоєння кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.309 КК України, а саме: незаконне придбання та зберігання психотропних речовин без мети збуту.

Під час судового розгляду ОСОБА_1 визнав свою вину повністю у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.309 КК України, і пояснив, що йому зрозуміло обвинувачення, права, передбачені КПК України, він погоджується із обставинами, зазначеними в обвинувальному акті, із зібраними у кримінальному провадженні доказами, як достовірними, належними і допустимими, знає про міру та вид покарання, передбаченими КК України за вказане кримінальне правопорушення і його заява про винуватість не є результатом якихось погроз або обіцянок.

Додатково пояснив, що 03.09.2021 року, приблизно о 17-18-00 год., він разом із своїм знайомим ОСОБА_2 вживали алкогольні напої. Під час цього, останній запропонував йому придбати психотропну речовину через один із сайтів на месенджері «Telegram». Він погодився та через термінал на відповідний рахунок перевів 500 грн. Через декілька хвилин, йому на телефон прийшло фотозображення місця, де була захована психотропна речовина, а саме: на території кладовища «Першотравневе». Після цього, разом із ОСОБА_2 направилися на кладовище, де він знайшов психотропну речовину, замотану у поліетиленовий пакет та в ізоляційну стрічку. Цей пакет він поклав собі у пачку з цигарками. Коли вони з ОСОБА_2 йшли додому, біля одного з будинків по вул. Миколи Ласточкіна у м. Запоріжжі їх зупинили працівники поліції. Під час поверхневої перевірки, працівники поліції у нього виявили пачку цигарок з психотропною речовиною. У подальшому, приїхала слідча-оперативна група, яка і вилучила вказаний пакет. У скоєному щиро розкаюється, готовий понести відповідальність за скоєне. Він ніколи в житті не вживав наркотичні засоби або психотропні речовини. Стосовно покарання зазначив, що він має лише щомісячний дохід у вигляді зарплати на роботі у розмірі до 10 000 грн., тому навіть мінімальний штраф, передбачений ч.1 ст.309 КК України, сплатити не зможе. Погоджується на покарання з іспитовим терміном.

Враховуючи те, що ОСОБА_1 у повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.309 КК України, при обставинах, викладених в обвинувальному акті, приймаючи до уваги, що прокурор і обвинувачений не оспорювали обставини, встановлені органом досудового розслідування, учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позиції, суд учасникам кримінального провадження роз`яснив положення ч.3 ст.349 КПК України, так як прокурор запропонував саме у такому порядку досліджувати докази по даному кримінальному провадженню.

Вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження, в порядку, передбаченому ч.3 ст.349 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин, які ніким не оспорюються.

Враховуючи викладене, суд дослідив матеріали: судової хімічної експертизи; що характеризують особу ОСОБА_1 та стосуються речових доказів.

Згідно п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» №7 від 24.10.2003 року виходячи з того, що встановлення пом`якшуючих та обтяжуючих покарання обставин має значення для правильного його призначення, судам необхідно всебічно досліджувати матеріали справи щодо наявності таких обставин і наводити у вироку мотиви прийнятого рішення. При цьому таке рішення має бути повністю самостійним і не ставить у залежність від наведених в обвинувальному висновку обставин, які пом`якшують чи обтяжують покарання.

Обставиною, яка пом`якшує покарання ОСОБА_1 є щире каяття, що підтверджується його поведінкою під час досудового розслідування та судового розгляду. Обставини, обтяжуючі покарання ОСОБА_1 , відсутні.

Частина 2 статті 61 Конституції України передбачає, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

При призначенні покарання ОСОБА_1 , суд виходить із положень статті 65 КК України, а саме: з принципів законності, справедливості, індивідуалізації. При цьому, суд враховує ступінь тяжкості скоєного ОСОБА_1 кримінального правопорушення, яке відповідно до вимог ст.12 КК України є кримінальним проступком, його суспільну небезпечність, вік та здоров`я обвинуваченого (на обліках у лікарів нарколога та психіатра не перебуває), характеризуючі особистість обвинуваченого обставини - має постійне місце проживання та реєстрації, не одружений, на утриманні відсутні жодні особи, офіційно працює, раніше не судимий.

У рішенні «Бемер проти Німеччини» від 03 жовтня 2002 року Європейський суд з прав людини зазначає, що кримінальний суд має враховувати особу засудженого, його стаж злочинної діяльності, обставини скоєного ним злочину, його поведінку після злочину, умови його життя та наслідки, яких можна очікувати в зв`язку з відстрочкою.

Враховуючи особистість обвинуваченого, конкретні обставини кримінального провадження, наявність пом`якшуючих та відсутність обтяжуючих покарання обставин, відсутність можливості сплатити штраф, суд вважає, що ОСОБА_1 необхідно призначити покарання у виді обмеження волі з мінімальним строком.

З урахуванням вимог ст.75 КК України, суд дійшов до висновку про можливість виправлення обвинуваченого без ізоляції від суспільства та звільнення його від покарання з випробуванням.

На переконання суду, призначення обвинуваченому такого покарання буде справедливим, співрозмірним і достатнім для його виправлення, кари та запобігання вчинення нових кримінальних правопорушень як самим обвинуваченим, так і іншими особами, а також буде відповідати таким принципам Європейської конвенції з захисту прав людини і основоположних свобод як пропорційність обмеження прав людини, легітимна мета та невідворотність покарання.

Процесуальні витрати згідно обвинувального акту у кримінальному провадженні складають 686 грн. 48 коп. за залучення експерта на проведення судової хімічної експертизи.

Відповідно до ч.2 ст. 124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

Враховуючи, що процесуальні витраті, зазначені в обвинувальному акті документально підтверджені матеріалами кримінального провадження (довідкою про витрати на проведення експертизи № СЕ-19/108-21/10567-НЗПРАП від 08.09.2021 року), тому суд вирішує про стягнення з обвинуваченого зазначених витрат на користь держави.

Судом встановлено, що постановами старшого дізнавача СД Комунарського ВП Шимовою С.С. від 03.09.2021 року та 10.09.2021 року CD-R диск із відеозаписом огляду місця події, а також психотропна речовина, упакована у спецпакет №3787975, вилучена у ОСОБА_1 , відповідно, були визнані речовим доказом.

Згідно п.п. 3,7 ч.9 ст.100 КПК України питання про долю речових доказів і документів, які були надані суду, вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження, при цьому: документи, що є речовими доказами, залишаються в матеріалах кримінального провадження протягом усього часу їх зберігання; майно, що було предметом кримінального правопорушення, пов`язаного з незаконним обігом передається відповідним установам або знищується.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.99 КПК України до документів, за умови наявності в них відомостей, передбачених частиною першою цієї статті, можуть належати матеріали фотозйомки, звукозапису, відеозапису та інші носії інформації (у тому числі електронні).

Отже, враховуючи, що на CD-R диску міститься інформація, що стосується скоєного ОСОБА_1 кримінального правопорушення, тому він є документом, який необхідно зберігати в матеріалах кримінального провадження.

Вилучена у обвинуваченого психотропна речовина підлягає знищенню.

Запобіжний захід до ОСОБА_1 не застосовувався.

Керуючись ст. ст. 349 ч.3, 366-368, 370-371, 373-374, 376, 395 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.309 КК України, на підставі якої призначити йому покарання у виді 1 (одного) року обмеження волі.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк 1 (один) рік.

Згідно вимог ст.76 КК України, у зв`язку зі звільненням від відбування покарання з випробуванням, покласти на ОСОБА_1 такі обов`язки: не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання; періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації.

Речові докази:

- психотропну речовину - PVP (упакована у спецпакет №3787975), що знаходиться в камері зберігання речових доказів Відділу поліції №4 Запорізького районного управління ГУНП в Запорізькій області - знищити;

- CD-R диск, що зберігається у матеріалах кримінального провадження - залишити у кримінальному провадженні.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави процесуальні витрати у розмірі 686 (шістсот вісімдесят шість) грн. 48 коп. за залучення експерта на проведення судової хімічної експертизи.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржено до Запорізького апеляційного суду через Комунарський районний суд м. Запоріжжя протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Копію вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надіслати учасникам судового провадження, які не були присутні у судовому засіданні.

Суддя Комунарського районного суду

м. Запоріжжя Р.С. Холод