Рішення № 101581840, 01.12.2021, Селидівський міський суд Донецької області

Справа № 242/2459/21

Провадження № 2/242/870/21

РІШЕННЯ

І м е н е м У к р а ї н и

01 грудня 2021 року Селидівський міський суд Донецької області в складі головуючого судді: Хацько Н.О., за участю секретаря судового засідання Носаль А. В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Селидове в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Селидівської міської ради про визнання права власності на спадщину за законом , -

В с т а н о в и в :

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом про визнання права власності на спадщину за законом. В обґрунтування позовної заяви зазначив, що він є сином ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після її смерті залишилася спадщина у виді житлового будинку та земельної ділянки площею 0,0785 га, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 . Цільове призначення земельної ділянки: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер земельної ділянки: 1413846500:01:001:0057. Позивач звернувся до нотаріуса для отримання свідоцтва про право на спадщину за законом, та 29 листопада 2018 року йому було видано свідоцтво про право на спадщину на житловий будинок. Разом з тим, постановою державного нотаріуса від 29 листопада 2018 року йому було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на земельну ділянку, оскільки спадкодавцеь ОСОБА_2 не звернулася до відділу земельних ресурсів м. Селидове для одержання державного акту на землю на своє ім`я.

За таких обставин, позивач просить суд визнати за ним право власності на земельну ділянку площею 0,0785га, кадастровий номер 1413846500:01:001:0057, цільове призначення земельної ділянки: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), за адресою: АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвалою Селидівського міського суду Донецької області від 13 травня 2021 року відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою Селидівського міського суду Донецької області від 14 червня 2021 року закрито підготовче судове провадження, призначено справу до судового розгляду.

Ухвалою Селидівського міського суду Донецької області від 31 серпня 2021 року справу прийнято до провадження судді Хацько Н. О., повторно призначено розгляд справи по суті.

Позивач в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав до суду заяву про розгляд справи у його відсутність.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав до суду заяву про розгляд справи без його участі, в якій зазначив, що рішення просить ухвалити на розсуд суду.

Дослідивши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про те, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Частиною 1 ст. 1218 ЦК України визначено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Матеріалами справи підтверджено, що згідно із договором купівлі-продажу жилого будинку і земельної ділянки від 08 вересня 2005 року, посвідченого приватним нотаріусом Селидівського міського нотаріального округу Леоновою В. П., ОСОБА_2 придбала житловий будинок і земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 . земельна ділянка – площею 0,0785 гектарів передано для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд ( 0,0265 га – під будівлями, 0,0520 га – рілля). Опис меж: від А до Б землі гр. ОСОБА_3 , від Б до В землі гр. ОСОБА_4 , від В до Г – землі Цукуринської с/ради , від Г до А землі гр.. ОСОБА_5 .

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 померла, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого 29 травня 2018 року виконкомом Цукуринської селищної ради м. Селидове Донецької області.

Відповідно ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

У відповідності до ч. 1 ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

ОСОБА_1 є сином ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження НОМЕР_2 , виданого 01 серпня 1969 року Цукуринською селищною радою м. Селидове Донецької області.

За вимогами, визначеними в ч. 1 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

З матеріалів справи вбачається, що 29 листопада 2018 року позивачу видано свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_2 , а саме на житловий будинок АДРЕСА_1 .

Разом з тим, постановою державного нотаріуса Другої селидівської державної нотаріальної контори Доценко О. В. від 29 листопада 2018 року позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на земельну ділянку, оскільки не було підтверджено право власності спадкодавця на зазначену земельну ділянку.

Оцінюючи дані доводи, суд виходить з наступного.

У відповідності до ч. 1 ст. 182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

За положеннями, викладеними в абз. 2 ч. 1 ст. 373 ЦК України право власності на землю (земельну ділянку) набувається і здійснюється відповідно до закону.

Згідно з ч. 1 ст. 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Згідно з п.п.4.14-4.15 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України при видачі свідоцтва про право на спадщину нотаріус обов`язково перевіряє: факт смерті спадкодавця, час і місце відкриття спадщини, наявність підстав для закликання до спадкоємства, якщо має місце спадкування за законом, прийняття спадкоємцем спадщини у встановлений законом спосіб, склад спадкового майна, на яке видається свідоцтво про право на спадщину. На підтвердження цих обставин від спадкоємців витребовуються документи, які підтверджують вказані факти. Видача свідоцтва про право на спадщину на майно, право власності на яке підлягає державній реєстрації, проводиться нотаріусом після подання документів, що посвідчують право власності спадкодавця на таке майно, крім випадків, передбачених пунктом 3 глави 7 розділу І цього Порядку, та перевірки відсутності заборони або арешту цього майна.

За матеріалами справи позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку в зв`язку і тим, що не було підтверджено право власності спадкодавця на неї.

Разом з тим, дана земельна ділянка була придбана спадкодавцем разом з будинком, на підтвердження чого наданий договір купівлі-продажу жилого будинку і земельної ділянки, проте за життя спадкодавцем не було здійснено державну реєстрацію права власності на землю.

Так, згідно з копією витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, сформованого 30 квітня 2021 року, земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_1 , з кадастровим номером 1413846500:01:001:0057 належить ОСОБА_6 , яка зазначена продавцем у договорі купівлі-продажу жилого будинку і земельної ділянки від 08 вересня 2005 року.

Згідно ч. 5 ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ч. 1 ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Згідно ст. 1296 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Якщо спадщину прийняло кілька спадкоємців, свідоцтво про право на спадщину видається кожному з них із визначенням імені та часток у спадщині інших спадкоємців. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Згідно роз`яснень Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, що містяться у листі № 24-753/0/4-13 від 16 травня 2013 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування», якщо нотаріусом обґрунтовано відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, виникає цивільно-правовий спір, що підлягає розгляду у позовному провадженні. Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.

Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Оскільки позивач не має можливості отримати свідоцтво про право на спадщину на земельну ділянку в нотаріальній конторі, у зв`язку з відсутністю реєстрації права власності на неї на ім`я спадкодавця, суд вважає, що позивач позбавлений можливості іншим шляхом захистити своє право власності на спадщину за законом. У зв`язку з вищевикладеним суд приходить до висновку, що позовні вимоги про визнання права власності в порядку спадкування підлягають задоволенню.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 328, 392, 1216-1217, 1268, 1296 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 76, 81, 141, 223, 258, 259, 265, 268 ЦПК України, суд,-

У х в а л и в:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Селидівської міської ради про визнання права власності на спадщину за законом – задовольнити у повному обсязі.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку 0,0785га, кадастровий номер 1413846500:01:001:0057, цільове призначення земельної ділянки: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до апеляційного суду Донецької області протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Відповідач: Селидівська міська рада, Донецька область, м. Селидове, вул. К. Маркса, 8, код ЄДРПОУ 04052962.

Суддя Н.О. Хацько