Рішення № 101581784, 26.11.2021, Лиманський міський суд Донецької області (до 25.04.2025 - Краснолиманський міський суд Донецької області)

Справа № 236/4115/21

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 листопада 2021 року Краснолиманський міський суд Донецької області в складі:

головуючого судді - Бєлоусова А.Є.,

за участю: секретаря судового засідання - Безорчук А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Лиман за відсутністю сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , представник позивача - адвокат Воронов Артем Ігорович, до Лиманської міської ради Донецької області, Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, про визначення додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини,

ВСТАНОВИВ:

13.10.2021 до Краснолиманського міського суду Донецької області надійшла позовна заява ОСОБА_1 , представник позивача - адвокат Воронов Артем Ігорович, до Лиманської міської ради Донецької області, про визначення додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини (а.с. 1-3).

Ухвалою судді Краснолиманського міського суду Донецької області від 18.10.2021 відкрито провадження у справі, справу призначено до підготовчого засідання (а.с. 16-17).

Ухвалою Краснолиманського міського суду Донецької області від 10.11.2021 до участі у справі залучено співвідповідача - Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, підготовче провадження у справі закрито, спрау призначено до судового розгляду (а.с. 24-25).

Позивачка ОСОБА_1 та її представник - адвокат Воронов А.І., належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду цивільної справи, в судове засідання не прибули Представник позивача - адвокат Воронов В.І. надав суду заяву з проханням розглянути справу без його участі та без участі позивачки ОСОБА_1 , позовні вимоги підтримав повністю, наполягав на задоволенні позову, не заперечував проти розгляду справи в заочному порядку у разі неявки в судове засідання відповідачів (а.с. 22).

Відповідач - представник Лиманської міської ради Донецької області, належним чином повідомлений про час, дату та місце розгляду цивільної справи, в судове засідання не прибув, надав до суду заяву з проханням розглянути справу в його відсутності, рішення прийняти на розсуд суду (а.с. 30).

Відповідач - представник Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не прибув, клопотань про розгляд справи без його участі, та/або про вдкладення розгляду справи, а також відзиву на позовну заяву від відповідача до суду не надходило.

На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку з неявкою всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу судом не здійснюється.

Суд вважає можливим розглянути справу без особистої участі позивача, його представника та представників відповідачів, оскільки матеріали справи містять всі необхідні відомості про права та взаємовідносини сторін.

Ухвалою суду від 26.11.2021 постановлено здійснювати заочний розгляд вказаної цивільної справи.

Дослідивши зібрані у справі докази, всебічно і повно з`ясувавши всі обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши письмові докази, які мають значення для розгляду спору по суті, суд встановив фактичні обставини та відповідні їм цивільні правовідносини.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до положень статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною 1 статті 13 ЦПК України встановлено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи.

Судом встановлено, що 30.05.2020 в м. Макіївка Донецької області померла ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого 02.10.2021 року Жданівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Горлівському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) (а.с. 10).

Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина у виді недоодержаної пенсії у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області.

Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (ст. 1220 ч.ч.1,2 ЦК України).

Статтею 1218 ЦК України визначено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Цивільним законодавством України передбачено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ст 1217 ЦК України).

Статтею 1261 ЦК України встановлено, що у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Позивачка ОСОБА_1 є донькою ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження позивачки серії НОМЕР_2 , виданого 08.09.1956 року (а.с. 8), та свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_3 , виданого 26.10.1974 року (а.с. 9).

Відповідно до ч. 1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Згідно зі ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

При зверненні до нотріальної контори для оформлення спадкових прав, постановою приватного нотаріуса Краматорського районного нотріального округу Донецької області Семенової І.М. від 06.10.2021 року позивачці відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, оскільки нею пропущений строк для прийняття спадщини (а.с. 11).

Після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , позивачка не мала змоги належним чином, своєчасно, протягом шести місяців з дня смерті спадкодавця, звернутися до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, у зв`язку з тим, що на час смерті ОСОБА_2 позивачка перебувала на тимчасово непідконтрольній українській владі території, та оскільки контрольно-пропускні пункти на лінії розмежування у зв`язку із введенням карантинних обмежень до теперішнього часу закриті, позивачка не мала змоги виїхати на підконтрольну України територію та зареєструвати у встановленому законом порядку смерть своєї матері, а також звернутися до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини. Представник позивачки - адвокат Воронов А.І. просить суд визнати вказані обставини поважними, та визначити позивачці додатковий строк для прийняття спадщини, протягом трьох місяців.

Відповідно до частини 3 статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Правила частини третьої 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини суд визнав поважними.

За змістом пункту 1 статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини у статті 6 Конвенції, якою передбачено право на справедливий суд, не встановлено вимоги до держав засновувати апеляційні або касаційні суди. Там, де такі суди існують, гарантії, що містяться у вказаній статті, повинні відповідати також і забезпеченню ефективного доступу до цих судів (пункт 25 рішення у справі «Делькур проти Бельгії» від 17 січня 1970 року та пункт 65 рішення у справі «Гофман проти Німеччини» від 11 жовтня 2001 року).

Отже, право на справедливий судовий розгляд, закріплене в пункті 1 статті 6 Конвенції, необхідно розглядати як право на доступ до правосуддя.

Тобто Україна як учасниця Конвенції повинна створювати умови щодо забезпечення доступності правосуддя як загальновизнаного міжнародного стандарту справедливого судочинства.

Гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право на справедливий суд включає в себе принцип доступу до суду, ефективність якого обумовлюється тим, що особі має бути забезпечена можливість звернутися до суду за вирішенням певного питання, і що держава не повинна чинити правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.

При цьому, вирішуючи питання поважності причин пропущення шестимісячного строку, визначеного статтею 1270 ЦК України, для прийняття спадщини, суд має враховувати, що такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи

Принцип «пропорційності» тісно пов`язаний із принципом верховенства права: принцип верховенства права є фундаментом, на якому базується принцип «пропорційності», натомість принцип «пропорційності» є умовою реалізації принципу верховенства права і водночас його необхідним наслідком. Судова практика Європейського суду з прав людини розглядає принцип «пропорційності» як невід`ємну складову та інструмент верховенства права, зокрема й у питаннях захисту права власності.

Дотримання принципу «пропорційності» передбачає, що втручання в право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно з національним законодавством і в інтересах суспільства, все одно буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу, якщо не було дотримано розумної пропорційності між втручанням у право особи та інтересами суспільства. Ужиті державою заходи мають бути ефективними з точки зору розв`язання проблеми суспільства, і водночас пропорційними щодо прав приватних осіб. Оцінюючи пропорційність, слід визначити, чи можливо досягти легітимної мети за допомогою заходів, які були б менш обтяжливими для прав і свобод заінтересованої особи, оскільки обмеження не повинні бути надмірними або такими, що є більшими, ніж необхідно для реалізації поставленої мети.

Дана позиція узгоджується з постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 17 жовтня 2018 року м. Київ, справа № 681/203/17-ц провадження № 61-26164св18.

Прецендента практика ЄСПЛ містить принцип «належного урядування». Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (рішення у справах: «Беєлер проти Італії», «Онер`їлдіз проти Туреччини», «Megadat.com S.r.l. проти Молдови», «Москаль проти Польщі»). Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, що зачіпають майнові інтереси.

Стаття 1 Першого протоколу до Конвенції закріплює захист власності і встановлює, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини Конвенція призначена для гарантування не теоретичних або ілюзорних прав, а прав практичних та ефективних (п. 24 рішення ЄСПЛ від 09.10.1979 у справі «Ейрі»; п. 32 рішення ЄСПЛ від 30.05.2013 у справі «Наталія Михайленко проти України»). У розумінні статті 1 Першого протоколу до Конвенції «майном» визнаються активи, включаючи права вимоги, стосовно яких заявник може стверджувати, що він має принаймні «законне сподівання» на отримання можливості ефективно здійснити майнове право (п. 32 рішення ЄСПЛ у справі «Стретч проти Сполученого Королівства»). «Законне сподівання» на отримання «активу» також може захищатися статтею 1 Першого протоколу. Так, якщо суть вимоги особи пов`язана з майновим правом, особа, якій воно надане, може вважатися такою, що має «законне сподівання», якщо для такого права у національному законодавстві існує достатнє підґрунтя - наприклад, коли є усталена практика національних судів, якою підтверджується його існування (рішення у справі «Копецький проти Словаччини»).

Отже, враховуючи принцип автономного тлумачення понять, застосовний у практиці Європейського суду з прав людини, отримане (хоча і не оформлене належним чином) спадкове майно охоплюється поняттям «майно» в розумінні ст. 1 Першого протоколу.

Суд враховує, що наслідки пропущення позивачкою строку для прийняття спадщини будуть непропорційними, оскільки позивачка втратить право на спадкування майна, яке залишилося після смерті спадкодавця, яка доводилася їй матір`ю. І смерть близької людини, а потім і втрата спадкового майна будуть для неї занадто надмірним тягарем, і при цьому буде порушено баланс між інтересами держави та фізичної особи.

Суд враховує також роз`яснення, які містяться в п. 24 ППВСУ від 30.05.2008 № 7, згідно з якими поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій; зібрані у справі докази, їх належна оцінка заслуговують на увагу, являються доведеними, та вказують на наявність підстав для задоволення позову, отже суд вважає за можливе визначити ОСОБА_1 додатковий строк - три місяці, який буде достатній для подання заяви про прийняття спадщини, вітдак позовні вимоги суд задовольняє повністю.

Керуючись ст. 1258, 1261, 1268, 1272 ЦК України, ст. 12, 13, 81, 265 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 , представник позивача - адвокат Воронов Артем Ігорович, до Лиманської міської ради Донецької області, Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, про визначення додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини,задовольнити повністю.

Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , додатковий строк тривалістю три місяці, з дня набрання рішенням законної сили, який буде достатній для подання заяви про прийняття спадщини за законом після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Макіївка Донецької області.

Рішення може бути оскаржено до Донецького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Згідно із п.3 розд. XII «Прикінцеві положення» ЦПК України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.

Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Судове рішення складено 26.11.2021.

Суддя -