Рішення № 101581217, 18.10.2021, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/1225/19

Провадження № 2/752/775/21

Заочне Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

18 жовтня 2021 року Голосіївський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді - Плахотнюк К.Г.,

за участі секретаря судового засідання - Бондар І.Ю.,

розглянувши в приміщенні суду в м.Києві цивільну справу у порядку загального позовного провадженн, за позовом ОСОБА_1 , від імені та інтересах якої діє адвокат Коротя Роман Олександрович, до товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Женева», третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Чуловський Володимир Анатолійович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягаює виконанню, -

в с т а н о в и в:

21 січня 2019 року ОСОБА_1 , від імені та інтересах якої діє адвокат Коротя Р.О. звернулася до суду з позовом до публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк», в якому просила визнати виконавчий напис, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чуловським В.А. від 31 жовтня 2017 року і зареєстрований в реєстрі за № 24988, таким що не підлягає виконанню.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у 23 травня 2012 року між ПАТ «Укрсоцбанк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 031АІ10120523001 відповідно до умов якого Банк надав позивачу кредит у розмірі 110 587,00 грн на придбання автомобіля.

31 жовтня 2017 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чуловським В.А. був вчинений виконавчий напис № 24988, яким на користь ПАТ «Укрсоцбанк» з позивача стягнуто заборгованість за вказаним договором за період з 11 вересня 2015 року по 11 вересня 2017 року у розмірі 188065,69 грн.

19 вересня 2018 року приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Ляпіним Дмитром Валентиновичем було відкрито виконавче провадження з виконання зазначеного напису натаріуса.

Вважає, що напис є незаконним та таким, що не підлягає виконанню, оскільки був вчинений на не передбаченому Переліком борговому документі - кредитному договорі, який нотаріально не посвідчений, зі спливом трирічного строку із дня виникнення права вимоги, тобто з 21.04.2013 року.

Одночасно зі зверненням до суду з позовом, позивач просив його забезпечити шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого напису № 24988 від 31 жовтня 2017 року щодо стягнення за кредитним договором. Зазначила, що 14 листопада 2018 року в рамках виконавчого провадження було описано та арештовано її автомобіль, який було продано на електронних торгах, а тому є гостра необхідність у забезпеченні позову шляхом зупинення стягнення, оскільки невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливить виконання рішення суду.

23 січня 2019 року суддею Голосіївського районного суду м. Києва Плахотнюк К.Г. постановлено ухвалу про відкриття провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання (а.с. 40).

Відповідачу був наданий строк для надання відзиву, третім особам для подання до суду письмових пояснень.

Ухвалою від 24 січня 2019 року заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову до ПАТ «Укрсоцбанк» задоволено. Зупинено стягнення на підставі виконавчого напису нотаріуса реєстровий номер № 24988, який вчинено приватним нотаріусом Чуловським В.А. від 31.10.2017 року. Заборонено приватному виконавцю округу м. Києва Ляпіну Д.В. складати та видавати акт щодо проведення електронних торгів на автомобіль марки CHEVROLET CRUZE 1598 реєстраційний номер НОМЕР_1 . Заборонено приватному виконавцю Ляпіну Д.В. та державному підприємству «Сетам» передавати будь-яким покупцям зазначений автомобіль. Заборонено будь-яким особам, у тому числі сервісним центрам Міністерства внутрішніх справ знімати з реєстраційного обліку та ставити на реєстраційний облік автомобіль марки CHEVROLET CRUZE 1598 (а.с. 42-43).

Постановою Київського апеляційного суду у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ від 29 травня 2019 року апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Женева» та Акціонерного товариства «Укрсоцбанк» залишено без задоволення. Ухвала Голосіївського районного суду м. Києва від 24 січня 2019 залишена без змін.

Під час підготовчого провадження до суду надійшла заява ТОВ «Фінансова компанія «Женева» про заміну відповідача ПАТ «Укрсоцбанк».

Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 13 листопада 2019 року заяву ТОВ «Фінансова компанія «Женева» задоволено. Змінено у справі № 752/1225/19 відповідача ПАТ «Укрсоцбанк» на товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Женева» (а.с. 71-72).

У жовтні 2020 року від відповідача ТОВ «Фінансова компанія «Женева» надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог. Вказує, що позивачем жодним чином не аргументовано та не підтверджено належними та допустимими доказами обставини пропуску строку позовної давності під час вчинення виконавчого напису нотаріусом, а тому просить відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .

Ухвалою від 5 квітня 2021 року підготовче провадження у справі закрито. Справу призначено до розгляду по суті на 18 жовтня 2021 року (а.с 120-121).

У судовому засіданні сучасники справи відсутні.

Позивачка подала заяву про розгляд справи без її участі. Позовні вимоги підтримує у повному обсязі. Проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідач та третя особа з будь-якими клопотаннями до суду не зверталися, про причини неявки суд не повідомили.

У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що сторони та інші особи, які беруть участь у справі, не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Враховуючи викладене, суд вважає за можливе розглянути справу без участі сторін на підставі доказів, які містяться в матеріалах справи, та ухвалити заочне рішення відповідно до ст. 280-281 ЦПК України.

Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши письмові докази, оцінивши докази кожен окремо та в їх сукупності, повно, об`єктивно та всебічно з`ясувавши обставини справи, приходить до наступного висновку.

Принцип захисту судом порушеного права особи будується при встановленні порушення такого права. Так, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч.1 ст. 15 ЦК України).

Правом звернення до суду за захистом наділена особа, права якої порушені, невизнані або оспорені (ст. 3 ЦПК України).

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч.1 ст. 4 ЦПК України).

Згідно принципу диспозитивності суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч.1 ст. 13 ЦПК України).

Судом встановлено, 23 травня 2012 року між ПАТ «Укрсоцбанк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 031АІ10120523001 відповідно до умов якого Банк надав позивачу кредит у розмірі 110 587,00 грн на придбання автомобіля з кінцевим терміном повернення заборгованості до 22 травня 2019 року (а.с. 25-33).

Як вбачається, кредитний договір не є нотаріально посвідченим.

31 жовтня 2017 року приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Чуловський В.А. вчинив виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за № 24988 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Укрсоцбанк» суми боргу у розмірі 188 065,69 грн, в тому числі: строкової заборгованості - 27 646,87 грн, простроченої заборгованості - 73 724,56 грн, строкової заборгованості по нарахованих процентам - 822,32 грн, простроченої заборгованості по нарахованих процентам - 85 871,94 грн. Стягнення заборгованості проводиться за період з 11 вересня 2015 року по 11 вересня 2017 року (а.с. 20).

28 грудня 2018 року між ПАТ «Укрсоцбанк» та товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Женева» укладено договір факторингу, за змістом якого було переуступлено право вимоги до боржника ОСОБА_1 за кредитним договором № 031АІ10120523001, що підтверджується актом приймання - передачі документів. Так, відповідно до п. 1.4 зазначеного договору, в день його підписання, до ТОВ «Фінансова компанія «Женева» переходять також права за договорами, що укладені в забезпечення виконання зобов`язань боржника за Основним договором, зокрема права, що виникають з: Договору застави № 031АІ10120523001-ЗАСТ транспортного засобу від 23 травня 2012 року та Договору поруки № 031АІ10120523001-ПОР, що укладені між позивачкою та ПАТ «Укрсоцбанк» (а.с. 56-60, 61).

Постановою від 19 вересня 2018 року приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Ляпіним Д.В. відкрито виконавче провадження № 57238842 на підставі оспорюваного виконавчого напису (а.с. 9).

14 листопада 2018 року в рамках виконавчого провадження було описано та арештовано автомобіль марки CHEVROLET CRUZE 1598 реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер кузова: НОМЕР_2 , 2011 року випуску (а.с. 11-13).

Відповідно до протоколу електронних торгів від 17 січня 2019 року зазначений вище транспортний засіб було реалізовано ДП «Сетам» на електронних торгах (а.с. 14-16).

Звертаючись в суд з позовом ОСОБА_1 посилається на те, що приватним нотаріусом Чуловським В.А. при вчиненні виконавчого напису було порушено вимоги закону, оскільки виконавчий напис був вчинений на не посвідченому нотаріусом кредитному договорі та з порушенням позовної давності.

За приписами ст.ст. 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 18 цього Кодексу, нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія (пункт 19 статті 34 Закону України «Про нотаріат»). Правовому регулюванню процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів присвячена Глава 14 Закону України «Про нотаріат» та Глава 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженим Наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012р. №296/5 (далі по тексту - Порядок).

Вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше.

Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

За приписами п. 19 ст. 34 Закону України «Про нотаріат», виконавчий напис є нотаріальною дією, що вчиняють нотаріуси.

Згідно з ст. 87 Закону для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість.

Відповідно до п.п. 3.1, 3.2 гл. 16 Порядку, нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.

Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 №1172 (далі по тексту - Перелік).

У пункті 1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, визначено, що нотаріально посвідчені угоди, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно. Для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого договору; б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язань.

Постановою Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014 року до зазначеного Переліку внесено зміни, відповідно до яких, серед іншого, Перелік доповнено розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин» та п.2 такого змісту: «Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями, для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості».

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 року у справі № 826/20084/14, визнано незаконною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України від 26.11.2014 року № 662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, зокрема, п. 2 змін, що вносяться до Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Оскаржений виконавчий напис вчинений нотаріусом 31 жовтня 2017 року, тобто після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року у справі № 826/20084/14.

Отже, на момент вчинення приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чуловським В.А. оспорюваного виконавчого напису норма чинного законодавства про можливість вчинення виконавчих написів в безспірному порядку на підставі кредитних договорів, що не посвідчені нотаріально, була скасована.

В матеріалах справи відсутні докази того, що укладений між банком та позивачем кредитний договір, який наданий нотаріусу для вчинення виконавчого напису, був посвідчений нотаріально, тому наявні підстави для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, у зв`язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.

Подібна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду № 158/2157/17 від 15 квітня 2020 року, № 172/1652/18 від 21.10.2020 року.

Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті Закону нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.

Порядок вчинення нотаріальних дій містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису (пункти 1, 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій).

Як зазначила позивач і встановлено судом, відповідно до п. 4.4 кредитного договору у разі невиконання (неналежного виконання) позичальником обов`язків по сплаті погашення кредиту, протягом більше ніж 90 календарних днів, строк користування кредитом вважається таким, що сплив.

Відповідно до розрахунку вимог банку у зв`язку з неповерненням ОСОБА_1 кредитної заборгованості станом на 08.08.2014 року, остання дата погашення простроченої заборгованості позивачем є 21.01.2013 року (а.с 34-36).

Отже, саме з 21.04.2013 року у відповідача виникло право дострокового стягнення заборгованості за кредитним договором, а звернутися до нотаріуса з заявою про вчинення виконавчого напису до 21.04.2016 року.

Проте виконавчий напис був вчинений 31 жовтня 2017 року, тобто зі спливом трирічного строку з дня виникнення права вимоги.

Зазначене вище дає підстави для визнання виконавчого напису № 24988 таким, що не підлягає виконанню, у зв`язку із недотриманням приватним нотаріусом під час їх вчинення вимог статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» та Переліку документів.

Порушення порядку вчинення виконавчого напису є самостійною і достатньою підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Така позиція підтверджена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 вересня 2021 року у справі № 910/10374/17 (провадження № 12-5гс21).

Належними доказами, які підтверджують наявність чи відсутність заборгованості, а також встановлюють розмір заборгованості, можуть бути виключно первинні документи, оформлені у відповідності до вимог статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».

Згідно із вказаною нормою закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це не можливо безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Доказів того, що при вчиненні напису нотаріус отримав від банку первинні бухгалтерські документи щодо видачі кредиту та здійснення його часткового погашення (квитанції, платіжні доручення, меморіальні ордери, чеки тощо), відповідачем не надано, тому у нотаріуса були відсутні підстави вважати, що розмір заборгованості перед банком, суми процентів, зазначені у написі, є безспірними.

Таким чином, в обов`язок нотаріуса входить перевірка безспірності боргу у боржника після надання стягувачем документів, що встановлюють прострочення зобов`язання. При наявності заперечень боржника нотаріус повинен оцінити його аргументи на предмет наявності ознаки безспірності відносно вимог заставодержателя. За відсутності ознаки безспірності нотаріус повинен був відмовити в здійсненні виконавчого напису.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості, як такого.

З огляду на викладене та з урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури його вчинення, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами у повному обсязі чи в їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

Нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти (стаття 50 Закону України «Про нотаріат»).

Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідач ТОВ «Фінансова компанія «Женева» у поданому відзиві на позов, не довів свого права стягувати заборгованість з позивача за укладеним з фінансовою установою договором, та саму суму заборгованості.

Крім того, відповідачем не доведено дотримання встановленого законом порядку при зверненні за вчиненням виконавчого напису, і твердження позивача в цій частині ним не спростовані.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про обґрунтованість доводів позивача щодо порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, відтак позов про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, знайшов своє підтвердження під час розгляду та підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 141 Цивільного процесуального кодексу України з ТОВ «Фінансова компанія «Женева» необхідно стягнути на користь позивача 768,40 грн судового збору за подачу позовної заяви до суду та 384,20 грн за подачу заяви про забезпечення позову.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 15, 16, 18 ЦК України, ст.ст..12, 76,81,89, 263-265 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

позов ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Женева», третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Чуловський Володимир Анатолійович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягаює виконанню, - задовольнити.

Визнати виконавчий напис, вчинений 31 жовтня 2017 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чуловським Володимиром Анатолійовичем про стягнення заборгованості за кредитним договором № 031АІ10120523001 від 23 травня 2012 року, зареєстрований в реєстрі за № 24988, таким що не підлягає виконанню.

Стягнути з товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Женева» на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 1152,60 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду, а в разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя К.Г. Плахотнюк