Рішення № 101581112, 29.11.2021, Корсунь-Шевченківський районний суд Черкаської області

Справа № 699/382/21

Номер провадження № 2/699/313/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.11.2021 м. Корсунь-Шевченківський

Корсунь-Шевченківський районний суд Черкаської області у складі головуючого судді Літвінової Г.М., за участю секретаря судового засідання Сміян А.В.,

заочно розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «ТаскомБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

УСТАНОВИВ:

До Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області надійшов позов АТ «ТаскомБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Заявою-Договором № 002/1559567-PR від 10.12.2014.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що 10.12.2014 між відповідачем ОСОБА_1 та ПАТ «ТаскомБанк», поточне найменування та організаційно-правова форма якого АТ «ТаскомБанк», було укладено заяву-договір № 002/1559567-PR на відкриття поточного рахунку з використанням електронних платіжних засобів та оформлення платіжної картки (далі – кредитний договір).

Предметом договору є надання позивачем позичальнику грошових коштів на наступних умовах відновлювальної кредитної лінії:

- встановлена сума кредитного ліміту – 13347,48 грн.;

- строк користування - 365 днів з автоматичною пролонгацією на такий самий строк;

- процентна ставка за користування кредитом: 56,0 % - з 10.12.2014 до 31.12.2020.

Цільове призначення кредиту - на споживчі потреби.

Кредитодавець свої обов`язки за кредитним договором виконав в повному обсязі.

У подальшому відповідач перестав виконувати умови кредитного договору - сплачувати заборгованість за кредитом та проценти. Банк неодноразово телефонними повідомленнями сповіщав позичальника про наявність заборгованості за кредитом та необхідність її погашення у стислі строки.

Однак позичальник умови договору не виконав, унаслідок чого станом на 31.12.2020 утворилась заборгованість, яка становить 58221,06 грн., у т.ч.:

- заборгованість за тілом кредиту (у т.ч. прострочена) - 13347,48 грн.,

- заборгованість за відсотками (у т. ч. прострочена) – 44873,58 грн.,

Позивачем 28.01.2021 було надіслано відповідачу повідомлення-вимогу про дострокове повернення кредиту та погашення заборгованості, однак порушення усунені не були, заборгованість не погашено.

За таких умов позивач просив стягнути з відповідача кредитну заборгованість за договором №002/1559567-PR від 10.12.2014 станом на 31.12.2020 в сумі 58221,06 грн. та судовий збір у сумі 2270,00 грн.

Про дату, час т місце розгляду справи учасники справи повідомлялися належним чином.

У судове засідання представник позивача не з`явився, матеріали справи містять заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку, причини неявки суду не повідомив, відзив на позовну заяву не надав.

Керуючись ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд, постановивши ухвалу про заочний розгляд справи, розглянув справу на підставі наявних у справі доказів.

У зв`язку з неявкою сторін фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалося на підставі приписів ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Суд, з`ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, дійшов наступного.

Відповідач ОСОБА_1 10.12.2014 підписав заяву-договір №002/1559567-PR на відкриття поточного рахунку з використанням електронних платіжних засобів та оформлення платіжної картки на умовах договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб (а.с. 8-9).

З цієї заяви-договору вбачається, що відповідач просив відкрити йому поточний рахунок,оформити банківську платіжну картку MasterCardDebit, підключити до тарифного плану «Приватний».

У заяві-договорі зазначено, що Клієнт (відповідач) підтвердив достовірність, повноту та дійсність відомостей, відображених в Заяві-договорі, та в офіційних документах, наданих Банку; а також погодився з тим, що Публічна пропозиція АТ «ТаскомБанк» на укладання Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб (розміщена на сайті www.tascombank.com.ual. умови підключення до клієнт - банку «ТАС24». Правила обслуговування корпоративних клієнтів та Тарифи Банку разом з цією Заявою-договором становлять Договір банківського обслуговування, та є його невід`ємними частинами. Відповідач підтвердив, що ознайомлений зі змістом Договору банківського обслуговування; надав дозвіл на обробку Банком всіх персональних даних з метою та на умовах, які встановлено в Договорі про банківське обслуговування.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Частиною другою ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Позивач з посиланням на положення ч. 1 ст. 634 ЦК України зазначає, що сторони керувалися при укладенні договору даною нормою, яка передбачає, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ «ТаскомБанк»).

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Банк, пред`являючи вимоги про погашення кредиту, просив стягнути прострочену заборгованість за користування кредитними коштами, а також прострочену заборгованість за відсотками.

У заяві-договорі відповідача від 10.12.2014 процентна ставка не зазначена, а також відсутні умови договору про встановлення відповідальності у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення зобов`язання у вигляді грошової суми та її визначеного розміру.

Позивач, обґрунтовуючи право вимоги, в тому числі розмір і порядок нарахування відсотків, крім самого розрахунку заборгованості за заявою - договором, посилався на Витяг з публічної пропозиції АТ «ТаскомБанк» на укладення договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб та додатки до протоколів тарифного комітету (розміщені на сайті www.tascombank.com.ua).

Велика Палата Верховного Суду (постанова від 03.07.2019, справа №342/180/17, провадження № 14-131цс19) дійшла висновку, що в даному випадку неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила ч. 1 ст. 634 ЦК України, за змістом якої договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови та правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача (www.privatbank.ua) неодноразово змінювалися самим АТ КБ «ПриватБанк» в період - з часу виникнення спірних правовідносин до моменту звернення до суду із вказаним позовом, тобто кредитор міг додати до позовної заяви Витяг з Тарифів та Витяг з Умов у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову.

За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані Умови та правила банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, надані банком Витяг з Тарифів та Витяг з Умов не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин та не містять підпису позичальника про ознайомлення з ними під час укладення кредитного договору.

Надані позивачем Правила надання банківських послуг АТ «ТаскомБанк», з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов`язків кожної із сторін, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені, як у даному випадку - в анкеті-заяві позичальника, яка безпосередньо підписана останньою і лише цей факт може свідчити про прийняття позичальником запропонованих йому умов та приєднання як другої сторони до запропонованого договору.

Наведене вище узгоджується з вищеназваними правовими висновками Великої Палати Верховного Суду під час розгляду справи №342/180/17.

З урахуванням цієї позиції Великої Палати Верховного Суду, яка стосується необхідності особливого захисту споживача у кредитних правовідносинах, пересічний споживач банківських послуг з урахуванням звичайного рівня освіти та правової обізнаності, не може ефективно здійснити свої права бути проінформованим про умови кредитування за конкретним кредитним договором, який укладений у вигляді заяви про надання кредиту та Умов та правил надання банківських послуг, оскільки Умови та правила надання банківських послуг це значний за обсягом документ, що стосується усіх аспектів надання банківських послуг та потребує як значного часу, так і відповідної фахової підготовки для розуміння цих правил тим більше співвідносно з конкретним видом кредитного договору.

Тому відсутні підстави вважати, що при укладенні договору з відповідачем АТ «ТаскомБанк» дотримався вимог, передбачених ч. 2 ст. 11 Закону № 1023-XII про повідомлення споживача про умови кредитування та узгодження зі споживачем саме тих умов, про які вважав узгодженими банк, а тому надані банком заяви-договори, тарифи та умови обслуговування, які розміщені на сайті: www.tascombank.com.ua, які містяться в матеріалах даної справи без підпису відповідача, не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між сторонами 10.12.2014 шляхом підписання заяви-договора.

Інший висновок не відповідав би принципу справедливості, добросовісності та розумності та уможливив покладання на слабшу сторону - споживача невиправданий тягар з`ясування змісту кредитного договору.

Крім того, роздруківка із сайту позивача належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування, що підтверджено й у постанові Верховного Суду України від 11.03.2015 (провадження № 6-16цс15) і не спростовано позивачем при розгляді вказаної справи.

Відповідно до ч. 6 ст. 81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно зі ст. 12 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Ураховуючи викладене, правові підстави для стягнення з відповідача на користь АТ «Таскомбанк» заборгованості за відсоткам відсутні.

Але, ураховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку АТ «ТаскомБанк» не повернуті, а також ураховуючи вимоги ч. 2 ст. 530 ЦК України, за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час.

Відповідач користувався кредитними коштами, а тому суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, а саме, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума заборгованості за тілом кредиту у розмірі 13347,48 грн., а в іншій частині позову, слід відмовити.

Оскільки позов підлягає задоволенню частково, відповідно до частини першої ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача необхідно стягнути понесені ним судові витрати на сплату судового збору пропорційно до задоволеної частини позовних вимог у розмірі 520,41 грн. (13347,48 грн. х 2270 грн. /58221,06 грн.).

Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 82, 141, 247, 258, 259, 264, 265, 268, 273, 280-284 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов Акціонерного товариства «ТаскомБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «ТаскомБанк» кредитну заборгованість за Заявою-Договором № 002/1559567-PR від 10.12.2014 у розмірі 13347,48 (тринадцять тисяч триста сорок сім грн. 48 коп) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «ТаскомБанк» судові витрати у виді судового збору у розмірі 520,41 (п`ятсот двадцять грн. 41 коп) гривень.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Черкаського апеляційного суду.

Позивач: Акціонерне товариство «ТаскомБанк», код ЄДРПОУ 09806443; місцезнаходження: вул. С.Петлюри, 30, м. Київ, 01032, інші дані суду не відомі.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 , інші дані суду не відомі.

СуддяЛітвінова Г.М.