Ухвала суду № 101579462, 02.12.2021, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова)

Справа № 643/3431/14-ц

Провадження № 6/643/497/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.12.2021

Московський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого Тимош О.М.,

за участю секретаря судового засідання Холод К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні районного суду м. Харкова подання приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Кудряшова Дмитра В`ячеславовича про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_1 без вилучення паспортного документа,

в с т а н о в и в:

30.11.2021 до Московського районного суду м. Харкова надійшло вказане подання, в якому приватний виконавець просить тимчасово обмежити у праві виїзду за межі України без вилучення паспорта громадянина України ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 до виконання зобов`язань, покладених на нього судовими рішеннями.

В обґрунтування подання приватний виконавець посилається на те, що 19.01.2021 ТОВ «Вердикт Капітал» звернулося до нього як до приватного виконавця із заявою про примусове виконання виконавчого листа №643/3431/14-ц виданого 11.12.2020 Московським районним судом м.Харкова про стягнення солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на коиисть ТОВ «ОТП Факторинг Україна» заборгованість за кредитним договором в загальній сумі 601 392,36 грн. Ухвалою Московського районного суду м.Харкова від 24.06.2019 у справі №643/3431/14—ц замінено сторону ТОВ «ОТП Факторинг Україна» на ТОВ «Вердикт Капітал». На підставі заяви ТОВ «Вердикт Капітал» було відкрито зведене виконавче провадження №64206853 з виконання вищевказаного виконавчого листа. Виконавець зазначає, що направив постанову про відкриття провадження боржнику за адресою, зазначеною у виконавчому листі, а тому боржник вважається таким, що повідомлений про початок примусового виконання рішень.

Приватний виконавець зазначає, що рішення суду до теперішнього часу не виконано, боржник ухиляється від виконання рішення в добровільному порядку та не вживає заходів щодо виконання рішення, на виклики виконавця не з`являється, боржник офіційно не працевлаштований та не має відкритих рахунків у банківських установах, не зареєстровано транспортний засіб, право власності на нерухоме майно за боржником не зареєстровано, відсутня інформація у Державному земельному кадарсті, а тому приватний виконавець вважає необхідним вжити заходів щодо примусового виконання рішення суду у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України без вилучення паспортного документу. Також приватний виконавець зазначає, що боржнику відомо про виконавчий документ, яким на неї покладені зобов`язання.

У відповідності до ч. 4 ст. 441 ЦПК України суд негайно розглядає таке подання без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного (приватного) виконавця.

Повідомлений належним чином про розгляд подання приватний виконавець Кудряшов Д.В. у судове засідання не з`явився, тому суд розглядає подання без його участі.

Дослідивши подання та додані до нього матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги подання, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду зазначеного подання, суд дійшов до наступних висновків.

На примусовому виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Кудряшова Дмитра В`ячеславовича знаходиться виконавче провадження №64206853 відкрите за заявою ТОВ «Вердикт Капітал» постановою від 19.01.2021, з виконання виконавчого листа №643/3431/14-ц виданого 11.12.2020 Московським районним судом м.Харкова про стягнення солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна» заборгованості за кредитним договором в загальній сумі 601 392,36 грн.

Постановами від 19.01.2021 стягнуто з боржника ОСОБА_1 основну винагороду приватного виконавця 60 139,23 грн, визначено розмір мінімальних витрат виконавчого провадження у сумі 669,00 грн. Також постановою від 19.01.2021 накладено арешт на все майно боржника ОСОБА_1 .

В процесі виконання, приватним виконавцем було направлено запити стосовно майнового стану до різних установ, на які отримано наступні відповіді.

Згідно інформації Державної фіскальної служби України, боржник на обліку в органах ДФС не перебуває, інформація щодо джерел отримання доходів у ДРФО відсутня (а.с.20).

Відповідно до відомостей Пенсійного фонду України пенсію не отримує (а.с.26).

Згідно отриманої з МВС України інформації за боржником не зареєстровано транспортні засоби (а.с.28,35).

Згідно з інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта за боржником нерухомого майна не зареєстровано (а.с.18-21).

Направлено приватним виконавцем до банків вимогу про надання інформації про наявність та стан рахунків, відкритих боржником у банках (а.с.29-30).

Рахунки у боржника відсутні (а.с.36).

Постановою приватного виконавця від 23.06.2021 накладено арешт на грошові кошти, що містяться на відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови та належать боржнику ОСОБА_1 (а.с.34).

Також приватний виконавець зробив запит щодо зареєстрованого місця проживання ОСОБА_1 (а.с.24).

Також до подання надана довідка з Головного центру обробки спеціальної інформації ДПС України, з якої вбачається, що ОСОБА_3 виїзджала за кордон 17.08.2021 та 08.03.2021, в`їжджала – 26.08.2021 і 18.03.2021 (а.с.40).

З довідки про зареєстрованих у житловому приміщенні осіб вбачається, що за адресою: АДРЕСА_1 боржник ОСОБА_1 не зареєстрована (а.с.44).

Разом із цим, відсутні відомості про отримання боржником будь-яких постановлених виконавцем в межах виконавчого провадження.

Як було встановлено судом, боржник за адресою, за якою направлялася поштова кореспонденція, не зареєстрована. Виконавець направив запит про реєстрацію боржника, проте відповідь суду не надана.

Крім того, аргумент приватного виконавця про те, що встановлено факт, що боржнику відомо про виконавчий документ, яким покладено на нього відповідні зобов`язання, примусове виконання якого здійснюється приватним виконавцем, жодними доказами не підтверджено.

Так, з копії ухвали від 24.06.2019 про заміну сторони стягувача вбачається, що її постановлено за відсутності боржника. Так само за відсутності боржника постановлено ухвалу від 10.09.2020 про видачу дублікату виконавчого листа та поновлення строку для пред`явлення до виконання виконавчого документа.

Статтею 33 Конституції України встановлено, що кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Відповідно до статті 2 Протоколу 4 до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною. На здійснення цих прав не можуть бути встановлені жодні обмеження, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров`я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.

Порядок здійснення права громадян України на виїзд з України і в`їзд в Україну, порядок оформлення документів для зарубіжних поїздок, випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України і порядок розв`язання спорів у цій сфері визначаються Законом України від 21 січня 1994 року № 3857-XII «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України» (далі - Закон № 3857-XII).

Даним Законом встановлено вичерпний перелік підстав для тимчасового обмеження громадян України у праві виїзду за кордон.

Відповідно до частини першої статті 1 Закону №3857-XII громадянин України має право виїхати з України, крім випадків, передбачених цим Законом, та в`їхати в Україну.

Згідно з пунктом п`ятим частини першої статті 6 Закону №3857-XII громадянинові України, який має паспорт, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон у випадках, якщо він ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням, рішенням іншого органу (посадової особи) - до виконання зобов`язань.

Як випливає з аналізу наведених положень закону підставою обмеження особи у праві виїзду за межі України є не лише наявність невиконаних зобов`язань, покладених на фізичну особу судовим рішенням, а винна поведінка боржника, яка полягає в ухиленні останнього від виконання таких зобов`язань.

Порядок виконання рішень судів та рішень інших органів, що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню, у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначені Законом України від 02 червня 2016 року №1404-VIII «Про виконавче провадження» (далі - Закон № 1404-VIII).

Пункт дев`ятнадцятий частини третьої статті 18 Закону №1404-VIII (в редакції, чинній на час постановлення ухвали) встановлює, що державний виконавець в процесі здійснення виконавчого провадження має право, у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов`язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.

Відповідно до статті 441 ЦПК України тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як захід забезпечення виконання судового рішення або рішення інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом. Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), якщо така особа ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на неї відповідним рішенням, на строк до виконання зобов`язань за рішенням, що виконується у виконавчому провадженні.

Аналізуючи положення статті 441 ЦПК України у взаємозв`язку з положеннями статті 6 Закону №3857-XII та положеннями Закону № 1404-VIII, слід дійти висновку, що підставою для встановлення особі тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України є встановлення судом, який розглядає подання державного виконавця, факту умисного ухилення боржника від виконання своїх майнових зобов`язань перед стягувачем. Тобто, якщо боржник, який має можливість, свідомо ухиляється від покладеного на нього судом обов`язку.

Під ухиленням від виконання зобов`язання слід розуміти такі дії чи бездіяльність з боку боржника, які полягають у навмисному чи іншому свідомому невиконанні ним рішення суду, за наявності при цьому можливостей вчинити дії в порядку його виконання та за відсутності об`єктивних обставин, які перешкоджають виконанню.

Відповідно до вимог частин першої, третьої статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі (частина п`ята статті 81 ЦПК України).

Безспірні докази щодо свідомого ухилення ОСОБА_1 від виконання обов`язку по сплаті заборгованості в матеріалах справи відсутні.

Так, у матеріалах справи відсутні достовірні відомості, що ОСОБА_1 викликалася до приватного виконавця та отримувала такі виклики, також відсутні докази отримання боржником постанов про відкриття провадження та про накладення арешту на майно та рахунки.

Суд вважає, що сама по собі наявність у боржника невиконаного зобов`язання не є безумовною підставою для обмеження його права виїзду за межі України, і викладених приватним виконавцем у поданні доводів недостатньо для обмеження права боржника у виїзді за межі України, оскільки виконавець не повідомив суду жодних фактів, які б свідчили про наміри боржника виїхати за межі України з метою уникнення виконання свого грошового зобов`язання.

Обмеження у праві виїзду за межі України є крайнім заходом щодо виконання рішення суду, а тому, задоволення подання обмежує конституційні права ОСОБА_1 без достатніх правових підстав для цього.

Крім того, державним виконавцем не надано доказів наявності у боржника закордонного паспорту, який надає йому право на виїзд за кордон.

За таких обставин, враховуючи вимоги Закону України «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України», яким регулюється порядок та випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України, суд не знаходить підстав для задоволення подання.

На підставі викладеного, керуючись ст.258-261, 352-355, 441 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні подання приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Кудряшова Дмитра В`ячеславовича про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_1 без вилучення паспортного документа.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом п’ятнадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції (Харківський апеляційний суд).

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя О.М.Тимош