Рішення № 101579186, 01.12.2021, Айдарський районний суд Луганської області (до 25.04.2025 - Новопсковський районний суд Луганської області)

Дата документу 01.12.2021

ЄУ № 942/1517/21

Провадження №2-а/942/31/21

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 грудня 2021 року Новопсковський районний суд Луганської області

у складі головуючого судді Стеценко О.С.,

за участю секретаря Стєніної А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Новопсков справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Луганській області про скасування постанови про адміністративне правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Новопсковського районного суду Луганської області з адміністративним позовом до відповідача, у якому просить: скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія БАБ № 895490 від 07.09.2021, винесену інспектором СРПП ВП № 1 Старобільського РУП капітаном поліції Лисаком Володимиром Олександровичем про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 121 КУпАП, та закрити провадження у справі на підставі п.1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в його діях події та складу адміністративного правопорушення; стягнути з відповідача на користь позивача сплачений при поданні позову судовий збір.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що 07.09.2021 відповідачем відносно нього було винесено постанову про адміністративне правопорушення серії БАБ №895490 та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340,00 грн. за ч.1 ст. 121 КУпАП.

Позивач зазначає, що 07.09.2021, керуючи транспортним засобом в зазначений у постанові час, за допомогою сигналу рукою, він був зупинений поліцейським. Поліцейський на прізвище Лисак висловив до нього вимогу про пред`явлення документів, визначених у п. 2.1 ПДР України. На запитання позивача щодо причини зупинки, поліцейський почав погрожувати притягненням до адміністративної відповідальності за не пред`явлення йому документів. Після цього інспектор вигадав причину зупинки та повідомив, що позивач порушив Правила дорожнього руху України, оскільки керував транспортним засобом, на якому відсутні передбачені конструкцією задні ремені безпеки. На це позивач заперечив та попросив надати докази вчинення ним правопорушення. Позивач зазначає, що дана постанова не містить жодних посилань на будь-які фактичні дані, що свідчили б про порушення позивачем ПДР України, не були встановлені та досліджені належні і допустимі докази вчиненого правопорушення, не зрозуміло, з яких доказів поліцейський встановив відсутність у автомобілі позивача задніх ременів безпеки. Позивач вважає, що адміністративного правопорушення не вчиняв, правил дорожнього руху не порушував, а тому оскаржувана постанова підлягає скасуванню.

Ухвалою Новопсковського районного суду Луганської області від 19.10.2021 відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду на 27.10.2021.

27.10.2021 розгляд справи відкладено на іншу дату у зв`язку з перебуванням головуючого судді у нарадчій кімнаті по розгляду кримінального провадження.

Позивач до судового засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, в позові просив справу розглянути без його участі.

Представник відповідача Головного управління Національної поліції в Луганській області до судового засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав відзив на позовну заяву, в якому просив у задоволенні позовних вимог відмовити у зв`язку з необґрунтованістю, розгляд справи здійснити без участі представника. В обґрунтування відзиву на позов відповідач зазначив, що відповідно до постанови від 07.09.2021 ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 121 КУпАП, оскільки він керував автомобілем ВАЗ 21083, на якому відсутні передбачені конструкцією задні ремені безпеки. За технічними характеристиками в автомобілі ВАЗ 2108 передбачені за своєю конструкцією задні ремені безпеки, що вбачається з інформації, яка міститься http://car-exotic.com/vaz-cars/vas-2108-auto-repair-manual-10.html. На відеозаписі № 1 з нагрудної боді-камери капітана поліції Лисака В.О. зафіксовано правопорушення, а саме на 00 год. 20 хв. відеозапису (№ 0025) позивачу повідомлено про причину зупинки, на 00 год. 10 хв. відеозапису (№ 0027) позивачу було роз`яснено права та обов`язки, будь яких заперечень, зауважень позивачем не повідомлялося, на 00 год. 50 хв. відеозапису (№ 0027) позивачу було запропоновано надати пояснення, клопотання, на 00 год. 10 хв. позивач відмовився від отримання копії постанови. Відповідач вважає, що капітан поліції Лисак В.О. діяв виключно на підставі чинного законодавства та у спосіб встановлений нормативно- правовими актами.

Частиною 3 ст. 268 КАС України передбачено, що неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.

Суд, враховуючи, що сторони повідомлені про судове засідання, вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін на підставі наявних у справі доказів.

Відповідно до положень ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов до наступних висновків.

Згідно із ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог п.1 ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог ст. 293 КУпАП і роз`яснень, викладених в п. 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 6 від 24.06.1988 «Про практику розгляду судами скарг на постанови у справах про адміністративні правопорушення» зі змінами та доповненнями, орган (посадова особа) при розгляді скарги або протесту на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови. Суд повинен перевірити: чи накладено адміністративне стягнення правомочним органом; чи є в діях даної особи ознаки проступку, за який законом передбачена адміністративна відповідальність, і вина у його вчиненні; чи не сплив строк давності для притягнення до адміністративної відповідальності; чи правильні висновки органу (посадової особи), який виніс постанову, про тяжкість вчиненого проступку і обтяжуючі обставини; чи враховані пом`якшуючі обставини, майновий стан винного, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до вимог ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Судом встановлено, що 07.09.2021 відповідачем відносно позивача було винесено постанову у справі про адміністративне правопорушення серії БАБ № 895490 за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 340,00 грн. У вищезазначеній постанові вказано, що 07.09.2021 о 23 год. 30 хв. ОСОБА_1 керував транспортним засобом ВАЗ 21083, реєстраційний номер НОМЕР_1 , в с. Булавинівка по вул. Лугова, на якому відсутні, передбачені конструкцією, задні ремені безпеки, чим порушив вимоги п.31.4.7 «Ж» Правил дорожнього руху України.

Відповідно до частини п`ятої статті 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані, зокрема: знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху; створювати безпечні умови для дорожнього руху.

Правилами дорожнього руху України (далі - ПДР України) визначається порядок дорожнього руху на всій території України, за порушення якого особи несуть відповідальність передбачену законодавством.

Як вбачається з оскаржуваної постанови позивач порушив вимоги п.31.4.7 «Ж» ПДР України, відповідно до якого забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством за наявності таких технічних несправностей і невідповідності таким вимогам, зокрема, у разі відсутності ременів безпеки та підголовників в транспортних засобах, де їх установка передбачена конструкцією.

Диспозицією частини 1 ст. 121 КУпАП передбачена відповідальність за керування водієм транспортним засобом, що має несправності системи гальмового або рульового керування, тягово-зчіпного пристрою, зовнішніх світлових приладів (темної пори доби) чи інші технічні несправності, з якими відповідно до встановлених правил експлуатація його забороняється, або переобладнаний з порушенням відповідних правил, норм і стандартів .

Відповідно до ст. 20 Закону України «Про автомобільний транспорт» конструкція та технічний стан транспортних засобів, а також їх частини мають відповідати вимогам, порядок визначення яких установлює Кабінет Міністрів України, та забезпечувати безпеку людей, які користуються транспортними засобами чи беруть участь у дорожньому русі . Транспортні засоби та частини до них повинні відповідати вимогам нормативно-правових актів і конструкторської документації та мати маркування для їх ідентифікації.

Згідно із п. 31.1 ПДР технічний стан транспортних засобів та їх обладнання повинні відповідати вимогам стандартів, що стосуються безпеки дорожнього руху та охорони навколишнього середовища, а також правил технічної експлуатації, інструкцій підприємств-виробників та іншої нормативно-технічної документації.

Згідно із ч.1 ст.8 Закону України «Про національну поліцію» поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Відповідно до п.1 ст. 247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Згідно із ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

З наведеного вбачається, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є, зокрема, показання технічних засобів, що мають функції фотозйомки та відеозапису.

Статтею 255 КУпАП передбачено, що обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно із п. 2 розділу IV Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України 07.11.2015 № 1395 (далі - Інструкція), зміст постанови по справі про адміністративне правопорушення повинен відповідати статті 283 КУпАП.

Відповідно до п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим ст. ст. 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Разом з тим, як вбачається з положень ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Отже, одним із принципів, яким повинно відповідати рішення суб`єкта владних повноважень у публічно-правових відносинах щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення, є принцип обґрунтованості.

Принцип обґрунтованості прийнятого рішення, тобто прийняття рішення з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення або вчинення дії, вимагає від суб`єкта владних повноважень (в тому числі, при притягненні особи до адміністративної відповідальності) враховувати як обставини, на обов`язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Суб`єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих рішень, обґрунтованих припущеннями, а не конкретними обставинами. Несприятливе для особи рішення суб`єкта владних повноважень, в тому числі рішення про притягнення особи до адміністративної відповідальності, повинно бути вмотивованим.

Посилання на належні та конкретні докази, які свідчать про вчинення особою адміністративного правопорушення, перелік яких визначено ст. 251 КУпАП, повинні міститися саме в постанові про адміністративне правопорушення.

Згідно із вимогами ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Таким чином, з цієї правової норми вбачається, що законодавцем встановлено презумпцію вини суб`єкта владних повноважень, рішення, дії чи бездіяльність якого оскаржується - повідомлені позивачем обставини справи про рішення, дії чи бездіяльність відповідача суб`єкта владних повноважень відповідають дійсності, доки відповідач не спростує їх.

Отже, саме відповідач зобов`язаний довести правомірність накладення ним адміністративного стягнення, зокрема, шляхом доведення належними та допустимими доказами факту порушення.

В оскаржуваній постанові про адміністративне правопорушення зазначено, що до неї додано відеозапис.

Як вбачається з матеріалів справи відповідач Головне управління Національної поліції в Луганській області направив до суду відзив на позовну заяву, до якого додав, зокрема, лист Старобільського РУП ГУНП в Луганській області та відеозапис вчиненого правопорушення.

Відповідно до листа Старобільського РУП ГУНП в Луганській області № 9586/111/40-2021 від 29.09.2021 постанова у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 направлена до Новопсковського ДВС Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) для примусового виконання.

Вимога суду щодо надання оригіналу постанови відповідачем виконана не була, витребуваний доказ не надано.

На вимогу суду відповідачем в якості доказу надано відеозапис правопорушення. При відтворенні відеофіксації, здійсненої відповідачем під час фіксування адміністративного правопорушення 07.09.2021 відносно ОСОБА_1 , вбачається, що працівник поліції пояснив позивачу причину зупинки, якою є порушення правил дорожнього руху, а саме відсутність у автомобілі задніх ременів безпеки.

Даний факт інспектором поліції було встановлено в результаті зовнішнього візуального огляду транспортного засобу позивача.

Тобто інспектор поліції без допомоги експерта, відповідних технічних приладів, на свій розсуд визначив, що конструкція транспортного засобу, яким керує позивач, повинна мати задні ремені безпеки.

Інспектором під час розгляду справи про адміністративне правопорушення не було належним чином обґрунтовано, на якій підставі ним зроблений висновок про те, що конструкція транспортного засобу позивача повинна передбачати наявність задніх ременів безпеки, не надано належних і допустимих доказів того, що технічними характеристиками транспортного засобу, а саме автомобіля ВАЗ 21083, передбачені задні ремені безпеки.

Отже, інспектор поліції встановив наявність складу адміністративного правопорушення на підставі власних висновків відносно передбачених конструкцією автомобіля позивача задніх ременів безпеки, без посилання на відповідність вимогам експлуатаційної документації виробника та технічних характеристик даного транспортного засобу, на ДСТУ тощо.

Посилання відповідача на інтернет сторінку сайту, де зазначені технічні характеристики автомобіля ВАЗ 2108, суд до уваги не приймає, оскільки дане посилання не є належним доказом та само по собі не підтверджує факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення.

Крім того, вказаний інтернет - ресурс не є офіційним сайтом виробника транспортного засобу або сайтом державного органу, на якому розміщена інформація щодо характеристик автомобіля позивача.

Суд також звертає увагу на те, що відповідно до ч.1 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі: якщо водій порушив Правила дорожнього руху; якщо є очевидні ознаки, що свідчать про технічну несправність транспортного засобу; якщо є інформація, що свідчить про причетність водія або пасажирів транспортного засобу до вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, або якщо є інформація, що свідчить про те, що транспортний засіб чи вантаж можуть бути об`єктом чи знаряддям учинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення; якщо транспортний засіб перебуває в розшуку; якщо необхідно здійснити опитування водія чи пасажирів про обставини вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, свідками якого вони є або могли бути; якщо необхідно залучити водія транспортного засобу до надання допомоги іншим учасникам дорожнього руху або поліцейським або як свідка під час оформлення протоколів про адміністративні правопорушення чи матеріалів дорожньо-транспортних пригод; якщо уповноважений орган державної влади прийняв рішення про обмеження чи заборону руху; якщо спосіб закріплення вантажу на транспортному засобі створює небезпеку для інших учасників дорожнього руху; порушення порядку визначення і використання на транспортному засобі спеціальних світлових або звукових сигнальних пристроїв; якщо зупинка транспортного засобу, який зареєстрований в іншій країні, здійснюється з метою виявлення його передачі у володіння, користування або розпорядження особам, які не ввозили такий транспортний засіб на митну територію України або не поміщували в митний режим транзиту.

Отже, з огляду на чіткий перелік підстав для зупинки транспортного засобу, що зазначені вище, у відповідача не було підстав для зупинки позивача.

Суд критично ставиться до посилання відповідача про те, що позивачу було повідомлено про причину зупинки.

Так, причиною зупинки було оголошено відсутність задніх ременів безпеки у транспортному засобі позивача.

Часом складення протоколу є 23 год. 30 хв., з відеозапису вбачається, що це темна пора доби.

У транспортному засобі, який рухається, об`єктивно неможливо побачити відсутність чи наявність задніх ременів безпеки. З поданого відзиву не вбачається, що дане правопорушення інспектор Лисак В.О. побачив під час руху транспортного засобу ВАЗ 21083. А отже зупинив вказаний транспортний засіб, допустивши порушення вимог ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію».

Посилання відповідача на ст. 31 Закону України «Про Національну поліцію», якою передбачена можливість застосування превентивних заходів, суд не приймає до уваги, оскільки ч.2 цієї статті цього Закону передбачає, що під час проведення превентивних поліцейських заходів поліція зобов`язана повідомити особі про причини застосування до неї превентивних заходів, а також довести до її відома нормативно-правові акти, на підставі яких застосовуються такі заходи.

Інспектором поліції Лисаком В.О. не повідомлені причини застосування превентивних заходів, також не доведено до відома нормативно-правові акти, на підставі яких застосовані до ОСОБА_1 такі заходи.

Отже, будь-яких інших доказів вчинення ОСОБА_1 правопорушення за ч.1 ст. 121 КУпАП та правомірності дій інспектора Лисака В.О. суду не надано.

Обставини, на які посилається позивач як на підставу своїх вимог, відповідачем не спростовано. Доказів того, що відповідач діяв правомірно і розглянув справу відповідно до вимог законодавства, суду не надано.

Зазначене є підставою для скасування постанови у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КУпАП, а тому справу слід закрити на підставі п.1 ст. 247 КУпАП.

Верховний Суд у постанові від 08.07.2020 № 463/1352/16-а зазначив, що у силу принципу презумпції невинуватості у справах про адміністративні правопорушення всі сумніви щодо події правопорушення та винності особи, що притягується до адміністративної відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що порушення позивачем Правил дорожнього руху України, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 121 КУпАП, не підтверджено належними та допустимими доказами, у зв`язку з чим постанова у справі про адміністративне правопорушення серії БАБ №895490 від 07.09.2021 підлягає скасуванню, а справа про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 121 КУпАП відносно позивача підлягає закриттю згідно п.1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в його діях складу правопорушення.

Щодо вимог позивача про стягнення судових витрат суд виходить з такого.

Відповідно до ч.1 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 18 березня 2020 року у справі №543/775/17 сформована правова позиція щодо необхідності сплати судового збору у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні статей 287, 288 КУпАП, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, а тому слід застосовувати статті 2-5 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI, які пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають. Розмір судового збору за подання позовної заяви складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 420,40 грн.

Згідно із ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до квитанції АТ КБ Приватбанк від 18.10.2021 позивачем по справі було сплачено судовий збір за подання адміністративного позову до суду в сумі 454,00 грн.

Таким чином судовий збір підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Луганській області.

Керуючись ст. ст. 2, 8, 9, 72-77, 241-246, 271, 272, 286 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Луганській області про скасування постанови про адміністративне правопорушення задовольнити.

Постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії БАБ № 895490, винесену 07.09.2021 інспектором сектору реагування патрульної поліції відділу поліції № 1 Старобільського РУП ГУНП в Луганській області капітаном поліції Лисаком Володимиром Олександровичем, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 121 Кодексу України про адміністративні правопорушення скасувати.

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121 Кодексу України про адміністративні правопорушення закрити у зв`язку з відсутністю в його діях складу правопорушення.

Стягнути з Головного управління Національної поліції в Луганській області, яке знаходиться за адресою: вул. Вілєсова, 1, м. Сєвєродонецьк Луганської області, на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судовий збір у розмірі 454,00 грн.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_2 , виданий 28 січня 2002 року Новопсковським РВ УМВС України в Луганській області, РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Головне управління Національної поліції в Луганській області, код ЄДРПОУ 40108845, місцезнаходження: вул. Вілєсова, 1, м. Сєвєродонецьк, Луганська область

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: О.С. Стеценко