Рішення № 10157886, 23.06.2010, Господарський суд Чернівецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" червня 2010 р. Справа № 6/19

Господарський суд Чернівецької області в складі головуючого судді Паскаря А. Д., при секретарі судового засідання Байталюку В. Д., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніфлекс»

до Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційного товариства «Арго»

про стягнення 77260,61 грн. заборгованості та штрафних санкцій

за участю представників сторін:

від позивача –не з’явився;

від відповідача –Олексюк В. І., довіреність від 07.10.2009 № 1515/0101,

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніфлекс», м. Львів, звернулося з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційного товариства «Арго», с. Шилівці Хотинського району, про стягнення 77260,61 грн. заборгованості та штрафних санкцій за неналежне виконання договірних зобов’язань.

Позов обґрунтовується тим, що на виконання умов укладеного сторонами договору поставки від 13.04.2009 № 004-2009, позивачем у відповідності до наданих видаткових накладних поставлено відповідачу товар –поліграфічні витратні матеріали. Однак останній вказаний вище товар оплатив частково, в сумі 30656,50 грн., внаслідок чого позивач вимагає від відповідача сплати 71212,28 грн. основного боргу, 3041,07 грн. пені, 444,08 трьох відсотків річних та 2563,18 грн. інфляційних.

05 травня 2010 року позивач, зменшивши свої позовні вимоги, просив стягнути з відповідача 70560,30 грн. основного боргу, 3041,07 грн. пені, 444,08 трьох відсотків річних та 2563,18 грн. інфляційних.

Позивач, який був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, явку свого представника у судовому засіданні не забезпечив, однак до початку судового засідання від нього надійшла письмова заява про зменшення позовних вимог з якої вбачається, що позивач просить суд стягнути з відповідача 18920,30 грн. основного боргу, 3041,07 грн. пені, 444,08 грн. трьох відсотків річних та 2563,18 грн. інфляційних у зв’язку з погашенням останнім частини основної заборгованості.

Відповідач проти позову частково заперечує з підстав, викладених у його письмовому відзиві на позовну заяву, зокрема, зазначає, що суму основного боргу визнає у повному обсязі, стосовно пені, трьох відсотків річних та інфляційних просить суд відмовити у їх стягненні, оскільки позивачем були використані календарні періоди які розпочиналися не з дати фактичного прийняття товару відповідачем, а з дати вказаної у видаткових накладних, що суперечить Міжнародним правилам тлумачення торговельних термінів «ІНКОТЕРМС 2000»та пункту 3.4 укладеного сторонами договору поставки. Проте, сам факт наявності штрафних санкцій за невиконання умов укладеного сторонами договору поставки від 13.04.2009 № 004-2009 відповідач не заперечує.

Заслухавши пояснення представника відповідача та дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог з наступних підстав.

Згідно умов укладеного сторонами договору поставки від 13.04.2009 № 004-2009 (далі – Договір) позивач зобов’язався поставити відповідачу товар (поліграфічні витратні матеріали) в асортименті, кількості та по ціні, які вказуються у видаткових накладних та рахунках позивача, а відповідач зобов’язався своєчасно оплатити вартість поставленого йому вказаного товару.

Позивач свої зобов’язання за Договором виконав належним чином, що підтверджується наданими видатковими накладними № 755 від 27.11.2009, № 758 від 30.11.2009, № 766 від 01.12.2009, № 776 від 04.12.2009, № 798 від 14.12.2009, № 808 від 17.12.2009, № 829 від 24.12.2009 та № 45 від 26.01.2010 підписаними та скріпленими відбитками печаток сторін та відповідними довіреностями до них на загальну суму 101868,78 грн.

Згідно пункту 4.4 Договору розрахунки за товар здійснюються протягом 30-ти календарних днів з моменту поставки товару відповідачеві шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок позивача в національній валюті України –гривні.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Однак, відповідач свої зобов’язання за Договором виконав неналежним чином, заборгувавши позивачу станом на день винесення рішення 18920,30 грн.

Пунктом 7.3 Договору встановлено, що за прострочення оплати за товар, відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ (що діяла у період за який сплачується пеня), відповідно до розміру неоплаченої суми, за кожний день прострочення, до повного розрахунку, але не більше 5 % від загальної вартості прийнятих ним товарів.

У зв’язку з цим та з урахуванням статті 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань», частини 6 статті 232 Господарського кодексу України пеня в сумі 3041,07 грн. позивачем нарахована правомірно.

Згідно частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Тому, крім основної суми боргу –18920,30 грн., з відповідача на користь позивача підлягають стягненню також пеня в сумі 3041,07 три відсотки річних в сумі 444,08 грн. та інфляційні в сумі 2563,18 грн.

При цьому, заперечення відповідача щодо правильності нарахування позивачем штрафних санкцій, як необґрунтовані, суд до уваги не приймає та водночас зазначає, що, не заперечуючи проти наявності штрафних санкцій в цілому, відповідачем не перераховано позивачеві жодного платежу на їх погашення та не надано жодного правильного, з його точки зору, розрахунку нарахованих штрафних санкцій.

Судові витрати слід покласти на відповідача, винного в доведенні розгляду спору в судовому порядку.

На підставі викладеного, керуючись пунктом 11 частини 1 статті 80, статтями 82, 84 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційного товариства «Арго»(вул. Миру, 33, с. Шилівці, Хотинський район Чернівецька область, ідентифікаційний код 22836526) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніфлекс»(м. Львів, вул. Промислова, 60, ідентифікаційний код 36417750) заборгованість за Договором в сумі 18920,30 грн., пеню в сумі 3041,07 грн., три відсотки річних в сумі 444,08 грн., інфляційні в сумі 2563,18 грн., державне мито в розмірі 772,61 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236,00 грн.

3.          В решті позову провадження у справі припинити.

Суддя А. Паскарь