Рішення № 10157871, 30.06.2010, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"30" червня 2010 р.Справа № 5/660-10 За позовом Заступника прокурора м. Хмельницького в інтересах держави в особі Хмельницької міської ради, м. Хмельницький та міського комунального підприємства „Хмельницьктеплокомуненерго”, м. Хмельницький

до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Хмельницький

про стягнення заборгованості у розмірі 13598,98 грн.

Представники сторін:

від позивачів : Олійник Г.М. - представник Хмельницької міської ради за довіреністю № 02-11-909 від 11.07.2006р. (у засіданні суду 24.06.2010р.)

представник міського комунального підприємства "Хмельницьктеплокомуненерго" за довіреністю № 28/02 від 12.01.2010р.- Якимчук В.В. (у засіданні суду 24.06.2010р.)

відповідача : не з'явились

від прокуратури : Ткачук Н.С. (у засіданні суду 24.06.2010р.)

Рішення приймається 30 червня 2010р., так як в судовому засіданні 24 червня 2010р. оголошувалась перерва для прийняття рішення.

Суть спору: Заступник прокурора м. Хмельницького у позовній заяві просив стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 13598,98грн., з якої 12379,65грн. основного боргу, 296,42грн. пені, 731,65грн. інфляційних витрат та 191,26грн. 3% річних за невиконання відповідачем зобовязань по договору на постачання теплової енергії від 05.11.2007р. за № 1745/965. На підтвердження позовних вимог подано рахунки на оплату за спожиту теплову енергію, розрахунок заборгованості, в тому числі суми пені, 3% річних та інфляційних.

Повноважні представники прокуратури м. Хмельницького та позивачів - Хмельницької міської ради і комунального підприємства "Хмельницьктеплокомуненерго" у судове засідання прибули, позовні вимоги підтримали та просять про задоволення позову із викладених у позові підстав. Окрім того, надано до матеріалів справи лист прокуратури м. Хмельницького щодо уточнення адресних відомостей відповідача, копію витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців та докази повернення копії позовної заяви, що надсилалась відповідачу на адресу АДРЕСА_1. Дані документи судом оглянуто та долучено до матеріалів справи.

Відповідач своїм правом щодо участі в судовому засіданні відповідно до ст.22 ГПК України не скористався, письмового відзиву на позов не подав, доказів погашення заборгованості в добровільному порядку не надав, тому справа розглядається в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними в ній матеріалами.

Розглядом матеріалів справи встановлено.

05.11.2007р. між міським комунальним підприємством „Хмельницьктеплокомуненерго” (енергопостачальна організація) та ПП ОСОБА_1, м. Хмельницький (споживач) був укладений договір на постачання теплової енергії № 1745/965, відповідно до умов якого енергопостачальна компанія зобовязалась постачати споживачеві теплову енергію в потрібних йому обсягах, а споживач зобовязувався оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором. Відповідно п.2.1 даного договору кількість і обсяги теплової енергії визначаються в додатку №1 до договору, який є невідємною частиною договору.

Згідно п. 5.1 вказаного договору, облік споживання теплової енергії проводиться з приладами обліку та розрахунковим способом.

Відповідно до п.п. 6.1 -6.3 договору на постачання теплової енергії № 1745/965, розрахунок за теплову енергію, що споживається, проводиться в грошовій формі відповідно до встановлених тарифів. Розрахунковим періодом є календарний місяць. Оплата використаної теплової енергії здійснюється споживачем наступним чином: попередня оплата в розмірі 50% розрахункової місячної норми теплової енергії до 15 числа поточного (розрахункового) місяця. Остаточні розрахунки проводяться до 10 числа місяця, наступного за розрахунковим.

Відповідно до п.п. 7.2.3 даного договору, за несвоєчасне виконання розрахунків за теплову енергію нараховується пеня в розмірі 0,5% належної до сплати суми за кожен день прострочення.

Згідно п.п. 10.1, 10.4 договір на постачання теплової енергії № 1745/965 від 05.11.2007р. набирає чинності з 05.11.2007р. і діє до 05.11.2008р. Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про його припинення не буде письмово заявлено однією із сторін.

Як вбачається з матеріалів справи позивач виставляв відповідачу до оплати рахунки № 965 від 13.02.2009р. на суму 900,62грн., №965 від 10.03.2009р. на суму 900,62грн., №965 від 09.04.2009р. на суму 900,62грн., №965 від 13.05.2009р. на суму 671,59грн., №965 від 04.06.2009р. на суму 900,62грн., № 965 від 07.07.2009р. на суму 900,62 грн., № 965 від 07.08.2009р. на суму 900,62грн., №965 від 08.09.2009р. на суму 900,62грн., № від 08.10.2009р. на суму 900,62грн., №965 від 10.11.2009р. на суму 900,62грн., №965 від 02.12.2009р. на суму 900,62грн., №965 від 11.01.2010р. на суму 900,62грн., №965 від 05.02.2010р. на суму 900,62грн., №965 від 04.03.2010р. на суму 900,62грн., що на загальну суму становить 12379,65грн.

Відповідач свої зобовязання щодо оплати одержаної теплової енергії не виконав, чим порушив строки оплати, внаслідок чого у нього станом на 01.04.2010р. існує борг перед позивачем у сумі 12379,65грн., яку позивач просить стягнути з відповідача.

Крім того, за період прострочення відповідачем виконання грошового зобовязання, згідно п. 7.2.3 договору на постачання теплової енергії № 1745/965 від 05.11.2007р., позивач просить стягнути з відповідача пеню в сумі 296,42грн. у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, а також 3% річних в сумі 191,26грн. та 731,65грн. заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції.

Враховуючи вищезазначене, прокурор позовні вимоги підтримав та просив задоволити.

Дослідивши зібрані у справі докази та давши їм правову оцінку в сукупності, судом прийнято до уваги наступне.

У відповідності до ч.2 п.1 ст.175 Господарського кодексу України майнові зобовязання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Положеннями ст.173 Господарського кодексу передбачено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт ( управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України та ст.174 Господарського кодексу України господарські зобовязання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 627 ЦК України визначено свободу договору, тобто відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Відповідно до ст. 6 ЦК України сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства. Сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами. Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України та ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов'язань або їх зміна не допускається.

Відповідно до п.1,2 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Як вбачається з матеріалів справи відповідач взяті на себе зобов'язання по оплаті отриманих послуг своєчасно та в повному обсязі не виконав, в результаті чого у нього станом на 01.04.2010р. заборгованість за спожиту теплову енергію за період 01.02.2009р. по 01.04.2010р. склала 12379,65грн.

Згідно статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Аналізуючи наданий позивачем розрахунок, при перерахунку 3% річних та інфляційних нарахувань, судом враховується, що позивачем обгрунтовано заявлено до стягнення 731,65грн. - інфляційних втрат та 191,267грн. - 3% річних.

Відповідно до ст. 199 ГК України виконання господарського зобовязання забезпечується засобами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. За погодженням сторін можуть застосовуватись передбачені законом або такі, що йому не суперечать, види забезпечення виконання зобовязань, які звичайно застосовуються у господарському (діловому) обороті. До відносин щодо забезпечення виконання зобовязань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Виходячи із змісту ст.ст. 546, 548, 549 Цивільного кодексу України виконання зобовязання може забезпечуватися у відповідності до закону або умов договору, зокрема, неустойкою, яку боржник повинен сплатити у разі порушення зобовязання. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання.

Аналізуючи наданий позивачем розрахунок, враховуючи вищенаведені норми, вимоги п.7.2.3 договору від 05.11.2007р., дотримуючись положень Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань”, суд вважає, що позовні вимоги про стягнення з відповідача пені в розмірі 296,42грн. за несвоєчасне виконання розрахунків за теплову енергію заявлені правомірно.

За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 13598,98грн., з яких 12379,65грн. основного боргу, 296,42грн. пені, 731,65грн. інфляційних витрат та 191,26грн. 3% річних за невиконання відповідачем зобовязань по договору на постачання теплової енергії від 05.11.2007р. за № 1745/965 обґрунтованими, підтвердженими належними доказами та такими, що підлягають задоволенню.

У відповідності до ст.49 ГПК України витрати по оплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають покладенню на відповідача.

Керуючись ст.ст.1, 12 ,22, 44, 49, 82-84, ст.ст. 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позов заступника прокурора м. Хмельницького в інтересах держави в особі Хмельницької міської ради, м. Хмельницький та міського комунального підприємства „Хмельницьктеплокомуненерго”, м. Хмельницький до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Хмельницький про стягнення заборгованості у розмірі 13598,98грн., з яких 12379,65грн. основного боргу, 296,42грн. пені, 731,65грн. інфляційних витрат та 191,26грн. 3% річних задоволити.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Хмельницький (АДРЕСА_2, код ЄДРПОУ НОМЕР_1) на користь міського комунального підприємства „Хмельницьктеплокомуненерго” м. Хмельницький (вул. Пересипкіна, 5, код ЄДРПОУ 03356571) 12379,65грн. (дванадцять тисяч триста сімдесят дев'ять гривень 65 коп.) основного боргу, 296,42 грн. (двісті дев'яносто шість гривень 42 коп.) пені, 731,65 грн. (сімсот тридцять одну гривню 65 коп.) інфляційних витрат та 191,26грн. (сто дев'яносто одну гривню 26 коп.) 3% річних.

Видати наказ.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Хмельницький (АДРЕСА_2, код ЄДРПОУ НОМЕР_1) в дохід Державного бюджету України по коду бюджетної класифікації 22090200, символ звітності банку 095 через відділення державного казначейства (на рахунок 31112095700002 УДК у м. Хмельницькому, код 23565225, ГУ ДКУ у Хмельницькій області) державне мито в розмірі 135,99 грн. (сто тридцять п'ять гривень 99 копійки) та в дохід Державного бюджету України через відділення державного казначейства (на рахунок 31211264700002, код банку 815013, ГУ ДКУ у Хмельницькій області, ЄДРПОУ 23565225 УДК м. Хмельницький, призначення платежу: 22050003) витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236,00 грн. (двісті тридцять шість гривень 00 копійок).

Видати накази.

Суддя