Постанова № 10157839, 20.05.2010, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

20 травня 2010 року 10:40 № 2а-1975/10/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кузьменка В.А., за участю секретаря Хижняк І. В. та представників:

позивача: Ілляшенко М.О.;

відповідача: Мороза С.О.

розглянувши у судовому засіданні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями “Юромаш”

до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі міста Києва

проскасування податкових повідомлень-рішень

На підставі частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 20 травня 2010 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

12 лютого 2010 року (відповідно до відмітки служби діловодства суду) Товариство з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями “Юромаш” (далі по тексту позивач, ТОВ “Юромаш”) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі міста Києва (далі по тексту відповідач, ДПІ у Дніпровському районі м. Києва), в якому просить: 1) визнати недійсним акт ДПІ у Дніпровському районі м. Києва від 13 липня 2009 року №2183/23-200-32849408 “Про результати невиїзної позапланової документальної перевірки ТОВ з ІІ “Юромаш” з питань достовірності нарахування та сплати податку на прибуток та податку на додану вартість при взаємовідносинах з ТОВ “УКР АГРО ІНВЕСТ” за період з 01червня 2007 року по 01 лютого 2008 року”; 2) визнати недійсними податкові повідомлення-рішення від 24 липня 2009 року №0000532322/0, від 09 жовтня 2009 року №0000532322/1, від 10 грудня 2009 року №0000532322/2 про визначення суми податкового зобовязання з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій за платежем: податок на додану вартість по вітчизняних товарах у розмірі: за основним платежем 5856876,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 2928438,00 грн., разом 8785314,00 грн.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 лютого 2010року відмовлено ТОВ “Юромаш” у відкритті провадження в адміністративній справі в частині позовних вимог щодо скасування акта ДПІ у Дніпровському районі м. Києва від 13 липня 2009 року №2183/23-200-32849408 “Про результати невиїзної позапланової перевірки ТОВ з ІІ “Юромаш” (код ЄДРПОУ 32849408) з питань достовірності нарахування та сплати податку на прибуток та податку на додану вартість при взаємовідносинах з ТОВ “УКР АГРО ІНВЕСТ” (код ЄДРПОУ 34430407) в період з 01 червня 2007 року по 01 лютого 2008 року”.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 лютого 2010року відкрито провадження в адміністративній справі №2а-1975/10/2610 в частині позовних вимог ТОВ “Юромаш” щодо визнання недійсними податкових повідомлень-рішень ДПІ у Дніпровському районі м. Києва від 24 липня 2009 року №0000532322/0, від 09 жовтня 2009року №20000532322/1 та від 10 грудня 2009 року №0000532322/2, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 22 квітня 2010 року.

В судовому засіданні 22 квітня 2010 року оголошувалась перерва до 14 травня 2010року.

14 травня 2010 року позивачем подано заяву про зміни та доповнення до адміністративного позову, в якій просить визнати недійсними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 24 липня 2009 року №0000532322/0, від 09 жовтня 2009 року №0000532322/1, від 10 грудня 2009 року №0000532322/2 та від 12 лютого 2010 року за №0000532322/3 про визначення суми податкового зобовязання з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій за платежем: податок на додану вартість по вітчизняних товарах у розмірі: за основним платежем 5856876 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 2928438 грн., разом 8785314 грн.

В судовому засіданні 20 травня 2010 року представник позивача позовні вимоги підтримав, представник відповідача проти задоволення адміністративного позову заперечив.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В:

24 липня 2009 року ДПІ у Дніпровському районі м. Києва прийнято податкове повідомлення-рішення №0000532322/0, яким позивачу на підставі підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державним цільовими фондами”, за порушення підпунктів 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість” визначено суму податкового зобовязання з податку на додану вартість у розмірі 8785314,00 грн., в т.ч. 5856876,00 грн. основного платежу та 2928438,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

В результаті апеляційного узгодження податкового зобовязання визначеного податковим повідомленням-рішенням від 24 липня 2009 року №0000532322/0 відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення від 09 жовтня 2009 року №0000532322/1, від 10грудня 2009 року №0000532322/2 та від 12 лютого 2010 року №0000532322/3 аналогічного змісту.

Податкові повідомлення-рішення від 24 липня 2009 року №0000532322/0, від 09жовтня 2009 року №0000532322/1, від 10 грудня 2009 року №0000532322/2 та від 12лютого 2010 року №0000532322/3 прийнято на підставі акта ДПІ у Дніпровському районі м. Києва від 13 липня 2009року №2183/23-200-32849408 “Про результати невиїзної позапланової документальної перевірки ТОВ з ІІ “Юромаш” з питань достовірності нарахування та сплати податку на прибуток та податку на додану вартість при взаємовідносинах з ТОВ “УКР АГРО ІНВЕСТ” за період з 01 червня 2007 року по 01 лютого 2008 року” (далі по тексту Акт перевірки).

Відповідно до висновків Акта перевірки позивачем в порушення вимог підпунктів 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість” занижено податок на додану вартість за період з 01 червня 2007 року по 01 лютого 2008 року на загальну суму 5856876,00 грн.

Зі змісту Акта перевірки вбачається, що в ході проведення досудового слідства встановлено, що позивач мав фінансово-господарські відносини з ТОВ “УКР АГРО ІНВЕСТ”, на розрахунковий рахунок якого ТОВ “Юромаш” протягом 2007 - 2008 років безпідставно, на думку відповідача, перераховувало грошові кошти.

Підставою для такого висновку став факт реєстрації ТОВ “УКР АГРО ІНВЕСТ” на ОСОБА_4. Зокрема, відповідно до змісту протоколу допиту свідка від 27листопада 2008 року гр. ОСОБА_4, якого допитано в якості свідка по кримінальній справі №24-1 вбачається, що зазначений громадянин за грошову винагороду погодився на реєстрацію на його імя юридичної особи - ТОВ “УКР АГРО ІНВЕСТ”. При цьому, йому було відомо, що товариство реєструється з метою прикриття незаконної діяльності третіх осіб і що він до фінансово-господарської діяльності вказаного підприємства не буде мати жодного відношення, яким видом діяльності займалось ТОВ “УКР АГРО ІНВЕСТ” йому не відомо, ОСОБА_4 знав, що він є єдиним засновником та власником ТОВ “УКР АГРО ІНВЕСТ”, наказів на призначення директором та головним бухгалтером ТОВ “УКР АГРО ІНВЕСТ” громадян ОСОБА_5 та ОСОБА_6 не підписував, вказаних громадян особисто не знав та ніколи не бачив, жодного фінансово-господарського документу як засновник та директор ТОВ “УКР АГРО ІНВЕСТ” не підписував та нікому іншому не давав такого права.

Крім того, з Акта перевірки вбачається, що на дату його складання ТОВ “УКР АГРО ІНВЕСТ” мало стан “припинено, але не знято з обліку”. Рішенням Господарського суду м.Києва від 23 липня 2008 року ТОВ “УКР АГРО ІНВЕСТ” визнано банкрутом, державну реєстрацію скасовано 07 серпня 2008 року, свідоцтво платника податку на додану вартість від 01 серпня 2006 року №39124895 анульовано 21 травня 2008 року. Керівником даного товариства є ОСОБА_5, а засновником, згідно статуту - ОСОБА_4, який постановою Оболонського районного суду м. Києва від 04 грудня 2008 року визнаний винним у вчинені злочину, передбаченого частиною першою статті 205 Кримінального кодексу України, але в звязку з дійовим каяттям звільнений від кримінальної відповідальності на підставі статті 45 Кримінального кодексу України.

В Акті перевірки зазначено, що фінансово-господарські документи, а саме: договори, видаткові накладні, податкові накладні та інші підписані директором ОСОБА_5, який згідно змісту протоколу допиту свідка від 27 січня 2009 року, зазначив, що не має жодного відношення до діяльності ТОВ “УКР АГРО ІНВЕСТ”, документи фінансово-господарської діяльності та податкову звітність ТОВ “УКР АГРО ІНВЕСТ” не підписував, а про те, що він є директором ТОВ “УКР АГРО ІНВЕСТ” дізнався лише в середині 2008 року після того, як його викликали до органів податкової міліції.

З урахуванням викладених обставин, відповідач дійшов висновку, що первинні документи, отримані ТОВ “Юромаш” від ТОВ “УКР АГРО ІНВЕСТ”, є такими, що суперечать діючому законодавству, а отже, не можуть бути прийняті як такі, що підтверджують взаємовідносини між ТОВ “Юромаш” та ТОВ “УКР АГРО ІНВЕСТ”, та свідчать про відсутність у ТОВ “УКР АГРО ІНВЕСТ” адміністративного-господарських можливостей на виконання господарських зобовязань по укладених договорах поставки з ТОВ “Юромаш” та відсутність фактичних дій, спрямованих на виконання взятих на себе зобовязань. Останнє, в свою чергу, свідчить про відсутність наміру у ТОВ “УКР АГРО ІНВЕСТ” створення правових наслідків. Тобто, така угода носить фіктивний характер.

Позивач, на думку відповідача, діяв без належної обачності і йому мало бути відомо про фактичний та адміністративно-майновий стан ТОВ “УКР АГРО ІНВЕСТ”, умови ведення цим підприємством господарської діяльності та порушення, які ним допускались. Врезультаті порушення контрагентом ТОВ “УКР АГРО ІНВЕСТ” своїх податкових зобовязань, приписів господарського та цивільного законодавства, угода, укладена з ТОВ“Юромаш” мають протиправний характер, по суті спрямована на незаконне заволодіння майном держави, а отже, згідно з частиною другою статті 228 Цивільного кодексу України є нікчемною, а отже, право ТОВ “ЮРОМАШ” на віднесення до складу валових витрат на підставі рахунків фактур, актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) та сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту на підставі податкових накладних, наданих на виконання такої угоди, не виникає.

Також, в Акті перевірки зазначено, що відповідно до статті 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що повязані з його недійсністю, а відтак, сума податку на додану вартість у розмірі 5856876,00 грн., віднесена позивачем до складу податкового кредиту в податковій декларації за червень жовтень 2007року за операціями, що проведені на підставі нікчемного правочину у відповідності до підпунктів 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість” підлягає коригуванню, а саме: за червень 2007 року на суму 1 284167,00 грн.; за липень 2007року на суму 650000,00 грн.; за серпень 2007 року на суму 460067,00 грн.; за вересень 2007 року на суму 1143333,00 грн.; за жовтень 2007 року на суму 2319309,00 грн.

Окружний адміністративний суд міста Києва не погоджується з висновками Акта перевірки щодо порушення позивачем вимог підпунктів 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість” з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 04 червня 2007 року між позивачем та ТОВ “УКР АГРО ІНВЕСТ” укладено договір №DH 06/07 на передпродажну підготовку та введення в експлуатацію техніки (далі по тексту - Договір), який від імені ТОВ “УКР АГРО ІНВЕСТ” підписано директором ОСОБА_5

За період, що перевірявся, а саме з 01 червня 2007 року по 01 лютого 2008 року, ТОВ“УКР АГРО ІНВЕСТ” надано позивачу послуг за Договором на загальну суму 35141257,00грн., в т.ч. податок на додану вартість 5856876,19 грн.

Факт виконання взаємних господарських зобовязань за Договором підтверджується наявними в матеріалах справи копіями первинних документів, а саме:

1) актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) за період з 29 червня 2007 року по 29 жовтня 2007 року на загальну суму 35141257,00 грн., в т.ч. податок на додану вартість 5856876,19 грн., а саме: від 29 червня 2007 року на загальну суму 1232915,87 грн., в т.ч. податок на додану вартість 205485,98 грн.; від 29 червня 2007 року на загальну суму 425136,02 грн., в т.ч. податок на додану вартість 70856,00 грн.; від 29 червня 2007 року на загальну суму 452171,90 грн., в т.ч. податок на додану вартість 75361,98 грн.; від 29 червня 2007 року на загальну суму 452191,10 грн., в т.ч. податок на додану вартість 75365,18 грн.; від 29 червня 2007 року на загальну суму 452191,10 грн., в т.ч. податок на додану вартість 75365,18 грн.; від 29 червня 2007 року на загальну суму 372144,00 грн., в т.ч. податок на додану вартість 62024,00 грн.; від 29 червня 2007 року на загальну суму 372144,00 грн., вт.ч. податок на додану вартість 62024,00 грн.; від 29 червня 2007 року на загальну суму 386364,35 грн., в т.ч. податок на додану вартість 64394,06 грн.; від 29 червня 2007 року на загальну суму 1351948,26 грн., в т.ч. податок на додану вартість 225324,71 грн.; від 29червня 2007 року на загальну суму 971238,61 грн., в т.ч. податок на додану вартість 161873,10 грн.; від 29 червня 2007 року на загальну суму 307340,32 грн., в т.ч. податок на додану вартість 51223,39 грн.; від 29 червня 2007 року на загальну суму 314218,50 грн., в т.ч. податок на додану вартість 52369,75 грн.; від 29 червня 2007 року на загальну суму 315631,50 грн., в т.ч. податок на додану вартість 52605,25 грн.; від 29 червня 2007 року на загальну суму 299364,47 грн., в т.ч. податок на додану вартість 49894,08 грн; від 31 липня 2007 року на загальну суму 385204,80 грн., в т.ч. податок на додану вартість 64200,80 грн.; від 31 липня 2007 року на загальну суму 491351,00 грн, в т.ч. податок на додану вартість 81891,83 грн.; від 31 липня 2007 року на загальну суму 1511722,22 грн., в т.ч. податок на додану вартість 251953,70 грн.; від 31 липня 2007 року на загальну суму 1511722,22 грн., в т.ч. податок на додану вартість 251953,70 грн.; від 15 серпня 2007 року №ZW310/08-4 на загальну суму 471701,86 грн., в т.ч. податок на додану вартість 78616,98 грн.; від 15 серпня 2007 року на загальну суму 348923,55 грн., в т.ч. податок на додану вартість 58153,93 грн.; від 15 серпня 2007 року №ZX200LC/08-1 на загальну суму 347221,05 грн., в т.ч. податок на додану вартість 57870,17 грн.; від 15 серпня 2007 року №ZX330LC-3/08-2 на загальну суму 553880,80 грн., в т.ч. податок на додану вартість 92313,47 грн.; від 15 серпня 2007 року №ZX330LC-3/08-2 на загальну суму 553575,08 грн., в т.ч. податок на додану вартість 92262,51 грн.; від 15 серпня 2007 року №ZW310/08-5 на загальну суму 485097,65 грн., в т.ч. податок на додану вартість 80849,61 грн.; від 03 вересня 2007 року на загальну суму 482921,16 грн., в т.ч. податок на додану вартість 80486,86 грн.; від 03 вересня 2007 року на загальну суму 482990,01 грн., в т.ч. податок на додану вартість 80498,33 грн.; від 03 вересня 2007 року на загальну суму 478312,70 грн., в т.ч. податок на додану вартість 79718,78 грн.; від 30 вересня 2007 року на загальну суму 939734,76 грн., в т.ч. податок на додану вартість 156622,46 грн.; від 30 вересня 2007 року на загальну суму 940047,39 грн., в т.ч. податок на додану вартість 156674,57 грн.; від 30 вересня 2007 року на загальну суму 845220,25 грн., в т.ч. податок на додану вартість 140870,04 грн.; від 30 вересня 2007 року на загальну суму 638173,15 грн., в т.ч. податок на додану вартість 106362,19 грн.; від 30 вересня 2007 року на загальну суму 845136,14 грн., в т.ч. податок на додану вартість 140856,02 грн.; від 30вересня 2007 року на загальну суму 484424,33 грн., в т.ч. податок на додану вартість 80737,39 грн.; від 30 вересня 2007 року на загальну суму 361509,55 грн., в т.ч. податок на додану вартість 60251,59 грн.; від 30 вересня 2007 року на загальну суму 361530,57 грн., в т.ч. податок на додану вартість 60255,09 грн.; від 29 жовтень 2007 року №ZX310LC-3/3 на загальну суму 939511,74 грн., в т.ч. податок на додану вартість 156585,29 грн.; від 29жовтень 2007 року №ZX160/1 на загальну суму 271185,36 грн., в т.ч. податок на додану вартість 45197,56 грн.; від 29 жовтень 2007 року №ZX160/2 на загальну суму 271462,18грн., в т.ч. податок на додану вартість 45243,70 грн.; від 29 жовтень 2007 року №ZX160/3 на загальну суму 271360,56 грн., в т.ч. податок на додану вартість 45226,76 грн.; від 29 жовтень 2007 року №ZX160/4 на загальну суму 271248,43 грн., в т.ч. податок на додану вартість 45208,07 грн.; від 29 жовтень 2007 року №ZX200LC-3/5 на загальну суму 492751,81 грн., в т.ч. податок на додану вартість 82125,30 грн.; від 29 жовтень 2007 року №ZX200LC-3/6 на загальну суму 492554,55 грн., в т.ч. податок на додану вартість 82092,42грн.; від 29 жовтень 2007 року №ZX200LC-3/7 на загальну суму 492560,32 грн., в т.ч. податок на додану вартість 82093,39 грн.; від 29 жовтень 2007 року №ZW220/8 на загальну суму 478970,01 грн., в т.ч. податок на додану вартість 79828,33 грн.; від 29жовтень 2007 року №ZW220/9 на загальну суму 479538,69 грн., в т.ч. податок на додану вартість 79923,11 грн.; від 29 жовтень 2007 року №ZX240LC-3 на загальну суму 479534,94грн., в т.ч. податок на додану вартість 79922,49 грн.; від 29 жовтень 2007 року №ZW250 на загальну суму 638025,98 грн., в т.ч. податок на додану вартість 106337,66 грн.; від 29 жовтень 2007 року №ZW250-2 на загальну суму 638162,02 грн., в т.ч. податок на додану вартість 106360,34 грн.; від 29 жовтень 2007 року №ZX330LC-3/2 на загальну суму 939567,80 грн., в т.ч. податок на додану вартість 156594,63 грн.; від 29 жовтень 2007 року №ZX330LC-3 на загальну суму 939608,61 грн., в т.ч. податок на додану вартість 156601,44грн.; від 29 жовтень 2007 року №ZX270LC-3 на загальну суму 591357,78 грн., в т.ч. податок на додану вартість 98559,63 грн.; від 29 жовтень 2007 року №ZX330LC-3/4 на загальну суму 939945,80 грн., в т.ч. податок на додану вартість 156657,50 грн.; від 29жовтень 2007 року №ZX450LC-3 на загальну суму 1072519,36 грн., в т.ч. податок на додану вартість 178753,23 грн.; від 29 жовтень 2007 року №ZX450LC-3/4 на загальну суму 1072087,45 грн., в т.ч. податок на додану вартість 178681,24 грн.; від 29 жовтень 2007 року №ZX450LC-3/3 на загальну суму 1071832,17 грн., в т.ч. податок на додану вартість 178638,69 грн.;від 29 жовтень 2007 року №ZX450LC-3/2 на загальну суму 1072072,09 грн., в т.ч. податок на додану вартість 178678,68 грн.;

2) податковими накладними, виписаними ТОВ “УКР АГРО ІНВЕСТ” позивачу на загальну суму 35141257,00 грн., в т.ч. податок на додану вартість 5856876,19 грн.: від 29червня 2007 року №55014 на загальну суму 1232915,87 грн., в т.ч. податок на додану вартість 205485,98 грн.; від 29 червня 2007 року №55013 на загальну суму 425136,02 грн., в т.ч. податок на додану вартість 70856,00 грн.; від 29 червня 2007 року №55012 на загальну суму 452171,90 грн., в т.ч. податок на додану вартість 75361,98 грн.; від 29 червня 2007року №55011 на загальну суму 452191,10 грн., в т.ч. податок на додану вартість 75365,18 грн.; від 29 червня 2007 року №55010 на загальну суму 452191,10 грн., в т.ч. податок на додану вартість 75365,18 грн.; від 29 червня 2007 року №55009 на загальну суму 372144,00 грн., в т.ч. податок на додану вартість 62024,00 грн.; від 29 червня 2007 року №55008 на загальну суму 372144,00 грн., в т.ч. податок на додану вартість 62024,00 грн.; від 29 червня 2007 року №55007 на загальну суму 299364,47 грн., в т.ч. податок на додану вартість 49894,08 грн.; від 29 червня 2007 року №55006 на загальну суму 315631,50 грн., в т.ч. податок на додану вартість 52605,25 грн.; від 29 червня 2007 року №55005 на загальну суму 314218,50 грн., в т.ч. податок на додану вартість 52369,75 грн.; від 29 червня 2007року №55003 на загальну суму 971238,61 грн., в т.ч. податок на додану вартість 161873,10 грн.; від 29 червня 2007 року №55002 на загальну суму 1351948,26 грн., в т.ч. податок на додану вартість 225324,71 грн.; від 29 червня 2007 року №55001 на загальну суму 386364,35 грн., в т.ч. податок на додану вартість 64394,06 грн.; від 29 червня 2007року №55004 на загальну суму 307340,32 грн., в т.ч. податок на додану вартість 51223,39 грн.;від 31 липня 2007 року №55016 на загальну суму 491351,00 грн., в т.ч. податок на додану вартість 81891,83 грн.; від 31 липня 2007 року №55018 на загальну суму 1511722,22 грн., в т.ч. податок на додану вартість 251953,70 грн.; від 31 липня 2007 року №55017 на загальну суму 1511722,22 грн., в т.ч. податок на додану вартість 251953,70 грн.; від 31 липня 2007 року №55015 на загальну суму 385204,80 грн., в т.ч. податок на додану вартість 64200,80 грн.; від 15 серпня 2007 року №55022 на загальну суму 471701,86 грн., в т.ч. податок на додану вартість 78616,98 грн.; від 15 серпня 2007 року №55019 на загальну суму 347221,05 грн., в т.ч. податок на додану вартість 57870,17 грн.; від 15 серпня 2007року №55024 на загальну суму 348923,55 грн., в т.ч. податок на додану вартість 58153,93 грн.; від 15 серпня 2007 року №55020 на загальну суму 553880,80 грн., в т.ч. податок на додану вартість 92313,47 грн.; від 15 серпня 2007 року №55021 на загальну суму 553575,08 грн., в т.ч. податок на додану вартість 92262,51 грн.; від 15 серпня 2007 року №55023 на загальну суму 485097,65 грн., в т.ч. податок на додану вартість 80849,61 грн.; від 03 вересня 2007 року №55028 на загальну суму 482921,16 грн., в т.ч. податок на додану вартість 80486,86 грн.; від 03 вересня 2007 року №55029 на загальну суму 482990,01 грн., в т.ч. податок на додану вартість 80498,33 грн.; від 03 вересня 2007 року №55030 на загальну суму 478312,70 грн., в т.ч. податок на додану вартість 79718,78 грн.; від 30 вересня 2007року №55035 на загальну суму 939734,76 грн., в т.ч. податок на додану вартість 156622,46 грн.; від 30 вересня 2007 року №55036 на загальну суму 940047,39 грн., в т.ч. податок на додану вартість 156674,57 грн.; від 30 вересня 2007 року №55033 на загальну суму 845220,25 грн., в т.ч. податок на додану вартість 140870,04 грн.; від 30 вересня 2007року №55032 на загальну суму 638173,15 грн., в т.ч. податок на додану вартість 106362,19 грн.; від 30 вересня 2007 року №55034 на загальну суму 845136,14 грн., в т.ч. податок на додану вартість 140856,02 грн.; від 03 вересня 2007 року №55031 на загальну суму 484424,33 грн., в т.ч. податок на додану вартість 80737,39 грн.; від 03 вересня 2007року №55026 на загальну суму 361509,55 грн., в т.ч. податок на додану вартість 60251,59 грн.; від 03 вересня 2007 року №55027 на загальну суму 361530,57 грн., в т.ч. податок на додану вартість 60255,09 грн.; від 29 жовтня 2007 року №55036 на загальну суму 271185,36 грн., в т.ч. податок на додану вартість 45197,56 грн.; від 29 жовтня 2007 року №55037 на загальну суму 271462,18 грн., в т.ч. податок на додану вартість 45243,70 грн.; від 29 жовтня 2007 року №55038 на загальну суму 271360,56 грн., в т.ч. податок на додану вартість 45226,76 грн.; від 29 жовтня 2007 року №55039 на загальну суму 271248,43 грн., в т.ч. податок на додану вартість 45208,07 грн.; від 29 жовтня 2007 року №55040 на загальну суму 492751,81 грн., в т.ч. податок на додану вартість 82125,30 грн.; від 29 жовтня 2007року №55041 на загальну суму 492554,55 грн., в т.ч. податок на додану вартість 82092,42 грн.; від 29 жовтня 2007 року №55042 на загальну суму 492560,32 грн., в т.ч. податок на додану вартість 82093,39 грн.; від 29 жовтня 2007 року №55043 на загальну суму 478970,01 грн., в т.ч. податок на додану вартість 79828,33 грн.; від 29 жовтня 2007 року №55044 на загальну суму 479538,69 грн., в т.ч. податок на додану вартість 79923,11 грн.; від 29 жовтня 2007 року №55045 на загальну суму 479534,94 грн., в т.ч. податок на додану вартість 79922,49 грн.; від 29 жовтня 2007 року №55046 на загальну суму 638025,98 грн., в т.ч. податок на додану вартість 106337,66 грн.; від 29 жовтня 2007 року №55047 на загальну суму 638162,02 грн., в т.ч. податок на додану вартість 106360,34 грн.; від 29 жовтня 2007року №55048 на загальну суму 939608,61 грн., в т.ч. податок на додану вартість 156601,44 грн.; від 29 жовтня 2007 року №55049 на загальну суму 939567,80 грн., в т.ч. податок на додану вартість 156594,63 грн.; від 29 жовтня 2007 року №55050 на загальну суму 939511,74 грн., в т.ч. податок на додану вартість 156585,29 грн.; від 29 жовтня 2007року №55051 на загальну суму 591357,78 грн., в т.ч. податок на додану вартість 98559,63 грн.; від 29 жовтня 2007 року №55052 на загальну суму 939945,80 грн., в т.ч. податок на додану вартість 156657,50 грн.; від 29 жовтня 2007 року №55053 на загальну суму 1072519,36 грн., в т.ч. податок на додану вартість 178753,23 грн.; від 29 жовтня 2007року №55054 на загальну суму 1072072,09 грн., в т.ч. податок на додану вартість 178678,68 грн.; від 29 жовтня 2007 року №55055 на загальну суму 1071832,17 грн., в т.ч. податок на додану вартість 178638,69 грн.; від 29 жовтня 2007 року №55056 на загальну суму 1072087,45 грн., в т.ч. податок на додану вартість 178681,24 грн.;

3) виписками по особовому рахунку №260003013731 в АБ “Національні Інвестиції”, м. Київ, МФО 300496, з яких вбачається, що з поточного рахунку ТОВ “Юромаш” за період з 01 червня 2007 року по 01 лютого 2008 року на розрахунковий рахунок ТОВ “УКР АГРО ІНВЕСТ” перераховано грошових коштів в сумі 35141257,12 грн., в т.ч. податок на додану вартість у розмірі 5856876,18 грн.

Відповідно до висновків Акта перевірки вказані податкові накладні відповідач вважає такими, що не мають юридичної сили та не приймаються, як докази правомірності формування позивачем податкового кредиту за період червень жовтень 2007 року, оскільки, вони не відповідають вимогам чинного законодавства, з огляду на те, що ОСОБА_5, який підписував Договір, податкові накладні та інші фінансово-господарські документи повязанні з його виконанням, згідно протоколу допиту свідка від 27січня 2009 року, не мав жодного відношення до господарської діяльності ТОВ “УКР АГРО ІНВЕСТ”, тобто основною підставою для визнання неправомірності формування податкового кредиту за вказаний період є те, що господарську діяльністю від імені контрагента позивача вели неповноважні особи з метою, яка суперечить інтересам держави.

Разом з тим, Окружний адміністративний суд міста Києва звертає увагу на наступне.

Відповідно до статті 18 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців” (тут і далі по тексту нормативно-правові акти в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то вони вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до цього реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні, за винятком випадків, коли вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.

Пунктом 1.3 статті 1 Закону України “Про податок на додану вартість” платника податку визначено як особу, яка згідно із цим Законом зобовязана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особу, яка імпортує товари на митну територію України.

Згідно з пунктом 10.2 статті 10 Закону України “Про податок на додану вартість” платники податку, визначені у підпунктах “а”, “в”, “г”, “д” пункту 10.1 цієї статті, відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту і своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону.

Отже, виходячи із змісту вище зазначених норм, позивач не може нести відповідальність ні за несплату податків контрагентом, ні за можливу недостовірність відомостей про них, наведених у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, за умови необізнаності щодо неї.

Відповідно до частини третьої статті 92 Цивільного кодексу України орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобовязана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №517498 станом 12 травня 2010 року, особою, яка має право вчиняти юридичні дії від імені юридичної особи - ТОВ “УКР АГРО ІНВЕСТ” без довіреності, у тому числі підписувати договори є ОСОБА_5.

Як зазначив позивач, під час укладання Договору він, на підтвердження повноважень посадових осіб, керувався наданими контрагентом документами, а саме Статутом, свідоцтвом про державну реєстрацію, а також свідоцтвом платника податку на додану вартість, які видані відповідними державними органами.

В частині посилань ДПІ у Дніпровському районі м. Києва на фіктивний характер угоди між ТОВ “Юромаш” та його контрагентом - ТОВ “УКР АГРО ІНВЕСТ” Окружний адміністративний суд міста Києва звертає увагу на наступне.

Відповідно до частини четвертої статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

З урахуванням положень частини четвертої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою, належним доказом для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, є вирок суду в кримінільній справі ухвалений щодо цієї особи.

В матеріалах справи відсутній вирок суду в кримінальній справі щодо посадової особи ТОВ “УКР АГРО ІНВЕСТ” - ОСОБА_5 або посадових осіб ТОВ “Юромаш”, а протоколу допиту свідка від 27січня 2009 року в межах кримінальної справи №24-1 не є належним та допустимим доказом у розумінні Кодексу адміністративного судочинства України.

За таких обставин, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає, що висновок ДПІ у Дніпровському районі м. Києва про те, що ТОВ “Юромаш” діяло без належної обачності і йому мало бути відомо про фактичний та адміністративно-майновий стан ТОВ “УКР АГРО ІНВЕСТ”, умови ведення цим підприємством господарської діяльності, умисел ОСОБА_5, спрямований на здійснення господарської діяльності з метою, яка суперечить інтересам держави і суспільства є безпідставним та необґрунтованим.

Правила формування податкового кредиту визначені пунктом 7.4 статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість”.

Згідно з абзацом першим підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 статті7 Закону України “Про податок на додану вартість” податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у звязку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Абзацом другим підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті7 Закону України “Про податок на додану вартість” передбачено, що право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до абзацу першого підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті7 Закону України “Про податок на додану вартість” не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у звязку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Згідно з абзацом другим підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість” у разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Таким чином, підставою для відповідальності платника податку є не підтвердження сум податку, включеного до податкового кредиту, на момент перевірки платника податку. При цьому відповідальність за правильність виписування податкової накладної покладена не на покупця, а саме на продавця товарів.

Відповідно до Порядку заповнення і подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30травня 1997 року №166 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 09 липня 1997року за № 250/2054, платник податку самостійно обчислює суму податкового зобовязання, яку зазначає в декларації. Дані, наведені в декларації, повинні відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника (пункт 3.4 Порядку), оскільки, як визначено пунктом 2 статті 3 Закону “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”, фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

З огляду на викладене аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту.

Оскільки судом встановлено, що на час укладення Договору та виконання його умов ОСОБА_5 був повноважний на підписування фінансово-господарських документів як повноважний представник ТОВ “УКР АГРО ІНВЕСТ”, зокрема, податкових накладних, а останнє не було виключено з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців і мало дійсне свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість, то за таких обставин Окружний адміністративний суд міста Києва дійшов висновку щодо правомірності формування позивачем податкового кредиту за червень жовтень 2007 року на підставі вище перелічених податкових накладних.

Окружний адміністративний суд міста Києва також звертає увагу на те, що оскільки наявність податкових накладних є дійсно обовязковою, але не вичерпною обставиною для визначення правильності формування податкового кредиту, то вирішення спорів, повязаних із правомірністю формування платниками податку податкового кредиту потребує встановлення всіх фактичних обставин, що підтверджують реальне здійснення господарських операцій, на підставі яких визначено суми податкового кредиту.

Про відсутність реального характеру відповідних операцій можуть свідчити підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема, про наявність таких обставин: неможливість здійснення платником податку зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності; відсутність у платника податку необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів; облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо повязані з виникненням права на податковий кредит або бюджетне відшкодування, якщо для даного виду діяльності також потрібне здійснення і облік інших господарських операцій; здійснення операцій з товарно-матеріальними цінностями, які не вироблялися або не могли бути вироблені в обсязі, зазначеному платником податку в документах обліку.

Зазначені обставини не були предметом дослідження Акту перевірки та не доводились відповідачем під час розгляду даної справи в порядку встановленому частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, доказів, які підтверджують відсутність реального характеру господарські операцій відповідачем до матеріалів справи не надано.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; звикористанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема здотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); зурахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідачем не доведено правомірність та обґрунтованість прийняття податкових повідомлень-рішень від 24 липня 2009 року №0000532322/0, від 09 жовтня 2009 року №0000532322/1, від 10 грудня 2009 року №0000532322/2 та від 12 лютого 2010року №0000532322/3 з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, позовні вимоги ТОВ “Юромаш” підлягають задоволенню у повному обсязі.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1.Позов Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями “Юромаш” задовольнити.

2.Скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дніпровському районі міста Києва від 24 липня 2009 року №0000532322/0, від 09 жовтня 2009 року №0000532322/1, від 10 грудня 2009 року №0000532322/2 та від 12 лютого 2010року №0000532322/3.

3.Присудити з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями “Юромаш” судові витрати у розмірі 3,40 грн. (три гривні сорок копійок).

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складання в повному обсязі за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

СуддяВ.А. Кузьменко

Постанову складено в повному обсязі та підписано 25 червня 2010 року.