Ухвала суду № 101578364, 02.12.2021, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 199/2493/20

провадження № 2/753/426/21

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" грудня 2021 р. Дарницький районний суд м. Києва у складі головуючого судді Трусової Т. О. з секретарем судового засідання Кирик К. С. за участі представника позивача ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , товариства з обмеженою відповідальністю «Південний Риф» про стягнення боргу за договором позики,

В С Т А Н О В И В:

У квітні 2020 р. ОСОБА_2 (далі також - ОСОБА_2 , позивач) звернувся до Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська з позовом до ОСОБА_3 (далі також - ОСОБА_3 ), товариства з обмеженою відповідальністю «Південний Риф» про стягнення боргу за договором позики в загальному розмірі 6 383 374 грн.

Ухвалою судді Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 21.04.2020 справу передано для розгляду за підсудністю до Деснянського районного суду м. Києва.

Ухвалою судді Деснянського районного суду м. Києва від 18.05.2020 справу передано для розгляду за підсудністю до Дарницького районного суду м. Києва.

Ухвалою судді Дарницького районного суду м. Києва від 10.08.2020 позовну заяву залишено без розгляду з підстав подання її без додержання вимог, викладених у статті 177 ЦПК України, - відсутності документа, який підтверджує сплату судового збору.

23.10.2020 на виконання вимог вищевказаної ухвали позивачем надано квитанцію про сплату судового збору.

Ухвалою від 26.10.2020 відкрито провадження за даним позовом з призначенням справи до розгляду в порядку загального позовного провадження в підготовче засідання.

Ухвалою від 15.06.2021 суд закрив підготовче провадження та призначив справу до розгляду по суті в судове засідання на 05.10.2021.

В даному судовому засіданні, у якому представник позивача брав участь в режимі відеоконференції, у суду виникли сумніви у добросовісному здійсненні стороною позивача його процесуальних прав, у зв`язку з чим представника позивача було зобов`язано особисто з`явитися в наступне судове засідання і надати для огляду оригінали доданих до позовної заяви документів та оголосив перерву до 02.12.2021.

Дослідивши в судовому засіданні оригінали доданих до позовної заяви документів, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд встановив підстави для визнання подання даного позову зловживанням процесуальними правами.

Так, відповідно до положень частини 1 статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

За загальним правилом цивільного судочинства учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами, зловживання процесуальними правами не допускається (пункт 11 частини 3 статті 2, частина 1 статті 44 ЦПК України).

За змістом положень цивільного процесуального закону зловживання процесуальними правами може мати форму штучного ускладнення цивільного процесу, ускладнення розгляду справи в результаті поведінки, що перешкоджає винесенню правильного рішення у справі або вчиненню інших процесуальних дій.

Під зловживанням процесуальними правами слід розуміти особливу форму цивільного процесуального правопорушення, тобто умисні недобросовісні дії учасників цивільного процесу, що супроводжуються порушенням умов здійснення суб`єктивних процесуальних прав і здійснювані лише з видимістю реалізації таких прав, пов`язані з обманом відносно відомих обставин справи, в цілях обмеження можливості реалізації або порушення прав інших осіб, що беруть участь в справі, а також в цілях того, що перешкодило діяльності суду по правильному і своєчасному розгляду і вирішенню цивільної справи, - що породжує застосування заходів цивільного процесуального примусу.

Основна ознака зловживання процесуальними правами полягає в тому, що дії, які її складають, вчиняються на зовні законній юридичній підставі. Механізм зловживання процесуальними правами полягає в тому, що особа, яка бажає мати певний юридичний результат, вчиняє процесуальні дії (бездіяльність), зовні «схожі» на ті юридичні факти, з якими пов`язується настання необхідного результату.

Частиною 2 статті 44 ЦПК України визначено, що залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема, подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, що спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення; подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями; подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер; необґрунтоване або штучне об`єднання позовних вимог з метою зміни підсудності справи або завідомо безпідставне залучення особи як відповідача (співвідповідача) з тією самою метою; укладення мирової угоди, спрямованої на шкоду правам третіх осіб, умисне неповідомлення про осіб, які мають бути залучені до участі у справі.

Отже за змістом наведеної норми процесуального закону визначений законодавцем перелік дій, які свідчать про зловживанням процесуальними правами, не є вичерпним, а кваліфікація тих чи інших дій як зловживанням процесуальними правами відноситься до дискреційних повноважень суду, при цьому визначальним є з`ясування питання, чи не суперечать такі дії учасників судового процесу завданню цивільного судочинства.

Статтею 2 ЦПК України визначено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданнями цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання (частина 3 статті 44 ЦПК України).

Зіставленням текстів оригіналу та копії договору позики установлено, що у пункті 4 оригіналу договору наявні три підписи особи у графі «позичальник повернув», а у доданій до позовної заяви копії цього договору такі підписи відсутні.

Достатніх та переконливих пояснень щодо причин невідповідності копії договору його оригіналу та доказів, які б свідчили про те, що відповідні підписи були проставлені в оригіналі договору вже після подання до суду позовної заяви, суду не надано.

Звертає на себе увагу і відсутність в матеріалах справи розписки позичальника про отримання позики, про складення якої зазначено у тексті договору, та доказів, які б свідчили про те, що ОСОБА_3 , який є позичальником за договором позики, і ОСОБА_3 , місце проживання якого зареєстроване у Дарницькому районі м. Києва, є однією і тією ж особою.

Зважаючи на велику ціну позову, викликає обґрунтований сумнів відсутність у позивача копій особистих документів позичальника та відомостей про засоби зв`язку з ним, про що позивач зазначив у тексті позовної заяви.

Окрім того, до позовної заяви додана вимога про повернення боргу, яка наче б-то направлялась ОСОБА_3 у квітні 2017 р., проте доказів, які б свідчили про те, що така вимога дійсно направлялась, до позовної заяви не додано, а вказана у даній вимозі адреса ( АДРЕСА_1 ) являє собою будинок, у якому розташовані різні установи та організації.

Отже з огляду на невідповідність доданої до позовної заяви копії ключового доказу у даній справі його оригіналу, що розцінюється судом як обман відносно фактичних обставин справи, та з урахуванням сукупності інших установлених фактів та даних, суд вбачає підстави для залишення позову без розгляду з підстав зловживання позивачем процесуальними правами.

Керуючись статтями 44, 354 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Визнати подання ОСОБА_2 позову до ОСОБА_3 , товариства з обмеженою відповідальністю «Південний Риф» про стягнення боргу за договором позики зловживанням процесуальними правами.

Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , товариства з обмеженою відповідальністю «Південний Риф» про стягнення боргу за договором позики залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя: