Ухвала суду № 101578315, 22.11.2021, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/13330/21

Провадження № 2/369/5677/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.11.2021 м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі: головуючої судді Ковальчук Л.М., при секретарі Ільченко В.Є., розглянувши заяву заступника керівника Київської обласної прокуратури про забезпечення позову у справі за позовом заступника керівника Київської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрації до Феодосіївської сільської ради Обухівського району Київської області, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , Державного реєстратора відділу адміністративних послуг Сквирської міської ради Київської області Гузя Андрія Григоровича, приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Зими Наталії Федорівни, третя особа Державне підприємство "Спеціалізоване лісогосподарське підприємство "Київоблагроліс" про визнання недійсним рішень, скасування державної реєстрації та усунення перешкод у користуванні та розпорядженні земельними ділянками, шляхом їх повернення, -

В С Т А Н О В И В:

Заступник керівника прокурора Київської області звернувся до суду із заявою про забезпечення позову у якій просить: накласти арешт та заборонити вчиняти будь які дії щодо реєстрації, перереєстрації права власності на земельні ділянки з кадастровим номером 3222487000:03:001:0010 площею 1,1337 га, з кадастровим номером 3222487000:03:001:0015 площею 0,8219 га, з кадастровим номером 3222487000:03:001:0022 площею 1,1337 га, з кадастровим номером 3222487000:03:001:0023 площею 0,6664 га, які на праві власності належать ОСОБА_1 , а також заборонити проведення на вказаних ділянках будь-яких робіт. Підставою пред`явлення вказаного позову є невідповідність рішень Феодосійської сільської ради від 12.07.2021 № 24/09 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність», від 12.07.2021 №24/38 «Про затвердження проекту землеустрою шодо відведення земельної ділянки у власність», від 12.07.2021 № 24/52 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність», від 12.07.2021 № 24/03 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність» вимогам ст. ст. 20, 22, 57, 93, 116, 122, 149 Земельного кодексу України, ст. ст. 16, 17, 18 Лісового кодексу України та ст. ст. 4, 88, 89 Водного кодексу України як такого, що прийнято не уповноваженим органом, з порушенням порядку зміни цільового призначення земельної ділянки лісогосподарського призначення, у спосіб та для потреб не передбачених законодавством, без попереднього припинення права користування землекористувача. Установлено, що на підставі рішень Феодосіївської сільської ради Обухівського району Київської області у власність громадян для ведення особистого селянського господарства передано чотири земельні ділянки, розташовані на території Феодосіївської об`єднаної територіальної громади, а саме: на підставі рішення Феодосіївської сільської ради Обухівського району Київської області від 12.07.2021 № 24/09 у власність ОСОБА_2 передано земельну ділянку площею 1,13 га з кадастровим номером 3222487000:03:001:0010; на підставі рішення Феодосіївської сільської ради Обухівського району Київської області від 12.07.2021 № 24/38 у власність ОСОБА_6 передано земельну ділянку площею 0,82 га з кадастровим номером 3222487000:03:001:0015; на підставі рішення Феодосіївської сільської ради Обухівського району Київської області від 12.07.2021 № 24/52 у власність ОСОБА_4 передано земельну ділянку площею 1,13 га з кадастровим номером 3222487000:03:001:0022; на підставі рішення Феодосіївської сільської ради Обухівського району Київської області від 12.07.2021 № 24/03 у власність ОСОБА_5 передано земельну ділянку площею 0,66 га з кадастровим номером 3222487000:03:001:0023. В подальшому ОСОБА_2 , ОСОБА_7 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на підставі договорів купівлі-продажу від 16.07.2021 відчужили належні їм земельні ділянки на користь ОСОБА_1 . У зв`язку з цим за ОСОБА_1 зареєстровано право власності на вказані об`єкти нерухомого майна, а саме: на земельну ділянку з кадастровим номером 3222487000:03:001:0010 на підставі рішення приватного нотаріуса Зими Наталії Федорівни Київського міського нотаріального округу від 16.07.2021, індексний номер 59317278; на земельну ділянку з кадастровим номером 3222487000:03:001:0015 на підставі рішення приватного нотаріуса Зими Наталії Федорівни, Київського міського нотаріального округу від 16.07.2021, індексний номер 59317433; на земельну ділянку з кадастровим номером 3222487000:03:001:0022 на підставі рішення приватного нотаріуса Зими Наталії Федорівни, Київського міського нотаріального округ від 16.07.2021, індексний номер 59317352; на земельну ділянку з кадастровим номером 3222487000:03:001:0023 на підставі рішення приватного нотаріуса Зими Наталії Федорівни, Київського міського нотаріального округ від 16.07.2021, індексний номер 59317466. За таких обставин заявник вважає, що необхідно вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на спірні земельні ділянки, оскільки відведення вказаних земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства здійснено з грубими порушеннями вимог земельного, лісового та водного законодавства, що належним чином обгрунтовані в позовній заяві. Дослідивши письмові матеріали справи, суд дійшов висновку, що заява про забезпечення позову підлягає частковоому задоволенню з таких підстав. Вивчивши заяву про забезпечення позову, суд приходить до висновку, що вона підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного. Відповідно до ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. Відповідно до ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; накладенням арешту на активи, які є предметом спору, чи інші активи відповідача, які відповідають їх вартості, у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави; забороною вчиняти певні дії; встановленням обов`язку вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини. Відповідно до роз`яснень п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову", розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася із такою заявою, позовним вимогам. Таким чином, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має оцінити обгрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обгрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, які не є учасниками цього судового процесу. Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обгрунтоване припущення, що майно, яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Достатньо обгрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Заходи забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвіднесення судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони вчиняти певні дії. Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову. Під час вирішення питання щодо забезпечення позову, обгрунтованість позову не досліджується, адже питання обгрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду заяви про забезпечення позову. Суд повинен лише пересвідчи ться, що між сторонами виник спір. Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних^вимог. По суті забезпечення позову є встановленням судом обмежень суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених претензій позивача (заявника). Вжиття заходів забезпечення позову є правом суду, а не його обов`язком. Тому, при вирішенні питання щодо заяви про забезпечення позову суд враховує не лише доводи, викладені у відповідній заяві, а й інші наявні матеріали цивільної справи. Умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обгрунтоване припущення, що майно, наявне у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитися за кількістю або погіршитися за якістю на момент виконання рішення суду. При розгляді заяви про застосування такого заходу забезпечення позову як накладення арешту на майно або грошові кошти суд має виходити із того, що цей захід забезпечення обмежує право особи користуватися та розпоряджатися грошовими коштами або майном, тому може застосуватись у справі, в якій заявлено майнову вимогу, а спір вирішується про визнання права власності (інше речове право) на майно, витребування (передачу) майна, грошових коштів або про стягнення грошових коштів. При цьому піддані арешту грошові кошти обмежуються розміром позову та можливими судовими витратами, а арешт майна має стосуватися майна, що належить до предмету позову (аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного суду від 15.01.2019 у справі № 915/870/18). Арешт є крайнім заходом забезпечення позову та полягає у проведенні його опису, оголошенні заборони розпоряджатися ним, а в разі потреби обмеженні права користування майном або його вилученні у власника. Розглянувши заяву про забезпечення позову, виходячи з матеріалів справи, беручи до уваги, що на теперішній час між сторонами існує спір щодо земельних ділянок з кадастровими номерами 3222487000:03:001:0010, 3222487000:03:001:0015, 3222487000:03:001:0022,3222487000:03:001:0023, суд приходить до висновку, що забезпечення позов, арешту даних обєктів нерухомості та встановлених певних обмежень, має підстави , а відтак заява про накладення арешту підлягає задоволенню. Враховуючи доводи прокурора, суд дійшов висновку про необхідність застосування заборони вчиняти будь-які дії щодо реєстрації, перереєстрації права власності на спірні земельні ділянки, які на праві власності належать ОСОБА_1 та заборонити проведення на вказаних ділянках будь-яких робіт. Враховуючи, що обраний заявником спосіб забезпечення позову не спричинить невідновлюваної ""шкоди відповідачу, а також відсутність підстав, передбачених ч. З ст. 154 ЦПК України, суд вважає недоцільним у даному випадку застосовувати зустрічне забезпечення. Порядок скасування заходів забезпечення позову визначено ст. 158 ЦПК України. Керуючись ст. 149, 150, 151, 153, 154, 353-354 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Заяву про забезпечення заступника керівника Київської області задовольнити . В порядку забезпечення позову: - заяву про забезпечення позову задовольнити. - накласти арешт та заборонити вчиняти будь-які дії щодо реєстрації, перереєстрації права власності, та заборонити проводити будь-які роботи на земельних ділянках з кадастровими номерами: 3222487000:03:001:0010 площею 1,1337 га, з кадастровим номером 3222487000:03:001:0015 площею 0,8219 га, з кадастровим номером 3222487000:03:001:0022 площею 1,1337 га, з кадастровим номером 3222487000:03:001:0023 площею 0,6664 га, які на праві власності належать ОСОБА_1 . Дана ухвала відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» є виконавчим документом та може бути пред`явлена до виконання протягом трьох років з дня її постановлення. Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження у порядку, встановленому для виконання судових рішень. Інформація про заступника керівника Київської обласної прокуратури: ЄДРПОУ: 02909996, адреса: м.Київ, б-р. Л. Українки, 27/2; Інформація про відповідача: Феодосіївська сільська рада Обухівського району Київської області, алреса: Київська обл., Обухівський р-н., с.Ходосівка, вул. П. Мирного,2; Інформація про відповідача: ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ; Інформація про відповідача: ОСОБА_2 , ІПН НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2 ; Інформація про відповідача: ОСОБА_4 , ІПН НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_3 ; Інформація про відповідача: ОСОБА_5 , ІПН НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_4 ; Інформація про відповідача: ПН КМНО Зима Наталія Федорівна, адреса: м.Київ, вул. Червоноармійська, 32А, офіс 3; Інформація про третю особу: Державне підприємство «Спеціалізоване лісогосподарське підприємство «Київоблагроліс», адреса: Київська обл., смт Іванків Копію ухвали про забезпечення позову направити учасникам справи, а також державному (приватному) виконавцю - для негайного виконання та вжиття відповідних заходів. Суд роз`яснює, що у відповідності до ч. 4 ст. 157 ЦПК України, особи, винні в невиконанні ухвали про забезпечення позову, несуть відповідальність, встановлену законом. Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 15 днів з дня винесення ухвали. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її винесення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Л.М. Ковальчук