Постанова № 10157825, 24.06.2010, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

24 червня 2010 року 12:42 № 2а-704/10/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючої судді Блажівської Н. Є., при секретарі судового засідання Миколаєнко І. О.,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

За позовом Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва доДП «Надра-Сервіс» простягнення заборгованості У судовому засіданні 24 червня 2010 року відповідно до пункту 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України проголошено вступну та резолютивну частину Постанови.

О Б С Т А В И Н И С П Р А В И

Державна податкова інспекція у Шевченківському районі міста Києва (надалі також «Позивач», «ДПІ у Шевченківському районі міста Києва») звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до ДП «Надра-Сервіс» (надалі також «Відповідач») про стягнення з дочірнього підприємства «Надра-Сервіс» (код ЄДРПОУ 24573094) на користь Держави до Державного бюджету: розрахунковий рахунок № 31119029700011, одержувач УДК У шевченківському районі м. Києва, код одержувача 26077968, банк одержувача ГУДК у м. Києві, МФО 820019, код платежу 14010100, суму податкового боргу з ПДВ у розмірі 545246, 21 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що, станом на час розгляду даної адміністративної справи за ДП «Надра-Сервіс»перед державним бюджетом України обліковується податковий борг зі сплати ПДВ в розмірі 545246, 21 грн., який станом на даний час є непогашеним.

Представником Позивача в судовому засіданні було зазначено про те, що ДП «Надра-Сервіс»було подано податкові декларації з податку на додану вартість № 251103 від 18 червня 2009 року, № 325204 від 17 липня 2009 року, № 395970 від 14 серпня 2009 року, № 444850 від 21 вересня 2009 року, а, відтак, відповідно до вимог чинного податкового законодавства України, дані зобовязання вважаються самостійно визначеними та такими, що є узгодженими з дня подання податкових декларацій.

З метою погашення податкового боргу, як зазначив представник Позивача, ДПІ у Шевченківському районі міста Києва було сформовано та вручено представнику Відповідача першу та другу податкові вимоги.

Таким чином, зазначив представник Позивача, заходи по погашенню податкового боргу по відношенню до боржника вичерпано, і не призвели до погашення податкового боргу.

Представники Відповідача ДП «Надра-Сервіс», в судовому засіданні проти позовних вимог заперечили, посилаючись на їх необґрунтованість та безпідставність.

В обґрунтування заперечень на позов представником Відповідача було зазначено про те, що ДП «Надра-Сервіс» не має порушень законодавства України, що регулює порядок та строки подачі податковим органам податкових декларацій, строків сплати податків та зборів до бюджету і державних цільових фондів.

Всі декларації за 9 місяців 2009 року, як зазначила представник Відповідача, подані до ДПІ у Шевченківському районі мвста Києва своєчасно, відповідно до вимог статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами». Платіжні доручення до банку для сплати нарахованих та узгоджених з Позивачем податків та зборів також подані своєчасно, без порушення строків, встановлених пунктом 5.3 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Представник Відповідача також покликалася на те, що незважаючи на своєчасне подання платіжних доручень обслуговуючому банку та наявність необхідних коштів для сплати задекларованих сум податків та зборів на поточному рахунку Відповідача, обслуговуючий банк, яким є ВАТ КБ «Надра», не виконав своїх зобовязань за договором, та не перерахував до бюджету податки та збори.

В поясненнях та наданих Позивачу документах, як вказали представники Відповідача, ДП «Надра-Сервіс»підтверджував своєчасну передачу в обслуговуючий банк платіжних доручень з відмітками банку про сплату податків та обовязкових платежів та надав Позивачу копію листа ВАТ КБ «Надра»з переліком платіжних доручень, які не були виконані банком з його вини, однак вказаний факт не було враховано Позивачем.

Таким чином, на думку представника Відповідача, ДП «Надра-Сервіс»своєчасно надало розпорядження банку про переказ коштів для сплати податків та обовязкових платежів і не несе відповідальності за ненадходження коштів до бюджету та державних цільових фондів при наявності необхідної кількості коштів на своєму рахунку. I тому згідно з пунктом 8.2 статті 8 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»у Відповідача відсутній податковий борг, а у Позивача не законних підстав для стягнення податкової заборгованості за рахунок активів Відповідача.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника Позивача та представників Відповідача, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В

Спірні правовідносини регулюються Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», Законом України «Про державну податкову службу в Україні», Законом України «Про систему оподаткування», Законом України «Про податок на додану вартість», Порядком направлення органами державної податкової служби України податкових вимог платникам податків, затвердженим наказом Державної податкової адміністрації України від 3 липня 2001 року № 266.

Дочірнє підприємство «Надра-Сервіс»зареєстроване як платник податків у ДПІ у Шевченківському районі міста Києва.

Платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету визначено Законом України «Про податок на додану вартість».

Відповідно до статті 2 Закону України «Про податок на додану вартість»платником податку є: 2.1. будь-яка особа, яка: а) здійснює або планує здійснювати господарську діяльність та реєструється за своїм добровільним рішенням як платник цього податку; б) підлягає обов'язковій реєстрації як платник цього податку; в) імпортує товари (супутні послуги) в обсягах, що підлягають оподаткуванню цим податком згідно з нормами цієї статті. 2.2. Будь-яка особа, яка за своїм добровільним рішенням зареєструвалася платником податку. 2.3. Особа підлягає обов'язковій реєстрації як платник податку у разі: 2.3.1. Коли загальна сума від здійснення операцій з поставки товарів (послуг), у тому числі з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі, що підлягають оподаткуванню згідно з цим Законом, нарахована (сплачена, надана) такій особі або в рахунок зобов'язань третім особам, протягом останніх дванадцяти календарних місяців сукупно перевищує 300000 гривень (без урахування податку на додану вартість). 2.3.2. Особа, що уповноважена вносити консолідований податок з об'єктів оподаткування, що виникають внаслідок поставки послуг підприємствами залізничного транспорту з їх основної діяльності та підприємствами зв'язку, що перебувають у підпорядкуванні платника податку, в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. 2.3.3. Особа, яка поставляє товари (послуги) на митній території України з використанням глобальної або локальних комп'ютерних мереж, при цьому особа-нерезидент може здійснювати таку діяльність тільки через своє постійне представництво, зареєстроване на території України. 2.3.4. Особа, що здійснює операції з реалізації конфіскованого майна, незалежно від того, чи досягає вона загальної суми операцій з поставки товарів (послуг), визначеної підпунктом 2.3.1 пункту 2.3 цієї статті, чи ні, а також незалежно від того, який режим оподаткування використовує така особа згідно із законодавством. 2.4. Будь-яка особа, що імпортує (для фізичних осіб - ввозить (пересилає)) товари (супутні послуги) на митну територію України для їх використання або споживання на митній території України, незалежно від того, який режим оподаткування вона використовує згідно із законодавством, за винятком фізичних осіб, не зареєстрованих платниками податку, які ввозять (пересилають) товари (предмети) у супроводжувальному багажі або отримують їх як поштове відправлення у межах неторгового обороту в обсягах, що не підлягають оподаткуванню відповідно до митного законодавства (крім ввезення транспортних засобів чи запасних частин до них такими фізичними особами) та нерезидентів, які пересилають поштові відправлення згідно з правилами Міжнародного поштового союзу на митну територію України, та отримувачів таких поштових відправлень. У разі ввезення (пересилання) товарів (предметів) фізичними особами, не зареєстрованими як платники цього податку, в обсягах, що перевищує неторговий оборот, який підлягає оподаткуванню, такі особи сплачують податок на додану вартість під час перетину такими товарами (предметами) митного кордону України без реєстрації виходячи з митної вартості товарів (предметів), що перевищують розмір неторгового обороту.

Згідно з Свідоцтвом № 39029165 про реєстрацію платника податку на додану вартість від 4 лютого 2003 року Дочірнє підприємство «Надра-Сервіс»зареєстровано як платник податку на додану вартість.

Порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, процедуру оскарження дій органів стягнення визначено Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21 грудня 2000 року № 2181-III(надалі також «Закон № 2181»).

Статтею 4 Закону № 2181 визначено порядок подання податкової декларації та визначення суми податкових зобов'язань.

Відповідно до підпункту 4.1.1 статті 4 Закону платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації, крім випадків, передбачених підпунктом «г»підпункту 4.2.2 пункту 4.2, а також пунктом 4.3 цієї статті.

Прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу. Податкова декларація приймається без попередньої перевірки зазначених у ній показників через канцелярію, чий статус визначається відповідним нормативно-правовим актом. Відмова службової (посадової) особи контролюючого органу прийняти податкову декларацію з будь-яких причин або висування нею будь-яких передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої декларації, зменшення або скасування від'ємного значення об'єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов'язань тощо) забороняється та розцінюється як перевищення службових повноважень такою особою, що тягне за собою її дисциплінарну та матеріальну відповідальність у порядку, визначеному законом (підпункт 4.1.2 статті 4 Закону № 2181).

Як підтверджується матеріалами справи, ДП «Надра-Сервіс»до ДПІ у Шевченківському районі міста Києва було подано податкові декларації з податку на додану вартість № 251103 від 18 червня 2009 року, № 325204 від 17 липня 2009 року, № 395970 від 14 серпня 2009 року та № 444850 від 21 вересня 2009 року.

Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону № 2181 податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Відтак, на підставі вищевказаної норми права, самостійно визначені Відповідачем у податкових деклараціях з податку на додану вартість № 251103 від 18 червня 2009 року, № 325204 від 17 липня 2009 року, № 395970 від 14 серпня 2009 року та № 444850 від 21 вересня 2009 року податкові зобовязання вважаються узгодженими.

Пунктом 5.3 статті 5 Закону № 2181 визначено строки погашення податкового зобов'язання.

Так, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації (підпункт 5.3.1 статті 5 Закону № 2181).

Як підтверджується матеріалами справи, Відповідачем було подано обслуговуючому банку (ВАТ КБ «Надра») наступні платіжні доручення:

- платіжне доручення № 130 від 9 лютого 2009 року (податок з власників транспортних засобів в сумі 26500, 00 гривень) (прийнято банком 9 лютого 2009 року);

- платіжне доручення № 240 від 27 лютого 2009 року (податок на додану вартість за січень 2009 року у сумі 438673, 00 гривень) (прийнято банком 27 лютого 2009 року);

- платіжне доручення № 242 від 2 березня 2009 року (збір із заробітної плати до Пенсійного фонду за лютий 2009 року у сумі 77 000,00 гривень) (прийнято банком 2 березня 2009 року);

- платіжне доручення № 285 від 13 березня 2009 року (збір із заробітної плати до Пенсійного фонду за березень 2009 року у сумі 11000,00 гривень) прийнято банком 13 березня 2009 року;

- платіжне доручення № 324 від 18 березня 2009 року (прибутковий податок з громадян за березень 2009 року у сумі 25 000,00 гривень) (прийнято банком 19 березня 2009 року);

- платіжне доручення № 325 від 18 березня 2009 року (збір до пенсійного фонду за березень 2009 року у сумі 40 000,00 гривень) (прийнято банком 19 березня 2009 року);

- платіжне доручення № 13 від 2 липня 2009 року (податок на додану вартість за травень 2009 року у сумі 40 000,00 гривень) (прийнято банком 3 липня 2009 року):

- платіжне доручення № 431 від 2 липня 2009 року (податок на додану вартість за травень 2009 року у сумі 140000,00 гривень) (прийнято банком 3 липня 2009 року).

Суд звертає увагу на те, що згідно Листа ВАТ КБ «Надра»№ 1090 від 18 вересня 2009 року ВАТ КБ «Надра»зазначає, що «… НАДРА БАНК прийняв до виконання Ваші платіжні доручення на перерахування коштів, а саме: … № 130 від 09.02. 2009 р., Сума 26500,00 грн. № 240 від 27.02.2009 р., сума 438673,00 грн. … № 242 від 02.03.2009 р., сума 77000,00 грн. № 325 від 18.03.2009 р., сума 40000,00 грн. № 324 від 18.03.2009 р., сума 25000,00 грн. № 431 від 03.07.2009 р., сума 140000,00 грн. … № 285 від 13.03.2009 р., сума 11000,00 грн.»та посилається на те, що «… на даний час Надра Банк не має можливості задовольнити Вашу вимогу щодо перерахування коштів на рахунки в інші банки».

Загальні засади функціонування платіжних систем в Україні, поняття та загальний порядок проведення переказу коштів в межах України, а також відповідальність суб'єктів переказу визначено Законом України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні».

Відповідно до пункту 1.30) статті 1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні»платіжне доручення розрахунковий документ, який містить доручення платника банку або іншій установі члену платіжної системи, що його обслуговує, здійснити переказ визначеної в ньому суми коштів зі свого рахунка на рахунок отримувача.

Статтею 8 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні»визначено строки проведення переказу.

Так, банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження. У разі надходження розрахункового документа клієнта до обслуговуючого банку після закінчення операційного часу банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в цьому розрахунковому документі, не пізніше наступного робочого дня. Банки та їх клієнти мають право передбачати в договорах інші, ніж встановлені в абзацах першому та другому цього пункту, строки виконання доручень клієнтів (пункт 8. 1 статті 8 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні»).

Згідно з пунктом 8.3 статті 8 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні»за порушення строків, встановлених пунктами 8.1 та 8.2 цієї статті, банк, що обслуговує платника, несе відповідальність, передбачену цим Законом.

Крім того, Суд звертає увагу на те, що статтею 7 Закону № 2181 визначено джерела сплати податкових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків.

Джерелами самостійної сплати податкових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна і немайнових цінностей, випуску цінних паперів, у тому числі корпоративних прав, отримані у позику (кредит), а також з інших джерел з урахуванням особливостей, визначених цією статтею (підпункт 7.1.1 статті 7 Закону № 2181).

Отже, грошовий платіж є єдиною формою сплати податкових зобовязань і погашення податкового боргу.

Відповідно до пункту 6 статті 7 Закону України «Про Національний банк України»Національний банк виконує такі функції, зокрема, визначає систему, порядок і форми платежів, у тому числі між банками.

Пунктом 1.7 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої Постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 року № 22 кошти з рахунків клієнтів банки списують лише за дорученнями власників цих рахунків (включаючи договірне списання коштів згідно з главою 6 цієї Інструкції) або на підставі платіжних вимог стягувачів у разі примусового списання коштів згідно з главою 5 цієї Інструкції.

При цьому, відповідно до пункту 3.8 даної Інструкції реквізит «Призначення платежу»платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення «Призначення платежу». Банк перевіряє заповнення цього реквізиту на відповідність вимогам, викладеним у цій главі, лише за зовнішніми ознаками.

Підпунктом 16.5.2 пункту 16.5 статті 16 Закону № 2181 визначено, що днем подання до установ банків платіжного доручення за всіма видами податкових платежів вважається день його реєстрації у цих установах.

Аналіз вищенаведених правових норм свідчить про те, що право визначати призначення платежу відповідно до чинного законодавства України належить виключно платнику. Тому суми податкових зобовязань або податкового боргу з урахуванням підпункту 16.5.2 пункту 16.5 статті 16 Закону № 2181 слід вважати сплаченими у день реєстрації банківською установою платіжного документа із зазначенням в ньому призначення платежу на сплату відповідних податкових зобовязань, в тому числі з податку на додану вартість, або податкового боргу, визначених платником податків.

Вищевикладені висновки підтверджуються також Інформаційним листом Вищого адміністративного суду України від 17 березня 2009 року № 358/13/13-09.

Крім того, відповідно до положень підпункту 16.5.1 статті 16 Закону № 2181 за порушення строків перерахування податків, зборів (обов'язкових платежів) до бюджетів або державних цільових фондів, встановлених Законом України «Про платіжні системи та переказ грошей в Україні»банк сплачує пеню за кожний день прострочення, включаючи день сплати, у розмірах, встановлених підпунктом 16.4.1 пункту 16.4 статті 16, та штрафні санкції, встановлені підпунктом 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 цього Закону, а також несе іншу відповідальність, встановлену цим Законом, за порушення порядку своєчасного та повного внесення податку, збору (обов'язкового платежу) до бюджету або державного цільового фонду. При цьому платник податків, зборів (обов'язкових платежів) звільняється від відповідальності за несвоєчасне або неповне зарахування таких платежів до бюджетів та державних цільових фондів, включаючи нараховану пеню або штрафні санкції.

Тобто, за порушення строків перерахування таких платежів до бюджетів або державних цільових фондів, несе відповідальність банк, тобто банк сплачує пеню за кожний день прострочення, включаючи день сплати, у розмірах, встановлених підпунктом 16.4.1 пункту 16.4 статті 16 Закону № 2181 та штрафні санкції, встановлені підпунктом 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 цього Закону, а також несе іншу відповідальність, встановлену цим Законом.

За загальною теорією права відповідальність це засіб впливу на правопорушника, яким застосовуються до нього передбачені законодавством правові наслідки, наприклад, у вигляді позбавлення правопорушника певних прав або покладення на нього обовязку виконати невиконане зобовязання чи заміну невиконаного обовязку новим, а також враховуючи, що вищенаведеною правовою нормою законотворень прямо визначив звільнення платника податку від відповідальності за несвоєчасне або неповне зарахування банком податків, зборів (обовязкових платежів) до бюджетів та державних цільових фондів, включаючи нараховану пеню або штрафні санкції, то, Суд приходить до висновку про те, що Відповідач звільнений від відповідальності, якщо податки, збори (обовязкові платежі) не дійшли до свого кінцевого адресата, тобто до бюджету відповідного рівня, через неперерахування їх обслуговуючим банком.

Таким чином, Суд звертає увагу на те, що відповідно до вимог чинного законодавства України, обовязок платника податку на додану вартість щодо сплати самостійно визначеного у податковій декларації розміру даного податку вважається виконаним таким платником з дня реєстрації банківською установою платіжного документа із зазначенням в ньому призначення платежу на сплату відповідних податкових зобовязань.

В подальшому, за обставин неперерахування обслуговуючим банком коштів на виплату податку на додану вартість на рахунок державного бюджету, відсутні підстави для притягнення платника податку до відповідальності за непогашення ним податкового зобовязання.

За означених обставин виникають інші правовідносини, а саме правовідносини між обслуговуючим банком та відповідним податковим органом, в яких застосовуються положення пункту 8.3 статті 8 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», яким визначено порядок відповідальності обслуговуючого банку за порушення строків перерахування коштів.

В спірних правовідносинах Судом встановлено, що платником ПДВ ДП «Надра-Сервіс»було зареєстровано в банківській установі (ВАТ КБ «Надра») платіжні доручення на сплату, зокрема, податку на додану вартість, однак, внаслідок незалежних від Відповідача обставин, сплачені за даними платіжними дорученнями кошти не було перераховано на рахунки визначених в них отримувачів.

Відтак, Судом встановлено, що обовязок щодо погашення самостійно визначеного в податкових деклараціях розміру податку на додану вартість виконано Відповідачем належним чином, а тому відсутні правові підстави для повторного стягнення податково\ї заборгованості.

Крім того, Суд звертає увагу на те, що Рішенням Господарського суду міста Києва № 4/18 від 4 лютого 2010 року у справі за позовом ДП «Надра-Сервіс» до ВАТ КБ «Надра»про зобовязання вчинити дії позов задоволено повністю: зобовязано Відкрите акціонерне товариство комерційний банк «Надра»(04053, м. Київ, вул. Артема, 15, код ЄДРПОУ 20025456) перерахувати з поточного рахунку № 26001013155002 кошти за платіжними дорученнями: № № 130 від 09.02.2009 на суму 26 500,00 грн. (податок з власників транспортних засобів), 240 від 27.02.2009 на суму 468 673,00 грн. (ПДВ за січень 2009 р.), 242 від 02.03.2009 на суму 77 000,00 грн. (внесок до пенсійного фонду за лютий 2009 р.), 324 від 18.03.2009. на суму 25 000,00 грн. (податок з доходів фізичних осіб), 325 від 18.03.2009 на суму 40 000,00 грн. (внесок до пенсійного фонду за березень 2009 р.), 285 від 13.03.2009 на суму 11 000,00 грн. (платежі до Пенсійного фонду за березень 2009 р.), 431 від 03.07.2009 на суму 140000,00 грн. (ПДВ за травень 2009 р.), 172 від 17.02.2009 на суму 28,80 грн., 174 від 17.02.2009 на суму 28,80 грн., 173 від 17.02.2009 на суму 28,80 грн., 159 від 17.02.2009 на суму 200,00 грн., 160 від 17.02.2009 на суму 300,00 грн., 163 від 17.02.2009 на суму 400,00 грн., 164 від 17.02.2009 на суму 643,39 грн., 162 від 17.02.2009 на суму 2 975,00 грн., 187 від 18.02.2009 на суму 124,82 грн., 192 від 18.02.2009 на суму 702,00 грн., 189 від 18.02.2009 на суму 802,20 грн., 191 від 18.02.2009 на суму 1 275,00 грн., 188 від 18.02.2009 на суму 1 620,00 грн., 215 від 20.02.2009 на суму 100,00 грн., 216 від 20.02.2009 на суму 150,00 грн., 236 від 25.02.2009 на суму 1 000,00 грн., 255 від 02.03.2009 на суму 1 508,00 грн., 257 від 02.03.2009 на суму 2 400,00 грн., 256 від 02.03.2009 на суму 2 755,17 грн., 265 від 05.03.2009 на суму 1 151,75 грн.. 169 від 17.02.2009 на суму 211,00 грн., 170 від 17.02.2009 на суму 211,00 грн., 171 від 17.02.2009 на суму 211,00 грн., 176 від 17.02.2009 на суму 148,74 грн., 177 від 17.02.2009 на суму 148,74 грн., 175 від 17.02.2009 на суму 85,63 грн., 160 від 17.02.2009 на суму 34,20 грн., 167 від 17.02.2009 на суму 34,20 грн., 166 від 17.02.2009 на суму 34,20 грн., 282 від 13.03.2009 на суму 1 663,26 грн., 281 від 13.03.2009 на суму 1 370,90 грн., 292 від 13.03.2009 на суму 899,10 грн., 279 від 11.03.2009 на суму 496,02 грн., 276 від 10.03.2009 на суму 28,80 грн., 273 від 10.03.2009 на суму 225,00 грн, 275 від 10.03.2009 на суму 211,00 грн, 270 від 10.03.2009 на суму 2,00 грн., 274 від 10.03.2009 на суму236,25 грн., 277 від 10.03.2009 на суму 148,74 грн., 297 від 17.03.2009 на суму 1 908,55 грн.; зобовязано Відкрите акціонерне товариство Комерційний банк «Надра»(04053, м. Киів, вул. Артема, 15, код ЄДРПОУ 20025456) перерахувати з поточного рахунку Дочірнього підприємства «Надра-Сервіс»(04050, м. Київ, вул. Мельникова, 12, код ЄДРПОУ 24573094) № 26009002027001 МФО 320003 кошти за платіжним доручення № 13 від 02.07.2009 р. у сумі 40000 грн. податок на додану вартість.

Постановою Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби про відкриття виконавчого провадження від 15 квітня 2010 року відкрито виконавче провадження з виконання Наказу № 4/18 від 1 березня 2010 року, виданого Господарським судом міста Києва про зобовязання Відкрите акціонерне товариство комерційний банк «Надра»(04053, м. Київ, вул. Артема, 15, код ЄДРПОУ 20025456) перерахувати з поточного рахунку № 26001013155002 кошти за платіжними дорученнями: № № 130 від 09.02.2009 на суму 26 500,00 грн. (податок з власників транспортних засобів), 240 від 27.02.2009 на суму 468 673,00 грн. (ПДВ за січень 2009 р.), 242 від 02.03.2009 на суму 77 000,00 грн. (внесок до пенсійного фонду за лютий 2009 р.), 324 від 18.03.2009. на суму 25 000,00 грн. (податок з доходів фізичних осіб), 325 від 18.03.2009 на суму 40 000,00 грн. (внесок до пенсійного фонду за березень 2009 р.), 285 від 13.03.2009 на суму 11 000,00 грн. (платежі до Пенсійного фонду за березень 2009 р.), 431 від 03.07.2009 на суму 140000,00 грн. (ПДВ за травень 2009 р.), 172 від 17.02.2009 на суму 28,80 грн., 174 від 17.02.2009 на суму 28,80 грн., 173 від 17.02.2009 на суму 28,80 грн., 159 від 17.02.2009 на суму 200,00 грн., 160 від 17.02.2009 на суму 300,00 грн., 163 від 17.02.2009 на суму 400,00 грн., 164 від 17.02.2009 на суму 643,39 грн., 162 від 17.02.2009 на суму 2 975,00 грн., 187 від 18.02.2009 на суму 124,82 грн., 192 від 18.02.2009 на суму 702,00 грн., 189 від 18.02.2009 на суму 802,20 грн., 191 від 18.02.2009 на суму 1 275,00 грн., 188 від 18.02.2009 на суму 1 620,00 грн., 215 від 20.02.2009 на суму 100,00 грн., 216 від 20.02.2009 на суму 150,00 грн., 236 від 25.02.2009 на суму 1 000,00 грн., 255 від 02.03.2009 на суму 1 508,00 грн., 257 від 02.03.2009 на суму 2 400,00 грн., 256 від 02.03.2009 на суму 2 755,17 грн., 265 від 05.03.2009 на суму 1 151,75 грн.. 169 від 17.02.2009 на суму 211,00 грн., 170 від 17.02.2009 на суму 211,00 грн., 171 від 17.02.2009 на суму 211,00 грн., 176 від 17.02.2009 на суму 148,74 грн., 177 від 17.02.2009 на суму 148,74 грн., 175 від 17.02.2009 на суму 85,63 грн., 160 від 17.02.2009 на суму 34,20 грн., 167 від 17.02.2009 на суму 34,20 грн., 166 від 17.02.2009 на суму 34,20 грн., 282 від 13.03.2009 на суму 1 663,26 грн., 281 від 13.03.2009 на суму 1 370,90 грн., 292 від 13.03.2009 на суму 899,10 грн., 279 від 11.03.2009 на суму 496,02 грн., 276 від 10.03.2009 на суму 28,80 грн., 273 від 10.03.2009 на суму 225,00 грн, 275 від 10.03.2009 на суму 211,00 грн, 270 від 10.03.2009 на суму 2,00 грн., 274 від 10.03.2009 на суму236,25 грн., 277 від 10.03.2009 на суму 148,74 грн., 297 від 17.03.2009 на суму 1 908,55 грн.

Таким чином, станом на даний час відкрито виконавче провадження щодо зобовязання ВАТ КБ «Надра»перерахувати з поточного рахунку Відповідача кошти за відповідними платіжними дорученнями, зокрема, і за платіжними дорученнями щодо сплати податку на додану вартість.

Відтак, проаналізувавши матеріали справи та вимоги чинного законодавства України, Суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги ДПІ у Шевченківському районі міста Києва є безпідставними, оскільки спростовуються матеріалами справи та положеннями чинного податкового законодавства України.

На підставі всебічного та повного аналізу фактичних обставин справи Судом встановлено, що Відповідачем погашено самостійно визначені в податкових деклараціях податкові зобовязання щодо сплати податку на додану вартість.

Суд також звертає увагу на те, що наслідком задоволення позовних вимог була б подвійна сплата податку на додану вартість Відповідачем, що суперечить вимогам чинного законодавства України.

Згідно зі статтею 6 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах та відповідно до законів України.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, Суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві докази Позивача є необґрунтованими, та відповідно такими, що не підлягають задоволенню.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 2, 7, 8, 9, 99, 100, 158, 159, 160, 161, 162, 163 та 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,

П О С Т А Н О В И В

В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Постанова відповідно до частини 1 статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими статтями 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя Н. Є. Блажівська