Ухвала суду № 101577735, 02.12.2021, Хаджибейський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Малиновський районний суд м. Одеси)

Справа № 521/22/16-ц

Провадження №6/521/685/21

УХВАЛА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 грудня 2021 року Малиновський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді – Поліщук І.О.,

при секретарі – Шудрі Г.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» про видачу дублікату виконавчого листа та поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання по цивільній справі № 521/22/16-ц. про стягнення заборгованості за кредитним договором з ОСОБА_1 , –

ВСТАНОВИВ:

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» звернувся до суду із заявою про видачу дублікату виконавчого листа та поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання по цивільній справі № 521/22/16-ц. про стягнення заборгованості за кредитним договором з ОСОБА_1 . Заява обґрунтована тим, що 12.05.2016 року Малиновський районний суд м. Одеси ухвалив рішення по справі .V» 521/22/16-ц про стягнення з боржника (відповідача), яким с: ОСОБА_1 , на користь ПАТ «Альфа-Банк» заборгованості за кредитним договором № 490921778 у розмірі 43 478 (сорок три тисячі чотириста сімдесят вісім) гривень 24 копійки. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» 1 218 гривень 00 копійок - витрати по сплаті судового збору. На виконання вищевказаного рішення видано виконавчий лист №521/22/16-ц, який передано на виконання до Першого Малиновського ВДВС м. Одеса ГТУЮ в Одеській області. На сьогоднішній день виконавче провадження про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 завершено.

Однак ні постанова ні виконавчий документ до стягувача не повертався, що свідчить про його втрату при пересилці поштою.

Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 06.10.2021 року замінено вибулого Стягувана ПУБЛІЧНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «Альфа-Банк» на Правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» (код ЄДРПОУ: 36799749, місце знаходження: вул. Кудрявський Узвіз, буд. 5-Б, м. Київ, 04053) щодо виконання рішення у справі № 521/22/16-ц за позовом ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «Альфа-Банк» до відповідача, яким є: ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором № 490921778.

Згідно даних Автоматизованої системи виконавчих проваджень з відкритим доступом на сайті: asvpweb.minjust.gov.ua, за параметрами пошуку за прізвищем, ім`ям та по батькові боржника ОСОБА_1 - відкриті виконавчі провадження відсутні, що підтверджує факт відсутності на виконанні у будь-якому відділі держаної виконавчої служби чи приватного виконавця виконавчих листів про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 .

Заявник зазначає, що після купівлі частини кредитного портфелю, що складається із прав вимоги за кредитними договорами, виникла необхідність у передачі від ПАТ «Альфа-Банк» до ТОВ «Вердикт Капітал» оригіналів кредитних справ клієнтів (боржників), що у свою чергу є довготривалою процедурою, яка включає в себе, поміж іншого, процедуру звірки за Актами прийому-передачі переданої документації, виявлення наявності чи відсутності оригіналів відповідних документів, у т.ч. оригіналів виконавчих листів та аналіз строку на їх пред`явлення, що також стало однією з підстав пропуску строків на пред`явлення виконавчого листа до виконання.

На підтвердження викладених у заяві обставин відсутності виконавчих листів та якості підтвердження того, що вказаний виконавчий лист не передавався надається Акт перевірки матеріалів кредитної справи.

Пунктом 17.4. Перехідних положень Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся з заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Статтею 12 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі документ можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років.

Відповідно до п. 5 Розділу XIII Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про виконавче провадження», виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред`являються до виконання у строки, встановлені цим Законом.

Статтею 433 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено, при цьому, заява про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документу, виданого судом, подається до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції. Конституцією України (ч.5 ст.124) закріплено те, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України. Розділ VI ЦПК України закріплює процесуальний порядок вирішення судами питань, пов`язаних з виконанням судових рішень у цивільних справах та рішень інших органів (посадових осіб).

Відповідно до Конституції України держава забезпечує захист прав усіх суб`єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки; усі суб`єкти права власності рівні перед законом; захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу; права і свободи людини і громадянина захищаються судом; судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій її території; обов`язковість рішень суду є однією з основних засад судочинства (ч. 4 ст. 13. ч. 1 ст. 17, ч. 1 ст. 55, ч. 5 ст. 124, п. 9 ч. З ст. 129).

Сторони в судове засідання не з`явились, про час та місце судового засідання повідомлені належним чином.

Відповідно до ч.3 ст.433 ЦПК України, неявка учасників справи не є перешкодою для вирішення питання про поновлення пропущеного строку. Суд розглядає таку заяву у десятиденний строк.

Ч.1 ст.433 ЦПК України передбачає, у разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документу до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.

Відповідно до п.17.4 ч.1 Розділ XIII Перехідних положень ЦПК України у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Про видачу дубліката виконавчого документа постановляється ухвала у десятиденний строк із дня надходження заяви.

Згідно ст. 21 Закону України «Про виконавче провадження», виконавчi документи можуть бути пред`явленi до виконання в такi строки:1) виконавчi листи та iншi документи протягом трьох рокiв; 2) посвiдчення комiсiй по трудових спорах протягом трьох мiсяцiв; 3) постанови органiв (посадових осiб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення протягом трьох мiсяцiв; 4) iншi виконавчi документи протягом року, якщо iнше не встановлено законом.

З цих підстав суд вважає, що заява представника про видачу дублікату виконавчого листа та поновлення строку для пред`явлення його до виконання по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Альфа-банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 3 ст.433 ЦПК України, заява про поновлення пропущеного строку розглядається в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Їхня неявка не є перешкодою для вирішення питання про поновлення пропущеного строку.

Відповідно до ст. 18 ЦПК України рішення суду є обов`язковим для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування і підлягає виконанню на всій території України. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Конституційний Суд України у своєму рішенні №18-рп/2012 від 13.12.2012 р., зазначив, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, визначений у законі комплекс дій, спрямованих на захист і поновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави.

В рішенні №5-рп/2013 від 26.06.2013 р. Конституційний Суд України вказав, що право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини право на виконання рішення, яке виніс суд, є невід`ємною частиною «права на суд», а ефективний захист сторони у справі, а отже і відновлення справедливості передбачає зобов`язання адміністративних органів виконувати рішення.

Відповідно до положень Конституції України та ст. 18 ЦПК України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими для виконання. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду та ефективного захисту сторони у справі, що передбачено ст. 6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Виконання судових рішень покладено законом на Державну виконавчу службу України, а порядок виконання визначений Законом України «Про виконавче провадження».

Слід зазначити, що відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України «Про виконання рішень а застосування практики Європейського суду з прав людини» суди при розгляді справ застосовують: Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Сферою регулювання ст. 6 Конвенції є також виконання судового рішення. Зокрема, Європейський суд з прав людини зазначає, що п. 1 ст. 6 Конвенції («Право на справедливий суд») гарантує кожному право на звернення до суду з позовом щодо будь-яких його цивільних прав та обов`язків. Таким чином, ця стаття проголошує право на доступ до суду, тобто право подати до суду позов з цивільно-правових питань. Однак, це право було б ілюзорним, якби правова система договірної держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обоє 'язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін. Важко собі навіть уявити, щоб стаття 6 Конвенції детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд. - і. водночас, не передбачала виконання судових рішень. Якщо вбачати у статті 6 Конвенції тільки проголошення доступу до судового органу та права на судове провадження, то це могло б породжувати ситуації, що суперечать принципу верховенства права, який договірні держави зобов`язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію.

Виконавче провадження є завершальною стадією судового провадження.

В рішенні Європейського суду «Горнсбі проти Греції» від 10.03.1997 (п. 40) зазначено, що для цілей статті 6 Конвенції виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина «суду».

Щодо поновлення процесуальних строків національними судами Європейський суд з прав людини зазначив, що право на суд, одним із аспектів якого є право доступу до суду (рішення у справі «Голдер проти Сполученого Королівства» від 21.02.1975 п. 36) не є абсолютним, воно може бути обмеженим, особливо щодо умов прийнятності скарги. Однак, право доступу до суду не може бути обмежено таким чином або у такій мірі, що буде порушена сама його сутність. Ці обмеження повинні мати законну мету та бути пропорційними між використаними засобами та досягнутими цілями (рішення у справі «Герін проти Франції» від 29.07.1998, п. 37).

Виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямований на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних і юридичних осіб, суспільства, держави, а невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом.

Керуючись ст. 18, ст. 433 ЦПК України, суд –

УХВАЛИВ:

Заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» про видачу дублікату виконавчого листа та поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання по цивільній справі № 521/22/16-ц. про стягнення заборгованості за кредитним договором з ОСОБА_1 – задовольнити

Видати дублікат Виконавчого листа №521/22/16-ц, звернувши до виконання рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 12.05.2016 року про стягнення заборгованості за кредитним договором з ОСОБА_1 .

Поновити строк пред`явлення до виконання Виконавчого листа №521/22/16-ц.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку через суд першої інстанції на протязі п`ятнадцяти днів.

Головуючий: І.О. Поліщук