Рішення № 101577661, 24.11.2021, Хаджибейський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Малиновський районний суд м. Одеси)

Справа №521/17534/21

Провадження №2-а/521/196/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 листопада 2021 року м. Одеса

Малиновський районний суд міста Одеси у складі:

головуючого судді Тополевої Ю.В.,

за участю секретаря Черненко Я.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Одеської митниці, як відокремленого структурного підрозділу Державної митної служби України про скасування постанови у справі про порушення митних правил,-

ВСТАНОВИВ:

До Малиновського районного суду м. Одеси звернувся ОСОБА_1 з позовом до Одеської митниці, як відокремленого структурного підрозділу Державної митної служби України про скасування постанови у справі про порушення митних правил, в якому просив визнати протиправною та скасувати постанову в.о. заступника начальника Одеської митниці як відокремленого підрозділу Державної митної служби України Кравченка Т.В. у справі про порушення митних правил № 2370/50000/21 від 29.09.2021 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, передбачених ст. 485 МК України та накладення на нього стягнення у виді штрафу у розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів у сумі 48 295,14 грн.

Позов обґрунтований наступними обставинами. 21.06.2021 ОСОБА_1 , як декларантом ТОВ «Комфорт-Буд ЛТД», до ВМО № 3 м/п «Чорноморський» було подано МД № 500100/2021/011973 щодо товару «плити з мінеральної вати без покриття: мінеральна (кам`яна) вата на основі базальту у вигляді плит: FAWORI (FWR TR10 STONEWOOL 10 cm) - 5040 шт. Щільність - 120 кг/м3, розміром 600ммХ1000ммХ100мм. Теплоізоляційна плита Fawori Stonewool TR10 виготовлена з вулканічних порід, таких як базальт, що піддаються плавленню при високих температурах в тиглях. У печі, де температура досягає приблизно 1500 С, з гірських порід отримують вогненно-рідкий розплав, який потім витягають в волокно різними способами. Кам`яна вата призначена для використання в будівництві, реконструкції та ремонті будівель, споруд тощо» (надалі - товар), код УКТ ЗЕД 6806 1000 00. 29.09.2021 в.о. заступника начальника Одеської митниці Кравченком Т.В. складено постанову у справі про порушення митних правил № 2370/50000/21, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчинені порушення митних правих, передбаченого ст. 485 МК України, накладено адміністративне стягнення у розмірі 48 295,14 грн. Представник позивача вважає, що вказана постанова є протиправною та такою, що підлягає скасуванню, оскільки при здійсненні митного оформлення товару ОСОБА_1 надав митному органу достовірну інформацію щодо товару, ним не було надано будь-яких документів, що містять недостовірну інформацію щодо товару. Вважає, що у даному випадку мав місце складний випадок класифікації товару, яка була здійснена митним органом силами лабораторії, ні декларант, ні митний орган не мали можливість самостійно шляхом візуального спостереження визначити код товару, тому саме по собі прийняття рішення про визначення коду товару, у відповідності до численної практики Верховного Суду, не є та не може бути правовою підставою для складання постанови ПМП. Також вважає, що у діях ОСОБА_1 був відсутній будь-який умисел на зменшення митних платежів або звільнення від сплати митних платежів, що свідчить про відсутність складу адміністративного правопорушення. Крім того вказує, що протокол про ПМП стосовно ОСОБА_1 був складений 11.08.2021. Відтак, в силу ст. 525 МК України, справа мала бути розглянута у строк до 27.08.2021. В той же час, оскаржувана постанова прийнята тільки 29.09.2021, тобто поза межами строку, визначено для розгляду справ відповідної категорії.

Позивач та його представник у відкрите судове засідання, призначене на 24 листопада 2021 року не з`явились. Представник позивача - адвокат Покотило М.Б. подала до суду заяву, в якій позов підтримала в повному обсязі, просила розгляд справи проводити у відсутність позивача та його представника.

Представники Одеської митниці, як відокремленого структурного підрозділу Державної митної служби України у відкрите судове засідання не з`явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлявся належним чином, про причини неявки не повідомив, відзив на позовну заяву до суду не подавав.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши письмові докази по справі, суд дійшов висновку, що позовні вимоги належить задовольнити, зважаючи на такі обставини.

Судом встановлено, що 21.06.2021 ОСОБА_1 , як декларантом ТОВ «Комфорт-Буд ЛТД», до ВМО № 3 м/п «Чорноморський» було подано МД № 500100/2021/011973 щодо товару «плити з мінеральної вати без покриття: мінеральна (кам`яна) вата на основі базальту у вигляді плит: FAWORI (FWR TR10 STONEWOOL 10 cm) - 5040 шт. Щільність - 120 кг/м3, розміром 600ммХ1000ммХ100мм. Теплоізоляційна плита Fawori Stonewool TR10 виготовлена з вулканічних порід, таких як базальт, що піддаються плавленню при високих температурах в тиглях. У печі, де температура досягає приблизно 1500 С, з гірських порід отримують вогненно-рідкий розплав, який потім витягають в волокно різними способами. Кам`яна вата призначена для використання в будівництві, реконструкції та ремонті будівель, споруд тощо» (надалі - товар), код УКТ ЗЕД 6806 1000 00.

Разом з товаром митному органу було надано наступні товаросупровідні документи: Інвойси від 01.06.2021 № 73013021 / ВК02021000003516, від 01.06.2021 № 73013022 / ВК02021000003515, від 01.06.2021 № 73013023 / ВК02021000003513, від 01.06.2021 № 73013024 / ВК02021000003514; Проформа-інвойс від 26.05.2021 № 2021-001; Довідка про витрати на перевезення від 10.06.2021 № 01/10062021; Платіжне доручення від 27.05.2021 № 400; Контракт від 26.05.2021 № 01.26-05; Митна декларація країни відправлення № 21410700ЕХ005194; Лист № 2021-1; Технічний паспорт; Коносамент від 09.06.2021; Договір транспортного експедирування від 26.05.2021 № 26; Сертифікат ISSO 9001.

Рішенням про визначення коду товару від 21.07.2021 № КТ-UA500100-0001-2021 код товару змінено на 6806 9000 00.

У зв`язку з прийняттям рішення про визначення коду товару, старшим державним інспектором оперативного відділу № 2 управління боротьби з контрабандою та порушеннями митних прави Одеської митниці Кишиком В.М. складено протокол про порушення митних правил № 2370/50000/21 щодо притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ст. 485 МК України.

14.09.2021 представником ОСОБА_1 до Одеської митниці подано клопотання про закриття провадження у справі у зв`язку з відсутністю у діях останнього складу правопорушення, передбаченого ст. 485 МК України.

29.09.2021 в.о. заступника начальника Одеської митниці Кравченком Т.В. складено постанову у справі про порушення митних правил № 2370/50000/21, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчинені порушення митних правих, передбаченого ст. 485 МК України, накладено адміністративне стягнення у розмірі 48 295,14 грн.

З аналізу спірної постанови вбачається, що єдиною підставою для її прийняття стало рішення про визначення коду товару, яким код УКТЗЕД змінено з 6806 1000 00 на 6806 9000 00.

Відповідно до частин 1 - 6 статті 69 МК України, якою встановлений порядок класифікації товарів, товари при їх декларуванні підлягають класифікації, тобто у відношенні товарів визначаються коди відповідно до класифікаційних групувань, зазначених в УКТ ЗЕД. Органи доходів і зборів здійснюють контроль правильності класифікації товарів, поданих до митного оформлення, згідно з УКТ ЗЕД.

На вимогу посадової особи органу доходів і зборів декларант або уповноважена ним особа зобов`язані надати усі наявні відомості, необхідні для підтвердження заявлених ними кодів товарів, поданих до митного оформлення, а також зразки таких товарів та/або техніко-технологічну документацію на них.

У разі виявлення під час митного оформлення товарів або після нього порушення правил класифікації товарів орган доходів і зборів має право самостійно класифікувати такі товари.

Змістом пунктом 3 Розділу І Порядку роботи відділу митних платежів, підрозділу митного оформлення митного органу та митного поста при вирішенні питань класифікації товарів, що переміщуються через митний кордон України, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 650 від 30.05.2012 передбачено, що класифікація товару - це визначення коду товару відповідно до вимог Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД, передбачених Законом України «Про митний тариф України», з урахуванням Пояснень до УКТ ЗЕД, рішень Комітету з Гармонізованої системи опису та кодування товарів Всесвітньої митної організації, методичних рекомендацій щодо класифікації окремих товарів згідно з вимогами УКТ ЗЕД, розроблених центральним органом виконавчої влади у сфері митної справи на виконання статті 68 МК України, до початку переміщення товару через митний кордон України, під час митного оформлення та після завершення митного оформлення. У свою чергу, під контролем правильності класифікації товарів розуміється перевірка правильності опису товару та відповідного йому коду в митній декларації вимогам Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД під час проведення процедур його митного контролю та митного оформлення.

Класифікація товарів для цілей митного оформлення здійснюється згідно з вимогами Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД), що є товарною номенклатурою Митного тарифу України. Згідно із частиною 4 статті 280 МК України ввізне мито на товари, митне оформлення яких здійснюється в порядку, встановленому для підприємств, нараховується за ставками, встановленими Митним тарифом України.

Митний тариф України затверджений Законом України № 674-ІХ. Відповідно до Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД назви розділів, груп і підгруп наводяться лише для зручності користування УКТ ЗЕД; для юридичних цілей класифікація товарів в УКТ ЗЕД здійснюється виходячи з назв товарних позицій і відповідних приміток до розділів чи груп і, якщо цими назвами не передбачено іншого, відповідно до таких правил:

(a) будь-яке посилання в назві товарної позиції на будь-який виріб стосується також некомплектного чи незавершеного виробу за умови, що він має основну властивість комплектного чи завершеного виробу. Це правило стосується також комплектного чи завершеного виробу (або такого, що класифікується як комплектний чи завершений згідно з цим правилом), незібраного чи розібраного;

(b) будь-яке посилання в назві товарної позиції на будь-який матеріал чи речовину стосується також сумішей або сполук цього матеріалу чи речовини з іншими матеріалами чи речовинами. Будь-яке посилання на товар з певного матеріалу чи речовини розглядається як посилання на товар, що повністю або частково складається з цього матеріалу чи речовини. Класифікація товару, що складається більше ніж з одного матеріалу чи речовини, здійснюється відповідно до вимог правила 3. У разі якщо згідно з правилом 2 (b) або з будь-яких інших причин товар на перший погляд (prіma facіe) можна віднести до двох чи більше товарних позицій, його класифікація здійснюється таким чином:

(a) перевага надається тій товарній позиції, в якій товар описується конкретніше порівняно з товарними позиціями, де дається більш загальний його опис. Проте в разі коли кожна з двох або більше товарних позицій стосується лише частини матеріалів чи речовин, що входять до складу суміші чи багатокомпонентного товару, або лише частини товарів, що надходять у продаж у наборі для роздрібної торгівлі, такі товарні позиції вважаються рівнозначними щодо цього товару, навіть якщо в одній з них подається повніший або точніший опис цього товару;

(b) суміші, багатокомпонентні товари, які складаються з різних матеріалів або вироблені з різних компонентів, товари, що надходять у продаж у наборах для роздрібної торгівлі, класифікація яких не може здійснюватися згідно з правилом 3 (a), повинні класифікуватися за тим матеріалом чи компонентом, який визначає основні властивості цих товарів, за умови, що цей критерій можна застосувати;

(c) товар, класифікацію якого не можна здійснити відповідно до правила 3 (a) або 3 (b), повинен класифікуватися в товарній позиції з найбільшим порядковим номером серед номерів товарних позицій, що розглядаються.

Товар, який не може бути класифікований згідно з вищезазначеними правилами, класифікується в товарній позиції, яка відповідає товарам, що найбільше подібні до тих, що розглядаються.

Залучення спеціалізованого митного органу з питань експертного забезпечення або іншої експертної установи (організації) здійснюється у разі:

a.виникнення необхідності ідентифікації або лабораторної перевірки характеристик товарів, визначальних для їх класифікації;

b.виникнення складних питань при класифікації товарів згідно з УКТ ЗЕД вирішення яких потребує експертних досліджень.

З аналізу вказаних норм слідує, що код товару по УКТ ЗЕД визначається декларантом або митним органом при здійсненні митного контролю у випадку встановлення декларантом неправильного коду.

Встановлено, що товар, який надійшов на адресу ТОВ «БК «Комфорт-Буд ЛТД» було задекларовано у 68 групі, яка включає в себе вироби з каменю, гіпсу, цементу, азбесту, слюди або аналогічних матеріалів. Підгрупа 6806 УКТ ЗЕД включає шлаковату, мінеральна силікатна вата і аналогічні види мінеральної вати; відшарований вермикуліт, спучені глини, спінений шлак та аналогічні спучені мінеральні продукти; суміші та вироби з теплоізоляційних, звукоізоляційних або звукопоглинальних матеріалів, крім виробів товарних позицій 6811-6812 або групи 69. Категорія 6806 10 00 00 передбачає шлаковату, мінеральну силікатну вату і аналогічні мінеральні вати (включаючи їх суміші) навалом, в листах або рулонах.

Відповідно до пояснень до Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, затверджених наказом Держмитслужби № 256 від 14.07.2020, категорія 6806 10 00 00 включає шлаковату і мінеральну силікатну вату (наприклад, з граніту, базальту, вапняку або доломітів), яку одержують плавленням одного чи більше з цих компонентів і доданням одержаному під час застигання розплаву форми волокон, що досягається зазвичай центрифугуванням або продуванням повітрям. До цієї товарної позиції також включається скло з «алюмосилікатів», відоме як «керамічні волокна». Вони утворюються плавленням суміші глинозему і кремнезему в різних пропорціях, іноді з доданням невеликої кількості інших оксидів, наприклад, оксидів цирконію, хрому чи бору, і перетворенням розплавів у волокнисту масу за допомогою дуття або екструзії. Мінеральні вати цієї товарної позиції, подібно до скловати товарної позиції 7019, бувають пластівчастими або ниткоподібними. Вони відрізняються від скловати хімічним складом, а їхні волокна зазвичай коротше і не такі білі. При цьому, саме характеристики товару - його хімічний склад та масові частки хімічних елементів - мають суттєве значення для віднесення товару до конкретної товарної позиції.

Таким чином, зважаючи на опис товару, що зазначений у митній декларації: «виготовлена з вулканічних порід, таких як базальт, що піддаються плавленню при високих температурах в тиглях. У печі, де температура досягає приблизно 1500 С, з гірських порід отримують вогненнорідний розплав, який потім витягають в волокно різними способами. Кам`яна вата призначена для використання в будівництві, реконструкції та ремонті будівель, споруд тощо», представник позивача вважає, що у декларанта були всі законні підстави для декларування товару за кодом УКТ ЗЕД 6806 10 00 00.

При цьому, митний орган скористався своїм право на здійснення класифікації товару та, за результатом взяття проб товару, останній був класифікований за УКТ ЗЕД 6806 9000 00.

Разом із цим, відповідно до ч. 5 ст. 69 МК України під складним випадком класифікації товару розуміється випадок, коли у процесі контролю правильності заявленого декларантом або уповноваженою ним особою коду товару виникають суперечності щодо тлумачення положень УКТ ЗЕД, вирішення яких потребує додаткової інформації, спеціальних знань, проведення досліджень тощо.

Частиною 6 ст. 69 МК України імперативно встановлено, що штрафи та інші санкції за несплату митних платежів та за інші порушення, виявлені у зв`язку з неправильною класифікацією товарів, застосовуються органами доходів і зборів виключно у разі, якщо прийняте органом доходів і зборів рішення про класифікацію цих товарів у складному випадку було прийнято на підставі поданих заявником недостовірних документів, наданої ним недостовірної інформації та/або внаслідок ненадання заявником всієї наявної у нього інформації, необхідної для прийняття зазначеного рішення, що суттєво вплинуло на характер цього рішення.

Отже, наведені положення МК України передбачають, що контрольну функцію стосовно правильності визначення декларантом коду товару за УКТ ЗЕД здійснює митний орган і законодавцем відповідальність для заявника (декларанта) встановлена не за неправильне визначення декларантом певного коду товару за УКТ ЗЕД (у разі чого митниця самостійно приймає рішення про визначення коду товару), а за заявлення в митній декларації неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД, тобто недостовірних даних (інформації) стосовно товару, які враховуються при його класифікації до тієї чи іншої позиції за УКТ ЗЕД.

Аналогічна позиція міститься у постанові Верховного Суду від 18.03.2021 № 760/14721/16-а.

На думку суду, у даній справі, мав місце складний випадок класифікації товару, який потребував спеціальних знань експерта, що в свою чергу підтверджує лише помилковість визначеного позивачем коду митної вартості, а ніяк не вказує на прямий умисел з боку позивача при віднесенні коду товару до УКТ ЗЕД, або заявлення ним неправдивих відомостей.

Аналогічна позиція міститься у постанові Верховного Суду від 10.12.2020 № 640/8429/16-а.

Суд погоджується з доводами представника позивача що, сам факт необхідності проведення лабораторного дослідження, свідчить про те, що випадок класифікації є складним.

Не зважаючи на те, що митниця змогла встановити код даного товару згідно УКТЗЕД тільки за результатом лабораторного дослідження та спеціальних знань експерта, тобто в цьому випадку має місце складний випадок класифікації товару, відповідачем проігноровано норми МК України та не враховано цей факт, а збільшення, у зв`язку з цим, митних платежів, кваліфіковано як епізод порушення митних правил.

На думку суду, сам по собі факт зазначення у митній декларації невірного коду УКТЗЕД і коригування розміру нарахованих митних платежів не може бути підставою для складання протоколу про порушення митних правил.

Зазначена позиція визначена під час узагальнення практики притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушень, передбачених ст. 355 МК України, яка в діючому Митному кодексі редакції 2012 року відповідає статті 485, та доведена листами Держмитслужби України «Про питання правової оцінки фактів невірної класифікації товару під час його декларування» від 31.03.2009 № 11/1-10.20/2838-ЕП, та «Про надання інформації» від 21.09.2011 № 20/4-11/06037-ЕП.

Обставини, які свідчать про наявність чи відсутність вини правопорушення, є, крім іншого, ступінь складності і однозначності класифікації товару.

Рішення про класифікацію товарів, відповідно до якого товар підлягає митному оформленню за іншим, ніж вказано у митній декларації кодом згідно УКТЗЕД не свідчить про обов`язкову наявність вини декларанта у визначенні невірного коду товару і, відповідно, не повинно в обов`язковому порядку розцінюватися як підстава для складання протоколу про порушення митних правил.

Висновок про виявлення факту порушення митних правил, що відповідно до статті 485 МК України є підставою для порушення справи про порушення митних правил, повинен робитись виключно за умови достатності даних, що вказують на наявність складу правопорушення, елементом якого є вина суб`єкта.

Листом Держмитслужби України від 21.09.2011 № 20/4-11/06037-ЕП роз`яснюється, що вивчення питання про наявність складу порушення митних правил передбачає, серед іншого, ретельний аналіз обставин декларування поданого до митного оформлення товару, включаючи його класифікацію за УКТЗЕД, зокрема, які характеристики товару стали визначальними для віднесення товару до конкретного коду згідно з УКТЗЕД, чи мали місце раніше факти митних оформлень, чи декларувала особа аналогічний товар за таким же кодом раніше, чи мав декларант можливість віднести товар до конкретного коду товару згідно УКТЗЕД використовуючи тільки товаросупровідні документи.

Відтак, митний орган при розгляді справи про ПМП мав не тільки дослідити факт зміни коду товару, а й встановити наявність або відсутність складу правопорушення у діях ОСОБА_1 .

Статтею 485 МК України передбачено відповідальність за дії, спрямовані на неправомірне звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру, а також інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних, зокрема: заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою митному органу документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв`язку з якими було надано такі пільги.

Суть виявленого порушення митних правил, що слугувала підставою для притягнення позивача до відповідальності згідно спірної постанови за статтею 485 МК України, полягає у неправильному зазначенні в поданій в митній декларації коду товару згідно УКТ ЗЕД. При цьому, склад правопорушення, передбаченого статтею 485 МК України, передбачає, з-поміж іншого, те що особа, яка його вчинила, діяла умисно, тобто усвідомлено, цілеспрямовано чинила так, щоб уникнути від сплати митних платежів (у тому числі й сплати їх у меншому розмірі).

Об`єктивна сторона правопорушення, відповідальність за яке встановлено статтею 485 МК України, полягає у поданні неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою органу доходів і зборів документів, що містять такі відомості.

Отже згідно диспозиції даної норми порушення митних правил має місце у разі зазначення декларантом: неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту); неправдивих відомостей щодо ваги або кількості товару, країни походження, відправника та/або одержувача товару; неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД.

В той же час, ОСОБА_1 будь-яких неправдивих відомостей щодо коду товару заявлено не було, надані декларантом документи містять повну та достовірну інформацію щодо товару. Ні в протоколі про порушення митних правил, ні в постанові у справі про порушення митних правил не зазначено про встановлення недостовірності відомостей, заявлених декларантом у митній декларації, їх невідповідності товаросупровідним документам або приховування важливих для правильної класифікації товарів даних.

Тобто сам по собі факт неправильного зазначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД не становить склад правопорушення згідно із статтею 485 МК України, відтак, суд вважає, що протокол про порушення митних правил був складений без достатніх правових підстав.

Відповідно до статті 486 Митного кодексу України завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням.

За положеннями статті 489 Митного кодексу України посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов`язана з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно зі статтею 531 МК України підставами для скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил або про припинення провадження у справі про порушення митних правил є: відсутність у діях особи, яка притягується до відповідальності, ознак порушення митних правил; необ`єктивність або неповнота провадження у справі або необ`єктивність її розгляду; невідповідність викладених у постанові висновків фактичним обставинам справи; винесення постанови неправомочною особою, безпідставне недопущення до участі в розгляді справи особи, притягнутої до відповідальності, або її представника, а також інше обмеження прав учасників провадження у справі про порушення митних правил та її розгляду; неправильна або неповна кваліфікація вчиненого правопорушення; накладення стягнення, не передбаченого цим Кодексом.

Підставами для скасування чи зміни постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил або про припинення провадження у справі про порушення митних правил можуть бути визнані й інші визначені законами обставини.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Докази, які б спростовували позицію позивача і підтверджували правомірність винесеної постанови відповідачем суду не надані.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.

Відповідно до ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу в межах позовних вимог.

Таким чином, шляхом співставлення зібраних по справі доказів, з врахуванням встановленого КАС України обов`язку доведення, суд прийшов до висновку про недоведеність вини позивача у вчиненні порушення митних правил.

За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 є законними, обґрунтованими та мають бути задоволені.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 9, 77, 241-246, 257-262, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Одеської митниці, як відокремленого структурного підрозділу Державної митної служби України про скасування постанови у справі про порушення митних правил - задовольнити.

Скасувати постанову в.о. заступника начальника Одеської митниці як відокремленого підрозділу Державної митної служби України Кравченка Т.В. у справі про порушення митних правил № 2370/50000/21 від 29.09.2021 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, передбачених ст. 485 МК України та накладення на нього стягнення у виді штрафу у розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів у сумі 48 295,14 грн., провадження у справі про адміністративне правопорушення - закрити.

Стягнути з Одеської митниці, як відокремленого структурного підрозділу Державної митної служби України, код ЄДРПОУ ВП 44005631, адреса місцезнаходження: вул. Лип Івана та Юрія, 21 А, м. Одеса, на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 судовий збір у розмірі 454 (чотириста п`ятдесят чотири) гривні 00 копійок.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення, з урахуванням п.15.5 Перехідних положень КАС України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Ю.В. Тополева