Рішення № 101577211, 22.11.2021, Іванівський районний суд Одеської області

Іванівський районний суд Одеської області

Справа № 499/502/20

Провадження № 2/499/18/21

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

22 листопада 2021 року смт. Іванівка

Іванівський районний суд Одеської області у складі головуючого судді Кравчука О.О., за участю секретаря судового засідання Кирилової С.Ф., розглянувши у підготовчому судовому засіданні, в порядку загального позовного провадження, у залі суду, цивільну справу за позовною заявою Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УНІКА» до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_2 про відшкодування шкоди в порядку суброгації,

В С Т А Н О В И В:

1.Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача такий.

09 червня 2020 року ОСОБА_3 (далі - також представник позивача) в інтересах Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УНІКА» (далі - також позивач) звернувся до суду із позовною заявою до ОСОБА_1 (далі - також відповідач) про відшкодування шкоди в порядку суброгації у розмірі 185256 гривень 13 копійок та судові витрати у розмірі 2102 гривня 00 копійок (далі - також позовна заява).

У позовній заяві представник позивача зазначає таке: 05 грудня 2017 року позивач та ОСОБА_2 (далі - також ОСОБА_2 , третя особа) уклали договір добровільного страхування наземного транспорту «КАСКО» №016212/4610/0000002 (далі - також договір КАСКО); 18 жовтня 2018 року на вулиці Французький бульвар в місті Одеса відповідач керуючи транспортним засобом MERSEDES-Benz С520, державний номер НОМЕР_1 (далі - також автомобіль 1) здійснив зіткнення з автомобілем LAND ROVER модель Range Rover Evoque, державний номер НОМЕР_2 (далі - також автомобіль 2) під керуванням ОСОБА_2 ; унаслідок дорожньо-транспортної пригоди (далі - також ДТП) автомобіль 2 отримав механічні пошкодження; вартість відновлювального ремонту автомобіля 2 становить 185256 гривень 13 копійок, яку позивач сплатив Товариству з обмеженою відповідальністю «Віннер-Одесса».

За таких обставин представник позивача просить стягнути з відповідача суму завданої матеріальної шкоди у розмірі 185256 гривень 13 копійок у порядку суброгації.

Відповідач не подав до суду відзив проти позову.

Третя особа не подала до суду пояснення щодо позову.

2.Суд, з приводу неявки в судове засідання учасників справи, зазначає таке.

Позивач, представник позивача у судове засідання не з`явилися, представник позивача подав до суду заяву в якій зазначив, що позовну заяву підтримує в повному обсязі, та просив розгляд справи проводити за його відсутності.

Відповідач, третя особа до судового засідання не з`явилися, про причини своєї неявки суд не повідомили, заяв та клопотань до суду не подавали, хоча повідомлені належним чином про час, дату та місце судового розгляду справи, що підтверджується телефонограмою.

Представник відповідача до судового засідання повторно не з`явився. 22 листопада 2021 року представник відповідача подав до суду заяву, через електронні засоби зв`язку, про проведення судового засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, яка передана суду об 12 годині 30 хвилин 22 листопада 2021 року. Запровадження адаптивного карантину на території України зазначив як причину неявки до суду, не подавши доказів на підтвердження неможливості участі у розгляді справи, за відсутності в Іванівському районному суді Одеської області фактичних обмежень щодо допуску учасників справи до залів судових засідань, за умов дотримання карантинних заходів. Ухвалою Іванівського районного суду Одеської області від 22 листопада 2021 року відмовлено у задоволенні заяви представника відповідача про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника), крім відповідача, незалежно від причин неявки (частина 1, 3 стаття 223 Цивільного процесуального кодексу України, далі - ЦПК).

Суд вважає можливим розглянути справу за відсутності учасників справи, що повторно не з`явилися до суду, оскільки відповідач, представник відповідача, третя особа належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, а представник позивача подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності.

3.Процесуальні рішення та дії у справі такі.

19 червня 2020 року постановлена ухвала про відкриття провадження в справі у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, й визначено дату, час і місце проведення судового засідання для розгляду справи по суті (том 1, а.с. 42-44).

Ухвалою Іванівського районного суду Одеської області від 13 липня 2020 року строк розгляду справи продовжено та відкладено розгляд справи у зв`язку з неявкою відповідача, якому не вручене поштове відправлення без зазначення у повідомленні конкретних причин (том 1 а.с. 57-58).

Ухвалою Іванівського районного суду Одеської області від 26 серпня 2020 року розгляд справи відкладено через відсутність достатніх відомостей про належне повідомлення відповідача (том 1, а.с 72-73).

Ухвалою Іванівського районного суду Одеської області від 07 вересня 2020 року, постановленої без виходу до нарадчої кімнати, розгляд справи відкладено за клопотанням представника відповідача, який заявив про необхідність ознайомлення з матеріалами справи (том 1, а.с. 91).

Ухвалою Іванівського районного суду Одеської області від 05 жовтня 2020 року, постановленої без виходу до нарадчої кімнати, розгляд справи відкладено, представнику відповідача надано час для направлення позивачу клопотань (том 1, а.с.111-112).

Ухвалою Іванівського районного суду Одеської області від 21 жовтня 2020 року, за клопотанням представника відповідача, до участі у справі залучено ОСОБА_2 , як третю особу, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача (том 1, а.с. 151-152).

Ухвалою Іванівського районного суду Одеської області від 21 жовтня 2020 року, за клопотанням представника відповідача, здійснено перехід від розгляду справи в порядку спрощеного провадження з викликом (повідомленням) сторін до розгляду справи в порядку загального позовного провадження (том 1, а.с 153-155).

Ухвалою Іванівського районного суду Одеської області від 11 листопада 2020 року, постановленої без виходу до нарадчої кімнати, розгляд справи відкладений у зв`язку з неявкою відповідача, представника відповідача, й відсутністю відомостей про належне повідомлення ОСОБА_2 про час, дату та місце судового розгляду справи (том 1, а.с. 168).

Ухвалою Іванівського районного суду Одеської області від 09 грудня 2020 року причини неявки відповідача, представника відповідача до судового засідання визнано неповажними, оскільки представником відповідача не подані докази розгляду справи Приморським районним судом м. Одеси за його участю та відкладено розгляд справи (том 1, а.с. 181-182).

Ухвалою Іванівського районного суду Одеської області від 13 січня 2021 року підготовче провадження закрите, а справу призначено до судового розгляду по суті (том 1, а.с. 197-200).

Ухвалою Іванівського районного суду Одеської області від 03 лютого 2021 року, постановленою без виходу до нарадчої кімнати, розгляд справи відкладено за клопотанням представника відповідача через його хворобу (том 1, а.с 214).

Ухвалою Іванівського районного суду Одеської області від 08 лютого 2021 року відмовлено у задоволенні заяви представника відповідача про відвід судді Кравчука Олександра Олександровича та продовжено розгляд справи у тому ж складі суду (том 2, а.с.3, 7-11).

Ухвалою Іванівського районного суду Одеської області від 22 березня 2021 року, постановленою без виходу до нарадчої кімнати, розгляд справи відкладено та надано відповідачу час для сплати судового збору за подачу клопотання про проведення судової автотоварознавчу експертизу експертизи (том 2, а.с. 27).

Ухвалою Іванівського районного суду Одеської області від 12 квітня 2021 року, постановленою без виходу до нарадчої кімнати, розгляд справи відкладено для забезпечення виклику свідків (том 2, а.с. 39).

Ухвалою Іванівського районного суду Одеської області від 28 квітня 2021 року призначено судову автотоварознавчу експертизу та провадження по справі зупинено на час проведення експертизи (далі - також ухвала від 28 квітня 2021 року, том 2, а.с. 51-54).

Ухвалою Іванівського районного суду Одеської області від 08 листопада 2021 року провадження у справі поновлено (том 2, а.с. 76-77).

Ухвалою Іванівського районного суду Одеської області від 15 листопада 2021 року, неявку відповідача, причини неявки представника відповідача до судового засідання визнано неповажними, оскільки представником відповідача не подані докази розгляду справи іншим судом за його участю та відкладено розгляд справи (том 2, а.с. 89-90).

Ухвалою Іванівського районного суду Одеської області від 22 листопада 2021 року відмовлено у задоволенні заяви представника відповідача про відвід судді Кравчука Олександра Олександровича та продовжено розгляд справи у тому ж складі суду.

Ухвалою Іванівського районного суду Одеської області від 22 листопада 2021 року повторне клопотання представника відповідача про призначення судової автотоварознавчої експертизи залишене без розгляду (далі - також ухвала від 22 листопада 2021 року).

4. Фактичні обставини встановлені судом та зміст спірних правовідносин такі.

05 грудня 2017 року Позивач та третя особа уклали договір «КАСКО», предметом якого є інтереси страхувальника, пов`язані з володінням, користуванням розпорядженням автомобілем 2. Розмір страхової суми становить 1401200,00 гривень (том 1, а.с. 5).

Розмір страхового відшкодування визначається виходячи з фактичного розміру збитків завданих транспортному засобу у результаті страхового випадку, та розрахованого відповідно до умов договору. Розмір страхового відшкодування не може перевищувати розмір прямого збитку, понесеного страхувальником (вигодонабувачем), та розміру страхової суми, зазначеної в договорі. Розрахунок суми страхового відшкодування визначається на день настання страхового випадку (пункт 8.3 Умов страхування до договору КАСКО, далі - також Умови).

У разі виплати страхувальнику страхового відшкодування Страховик набуває права регресу до осіб, відповідальних за заподіяний збиток (пункт 8.4 Умов).

З постанови Приморського районного суду міста Одеси від 27 листопада 2018 року яка набрала законної сили 25 січня 2019 року, по справі №522/19007/18 про притягнення відповідача до адміністративної відповідальності, передбаченої статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - постанова від 27 листопада 2018 року) вбачається, що 18 жовтня 2018 року приблизно о 15 годині 55 хвилини відповідач керуючи автомобілем 1 не врахував дорожньої обстановки, не дотримався безпечного інтервалу в результаті чого здійснив зіткнення з автомобілем 2, чим порушив вимоги пункту 13.1 розділу 13 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, що спричинило механічні пошкодження автомобілів (том 1, а.с. 13).

Постановою Одеського апеляційного суду від 25 січня 2019 року постанову від 27 листопада 2018 року залишено без змін (том 1, а.с. 14-15).

19 жовтня 2018 року ОСОБА_2 звернулася до позивача із заявою №00276236 про настання події, що має ознаки страхового випадку за договором «КАСКО» (том 1, а.с. 17).

Відповідно до звіту про оцінку вартості відновлювального ремонту автомобіля 2 від 30 жовтня 2018 року № 31008180: - вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу автомобіля 2 на дату виконання дослідження становить 185256 гривень 13 копійок (далі - також Звіт, том 1, а.с. 18-21).

Витрати пов`язані з проведенням ремонту автомобіля 2 на загальну суму 185256 гривень 13 копійок, підтверджуються рахунком Товариства з обмеженою відповідальністю «Віннер-Одесса» від 02 листопада 2018 року № 0000001338 (далі - також рахунок, том 1, а.с. 28).

Відповідно до страхового акта від 11 грудня 2018 року № 00276236, ДТП визнано страховим випадком та вирішено виплатити ОСОБА_2 страхове відшкодування у розмірі 185256 гривень 13 копійок (том 1, а.с. 29, далі - також страховий акт).

Наказом позивача від 11 грудня 2018 року №00276236, у зв`язку з настанням страхового випадку на підставі договору «КАСКО» ОСОБА_2 необхідно виплатити страхове відшкодуванняу розмірі 185256 гривень 13 копійок, шляхом перерахування безготівкових коштів на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю «Віннер-Одесса» (том 1, а.с. 30).

Платіжним дорученням від 12 грудня 2018 року №058820 позивач перерахував кошти у розмірі 185256 гривень 13 копійок на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю «Віннер-Одесса» (далі - також платіже доручення, том 1, а.с. 31).

Товариства з обмеженою відповідальністю «Віннер-Одесса» провело ремонт автомобіля 2, що підтверджується актом виконаних робіт №3Н-70504 від 23 січня 2019 року (том 1, а.с. 32).

Відповідно до відомостей централізованої бази даних Моторного (транспортного) страхового бюро України на момент вчинення ДТП цивільно-правова відповідальність відповідача як водія автомобіля застрахована не була (том 1, а.с. 33).

08 лютого 2021 року представник відповідача подав до суду клопотання про призначення експертизи, в якому просив призначити у справі судову автотоварознавчу експертизу, з метою встановлення вартості відновлювального ремонту автомобіля 2, пошкодженого внаслідок ДТП, у якому зазначив таке: ремонтна калькуляція та аркуш перевірки даних №31008180 зроблені після складання звіту; огляд автомобіля 2 був проведений 05 вересня 2020 року; механічні пошкодження автомобіля 2, зазначені в звіті не відповідають дійсним механічним ушкодженням, отриманим внаслідок ДТП (том 1, а.с. 216-17).

29 жовтня 2021 року до суду надійшло повідомлення експерта зі справою, в якому зазначається, що ухвала від 28 квітня 2021 року залишається без виконання, через нездійснення відповідачем оплати за проведення експертизи (том 2, а.с. 68).

5.Норми права, які застосував суд в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин такі.

Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки) (пункт 1 частини 2 статті 22 Цивільного кодексу України, далі - також ЦК).

Кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок виконання обов`язку боржника третьою особою (пункт 4 частини 1 статті 512 ЦК).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (частина 1 статті 514 ЦК).

За договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору (частина 1 статті 979 ЦК).

До страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки (частина 1 статті 993 ЦК).

Законом може бути встановлений обов`язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров`я, майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов`язкове страхування) (частина 1 статті 999 ЦК).

Майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала (частина 1 статті 1166 ЦК).

Джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку (частина 1, 2 статті 1187 ЦК).

Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою (пункт 1 частини 1 статті 1188 ЦК).

Особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом (частина 1 статті 1191 ЦК).

Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі (частина 2 статті 1192 ЦК).

Страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів (частина 1 статті 1 Закону України «Про страхування»).

Добровільне страхування - це страхування, яке здійснюється на основі договору між страхувальником і страховиком. Загальні умови і порядок здійснення добровільного страхування визначаються правилами страхування, що встановлюються страховиком самостійно відповідно до вимог цього Закону. Конкретні умови страхування визначаються при укладенні договору страхування відповідно до законодавства (частина 1 статті 6 Закону України «Про страхування»).

Страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку. Страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник. Непрямі збитки вважаються застрахованими, якщо це передбачено договором страхування. У разі коли страхова сума становить певну частку вартості застрахованого предмета договору страхування, страхове відшкодування виплачується у такій же частці від визначених по страховій події збитків, якщо інше не передбачено умовами страхування (частина 16, 17 статті 9 Закону «Про страхування»).

До страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток (частина 1 статті 27 Закону «Про страхування»).

Страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого (частина 1 статті 6 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», далі - також Закон).

Страхова сума - це грошова сума, у межах якої страховик зобов`язаний здійснити виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування (частина 1 статті 9 Закону).

У зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством (частина 1 статті 29 Закону).

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (частина 1, 5, 6 статті 81 ЦПК).

Обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом (частина 4 статті 82 ЦПК).

Висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Висновок експерта може бути підготовлений на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи (частина 1, 3 статті 102 ЦПК).

При призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. Суд з урахуванням обставин справи має право визначити експерта чи експертну установу самостійно. У разі необхідності може бути призначено декілька експертів для підготовки одного висновку (комісійна або комплексна експертиза) (частина 3 статті 103 ЦПК).

Учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення. Експерт, який склав висновок за зверненням учасника справи, має ті самі права і обов`язки, що й експерт, який здійснює експертизу на підставі ухвали суду (частина 1, 6 статті 106 ЦПК).

У разі ухилення учасника справи від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з`ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні (частина 1 статті 109 ЦПК).

6. Мотиви з яких виходив суд задовольняючи позовні вимоги.

Системний аналіз норм зазначених у пункті 5 мотивувальної частини цього рішення свідчить, що шкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала. Особою, яка зобов`язана відшкодувати шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки, є фізична або юридична особа, що на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди, позички тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Якщо особа під час керування транспортним засобом має посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії і реєстраційний документ на транспортний засіб, переданий їй власником або іншою особою, яка на законній підставі використовує такий транспортний засіб, то саме ця особа має нести відповідальність за завдання шкоди.

У випадках, коли деліктні відносини поєднуються з відносинами страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов`язанні виступає безпосередньо особа, що завдала шкоду, якщо вона не застрахувала свою відповідальність.

Після такої виплати деліктне зобов`язання припиняється його належним виконанням, а страховик набуває право зворотної вимоги (регрес) до завдавача шкоди на суму виплаченого потерпілому страхового відшкодування. До страховика переходить право вимоги до завдавача шкоди у деліктному зобов`язанні у межах виплаченого потерпілому страхового відшкодування, тобто після виплати деліктне зобов`язання не припиняється, а у ньому відбувається заміна кредитора: до страховика потерпілого переходить право вимоги, що належало цьому потерпілому у деліктному зобов`язанні, у межах виплаченого йому страхового відшкодування. Такий перехід права вимоги є суброгацією.

При суброгації нового зобов`язання з відшкодування збитків не виникає, а відбувається лише заміна кредитора: потерпілий (страхувальник) передає страховику своє право вимоги до особи, відповідальної за спричинення шкоди. Отже, страховик виступає замість потерпілого в деліктному зобов`язанні.

До нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Новий кредитор набуває прав та обов`язків свого попередника. Таким чином, заміною кредитора деліктне зобов`язання не припиняється, оскільки відповідальна за спричинену шкоду особа свій обов`язок з відшкодування шкоди не виконала.

Суд вважає, що страховик, який виплатив страхове відшкодування, має право самостійно обирати спосіб захисту свого порушеного права, зокрема, право вимоги до винної особи про стягнення коштів у розмірі виплаченого страховиком відшкодування.

Позивач, як страховик ОСОБА_2 виконав свої зобов`язання за договором добровільного страхування відповідно до умов, визначених у ньому, здійснивши відшкодування завданих збитків у повному обсязі.

За загальним правилом, враховуючи положення статей 22, 1192 ЦК, розмір шкоди встановлюється на підставі оцінки витрат для відновлення пошкодженої речі, що дозволяють визначити розмір реальних збитків. Така оцінка втрат надає висновок про фактичний розмір шкоди завданої потерпілій особі.

Суд констатує, що: вартість відновлювального ремонту автомобіля 2 відповідно до рахунку становить 185256 гривень 13 копійок; платіжним дорученням позивач перерахував кошти у розмірі 185256 гривень 13 копійок на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю «Віннер-Одесса» за проведення відновлювального ремонту автомобіля 2; підставою для виплати страхового відшкодування став страховий акт, складений позивачем;

відсутність у відповідача діючого поліса цивільно-правової відповідальності не звільняє його від обов`язку відшкодувати завдану шкоду; правовідносини, що виникли між позивачем та відповідачем у зв`язку з виплатою ОСОБА_2 страхового відшкодування, засновані на суброгації, тобто переході до позивача права вимоги потерпілого у деліктному зобов’язанні.

Суд відмічає, що позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача майнової шкоди в порядку суброгації у розмірі 185256 гривень 13 копійок, виходячи з фактичних витрат, що були здійснені для відновлення пошкодженого автомобіля 2.

Зазначений розмір шкоди відповідачем не спростовано, об`єктивного обґрунтування в чому полягає невідповідність проведених позивачем розрахунків не наведено, і доказів, які б підтверджували зворотнє суду не надано.

Суд зауважує, що відповідач, представник відповідача відзив й докази на спростування характеру пошкоджень, що були визначені Звітом не подали, а суд самостійно не може поставити під сумнів ці фактичні дані.

Суд не приймає до уваги міркування представника відповідача щодо не відповідності механічних пошкоджень автомобіля 2, з посиланням на свідчення свідків, показання яких не можуть належно, допустимо спростувати доводів позивача відносно наявності механічних пошкоджень, вартості відновлювального ремонту автомобіля і розміру здійсненого страхового відшкодування.

Суд наголошує, що ухвала від 28 квітня 2021 року залишилася без виконання, через нездійснення відповідачем оплати за проведення автотоварознавчої експертизи.

У контексті цього, в ухвалі від 22 листопада 2021 року,суд зазначив, що цивільним процесуальним законодавством передбачено, що експертиза у справі призначається судом у разі необхідності з`ясування фактичних обставин, що становлять предмет доказування. Водночас, кожна сторона повинна надавати суду докази на підтвердження обставин, на які вони посилаються, в тому числі учасники процесу мають право самостійно замовити проведення експертизи, та надати до суді її висновки.

Суд відмічає, що відповідач, представник відповідача протягом шести місяців з дати постановлення ухвали від 28 квітня 2021 року заперечень з приводу визначення експертної установи не заявляли, та правом на оскарження ухвали не скористалися, хоча з огляду на положення статті 106 ЦПК мали право протягом розгляду справи, який тривав більше одного року, подати до суду висновок експерта, складений на їх замовлення.

Відтак, визначаючи розмір заподіяної шкоди, слід виходити із фактичної (реальної) суми, встановленої Звітом у розмірі 185256 гривень 13 копійок.

Таким чином, суд, виходячи з принципів пропорційності, змагальності, диспозитивності, вважає доведеним належними та допустимими доказами факт завдання відповідачем матеріальних збитків ОСОБА_2 унаслідок пошкодження під час ДТП автомобіля 2, а також відшкодування позивачем вартості відновлювального ремонту автомобіля 2.

Зрештою, суд зазначає, що з огляду на приписи наведених у пункті 5 мотивувальної частини цього рішення норм, у відповідача виникає обов`язок відшкодувати позивачу завдані збитки.

8. Суд застосовує таку практику Верховного суду.

Такі висновки, узгоджуються з правовою позицією викладеною Верховним Судом у постановах від: 30 січня 2019 року по справі № 755/9320/15-ц; 04 липня 2018 року по справі № 755/18006/15-ц; 14 жовтня 2018 року по справі № 356/1733/16-ц; 21 вересня 2020 року по справі № 201/17793/15-ц.

9. Висновок суду такий.

З огляду на зазначене суд доходить висновку, що позовну заяву належить задовольнити повністю.

10. Розподіл між сторонами судових витрат такий.

Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (частина 1 статті 141 ЦПК).

Позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір у розмірі 2778 гривень 86 копійок, які суд стягує з відповідача на користь позивача, оскільки позовна заява задоволена повністю.

Керуючись статтями 141, 259, 263-265 ЦПК, суд,

У Х В А Л И В:

Позовну заяву Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УНІКА» (місцезнаходження: будинок 70-А, по вулиці Саксаганського, міста Київ, код ЄДРПОУ 20033533) до ОСОБА_1 (зареєстрований у будинку АДРЕСА_1 ) про відшкодування шкоди в порядку суброгації – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УНІКА» суму майнової шкоди в порядку суброгації у розмірі 185256 (сто вісімдесят п`ять тисяч двісті п`ятдесят шість) гривень 13 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УНІКА» сплачену суму судового збору у розмірі 2778 (дві тисячі сімсот сімдесят вісім гривень) гривні 86 копійок.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його отримання.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після розгляду апеляційної скарги.

Повне судове рішення складене 01 грудня 2021 року.

СуддяО. О. Кравчук