Постанова № 10157481, 25.06.2010, Миколаївський окружний адміністративний суд

Миколаївський окружний адміністративний суд

вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54055 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25.06.2010 р. Справа № 2а-2928/10/1470

м. Миколаїв

13:35

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Біоносенка В.В., за участю секретаря судового засідання Клець Г.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовомЮжноукраїнської обєднаної державної податкової інспекції

(вул. Комсомольська, 3, м. Южноукраїнськ, Миколаївська область, 55104)

до відповідачаПриватного підприємства «Полтавка»

(вул. Дружби народів, 16, кв. 11, м. Южноукраїнськ, Миколаївський район, 55001)

за участю представників:

від позивача: надав клопотання про розгляд справи за його відсутністю

від відповідача: не зявився про стягнення податкового боргу В С Т А Н О В И В: Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача боргу зі сплати податку на додану вартість та податку на прибуток в сумі 12530,56 гривень. Позивач надав клопотання про розгляд справи за його відсутністю та підтримав позовні вимоги у повному обсязі (арк. спр. 42).

Судом двічі надсилалися повідомлення за місцезнаходженням відповідача, але він в судове засідання не зявлявся.

Відповідно до ч.1 ст.49 КАС України особи, які беруть участь у справі, мають рівні процесуальні права і обов'язки. А відповідно до ч.2 зазначеної статті особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами неухильно виконувати процесуальні обов'язки

У такому випадку суд вважає, що відповідач зловживає своїми процесуальними правами та не виконує процесуальні обовязки щодо явки до суду.

Виходячи з принципу рівності сторін перед законом і судом (ст.10 КАС України), відповідно до ч.4 ст.128 КАС України, суд вважає, що неприбуття у судове засідання належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду відповідача без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття, не є перешкодою для розгляду справи і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Дослідивши в судовому засіданні всі матеріали справи, оцінивши наявні докази в їх сукупності, суд дійшов до такого висновку.

Приватне підприємство «Полтавка»зареєстроване 09.12.2004 р. як субєкт підприємницької діяльності державним реєстратором виконавчого комітету Южноукраїнської міської ради (арк.спр.11-14).

Як платник податків відповідач взятий на облік в органах державної податкової служби з 28.12.2004 № 456 (арк.спр.15).

Відповідно до Закону України «Про систему оподаткування»відповідач є платником податків та зборів зокрема є платником податку на додану вартість та податку на прибуток з підприємств та повинен сплачувати передбачені законодавством податки та збори.

12.05.09 р., 07.08.09 р., 05.11.09 р. та 05.02.10 р. відповідачем подано до податкового органу податкові декларації з податку на прибуток, відповідно до яких ним самостійно визначені зобовязання на загальну суму 2692,00 грн. ( арк.спр.16-19).

20.03.09 р., 21.04.09 р., 20.05.09 р., 20.07.09 р., 20.10.09 р. та 19.01.10 відповідачем подано до податкового органу податкові декларації з податку на додану вартість, відповідно до яких ним самостійно визначені зобовязання на загальну суму 5493,00 грн. ( арк.спр.20-31).

Відповідно до п.5.1 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

В порушення підпункту 5.3.1. пункту 5.3. статті 5 Закону України ”Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” відповідач у добровільному порядку не сплатив у бюджет узгоджені податкові зобовязання.

Згідно приписів підпункту 5.4.1. пункту 5.4. статті 5 Закону України ”Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” узгоджена сума податкового зобовязання, не сплачена платником податків у визначені строки вважається сумою податкового боргу платника податків.

Крім того, податковим органом за наслідками перевірки відповідача було складено акт перевірки № 132/1502-126/32841828 від 20.04.2009 р. та прийнято податкове повідомлення-рішення від 23.04.2009 р. №0000811502/0 про зобовязання сплатити 4077,15 грн. боргу з ПДВ (арк.спр.32).

Оскільки зазначене податкове повідомлення-рішення відповідачем отримане, що підтверджується підписом відповідача на корінці документа (арк.спр.32), та не оскаржене ним в адміністративному та судовому порядках, визначене позивачем податкове зобовязання вважається узгодженим в розумінні ст. 5 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”.

За відповідачем станом на 16.04.2010 р. також рахується залишок несплаченої пені за період з 06.12.2008 р. по 18.09.2009 р. на суму 268,41 грн.

Таким чином, станом на час звернення позивача з заявою до суду за відповідачем рахується заборгованість перед бюджетом в сумі 12530,56 грн., з яких: 9570,15 грн. заборгованість з податку на додану вартість та 2692,00 грн. з податку на прибуток, 268,41 грн. залишок несплаченої пені.

Статтею 3 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»передбачено можливість примусового стягнення з активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.

Відповідно до п.11 ч. 1 ст.10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», державні податкові інспекції мають повноваження щодо подання до суду позовів до підприємств, установ, організацій та громадян про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Відповідно до ст.11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідач доказів погашення заборгованості станом на час розгляду справи не надав.

Позов поданий до адміністративного суду у межах строку, передбаченого ст.99 КАС України.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати по справі відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 158-163 КАС України, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити в повному обсязі.

2. Стягнути з приватного підприємства «Полтавка» на користь Южноукраїнської обєднаної державної податкової інспекції податкову заборгованість на загальну суму 12530,56 гривень.

3. Розяснити сторонам строк і порядок набрання цією постановою законної сили та її оскарження.

Постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Заява про апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. Якщо ухвалу було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії ухвали. Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом десяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Заява про апеляційне оскарження чи апеляційна скарга, подані після закінчення строків, встановлених цією статтею, залишаються без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка їх подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Суддя В.В. Біоносенко

Відповідно до ч.3 ст.160 КАС України постанова складена у повному обсязі 29.06.10р.

Суддя В.В. Біоносенко