
Справа № 471/1018/20
Провадження №2/471/68/21
Номер рядка звіту 60
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"25" листопада 2021 р.
Братський районний суд Миколаївської області
в складі:
головуючого судді – Гукової І.Б.,
за участю секретаря – Кравченко Л.В.,
представника позивача - ОСОБА_1 ,
відповідача ОСОБА_2
представник відповідача - ОСОБА_3 ,
розглянувши у судовому засіданні в залі суду с-ща Братське цивільну справу № 471/1018/20 за позовною заявою ОСОБА_4 до ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Новомар`ївська сільська рада Вознесенського району Миколаївської області про встановлення нікчемності заповіту,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про встановлення нікчемності заповіту.
Позивач свої вимоги обґрунтовував тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Юр`ївка Братського району Миколаївської області помер його батько ОСОБА_8 . Після його смерті відкрилася спадщина також у виді земельної ділянки площею 9,1344 га, в межах території Миролюбівської сільської ради Братського району Миколаївської області, яка належала померлому згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серія МК №3204 виданого головою Миролюбівської сільської ради 27 грудня 2000 року на підставі рішення 8 сесії 23 скликання Миролюбівської сільської ради від 10 вересня 1999 року №8 з кадастровим номером 4821482400:02:000:0067. В передбачений законом термін позивач звернувся до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, однак з`ясувалося, що наявний заповіт на ім`я ОСОБА_2 . Вказаний заповіт посвідчений секретарем сільської ради 08 лютого 2016 року. Однак, секретар сільської ради не мала повноважень на посвідчення заповіту, тому він є нікчемним. В зв`язку з чим позивач звернувся до суду із вказаним позовом та просить суд встановити нікчемність заповіту на ім`я ОСОБА_2 .
Ухвалою суду від 04.02.2021 року за клопотання представника відповідача до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору було залучено Новомар`ївську сільську раду Вознесенського (Братського району) Миколаївської області.
Ухвалою суду від 07.09.2021 року до участі у справі як співвідповідачів було залучено інших спадкоємців- ОСОБА_7 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 .
Під час судового розгляду справи представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав викладених у позовній заяві, додатково пояснив, що нормами законодавства визначено, що право на вчинення нотаріальних дій у сільських місцевостях мають особи, на яких рішенням виконавчого комітету відповідних сільських рад було покладено обов`язок вчинення нотаріальних дій. На секретаря сільської ради Тимош Л.Д. вказаного обов`язку покладено не було, отже заповіт, посвідчений нею є нікчемним в силу норм ЦК України.
Відповідач ОСОБА_2 та її представник позовні вимоги не визнали, суду пояснили, що воля заповідача була посвідчена секретарем сільської ради, як особою, на яку законом покладено обов`язки щодо вчинення нотаріальних дій, за період 2008 року та до моменту смерті заповіт скасований був, отже він відповідає волі заповідачу. Також зазначили, що їм не було відомо про відсутність повноважень секретаря сільської ради на вчинення нотаріальних дій, вони не зобов`язані були їх перевіряти, тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог.
Відповідачі ОСОБА_7 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 у судове засідання не з`явилися, до суду надіслали заяви в яких просили відмовити у задоволенні позову.
Представник третьої особи до суду надіслав заяву про розгляд справи за його відсутності.
Дослідивши наявні у справі докази, з`ясувавши обставини справи, суд приходить до наступних висновків.
З матеріалів справи вбачається та судом встановлено, що ОСОБА_8 на праві власності належала земельна ділянка площею 9,1344 га в межах території Миролюбівської сільської ради Братського району Миколаївської області для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
08 лютого 2008 року секретарем Миролюбівської сільської ради Братського району Миколаївської області Тимош Л.Д. посвідчено заповіт ОСОБА_8 , за яким земельну ділянку площею 9,13 га, належну на підставі Державного акту серії МК № 3204 виданого 27.12.2000 року заповідає ОСОБА_2 (а.с. 6).
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_8 помер (арк..с. 5).
Після його смерті відкрилася спадщина, в тому числі і на земельну ділянку площею 9,13 га.
Із заявами про прийняття спадщини звернулися діти спадкодавця-позивач та відповідачі по справі (арк..с. 26).
Відповідно до ст. 1223 ЦК України пріоритет спадкування надається за заповітом (при наявності).
Так, відповідно до ст. 1233 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.
Стаття 1251 ЦК України (в редакцій на час посвідчення оспорюваного заповіту), встановлює, якщо у населеному пункті немає нотаріуса, заповіт, крім секретного, може бути посвідчений уповноваженою на це посадовою, службовою особою відповідного органу місцевого самоврядування.
Положеннями ст.1257 ЦК України передбачені підстави недійсності заповіту. Зокрема, частиною першою цієї статті передбачено, що заповіт, складений особою, яка не мала на це права, а також заповіт, складений з порушенням вимог щодо форми та посвідчення, є нікчемним.
Відповідно до пп. 5 п. б ч. 1 ст. 38 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (далі - Закон) до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать вчинення нотаріальних дій з питань, віднесених законом до їх відання, реєстрація актів громадянського стану.
Згідно ч. 1 ст. 51 Закону виконавчим органом сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради є виконавчий комітет ради, який утворюється відповідною радою на строк її повноважень.
За приписами ч. 1 ст. 52 Закону виконавчий комітет сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради може розглядати і вирішувати питання, віднесені цим Законом до відання виконавчих органів ради.
Відповідно до ч. 6 ст. 59 Закону виконавчий комітет сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради в межах своїх повноважень приймає рішення. Рішення виконавчого комітету приймаються на його засіданні більшістю голосів від загального складу виконавчого комітету і підписуються сільським, селищним, міським головою, головою районної у місті ради.
У населених пунктах, де немає нотаріусів, уповноважені особи відповідного органу місцевого самоврядування вчиняють такі нотаріальні дії, в тому числі і посвідчення заповітів ( п.2 ч.1 ст.37 Закону України «Про нотаріат»).
Згідно з п.п.1, 2 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій посадовими особами виконавчих комітетів сільських, селищних, міських рад народних депутатів України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 25 серпня 1994 року № 22/5, (чинної на час посвідчення заповіту) у населених пунктах, де немає державних нотаріусів, посадові особи виконавчих комітетів сільських, селищних, міських народних депутатів у відповідності за ст. 37 Закону України "Про нотаріат" мають право посвідчувати заповіти. Нотаріальні дії у виконавчих комітетах сільських, селищних, міських Рад народних депутатів вчиняють посадові особи, на яких за рішенням виконавчого комітету відповідної Ради народних депутатів покладено вчинення цих дій.
Оскаржуваний заповіт посвідчено секретарем Миролюбівської сільської ради Братською району Миколаївської області Тимош Л.Д.
Статтею 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно відповіді архівного відділу Братської районної державної адміністрації Миколаївської області від 20.01.2021 року за № 54/05-03/1, та від 12.11.2020 року за № 40/05-03 відсутні відомості про накладення на секретаря сільської ради Тимош Л.Д. в період з 2006 року -2010 роки обов`язків по вчиненню нотаріальних дій (а.с. 13, 51).
Таким чином, судом встановлено, що секретар сільської ради Тимош Л.Д., вчинювала нотаріальні дії будучи особою, на яку не було покладено відповідних обов`язків за рішенням виконавчого комітету відповідної Ради.
Доказів які б спростовували вказані обставини відповідачем не надано.
Відповідно до ч. 1 ст. 1257 ЦК України заповіт, складений особою, яка не мала на це права, а також заповіт, складений з порушенням вимог щодо його форми та посвідчення, є нікчемним.
Як вбачається із роз`яснень викладених у ч.2 п.16, ч.3 п.17 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30 травня 2008 року №7 заповіт є правочином, тому на нього поширюються загальні положення про правочин, якщо у книзі шостій ЦК немає відповідного правила. Заповіт, складений із порушенням вимог щодо його форми та посвідчення, згідно з ч. 1 ст. 1257 ЦК України є нікчемним, тому на підставі ст. 215 ЦК України визнання такого заповіту недійсним судом не вимагається.
У разі якщо під час розгляду спору про визнання правочину недійсним як оспорюваного та застосування наслідків його недійсності буде встановлено наявність підстав, передбачених законодавством, вважати такий правочин нікчемним, суд, вказуючи про нікчемність правочину, одночасно застосовує наслідки недійсності нікчемного правочину ( ч.2 п. 7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 2009 року № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними».
Отже, аналізуючи матеріали справи та нормативні акти, які регулюють спірні правовідносини, суд приходить до висновку, що заповіт від 08 лютого 2008 року, який було посвідчено секретарем Миролюбівської сільської ради Братського району Миколаївської області Тимош Л.Д. є нікчемним та не породжує для сторін юридично-правових наслідків.
Отже, позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 259, 264, 265 ЦПК України, суд
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_4 до ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Новомар`ївська сільська радо Вознесенського району Миколаївської області про встановлення нікчемності заповіту– задовольнити.
Встановити нікчемність заповіту ОСОБА_8 , посвідченого 08 лютого 2008 року секретарем Миролюбівської сільської ради Братського району Миколаївської області, зареєстрованого в реєстрі за № 61.
Позивач – ОСОБА_4 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ;
Відповідачі – ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ;
ОСОБА_6 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: с. Юр`ївка Вознесенського (колишня назва - Братського) району Миколаївської області;
ОСОБА_5 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ;
ОСОБА_7 , РНОКПП НОМЕР_5 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Третя особа: Новомар`ївська сільська рада Вознесенського району Миколаївської області, код ЄДРПОУ 04376009, місце розташування: вул. Данила Галицького, 24, с. Новомар`ївка Братського району миколаївської області.
Рішення суду може бути оскаржено до Миколаївського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 (тридцяти) днів з дня проголошення рішення, а в разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення виготовлено 02.12.2021 року.
СуддяІ.Б. Гукова
Судове рішення № 101574458, Братський районний суд Миколаївської області було прийнято 25.11.2021. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 471/1018/20. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: