Постанова № 10157398, 22.06.2010, Миколаївський окружний адміністративний суд

Миколаївський окружний адміністративний суд

вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54055 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22.06.2010 р. Справа № 2а-2023/10/1470

м.Миколаїв

14:45

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Мавродієвої М.В.,

за участю:

секретаря судового засідання Богзи Н..А

представника позивача: Кривенка Ф.В. дов. №41/1-8-585п від 15.12.2009,

представника відповідача: не зявився,

представника прокуратури: Дзюбан О.В. посв. №253 від 26.03.2010,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовомПервомайський міжрайонний прокурор Миколаївської області, вул. К. Маркса, 18,Первомайськ,Миколаївська область,55213 в інтересах держави в особіГоловна державна інспекція на автомобільному транспорті, вул. Перемоги, 14,Київ 1,01001 доСПД ОСОБА_3, АДРЕСА_2 простягнення фінансових санкцій в сумі 1700 грн., в с т а н о в и в: Первомайський міжрайонний прокурор звернувся до суду в інтересах держави в особі Головної державної інспекції на автомобільному транспорті з позовом про стягнення з Субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_3 фінансових санкцій у сумі 1700,0 грн.

В обґрунтування позовних вимог прокурор зазначає, що відповідачем не виконана постанова про застосування фінансових санкцій № 079020 від 03.08.2009.

Ухвала суду від 02.04.2010 та позовна заява з додатком направлені за юридичною адресою відповідача, повернулись з відміткою поштової установи про незнаходження відповідача за вказаною адресою (арк.спр.26-39).

Відповідач відповідно до ст.ст.19,22 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців»змін до відомостей про фізичну особу-підприємця не вніс, про що свідчить довідка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (арк.спр.13-14). Приписи Кодексу адміністративного судочинства України не передбачають зясування судом або стороною по справі фактичного місцезнаходження іншої сторони та здійснення її розшуку.

Під час розгляду справи, прокурор та представник позивача підтримали доводи, викладені у адміністративному позові.

Судовий процес фіксувався за допомогою технічного комплексу «Камертон».

У судовому засіданні 22.06.2010 судом було оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Приймаючи рішення по справі судом взято до уваги наступне.

Згідно Постанови Кабінету Міністрів України «Про утворення Головної державної інспекції на автомобільному транспорті»від 08.09.2004 №1190, Головна автоінспекція здійснює державний контроль за додержанням субєктами господарювання, які проводять діяльність у сфері автомобільного транспорту загального користування вимог законодавства про автомобільний транспорт та є юридичною особою, для виконання покладених на неї завдань може утворювати територіальні органи.

Відповідно до п.1 наказу Міністерства транспорту та звязку України «Про затвердження положення про територіальні органи Головної державної інспекції на автомобільному транспорті»від 14.12.2005 №888, територіальні органи Головавтоінспекції в областях є територіальними структурними підрозділами Головавтоінспекції без права юридичної особи, в тому числі і територіальне управління Головавтоінспекції в Миколаївській області, які здійснюють державний контроль за дотриманням субєктами господарювання усіх форм власності нормативно-правових актів, стандартів і норм перевезення вантажів і пасажирів автомобільним транспортом загального користування.

На підставі Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті»від 08.11.2006 №1567 органи державного контролю на автомобільному транспорті здійснюють державний контроль шляхом проведення планових, позапланових та рейдових перевірок, за результатами перевірки складається акт, якщо в ході перевірки виявлено порушення законодавства про автомобільний транспорт, справа про порушення розглядається посадовою особою органу державного контролю за місцем знаходження субєкта господарювання. За наявності підстав, керівник органу державного контролю або його заступник виносить постанову про застосування фінансових санкцій.

29.07.2009 на підставі завдання на перевірку №040964 від 24.07.2009 (арк.спр.10) державним інспектором територіального управління Головавтоінспекції у Миколаївській області була проведена перевірка субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_3 щодо дотримання законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом.

За результатами перевірки був складений акт №131668 від 29.07.2009 (арк.спр.8), згідно якого були виявлені порушення, відповідальність за які передбачена ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт»за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений ст.48 Закону України «Про автомобільний транспорт»- відсутня ліцензійна картка. Відповідач з визначеним актом ознайомлений, заперечень щодо викладеного в акті не надав.

Згідно до абз.3 ч.1 ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт»за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються санкції за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, - штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

03 серпня 2009 року постановою №079020 про застосування фінансових санкцій виконуючим обовязки начальника територіального управління Головавтотрансінспекції у Миколаївській області, який діяв в межах своїх повноважень, застосовано відповідальність до відповідача за вищевикладені порушення у виглядів фінансових санкцій в сумі 1700,0 грн. (арк.спр.6).

Постанова, 07.08.2009 була надіслана відповідачу та отримана ним 27.08.2009, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (арк.спр.7).

Згідно Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті»08.11.2006 №1567, фінансова санкція повинна бути перерахована субєктом господарювання на зазначений у постанові рахунок не пізніше ніж протягом пятнадцяти днів після отримання ним копії постанови про застосування фінансових санкцій, про що повідомляється орган державного контролю, посадовою особою якого винесено відповідну постанову.

Відповідач постанову №079020 про застосування фінансових санкцій не оскаржив, але добровільно цей штраф не сплатив, про оплату позивача не повідомив.

Відповідно до ст.11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідач своїм правом не скористався, позов не заперечив, доказів погашення заборгованості станом на час розгляду справи не надав.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст..11, 71, ч.4 ст.94, ст.ст. 98, 158-163, 167, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити в повному обсязі.

2. Стягнути з Субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_3, АДРЕСА_2, 55200 (відомості про банківські реквізити відсутні, код НОМЕР_1) на користь Державного бюджету України (державний бюджет м.Первомайська, р/р 31112106700009 в УДК в Миколаївській області, МФО 826013, код ЄДРПОУ 23411600, КЕКД 21081100) штрафну санкцію у сумі 1700,0грн.

Постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Заява про апеляційне оскарження чи апеляційна скарга, подані після закінчення строків, встановлених цією статтею, залишаються без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка їх подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Суддя М.В. Мавродієва

Постанова оформлена у відповідності до ст.163 КАС України

та підписана суддею 29.06.2010 року