Ухвала суду № 101573919, 02.12.2021, Жовківський районний суд Львівської області

Справа № 459/958/20

Провадження № 1-кп/444/69/2021

УХВАЛА

судового засідання

02 грудня 2021 року м. Жовква

Жовківський районний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Ясиновський Р. Б.

суддів Зеліско Р.Й., Оприск З.Л.

секретар судового засідання Реміцька І.П.

з участю прокурора Савчишин А.І.

обвинуваченого ОСОБА_1

захисників Поліщук О.Л., Лозан С.І., Хлєбніков В.В.

представник потерпілих Гордєєв Д.О.

під час проведення судового засідання в залі суду в м. Жовкві Львівської області у кримінальному провадженні, внесеному до єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12013150150000137,

щодо обвинуваченого ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця, проживаючого та зареєстрованого АДРЕСА_1 , українець, громадянин України, освіта середня, не працює, не одружений, не адвокат, не депутат, раніше не судимий,

у скоєнні кримінального правопорушення передбаченого п. 7 ч. 2 ст. 115 КК України,

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Жовківського районного суду Львівської області перебуває дане кримінальне провадження.

В судовому засіданні, перед дослідження судом доказів наданих сторонами, прокурор звернувся з клопотанням, просить визнати недопустимими та не досліджувати в судовому засіданні, а саме: протокол допиту свідка ОСОБА_2 від 27.12.2001; протокол допиту свідка ОСОБА_3 від 27.12.2001; протокол додаткового допиту свідка ОСОБА_3 від 13.01.2020; протокол допиту свідка ОСОБА_4 від 11.01.2002; протокол додаткового допиту свідка ОСОБА_4 від 09.06.2002; протокол додаткового допиту свідка ОСОБА_4 від 03.07.2006; протокол додаткового допиту свідка ОСОБА_4 від 21.11.2019; протокол допиту потерпілого ОСОБА_5 від 03.02.2002; протокол додаткового допиту потерпілого ОСОБА_5 від 09.06.2001; протокол допиту свідка ОСОБА_6 від 28.01.2001; протокол допиту свідка ОСОБА_6 від 09.06.2003; протокол додаткового допиту свідка ОСОБА_6 від 26.05.2006; протокол очної ставки між свідками ОСОБА_6 та ОСОБА_4 від 26.06.2006; протокол допиту свідка ОСОБА_6 від 11.02.2014; протокол додаткового допиту свідка ОСОБА_6 від 21.11.2019; протокол додаткового допиту свідка ОСОБА_6 від 05.02.2020; протокол допиту потерпілої ОСОБА_7 від 21.11.2019; протокол допиту свідка ОСОБА_8 від 28.03.2014; протокол допиту свідка ОСОБА_8 від 08.01.2020; протокол допиту свідка ОСОБА_9 від 08.01.2020; протокол допиту свідка ОСОБА_10 від 28.01.2020; протокол допиту свідка ОСОБА_11 від 13.03.2020; протокол допиту свідка ОСОБА_11 від 16.03.2020.

В обгрунтування своїх вимог покликається на те, що в ході судового розгляду вказаного кримінального провадження, сторонами визначено коло свідків, яких необхідно було допитати, зокрема в судовому засіданні допитано свідків ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_11 , ОСОБА_10 , ОСОБА_12 . Крім цього, на допиті заявленого свідка ОСОБА_2 сторона захисту не наполягала, зважаючи на що таку виключено з кола осіб, яких необхідно допитати. Вважає, що протокол допиту це лише спосіб фіксації показань, як джерела доказів під час проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні, а відповідно до ч. 1 ст. 23 КПК України суд досліджує докази безпосередньо, тобто усно. Вказує, що стороною обвинувачення було забезпечено присутність під час судового розгляду свідків обвинувачення з метою реалізації права сторони захисту на допит перед незалежним та неупередженим судом. Вважає, що суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отримав у порядку, передбаченому статтею 225 цього кодексу та суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них. Таким чином вважає, що у суду відсутні підстави досліджувати покази свідків які надані органу досудового розслідуваня які є допитані в даному судовому засіданні, а тому просить, відповідно ч. 2 ст. 89 КПК України визнати такі докази недопустимими та не досліджувати такі.

Сторона захисту просила в клопотанні відмовити, вважає, що пояснення свідків отриманні в порядку передбаченому на той час Законом, а саме КПК України в редакції 1960 р., і оскільки такі пояснення свідків між собою суттєво різняться, є доцільність та необхідність їхнього дослідження в судовому засіданні.

Представник потерпілих, підтримав клопотання прокурора.

Вивчивши доводи клопотання прокурора, заслухавши думку осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні, суд приходить до наступних висновків.

Статтею 89 КПК України визначено, що суд вирішує питання допустимості доказів під час їх оцінки в нарадчій кімнаті під час ухвалення судового рішення. У разі встановлення очевидної недопустимості доказу під час судового розгляду суд визнає цей доказ недопустимим, що тягне за собою неможливість дослідження такого доказу або припинення його дослідження в судовому засіданні, якщо таке дослідження було розпочате. Сторони кримінального провадження, потерпілий мають право під час судового розгляду подавати клопотання про визнання доказів недопустимими, а також наводити заперечення проти визнання доказів недопустимими.

Доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.

Між тим, суд, враховуючи стадію судового розгляду, приходить до висновку про відсутність даних про те, що докази, які прокурор просить визнати недопустимими доказами у справі, були зібрані не належним суб`єктом їх отримання, або що документи отримані з незаконних процесуальних джерел, чи з порушенням процесуального порядку отримання доказів, а також суд не вбачає істотних порушеннь прав людини і основоположних свобод людини в ході отримання оспорюваних доказів.

Заявлені в клопотанні докази, що їх просить визнати недопустимими прокурор можуть бути визнані недопустимими під час ухвалення судом остаточного рішення суду за наслідками розгляду надісланого обвинувачення, шляхом дослідження цих доказів у їх сукупності та взаємозв`язку з іншими доказами, що надані учасниками кримінального провадження. Очевидності недопустимості цих доказів на цій стадії судового провадження без дослідження їх із взаємозв`язку з іншими доказами суд не вбачає й уважає передчасним вирішувати питання про їх недопустимість.

За таких обставин у суду, на даній стадії судового розгляду, відсутні дані щодо очевидності недопустимості доказів, на які вказує прокурор, у зв`язку з чим його клопотання задоволенню не підлягають.

Керуючись ст. ст. 379 КПК України, суд,

У Х В А Л И В :

В задоволенні клопотання прокурора про визнання доказів недопустимим та не дослідження таких в судовому засіданні - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

головуючий Ясиновський Р. Б.

судді Зеліско Р.Й.

Оприск З.Л.