Рішення № 101573510, 01.12.2021, Дніпровський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Запоріжжя)

Дата документу 01.12.2021

Справа № 334/7351/21

Провадження № 2/334/4192/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 грудня 2021 року Ленінський районний суд м. Запоріжжя у складі: головуючого судді Добрєва М.В., за участі секретаря судового засідання Піка А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Запоріжжі в спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовом Концерну «Міські теплові мережі» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про стягнення заборгованості за комунальні послуги,-

встановив:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідачів, в якому просить стягнути солідарно з відповідачів на користь позивача заборгованість за надані послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання в сумі 46270,95 гривень.

В обґрунтування позову зазначив, що відповідачі є споживачами послуг, які Концерн «Міські теплові мережі» надає у квартиру АДРЕСА_1 . Позивачем за вказаною адресою за період з квітня 2016 по квітень 2021 було надано послуги з централізованого опалення та централізованого гарячого водопостачання гарячої води на загальну суму 54986,52 гривень. Відповідачами за вказаний період нарахування сплачувались частково лише на суму 8715,57 гривень, а тому станом на день подачі позову сума накопиченої непогашеної заборгованості за вказаний період становить 46270,95 грн., яку позивач просить стягнути разом з понесеними ним судовими витратами у вигляді судового збору.

Відповідачі відзиви на позов не надали.

Ухвалою від 30.09.2021 відкрито провадження по справі.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд справи без його участі. Позов підтримав.

Відповідачі у судове засідання не з`явились, відповідач ОСОБА_1 подала до суду заяву, у якій просила застосувати до позовних вимог позовну давність.

Оскільки особи, які беруть участь у справі в судове засідання не з`явились, відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши письмові докази, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, дійшов наступних висновків.

Відповідачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 є співвласником квартири АДРЕСА_1 , що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 258492030 від 26.05.2021.

Також, відповідачі мають зареєстровані місця проживання за вищевказаною адресою, що підтверджується довідками Департаменту реєстраційних послуг ЗМР від 30.09.2021.

Відповідно до довідки позивача на ім`я ОСОБА_1 Концерном «Міські теплові мережі» відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 як на особу, яка є споживачем послуг, які надає Концерн «МТМ».

Відповідно до витягу з особового рахунку № НОМЕР_1 та розрахунку суми нарахувань, оплат та накопиченої заборгованості за вказаним рахунком заборгованість відповідачів перед позивачем за надані послуги за період з з квітня 2016 по квітень 2021 становить 46270,95 гривень.

Згідно з ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону України від 24.06.2004 № 1875-IV «Про житлово-комунальні послуги» (далі - Закон № 1875-IV), який діяв до 30.04.2019, порядок надання житлово-комунальних послуг, їх якісні та кількісні показники мають відповідати умовам договору та вимогам законодавства.

Відповідно до ст. 19 Закону № 1875-IV відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах. Учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник. Виробник послуг може бути їх виконавцем. Особливими учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є балансоутримувач та управитель, які залежно від цивільно-правових угод можуть бути споживачем, виконавцем або виробником.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України від 09.11.2017 № 2189-VIII «Про житлово-комунальні послуги» (далі - Закон № 2189-VIII), який діє з 01.05.2019, відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.

У ст. 1 Закону № 1875-IV зазначено, що для цілей цього закону власником є фізична або юридична особа, якій належить право володіння, користування та розпоряджання приміщенням, будинком, спорудою, житловим комплексом або комплексом будинків і споруд, зареєстроване у встановленому законом порядку, а споживачем - фізична чи юридична особа, яка отримує або має намір отримати житлово-комунальну послугу.

Аналогічні норми містить ст. 1 Закону № 2189-VIII.

Відповідно до п. 22 ст. 1 Закону України від 12.05.1991 №1023-XII «Про захист прав споживачів» (далі - Закон № 1023-XII) споживачем є фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника;

Згідно зі ст. 13 Закону № 1875-IV, ст. 5 Закону № 2189-VIII, позивач надавав послуги, що за своїм функціональним призначенням є комунальними послугами, а саме - надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води.

Згідно зі ст. 19, 25 Закону України «Про теплопостачання» споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію і у разі відмови споживача оплачувати споживання теплової енергії теплопостачальної організації остання має право на стягнення заборгованості.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 20 № 1875-IV споживач зобов`язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

А згідно з ч. 1 ст. 9 Закону № 2189-VIII споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідачі зобов`язаний оплатити надані послуги, а позивач має право вимагати від відповідачів виконання обов`язку щодо оплати наданих послуг.

Згідно зі ст. 610, 611 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Також, ч. 4 ст. 319 ЦПК України передбачено, що власність зобов`язує.

Суд встановив, що на підставі вищевказаних норм права між сторонами встановилися фактичні договірні відносини з приводу надання послуг з централізованого опалення, на підставі відкритого особового рахунку № НОМЕР_2 , за яким проводились нарахування.

Свої зобов`язання щодо надання комунальних послуг з централізованого опалення виконує в повному обсязі, що не було спростовано відповідачами.

Відповідачі у свою чергу порушили свої зобов`язання та своєчасно не вносили оплату за спожиті комунальні послуги. За період з квітня 2016 по квітень 2021 утворилась заборгованість у сумі 46270,95 гривень.

Відповідачами заявлено про застосування до позовних вимог позовної давності.

Відповідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у 3 (три) роки.

Відповідно до ч. 3, 4 ст. 267 ЦПК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Суд встановив, що з даним позовом позивач звернувся до суду 28.09.21, у зв`язку з чим позовна давність спливла за вимогами з 01.04.2016 по 28.09.2018, що є підставою для відмови у задоволенні позову у цій частині.

Згідно з розрахунком заборгованості, наданої представником позивача, який суд визнає належними та допустимим доказом, заборгованість відповідачів за період з 28.08.2018 по 30.04.2021 перед Концерном «Міські теплові мережі» складає: нараховано за цей період 24591,62 грн., сплачено 3915,57 грн., борг становить 20676,05 грн., яка підлягає стягненню з відповідачів.

Статтею 541 ЦК України передбачено, що солідарний обов`язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов`язання.

З огляду на вищевказане, суд прийшов до висновку що позовні вимоги є доведеними належними та допустимими доказами, а відтак підлягають частковому задоволенню з вищенаведених підстав.

Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог у сумі 1014,35 грн.

Керуючись ст. 81, 89, 141, 263-265, 268 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов Концерну «Міські теплові мережі» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води - задовольнити частково.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_5 на користь Концерну «Міські теплові мережі» (п/р зі спеціальним режимом використання № НОМЕР_6 Установа банку: Філія - Запорізьке обласне управління ПАТ «Державний ощадний банк України», МФО 313957, ЄДРПОУ 32121458 Свідоцтво платника ПДВ: №11030127, ІПН: 321214508249) заборгованість за надані послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання в сумі 20676,05 (двадцять тисяч шістсот сімдесят шість) гривень 05 копійки.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_5 на користь Концерну «Міські теплові мережі» судовий збір у сумі 1014,35 грн, по 338,10 грн. з кожного.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду через Ленінський районний суд м. Запоріжжя. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: Добрєв М. В.