Ухвала суду № 101572903, 01.12.2021, Основ'янський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Червонозаводський районний суд м. Харкова)

№ провадження 2/646/2925/2021

Справа № 646/7850/21

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 грудня 2021 року м. Харків

Суддя Червонозаводського районного суду м. Харкова Теслікова І.І., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову,-

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернулась до Червонозаводського районного суду м.Харкова з заявою про забезпечення позову, у якій просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони вчиняти певні дії приватному нотаріусу ХМНО Глущенко Ірині Юріївні, яка знаходиться за адресою: м.Харків, вул. 23 Серпня, 62, по оформленню та видачі свідоцтв про право на спадщину по закону відносно спадкового майна після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 .

В обґрунтування вказаної заяви ОСОБА_1 зазначає, що вона подала до Червонозаводського районного суду м.Харкова позовну заяву про визнання квартири в будинку лі. Б-2, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , яка складається з однієї жилої кімнати, житловою площею 24,1 кв.м., загальною площею 30,6 кв.м. на підставі договору купівлі-продажу від 30.05.2017, посвідченого Приватним нотаріусом ХМНО Харківської обл. Яновою О.Є., реєстр №1179 та автомобіль TOYOTA CAMRY, легковий седан-В, номер шасі (кузов) НОМЕР_1 , 2014 року випуску, чорного кольору, номерний знак НОМЕР_2 , роздільним майном подружжя ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , а саме майном, набуте ними за час окремого проживання у зв`язку з фактичним припиненням шлюбних відносин з 29.12.2009. Визнати квартиру в будинку лі. Б-2, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , яка складається з однієї жилої кімнати, житловою площею 24,1 кв.м., загальною площею 30,6 кв.м. на підставі договору купівлі-продажу від 30.05.2017, посвідченого Приватним нотаріусом ХМНО Харківської обл. Яновою О.Є., реєстр №1179 та автомобіль TOYOTA CAMRY, легковий седан-В, номер шасі (кузов) НОМЕР_1 , 2014 року випуску, чорного кольору, номерний знак НОМЕР_2 , спільною сумісною власністю ОСОБА_2 та ОСОБА_1 . Визнати за нею, ОСОБА_1 , право особистої власності на Ѕ частину квартири в будинку лі. Б-2, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , яка складається з однієї жилої кімнати, житловою площею 24,1 кв.м., загальною площею 30,6 кв.м. на підставі договору купівлі-продажу від 30.05.2017, посвідченого Приватним нотаріусом ХМНО Харківської обл. Яновою О.Є., реєстр №1179 та автомобіль TOYOTA CAMRY, легковий седан-В, номер шасі (кузов) НОМЕР_1 , 2014 року випуску, чорного кольору, номерний знак НОМЕР_2 в порядку поділу об`єкта права спільної сумісної власності. Та зазначає, що на теперішній час існує необхідність у забезпеченні цивільного позову, т.я. невжиття заходів може істотно ускладнити та унеможливити виконання рішення суду, а також може істотно ускладнити та унеможливити ефективний захист та поновлення її порушених прав із-за оформлення приватним нотаріусом Глущенко І.Ю. свідоцтв на право на спадщину після померлого ОСОБА_2 та реальне розпорядження в подальшому спадковим майном.

Розглянувши заяву про забезпечення позову, суддя дійшов наступних висновків.

Одним з механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту є передбачений національним законодавством України інститут вжиття заходів забезпечення позову.

Відповідно до частини 1 статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Згідно з частиною 2 статті 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 150 ЦПК України, видами забезпечення доказів є:

1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб;

1-1) накладенням арешту на активи, які є предметом спору, чи інші активи відповідача, які відповідають їх вартості, у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави;

2) забороною вчиняти певні дії;

Пунктом 2 частини першої статті 150 ЦПК України визначено, що позов забезпечується забороною вчиняти певні дії.

За змістом частини третьої статті 150 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Частиною 10 статті 150 ЦПК України передбачено, що не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.

Загальною підставою для вжиття заходів забезпечення позову є наявність обставин, які свідчать або дозволяють достовірно припустити, що невжиття цих заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання майбутнього рішення суду.

Відповідно до роз`яснень, що містяться у пункті 4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Відповідно до пункту 6 зазначеної Постанови Пленуму Верховного Суду України особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову.

Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. По суті забезпечення позову є встановлення судом обмежень суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених претензій позивача (заявника). Вжиття заходів забезпечення позову є правом суду, а не його обов`язком. Тому, при вирішенні питання щодо заяви про забезпечення позову суд враховує не лише доводи, викладені у відповідній заяві, а й інші наявні матеріали цивільної справи.

При цьому при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист якого просив заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу.

Тобто, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на його користь, у тому числі, для запобігання потенційним труднощам щодо подальшого виконання такого рішення.

Таким чином, підставою забезпечення позову є обґрунтоване припущення заявника, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Виходячи з вказаних норм, підставою забезпечення позову є обґрунтоване припущення заявника, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Заходи до забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів про забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 року в справі № 753/22860/17 зазначено, що умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання. Конкретний захід забезпечення позову буде домірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

Мотиви поданої заяви зводяться до того, що приватний нотаріус видавши свідоцтво про право власності в порядку спадкування за законом ускладнить та унеможливить виконання рішення суду по справі і тому вважає за необхідне застосувати забезпечення позову, щоб в подальшому уникнути ускладнення при виконанні рішення суду.

Звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, позивач повинен обґрунтувати причини звернення з такою заявою та надати суду докази наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.

Отже, в кожному конкретному випадку, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має встановити наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду у разі задоволення позову. При цьому обов`язок доказування наявності таких обставин покладається на заявника.

Виходячи з характеру заявлених позовних вимог, суддя приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про забезпечення позову.

Суддя вважає, що відсутні причини, у зв`язку з якими потрібно забезпечити позов, оскільки як вбачається з позовної заяви та доданих до неї документів спадщина після померлого складається не лише зі спірного майна, а і з іншого майна.

У цивільному судочинстві відповідно до принципу змагальності сторін і загальних правил розподілу тягаря доказування обов`язок доведення підстав для застосування заходів забезпечення позову покладається на особу, яка заявляє відповідне клопотання.

Так, суду не було надано доказів, що обраний позивачем захід забезпечення позову буде домірним позовній вимозі, та що у разі його застосуванню буде забезпечено: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками.

Виходячи з того, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях, підстав вважати, що невжиття заходів забезпечення позову може ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду не вбачається.

Заявником взагалі не обґрунтовано, яким чином невжиття обраного заходу забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання ймовірного рішення суду про визнання права спільної сумісної власності та визнання права особистої власності в порядку розподілу майна.

Також слід зазначити, що згідно ч. 4 ст. 42 Закону України «Про нотаріат», за обґрунтованою письмовою заявою заінтересованої особи, яка звернулася до суду та на підставі отриманого від суду повідомлення про надходження позовної заяви заінтересованої особи, яка оспорює право або факт, про посвідчення якого просить інша заінтересована особа, вчинення нотаріальної дії зупиняється до вирішення справи судом.

Крім того, згідно п.п. 3, 4 Глави 2 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 296/5 від 22.02.2002, за обґрунтованою письмовою заявою заінтересованої особи, яка звернулася до суду, та на підставі отриманого від суду повідомлення про надходження позовної заяви заінтересованої особи, яка оспорює право або факт, про посвідчення якого просить інша заінтересована особа, вчинення нотаріальної дії зупиняється до вирішення справи судом. Відкладення або зупинення вчинення нотаріальних дій здійснюється на підставі чинного законодавства.

Таким чином, позивачка ОСОБА_1 не позбавлена права самостійно надати приватному нотаріусу ХМНО Глущенко І.Ю. повідомлення суду, про те, що вказана справа перебуває у провадженні суду.

З урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про забезпечення позову.

Керуючись ст. ст.151,152, ЦПК України , суд ,-

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову до подання позовної заяв - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів в порядку ч. 2 ст.261, ст.354 ЦПК України.

Суддя: І.І.Теслікова